Реєстр збитків, завданих агресією російської федерації проти України, нарешті створено. Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи CM/Res(2023)3 закріплено основні засади функціонування цього Реєстру та його Статут. В цій публікації пропонуємо розглянути, як буде організована робота цього органу, які саме функції на нього покладені та яке місце він займе в міжнародному механізмі відшкодування збитків, завданих агресією рф.
Передумови створення реєстру
З самого початку повномасштабного вторгнення росії на територію України уряд нашої держави послідовно анонсував повне відшкодування збитків, завданих війною. Ця позиція знайшла своє відображення в деяких нормативних актах, навіть в тих, що не пов’язані безпосередньо з питаннями відшкодування або компенсації воєнних збитків. Наприклад, стаття п’ятнадцята Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» вказує, що грошові суми, втрачені працівниками та роботодавцями внаслідок збройної агресії рф, будуть відшкодовуватись за рахунок коштів держави-агресора.
14 листопада 2022 року Генеральна асамблея ООН прийняла Резолюцію щодо сприяння здійсненню правового захисту та забезпечення відшкодування збитків у зв’язку з агресією проти України. В цьому документі, крім іншого, була зафіксована пропозиція щодо створення міжнародного реєстру збитків, який фіксував би всі майнові претензії до рф, що виникли після вторгнення 24.02.2022р.
Після цього було прийнято ще низку міжнародних актів, які засуджували агресію росії та закликали до створення ефективного механізму відшкодування збитків, завданих Україні.
Логічним продовженням руху в цьому напрямку стало оголошення про створення Міжнародного Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, яке відбулось на черговому саміті Глав Держав та Урядів Ради Європи. Резолюція про створення цього Реєстру була прийнята 12 травня 2023 року. Тоді ж було затверджено Статут Реєстру.
Основна інформація щодо реєстру збитків
Міжнародний реєстр збитків є юридичною особою, що створена за законодавством України та Нідерландів. Знаходитись Реєстр буде в Гаазі, але матиме й додатковий офіс в Україні.
Основні функції Реєстру – приймати та класифікувати претензії до рф та вносити вимоги до країни-агресора в загальну базу даних (чи відмовляти в такому внесенні).
Найближчим часом мають бути визначені та закріплені у відповідних положеннях критерії прийнятності претензій для подальшого їх внесення до Реєстру.
Важливо розуміти, що сам Реєстр не буде виплачувати чи розподіляти компенсації за завдані збитки. Але в його Статуті зазначено, що робота Реєстру стане першою складовою майбутнього міжнародного механізму, який буде створено у співпраці з Україною. Точна форма цього механізму буде визначена пізніше, але вона може включати в себе комісію, що розглядатиме претензії та скарги, та міжнародний фонд, що, власне, й буде забезпечувати виплату коштів постраждалим особам.
До речі, Статутом визначено, що до постраждалих осіб, які мають право подавати заяви до Реєстру, відносяться як фізичні, так і юридичні особи, а також держава Україна (включно з регіональними та місцевими органами влади, державними підприємствами тощо).
Вноситись до Реєстру будуть тільки відомості щодо збитків, завданих росією після 24.02.2022 року. Особи, що зазнали втрат через анексію Криму чи окупації частини Донбасу в 2014 році, нажаль, мають шукати інші механізми відновлення справедливості (наприклад, подавати позови до відповідних судових інституцій, або ініціювати інвестиційний арбітраж).
Трохи історії
Як зазначалось раніше, у Статуті Міжнародного реєстру зазначено, що міжнародний механізм компенсації збитків Україні може складатись зі спеціально створеної для цієї мети міжнародної комісії та фонду, що буде накопичувати кошти та здійснювати виплати.
Якщо механізм й справді буде реалізовано за такою схемою (а це цілком ймовірно), то остаточним розглядом індивідуальних претензій до росії, а також розподілом коштів з відповідного фонду буде займатись міжнародна спеціальна комісія. Тож, варто розглянути, що може являти собою така комісія та на яких засадах вона працюватиме.
Станом на сьогодні в світі було створено близько 400 міжнародних спеціальних комісій. Вони, зазвичай, створюються для врегулювання масових спорів та претензій, що виникають внаслідок міжнародних конфліктів.
Як приклад такої комісії можна навести Компенсаційну комісію ООН (UNCC). Ця комісія була створена в Женеві задля розгляду претензій та виплати компенсацій мешканцям Кувейту за збитки, завдані незаконним вторгненням Іраку та окупацією країни. До цієї комісії було подано близько 2,7 мільйона скарг. Внаслідок роботи Комісії було задоволено 1,5 мільйони поданих скарг, заявникам було фактично сплачено компенсації загальною сумою 52,4 мільярди доларів США. Для виплати компенсацій за рішеннями цієї комісії було розроблено спеціальний механізм. Було створено Компенсаційний фонд Організації Об’єднаних Націй, який отримував певний відсоток від доходів з експорту іракської нафти (спочатку 30%, потім цей відсоток було зменшено). З цих грошей і було виплачено компенсації постраждалим. Після остаточної сплати всіх компенсацій Комісія припинила свою роботу.
Ще одним прикладом такої комісії є Спеціальний трибунал Ірану та Сполучених Штатів (IUSCT), створений для врегулювання спорів після конфлікту США та Ірану. Цей Трибунал приймав скарги досить обмежену кількість часу, тому встиг прийняти та розглянути трохи менше, ніж 5000 скарг. Загальна сума компенсацій, виплачена за цими скаргами, склала понад 2,5 мільярди доларів США.
Висновки
Врегулювання майнових спорів за участю держав – це непроста й досить тривала процедура. Але досвід минулих врегулювання воєнних конфліктів доводить, що отримання повної чи часткової компенсації за завдані збитки – це реальність.
Цілком ймовірним варіантом вирішення питання відшкодування збитків України є створення спеціальної міжнародної комісії, яка буде розглядати масові позови українців та українських підприємств проти росії. Тому точно не зайвим буде подбати вже зараз про підготовку належної доказової бази на підтвердження факту та розміру завданих збитків.
