Кримінальна відповідальність замовників в оборонних закупівлях

1. Особливості кримінальної відповідальності замовників в оборонних закупівлях

Оборонні закупівлі є невід’ємною складовою сфери національної безпеки України. Забезпечення військових потреб вимагає високого рівня чесності, прозорості та відповідальності. Проте, в останні роки ряд корупційних скандалів та маніпуляцій в сфері оборонних закупівель спричинили значний суспільний резонанс. Ці явища мають вагомі наслідки для безпеки країни та ефективності забезпечення військових потреб.

Службові особи замовників в оборонних закупівлях є ключовими фігурами процесу прийняття рішень щодо закупівлі військової техніки, обладнання та послуг для забезпечення обороноздатності країни. У зв’язку з цим, правоохоронні органи приділяють їм значну увагу.

Проблематика кримінальної відповідальності замовників в оборонних закупівлях дещо схожа з проблематикою звичайних закупівель – це відсутність спеціальних норм Кримінального кодексу України, які передбачали б відповідальність для учасників таких закупівель. Така прогалина залишає широке поле для маніпуляцій з боку правоохоронних органів.

Відносна новизна практики злочинів у сфері оборонних закупівель стає актуальним аспектом, особливо враховуючи сучасні виклики та зміни в геополітичному та економічному середовищі.

В контексті кримінальної відповідальності замовників у сфері оборонних закупівель, підозрювані та сторона захисту зіштовхується з рядом викликів. В цьому процесі важливо забезпечити повноцінний захист прав клієнта, включаючи право на захист та право на справедливий суд, що з огляду на резонансність таких справ є непростою задачею. Суспільна упередженість та вимога знайти винних, покарати їх тут і зараз, накладає відбиток в тому числі і на суддів, які приймають відповідні рішення.

2. За що притягають до кримінальної відповідальності в оборонних закупівлях?

Правозастосовча практика в Україні вказує на те, що дії замовників в цій сфері кваліфікуються за різними стаття Кримінального кодексу і єдиний підхід відсутній. До вже більш звичних статей 190 “Шахрайство” та 191 “Розтрата” Кримінального кодексу України, які інкримінують учасникам публічних закупівель, додаються більш специфічні – ст. 109 “Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади” та ст. 114-1 “Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань”.

Склад злочину ст. 191 Кримінального кодексу України та причини її популярності в застосуванні серед правоохоронців ми аналізували в минулій статті з якою ви можете ознайомитись за посиланням.

В контексті даної статті продовжимо розбирати склад злочину, що передбачений ст. 114-1 Кримінального кодексу України. Актуальність даної статті пов’язана з тим, що на думку правоохоронців будь-які порушення допущені в процесі публічних закупівель на пряму перешкоджають законній діяльності Збройних сил України. Такий підхід є досить спірним і не однозначним але давайте з усім по порядку.

Згідно пояснювальної записки до законопроекту, якою було включено до Кримінального кодексу України ст. 114-1, метою таких змін було посилення відповідальність за злочини проти основ національної безпеки України, а саме, за дії, спрямовані на посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, за диверсію, шпигунство, а також злочини вчинені проти миру безпеки людства та міжнародного правопорядку. Жодне з перелічених діянь не стосується публічних закупівель. Але правоохоронці вперто продовжують інкримінувати її учасникам оборонних закупівель. Такі дії нагадують відомий жарт – “Миші плакали, кололись але продовжували гризти кактус”.

3. Причини застосування ст. 114-1 Кримінального кодексу України до сфери оборонних закупівель

Тепер трошки формальностей.

З об’єктивної сторони злочин передбачений ст. 114-1 Кримінального кодексу України полягає в діянні (дії або бездіяльності), яким вчиняється перешкода Збройним Силам України чи іншим військовим формуванням у здійсненні ними законної діяльності. Наявність дієслова “перешкода” в об’єктивній стороні злочину передбаченого ст. 114-1 Кримінального кодексу України спокушає правоохоронців застосовувати її до правопорушень в сфері публічних закупівель.

Склад злочину передбачений ч. 1 ст. 114-1 є формальним – злочин вважається закінченим з моменту вчинення дій, що перешкоджають законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань. В  свою чергу склад злочину за ч. 2 ст. 114-1 є матеріальним – злочин вважається закінченим з моменту настання наслідку: загибелі людей або інших тяжких наслідків.

Наявність формального та матеріального складів злочину в межах однієї статті дозволяє правоохоронним органам інкримінувати її учасникам оборонних закупівель як на стадії підготовки до її проведення, так і на стадії виконання вже укладеного договору.

Такі справи є досить складними за своєю суттю і вимагають від захисників підозрюваного чи обвинуваченого глибоких знань та досвіду. А в деяких випадках ще й доступу до державної таємниці.

4. Що небезпечного в кримінальних провадженнях в сфері оборонних закупівель

В такій категорії справ процесуальний закон передбачає максимально суворий механізм застосування заходів забезпечення кримінального провадження до підозрюваних.

Відповідно до ст. 176 Кримінально-процесуального кодексу України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями переліченими вище, застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 183 Кримінально – процесуального кодексу України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначити розмір застави.

Тобто, ризик опинитися за ґратами без права внесення застави в такій категорії справ більш ніж реальний і підозрюваний та його захисник не мають права на помилку.

При цьому важливо підкресли, що такі положення кримінально – процесуального закону жодним чином не узгоджуються з судовою практикою Європейського суду з прав людини, що як відомо є частиною національного законодавства. Зокрема, згідно положень ст. 5 Конвенції та правової позиції Європейського суду з прав людини, в рішенні від 12.01.2012 у справі «Тодоров проти України» зазначається, що “тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою”. Відповідно такі положення Кримінально-процесуального кодексу України є дискримінаційними по відношенню до підозрюваних чи та обвинувачених осіб і на нашу думку підлягають виключенню з кримінально – процесуального закону.

5. Висновки

Службові особи, які приймають рішення щодо оборонних закупівель, є ключовими учасниками процесу кримінального переслідування в сфері публічних закупівель. Тому правоохоронні органи дуже детально зосереджують увагу на їх діяльності. Відсутність конкретних норм у Кримінальному кодексі України, які б передбачали відповідальність учасників оборонних закупівель, ускладнює процес і залишає простір для зловживань з боку правоохоронців.

Новизна злочинів у цій сфері набирає особливого значення, особливо враховуючи сучасні геополітичні та економічні виклики. У контексті кримінальної відповідальності замовників, підозрювані та їх захисники стикаються з рядом викликів, включаючи соціальні упередження та вимогу до негайного покарання.

В таких справах, де високі ставки і значний ризик, співпраця з досвідченими адвокатами, які спеціалізуються на цих злочинах, може стати вирішальною запорукою для успіху. Їхні знання, досвід та ефективні стратегії можуть значно полегшити процес захисту ваших прав та інтересів в суді.

Фахові адвокати Юридичної компанії “АРМАДА”, завдяки своїм знанням та багаторічному досвіду, зможуть надати компетентну правову допомогу, забезпечити повноцінний захист прав своїх клієнтів та діяти в їхніх інтересах, в супереч всіх перешкод, на кожній стадії кримінального провадження.

Будьте готові захищатись!