29 Березня 2024 року — Комплексний захист бізнесу — Час читання: 2 хвилини
Олександр Кузнєцов спеціально для Forbes прокоментував питання банкрутства відомих українських підприємств
Олександр Кузнєцов, керуючий партнер ЮК «АРМАДА», сформував правову позицію та дав фаховий коментар щодо введення мораторію на банкрутство Запоріжтрансформатор», «КрАЗ», «Мотор Січ» та «Укрнафти».
Як говорять автори Законопроєкту, Закон дозволить зберегти у держвласності відчужені «Мотор Січ», «Укрнафту», «Запоріжтрансформатор», «АвтоКрАЗ».
Однією із цілей мораторію є захист підприємств від колишніх власників. У травні 2023 року про плани подати позов до Верховного Суду через націоналізацію кременчуцького автомобільного заводу «АвтоКрАЗ» в інтерв’ю Forbes заявив один найбагатших українців Костянтин Жеваго. Досі новин про це не було, а тепер він навряд зможе це зробити, пояснює Олександр Кузнєцов.
Колишні власники не зможуть оскаржити процедуру націоналізації та захистити свій актив, наклавши заборону про його відчуження чи вчинення будь-яких інших дій, які можуть вплинути на актив. «Судовий спосіб захисту втрачає весь сенс», – вважає правник.
Що говорять юристи?
Олександр Кузнєцов зазначає, що кредитори та колишні власники не зможуть позиватися щодо майна цих компаній, а справи про банкрутство просто закриють.
Щоб розпочати процедуру банкрутства та фактично паралізувати роботу цих компаній, за словами керуючого партнера ЮК «АРМАДА», будь-якому їхньому кредитору достатньо, щоб «Мотор Січ» чи «Укрнафта» заборгували йому 240 000 грн.
Та, щоб опинитися під захистом закону, підприємство має відповідати одразу трьом критеріям, розповідає керуючий партнер ЮК «АРМАДА», виділяючи такі:
- бути оператором критичної інфраструктури;
- його частки були примусово відчужені під час дії воєнного стану;
- державі прямо або опосередковано належить більше 50% часток у статутному капіталі компанії.
Які ризики та на що очікувати?
Мораторій підважує баланс між правами кредиторів та боржників, пояснює Олександр Кузнєцов. Заборона розглядати судами спори щодо компаній лише через те, що вони належать до об’єктів критичної інфраструктури, суперечить Конституції, згідно якої держава має захищати все майно.
Тобто реалізація пропонованих положень призведе до неналежного та тривалого виконання судових рішень, порушення конституційного принципу обов’язковості виконання судових рішень та витрат державного бюджету.
Тому слідкуємо за ситуацією далі та тримаємо вас в курсі щодо цієї ситуації.
Перегляньте практику “Комплексний захист бізнесу” або заповніть форму нижче, щоб отримати вичерпну консультацію юриста.