Відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (ст. 25): «Бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів та виконання мобілізаційних завдань (замовлень). Такі військовозобов’язані не підлягають прийняттю на службу у військовому резерві».
Основним нормативно-правовим актом, яким детально врегульовано процедуру та інші аспекти бронювання працівників в умовах воєнного стану є Постанова Кабінету Міністрів України від 3 березня 2022 р. №194 «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану».
1. Що таке бронювання працівника і навіщо воно потрібне?
В умовах воєнного стану ряд підприємств виконують критично важливі функції як для економіки країни, так і для національної безпеки в цілому. Низка секторів визначена як така, що належить до сфери критичної інфраструктури. Наявність кваліфікованих та досвідчених працівників є необхідною для життєдіяльності та безперебійного функціонування таких підприємств. З цією метою згідно з Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у сукупності з Постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2022 р. №194 «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану» була запроваджена процедура бронювання працівників.
Частина перша статті 25 Закону про мобілізацію передбачає, що бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено так звані «мобілізаційні завдання» .
Виходячи з положень Закону, мобілізаційним завданням (замовленням) є певне персоніфіковане завдання з виготовлення продукції, виконання робіт або надання послуг, виконання якого покладається на конкретне підприємство, установу чи організацію на умовах договору (контракту).
Його метою є задоволення потреб Збройних Сил України (ЗСУ), інших військових формувань, державних органів, населення тощо в особливий період.
Водночас, реальна обстановка в країні в умовах війни диктує власні об’єктивно обумовлені вимоги, які іноді не повністю відповідають тому, що написано у законодавстві.
Так, цілком ймовірною є ситуація, коли підприємство ще не отримало мобілізаційного завдання, проте вже забезпечує критичні нагальні потреби населення і держави.
Тому у разі якщо підприємство та його поточна діяльність підпадає під ознаки, визначені у законодавстві, воно може звертатись до процедури бронювання працівників.
2. Процедура бронювання
Якщо діяльність підприємства підпадає під ознаки, наведені вище, і воно дійсно забезпечує потреби населення, критичної інфраструктури, ЗСУ та інших військових формувань, і підприємство прагне забронювати працівників, без яких фактично не можлива діяльність, то процедура така.
Підприємства, установи і організації повинні надіслати власні пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних (Пропозиції) до органів державної влади, інших державних органів за відповідною сферою управління, галуззю національної економіки.
Надалі відповідний орган аналізує та узагальнює надані Пропозиції, погоджує їх з Міноборони та подає до Мінекономіки України, яке приймає відповідне рішення.
При цьому подавати Пропозиції до Мінекономіки мають право виключно органи державної влади, інші державні органи за формою, закріпленою Постановою.
Законодавством не встановлено форми за якою представники бізнесу повинні подавати власні Пропозиції органам, до сфери управління яких вони належать. Проте цілком логічним вбачається використання форми, закріпленої Постановою.
Вкрай важливо додати до Пропозиції належне обґрунтування щодо виконання таким підприємством, установою, організацією завдань із задоволення потреб ЗСУ, держави, населення з відповідним підтвердженням (прийняте рішення Уряду, військової адміністрації, укладений договір тощо).
З метою підтвердження надання відстрочки військовозобов’язаному видається витяг з наказу Мінекономіки.
Отже, можливість бронювання військовозобов’язаних працівників вбачається дієвим механізмом забезпечення належного функціонування бізнесу.
У рішенні Міністерства економіки зазначається строк дії відстрочки, який не може перевищувати шість місяців.
3. Хто може бути заброньований
Здавалося б, що підприємство виконує дійсно важливі функції, працівник реально задіяний у критично необхідних роботах, а отже його легко можна подавати на бронювання. Однак це не зовсім так. Існує ряд так званих «фільтрів», які дещо відсіюють кандидатури працівників. Зокрема, не підлягають бронювання:
- Листом від 11.03.2022 №220/1469 Міністерство оборони України повідомило, що Головнокомандувач ЗСУ прийняв рішення щодо заборони бронювання військовозобов’язаних, які мають дефіцитні для ЗСУ військово-облікові спеціальності, перелік яких наведено у вказаному листі;
- Не погоджуються Міністерством оборони України посади працівників, які не є визначальними для забезпечення сталого функціонування підприємств, галузей і не є дефіцитними на ринку праці та які можуть бути замінені громадянами-невійськовозобов’язаними або які не відносяться до професій, що забезпечують виробництво продовольства (перелік не вичерпний);
- Не підлягають бронювання особи призовного віку до 27 років;
- Не погоджуються Міністерством оборони України пропозиції щодо громадян, які не проходили військову службу.
Висновки
Отже, можливість бронювання військовозобов’язаних працівників вбачається дійсно дієвим механізмом забезпечення належного функціонування бізнесу.
Водночас, реалії сьогодення суттєво впливають на потреби держави та населення, змінюючи їх майже щодня. Наслідком цього є постійна адаптація та оновлення законодавства, тому радимо уважно слідкувати за змінами відповідних нормативно-правових актів.
Отримати консультацію
Помилка: Contact form не знайдена.