Останнє десятиліття на території України зростає занепокоєння з приводу посух та дефіциту води.
Щодо несприятливих погодних умов на півдні України було відомо ще восени 2019 року. Агрометеорологічні умови для розвитку сільськогосподарських культур оцінювались як близькі до критичних. Весняний період 2020 року для сільськогосподарських виробників запам’ятався несприятливими явищами, такими як: дефіцит опадів, недостатнім та незадовільним зволоженням ґрунту, заморозками, низькою відносною вологістю повітря, що призвело до пошкодження та загибелі озимих культур.
Як результат, загибель озимого вражаю вплинула на фінансовий стан сільськогосподарських виробників, що у подальшому спричинила низку питань щодо ведення господарської діяльності аграрних підприємств в ситуації, що склалася.
1. ЧИ ПЕРЕДБАЧЕНА КОМПЕНСАЦІЯ ЗБИТКІВ ВНАСЛІДОК ЗАГИБЛИХ ПОСІВІВ ТА ЧИМ КЕРУВАТИСЬ У ПИТАННІ ПОСУХИ?
Згідно інформації вказаної на сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, станом на 05 травня 2020 року втрати посівних площ загалом по країні оцінювались на рівні 234 тис. га, що становить 2,6% усіх площ озимого клину (10 млн 237 тис. га). Найбільше втрат зазнала Одеська область, за попередніми розрахунками загальна втрата 148 тис. га, що становить 15% всіх площ озимих культур області (1 млн 17 тис. га).
Питання компенсації сільськогосподарським виробникам, які втратили посіви через посуху були анонсовані урядом. Проте, станом на даний час, питання виплат компенсації товаровиробникам за втрачені посіви через посуху не врегульовані жодним порядком.
Кабінет Міністрів України Постановою від 29 березня 2002 року № 415 затвердив Порядок використання коштів резервного фонду бюджету, яка є чинною станом на даний час.
Зазначений Порядок визначає напрями використання коштів резервного фонду державного бюджету та місцевого бюджету і встановлює процедури, пов’язані з виділенням коштів резервного фонду відповідного бюджету та звітуванням про їх використання.
Відповідно до п.6 Порядку кошти резервного фонду бюджету можуть використовуватися на здійснення заходів з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного та соціального характеру.
Таким чином, нормами чинного законодавства не передбачено безповоротної компенсації втрат за загиблі посіви через посуху, а лише визначено порядок використання коштів із резервного фонду сільськогосподарськими виробниками на умовах повернення. Тобто, товаровиробнику надається «кредит» на умовах, які будуть визначені у майбутньому.
2. ПОСЛІДОВНІСТЬ ДІЙ ПРИ ЗАГИБЛИХ ПОСІВАХ ТА ЗБІР ДОКУМЕНТІВ
Через виникнення надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру, яка завдала шкоди посівам або призвела до їх загибелі виробникам сільськогосподарської продукції необхідно вчинити наступне:
- здійснити фото фіксацію та відео фіксацію загиблих посівів;
- звернутись до районної державної адміністрації з повідомленням про факт стихійного лиха та з проханням про направлення представника для участі в комісії, яка визначить рівень пошкодження або загибель сільськогосподарських культур;
- бути присутнім під час обстеження посівів сільськогосподарських культур комісією у складі посадових осіб сільських рад та отримати Акт обстеження озимих зернових культур під урожай 2020 року;
- скласти на підприємстві Акт обстеження посівів по кожній культурі окремо;
- отримати довідку Гідрометцентру про несприятливі погодні умови у період осінь 2019 року – зима/весна 2020 року щодо стану озимих культур на території району області, де розташовані земельні ділянки;
- отримати довідку у Головному управлінні статистики області із статистичною інформацією щодо посіву озимих культур за 2019 рік, середньої ціни реалізації озимих культур за попередні роки та урожайність за останні роки;
- здыйснити розрахунок збитків нанесених посухою сільськогосподарському підприємству;
- отримати довідку страхової компанії про суму страхового відшкодування (у разі відсутності – пояснення заявника про причини не проведення страхування);
- оформити перелік невідкладних (першочергових робіт) з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, заходів, пов’язаних із запобіганням виникненню надзвичайних ситуацій техногенного, природного та соціального характеру, та інших заходів.
Після збору вказаних вище документів, сільськогосподарський товаровиробник звертається до районної адміністрації (комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій) із пакетом документів для перевірки, розгляду та затвердження документів на засіданні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій.
Відповідно до п. 13 Порядку № 415 голова райдержадміністрації подає звернення про виділення коштів з резервного фонду бюджету на ім’я голови облдержадміністрації.
За результатами розгляду звернень, голова облдержадміністрації подає документи до Києва, де прийматиметься остаточне рішення про виділення коштів з резервного фонду.
Засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій проводиться не рідше ніж один раз на місяць. УВАГА! Розрахунок збитків нанесених посухою сільськогосподарському підприємству проводиться на підставі Методики оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002р. № 175.
3. НА ЯКУ ДОПОМОГУ МОЖЕ ОЧІКУВАТИ ПІДПРИЄМСТВО ТА ЧИ ВПЛИНЕ ЗБІР ДОКУМЕНТІВ НА ФІНАНСОВИЙ СТАН ПІДПРИЄМСТВА
З огляду на масштаби втрати вражаю через виникнення надзвичайної ситуації природного характеру на території України, збір необхідних документів займає від одного до двох місяців. На сьогодні, більшість сільськогосподарських виробників лише надає пакет документів до районних адміністрацій.
Отже, вирішення питання щодо виділення коштів з резервного фонду бюджету можливе лише восени 2020 року.
Проте, не слід поспішати з висновками, що процедура збору документів не варта витрачених зусиль та коштів.
Документи, зібрані на підтвердження виникнення надзвичайної ситуації природного характеру, яка призвела до загибелі посівів, необхідні для скасування нарахованого податку на додану вартість (ПДВ) для товаровиробників сільськогосподарської продукції по тим витратам, які вже були понесені на площах, що підлягають списанню.
Виділимо два шляхи вирішення питання.
Перший варіант. Підприємство не сплачує ПДВ. Тоді Вам слід очікувати від органів Державної податкової служби податкові повідомлення-рішення, якими буде нараховано суми податкових зобов’язань. У цьому разі із зібраним пакетом документів на підтвердження загибелі підприємство оскаржує в судовому порядку винесене податкове повідомлення-рішення ДПС.
Судова практика. Станом на сьогодні суди підтримують позицію сільськогосподарських товаровиробників та прийшли до висновку, що витрати на вирощування загиблих сільськогосподарських культур не можуть вважатись не пов’язаними з господарською діяльністю (рішення від 22.07.2015 року по справі № К/800/2730/15 та від 17.06.2015 року по справі № К/800/18725/15).
Другий варіант. Підприємство сплачує ПДВ. У даному випадку, сільськогосподарський товаровиробник може звернутись із позовною заявою до суду про зарахування вказаних податків на майбутній період. Зібраний пакет документів на підтвердження загибелі посівів буде доказовою базою на користь аграрного виробника.
ПІДСУМКИ
Нажаль, на сьогоднішній день, на законодавчому рівні не врегульоване питання щодо підтримки сільськогосподарських товаровиробників в умовах надзвичайної ситуації природного характеру, яка виникла та призвела до загибелі посівів.
Станом на сьогодні, до Верховної Ради України був внесений проект Закону про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (щодо державної підтримки сільгосптоваровиробників, які постраждали від засухи) № 3519 від 21.05.2020 року, яким пропонується виділити 1,5 мільярди гривень безповоротної фінансової допомоги аграріям, які постраждали від посухи. Проте, даний законопроект не розглядався.
Тернистий шлях збору документів на підтвердження виникнення надзвичайної ситуації природного характеру, яка завдала шкоди посівам або призвела до їх загибелі виробникам сільськогосподарської продукції необхідно пройти в обов’язковому порядку, на випадок прийняття порядку щодо компенсації втрат загиблих посівів, зарахування ПДВ на майбутній період, тощо. Адже підтвердження виникнення вказаної ситуації сьогодні – це страховка для підприємства у майбутньому.
Варто пам’ятати, для належного захисту своїх прав та інтересів сільськогосподарському товаровиробнику необхідно мати документальні підтвердження збитків.
