1. Вступ

Бронювання військовозобов’язаних – це процедура, яка дає змогу підприємствам зберегти ключових працівників, які є критично важливим для діяльності компанії, оформивши їм відстрочку від призову під час мобілізації строком на 6 місяців.

З початком воєнних дії на території України національне законодавство, яке урегульовувало питання бронювання працівників, було досить загальним, абстрактним, не було чіткої та прозорої процедури, яка б давала розуміння щодо того, як підприємства можуть на практиці зберегти ключових спеціалістів.

Однак у зв’язку із прийняттям Постанови КМУ №76 від 27 січня 2023 року – Порядок бронювання був повністю змінений: чітко визначено, які підприємства можуть здійснювати бронювання працівників та регламентовано саму процедуру бронювання.

Пропонуємо розглянути процедуру бронювання працівників та як вона реалізується на практиці.

2. Чи будь-яке підприємство може забронювати своїх працівників?

Як передбачено положеннями Постанови КМУ №76 від 27 січня 2023 року забронювати можна військовозобов’язаних, які працюють:

• У органах державної влади чи місцевого самоврядування;
• На підприємствах, які виконують мобілізаційні завдання;
• На підприємствах, які виконують державні контракти у сфері оборони;
• На підприємствах, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Якщо по перших трьох категоріях – особливих питань не виникає, то щодо останньої – слід роз’яснити.

Загалом, підприємство може бути визначене критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, якщо воно відповідає мінімум трьом критеріям, які визначені у Постанові КМУ №76 від 27 січня 2023 року:

1) загальна сума сплачених податків, зборів, платежів до державного і місцевих бюджетів, крім митних платежів, та сума сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування протягом звітного податкового року перевищує еквівалент 1,5 млн. євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку за той самий період;

2) сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за звітний податковий рік перевищує еквівалент 32 млн. євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку за той самий період;

3) підприємство має стратегічне значення для економіки і безпеки держави відповідно до переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 р. № 83 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 20, ст. 555);

4) підприємство має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади.

5) відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

6) розмір середньої заробітної плати застрахованих осіб-працівників на підприємстві за останній календарний квартал становить не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 р. (відповідно до даних Держстату);

7) підприємство є резидентом Дія Сіті.

Отже, якщо підприємство відповідає мінімум трьом критеріям із переліку – воно може бути визнано критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, що дасть змогу у подальшому забронювати військовозобов’язаних працівників.

3. Як відбувається процедура бронювання та куди слід подавати документи для бронювання?

Сама процедура бронювання не є досить складною, чого не скажеш про підготовку до початку цієї процедури.

Ми з вами уже розібрались, які категорії підприємств маю право забронювати військовозобов’язаних. Тепер коли у компанії є підстава для початку процедури бронювання – потрібно підготувати усю необхідні документацію та подати її до належного органу державної влади.

Пакет документів на бронювання в цілому є спільний для усіх підприємств, незалежно від підстави для такого бронювання: це обґрунтування щодо бронювання, список військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час та довідка про кількість військовозобов’язаних на підприємстві.

Розберемось, як заповнювати ці документи.

Список та Довідка – це документи, форма яких затверджена Постановою 76 КМУ від 27 січня 2023 року. Пропоную звернути увагу, яка інформація повинна бути у цих документах.

1. Список військовозобов’язаних – повинен містити інформацію про тих військовозобов’язаних, котрих підприємство планує забронювати.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Не потрібно у список включати інформацію про УСІХ військовозобов’язаних, дані потрібно внести тільки щодо тих, кого ви плануєте забронювати.

Отже, у списку має міститись така інформація: ПІБ військовозобов’язаного та його рік народження, назва посади, яку він займає на підприємстві, його військове звання та військово-облікова спеціальність (далі – ВОС) та назва ТЦК та СП, на обліку у якому такий військовозобов’язаний перебуває. Окрім цього, там повинна бути інформація про компанію: адреса реєстрації, повна та скорочена назва і код ЄДРПОУ та назва ТЦК та СП за місцезнаходженням підприємства.

Важливий момент, на який потрібно звернути увагу під час підготовки списків на бронювання, зокрема – це ВОС військовозобов’язаних. Вам потрібно перед тим, як заповнювати список військовозобов’язаних – перевірити їх ВОС на предмет актуальності та дефіцитності.

Щодо актуальності, то як показує практики – законодавство у сфері мобілізації постійно змінюється, а тому і змінюються накази, якими затверджуються актуальні переліки ВОС. Отже, перше, на що слід звернути увагу – це на предмет актуальності військово-облікової спеціальності.

Окрім актуальності ВОС, важливий момент – це її дефіцитність. Генштаб ЗСУ затвердив перелік ВОС, які є дефіцитними для Збройних Сил України військово-облікових спеціальностей військовозобов’язаних. Іншими словами – працівники, які мають такі ВОС, не можуть бути заброньовані. Однак, якщо такий працівник критично необхідний для діяльності вашого підприємства, то є вихід із ситуації: його можна перевести на посаду заступника керівника підприємства. Керівники підприємств та їх заступники можуть бути заброньовані незалежно від ВОС та військового звання.

Зважаючи на те, що на практиці через помилку у списку хоча б по одному працівнику увесь список повертається на доопрацювання, радимо перед початком процедури бронювання все-таки здійснити аналіз облікових документів військовозобов’язаних.

2. Довідка щодо кількості військовозобов’язаних – це документ, у якому потрібно відобразити у форматі цифр кількість працівників.

Так, у довідку вноситься інформацію про:

• Загальну кількість працівників на підприємстві;
• Загальну кількість військовозобов’язаних на підприємстві;
• Кількість військовозобов’язаних, котрі пропонуються до бронювання.

У чому практична необхідність даної довідки? Цей документи потрібен для того, щоб розрахувати можливий відсоток військовозобов’язаних, які можуть бути заброньовані.

Так, згідно з чинним порядком бронювання, підприємство може забронювати лише 50% від загальної кількості військовозобов’язаних. Для прикладу, якщо на підприємстві працює 20 військовозобов’язаних працівників, то забронювати можна лише 10.

На що також слід звернути увагу під час заповнення довідки?

Для того, щоб вірно порахувати кількість військовозобов’язаних працівників на підприємств, потрібно розуміти, хто не є військовозобов’язаним.

Так, до військовозобов’язаних підприємство не включатиме:

• Призовників;
• Мобілізованих;
• Ті, які досягли віку 60 років;
• Виключених з військового обліку. Для прикладу, працівники, які за результатами ВЛК визнані не придатні до військової служби з виключенням з військового обліку.

3. Щодо обґрунтування про бронювання.

Якщо список та довідка – це документи, які мають затверджену форму, то обґрунтування – це документ, який формується у довільній формі від підприємства, але обов’язково повинен мати такі елементи:

Посилання на підставу бронювання.

Для виконавців мобілізаційного завдання – це реквізити договору на виконання такого мобілізаційного завдання.

Для виконавців державного контракту у сфері оборони – інформація про виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, дату і номер укладеного державного контракту;

Для критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період підприємств – інформація про дата прийняття і номер рішення про визначення підприємства критично важливим.

ОБОВ’ЯЗКОВО незалежно від підстави для бронювання обґрунтування повинно містити абзац, яким підприємство підтверджує відповідність військово-облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам.

Куди подавати готовий пакет документів щодо бронювання?

Після проведення підготовки документів для бронювання постає питання куди такі документи направляти?

Знову ж таки, адресати у даному випадку будуть відрізнятись залежно від того, яка підстава для бронювання у підприємства.

Виконавці мобілізаційного завдання подають документи щодо бронювання до того органу, який довів таке мобілізаційне завдання, тобто той орган, з яким такий догові укладений. Як показує практика найчастіше це відповідна районна державна(військова) адміністрація.

Виконавці державного контракту у сфері оборони направляють пакет документів щодо бронювання до Мінстратегпрому.

Підприємства, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, звертаються із пакетом документів про бронювання до того органу, який прийняв рішення про визначення такого підприємства критично важливим. Для прикладу, якщо підприємство отримало статус критично важливого через Міністерство охорони здоров’я, то і документи щодо бронювання слід направляти до МОЗ України.

Як відбувається процедура бронювання після подачі документів на бронювання?

Після отримання пакету документів про бронювання відповідний орган державної влади направляє документи на погодження до Генерального Штабу ЗСУ для погодження списків військовозобов’язаних.

Генеральний Штаб ЗСУ після погодження списків військовозобов’язаних направляє їх до Мінекономіки.

Мінекономіки на підставі погоджених Генштабом ЗСУ списків військовозобов’язаних видає наказ про бронювання військовозобов’язаних, який у свою чергу потім доводиться до підприємства, яке зверталось із проханням бронювання.

Підприємство після отримання наказу про бронювання повинно видати Витяги з наказу Мінекономіки про бронювання кожному військовозобов’язаному, який був заброньований.

Витяг, завірений підписом керівника та печаткою підприємства є документом, що підтверджує надання військовозобов’язаному відстрочки.

4. Які найбільш типові помилки під час підготовки документів про бронювання?

Незважаючи на відносну зрозумілість процедури бронювання та її регламентованість, на практиці все ж таки виникають помилки. Пропонуємо розглянути найбільш типові з них.

В обгрунтуванні не вистачає інформації, або вона викладена не таким чином, як того вимагає законодавство.

Ця категорія помилок охоплює такі випадки, коли підприємство не до кінця ознайомилось із вимогами, які повинно містити обґрунтування.

Так, наприклад, частими причинами відмови у видачі наказу про бронювання є те, що в обґрунтуванні відсутня інформацію про підставу бронювання.

Ще однією із частих причин є така, що в обґрунтуванні відсутня інформація про відповідність військово-облікових даних працівників їх військово-обліковим документам.

У списку військовозобов’язаних зазначені не актуальні дані.

До заповнення списку військовозобов’язаних слід ставитись з особливою уважністю, адже зазначення у рішенні Мінекономіки про бронювання військовозобов’язаного, яке приймається на підставі у тому числі наданого списку, неправильної інформації про його прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), рік народження, військово-облікову спеціальність (профіль), найменування (повне та скорочене) та місцезнаходження органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, код згідно з ЄДРПОУ (за наявності) може бути підставою для відмови у зарахуванні такого військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік. А якщо військовозобов’язаного не буде зараховано на спеціальний військовий облік, на якому перебувають заброньовані, то він не вважатиметься заброньованим і може бути мобілізованим.

Найбільш типові помилки це:

1. Зазначення неактуальної ВОС.
2. Зазначення у списках дефіцитних ВОС.
3. Зазначення неактуальної назви ТЦК та СП. Для прикладу, у списку буде вказано військкомат, а не центр комплектування та соціальної підтримки.
4. Зазначення не повної інформації про ВОС. Для прикладу, для рядового, сержантського і старшинського складу потрібно вказувати перші 3 цифри, тобто номер ВОС. У той час як для офіцерського складу – потрібно вказувати повну назву ВОС та назву профілю.

Зверніть увагу! Якщо Генштаб на етапі опрацювання списків про бронювання знайде помилку у списках хоча б одному працівнику, то на доопрацювання повернуть увесь список. Через це буде втрачений дорогоцінний час, який дуже важливий саме у цій процедурі.

5. Висновки

Процедура бронювання військовозобов’язаних – це дієвий механізм, який дає змогу підприємствами зберегти цінний трудовий ресурс висококваліфікованих працівників, без яких функціонування суб’єкта господарювання буде під загрозою.

Однак до процедури бронювання слід підійти дуже виважено та максимально підготуватись, адже усі військовозобов’язані, котрих підприємство планує забронювати, повинні мати актуальні військово-облікові документи та актуальні військово-облікові дані.

Якщо під час підготовки документів щодо бронювання ви маєте сумніви чи потребуєте консультацій у сфері військового обліку чи законодавства щодо бронювання – варто звернутись до кваліфікованих спеціалістів, які проведуть ґрунтовний аналіз даних підприємства та мінімізують ризики відмови через формальні помилки. Зменшення можливих ризиків відмови у процедурі бронювання – це запорука успішного, швидкого її завершення.