Реєстр збитків для бізнесу: як подати заяву

Для бізнесу відкриття подачі заяв до міжнародного Реєстру збитків для України – це не просто новий електронний сервіс, а перший повноцінний міжнародний інструмент для фіксації економічних втрат юридичних осіб, спричинених агресією Російської Федерації проти України.

29 квітня 2026 року Реєстр збитків для України (RD4U) офіційно відкрив перші категорії заяв для держави та юридичних осіб. Для бізнесу ключовими стали категорії C1.1, C1.2 та C3.1. Вони охоплюють пошкодження або знищення критичної та не критичної інфраструктури, а також пошкодження, знищення або втрату активів, втрату прибутку, повну втрату бізнесу та інші прямі витрати.

Важливо розуміти природу цього механізму. Реєстр не присуджує компенсацію і не визначає остаточний розмір виплат. Він приймає, перевіряє та вносить прийнятні заяви разом із доказами. Надалі такі заяви мають передаватися до майбутнього компенсаційного механізму, який розглядатиме їх по суті. Тому заяву варто готувати не як коротке повідомлення про збитки, а як основу майбутньої компенсаційної вимоги.

Відповідно до повідомлення Міністерства економіки України, з 29 квітня 2026 року бізнес отримав можливість офіційно документувати воєнні збитки у міжнародному Реєстрі збитків для України. Йдеться про перші категорії групи C, доступні для юридичних осіб незалежно від форми власності, у тому числі для державних та комунальних підприємств.

Реєстр збитків для України створено як перший етап міжнародного компенсаційного механізму. Його завдання – сформувати облік заяв та міжнародну доказову базу щодо збитків, втрат і шкоди, завданих внаслідок агресії РФ. Відкриття бізнес-категорій означає, що підприємства можуть починати формалізувати свої вимоги вже зараз, не очікуючи завершення війни або створення компенсаційної комісії.

Для юридичних осіб відкрито три практично важливі напрями:

• C1.1 – пошкодження або знищення критичної інфраструктури;
• C1.2 – пошкодження або знищення не критичної інфраструктури;
• C3.1 – пошкодження, знищення або втрата активів.

Заяви у категоріях групи C подають юридичні особи. Для C1.1 та C1.2 заявником має бути власник відповідної інфраструктури, яка розташована або функціонує на території України в межах її міжнародно визнаних кордонів, включаючи територіальні води. Пошкодження або знищення має бути завдане 24 лютого 2022 року або після цієї дати внаслідок міжнародно-протиправних дій Російської Федерації.

Для категорії C3.1 заявником є юридична особа – власник активів, які були пошкоджені, знищені або втрачені на території України з 24 лютого 2022 року або після цієї дати. Активом для цієї категорії є матеріальна або нематеріальна цінність, яка створює або має створювати економічні вигоди для власника.

Окрему увагу слід звернути на підприємства державної або комунальної форми власності. Якщо юридична особа перебуває у власності або під контролем держави чи територіальної громади, але має право господарського відання, оперативного управління або узуфрукту щодо відповідного майна, саме така юридична особа може виступати заявником.

Заяву від імені юридичної особи подає представник. Зазвичай керівник, який зазначений у Єдиному державному реєстрі, вважається особою з повноваженнями діяти від імені заявника. Також керівник може призначити іншого представника через функціонал цифрових повноважень у Дії.

Головне питання для бізнесу – не просто «чи є збитки», а «в якій категорії їх правильно заявляти». Категорії C1.1, C1.2 та C3.1 частково перетинаються, але мають різну логіку.

Критична інфраструктура – це активи, об’єкти, конструкції або системи, функціонування яких має вирішальне значення для економіки, безпеки, оборони або життєво важливих функцій суспільства. До потенційно критичних секторів належать енергозабезпечення, водопостачання, охорона здоров’я, електронні комунікації, фінансові послуги, транспорт, оборона, цивільний захист, хімічна промисловість та інші сектори.

Не критична інфраструктура – це інфраструктура, яка не відповідає ознакам критичної. На практиці межа між C1.1 та C1.2 може бути складною. Якщо бізнес не впевнений у статусі об’єкта, бажано підготувати аргументацію щодо функцій об’єкта, його ролі для населення, регіону, ланцюгів постачання або економіки.

Категорія C3.1 є ширшою. Вона охоплює не лише фізичне пошкодження активу, а й втрату прибутку від такого активу, повну втрату бізнесу та інші прямі витрати. Саме тому збитки від простою, втрати доходу, зупинки виробництва, руйнування логістики або необхідності термінового відновлення часто потрібно аналізувати через призму C3.1.

Окремо варто звернути увагу на вибір категорії заяви. Якщо бізнес заявляє лише вартість знищеної інфраструктури або витрати на її ремонт, зазвичай слід обирати категорію C1.1 або C1.2. Якщо ж бізнес також заявляє втрачений прибуток, інші прямі витрати або повну втрату бізнесу, ці вимоги потрібно подавати в категорії C3.1. У такому разі заяви варто пов’язати між собою.

Саме для цього в Дії використовується поняття «предмет заяви». Воно допомагає об’єднати пов’язані між собою вимоги та правильно описати майно, щодо якого подається заява. Предмет заяви — це узагальнена описова назва інфраструктури, об’єктів або інших активів, які зазнали шкоди чи були втрачені. Наприклад: «елеваторний комплекс у Миколаївській області», «виробнича лінія та склад готової продукції», «система енергозабезпечення заводу», «майновий комплекс підприємства». Один предмет може охоплювати заяви в одній або кількох категоріях, тому його потрібно формулювати достатньо широко, але водночас зрозуміло.

Найбільший ризик для заявника – подати заяву формально, без логічної доказової конструкції. Реєстр оцінюватиме прийнятність заяви та подані докази, а майбутня компенсаційна комісія розглядатиме вимоги по суті. Тому доказову базу варто будувати як повний файл майбутньої компенсаційної справи.

Докази бажано поділити на п’ять блоків.

1. Правовий статус заявника та представника. Потрібно підтвердити існування юридичної особи, її реєстраційні дані, повноваження керівника або іншого представника, а також право діяти від імені компанії. Для представника важливі цифрові повноваження або інші документи, які підтверджують належне уповноваження.
2. Право власності або інше належне речове право. Для нерухомості це можуть бути витяги з Державного реєстру речових прав, правовстановлюючі документи, технічна документація. Для рухомого майна – договори купівлі-продажу, інвентарні картки, акти введення в експлуатацію, бухгалтерські регістри, митні документи, банківські виписки, страхові документи. Для нематеріальних активів – договори, свідоцтва, ліцензії, реєстраційні документи, бухгалтерський облік.
3. Факт пошкодження, знищення або втрати. Доцільно зібрати акти ДСНС, поліції, військової адміністрації або органу місцевого самоврядування, матеріали кримінального провадження, висновки експертів, звіти оцінювачів, акти огляду, фото та відео, супутникові знімки, повідомлення у медіа, листування з контрагентами, свідчення працівників або очевидців.
4. Причинний зв’язок із агресією РФ. Недостатньо лише підтвердити, що майно було пошкоджене, знищене або втрачене. Потрібно пояснити, що шкода виникла саме внаслідок міжнародно-протиправних дій РФ. Це може бути ракетний удар, обстріл, окупація, мінування, саботаж, кібератака, блокування логістики або знищення енергетичної чи транспортної інфраструктури. Хронологія подій має бути простою, послідовною та підтвердженою доказами.
5. Розмір заявленої вимоги та методологія. Заявник має вказати орієнтовну суму вимоги, деталізацію та методологію розрахунку. Для C1.1 та C1.2 це може бути вартість зруйнованого майна, кошторис ремонту, проєкт відновлення, вартість відновлення функцій. Для C3.1 – балансова або ринкова вартість активів, витрати на ремонт, втрата прибутку, прямі витрати, витрати на мінімізацію шкоди, релокацію або заміну активу.

Особливо уважно потрібно підходити до розрахунку втрати прибутку. Йдеться не про всю суму доходу, який бізнес міг би отримати, а про прибуток, втрачений через пошкодження, знищення або втрату активів. Такий розрахунок має враховувати витрати, які бізнес поніс би для отримання відповідного доходу. Тому бажано використовувати фінансову звітність за попередні роки, податкову звітність, договори, замовлення, виробничі плани, історію продажів, сезонність, маржинальність та інші показники.

Для обґрунтування суми збитків також варто враховувати Методику визначення шкоди та обсягу збитків, затверджену наказом Міністерства економіки України та Фонду державного майна України від 18.10.2022 № 3904/1223. Вона застосовується, зокрема, для оцінки реальних збитків бізнесу, упущеної вигоди та потреб у відновленні майна, пошкодженого або знищеного внаслідок збройної агресії РФ. Тому у складних випадках доцільно залучати оцінювача або судового експерта. Це особливо актуально для обладнання, виробничих комплексів, інфраструктури, повної втрати бізнесу або розрахунку упущеної вигоди.

Подання заяв здійснюється через портал Дія. На сторінці послуги заявник обирає відповідну категорію, заповнює електронну форму та додає докази. За інформацією Дії, заяву може подати керівник юридичної особи, зазначений у ЄДР, або призначений представник.

Практичний процес варто підготувати ще до входу в електронну форму. Рекомендуємо заздалегідь перевірити актуальність даних у ЄДР, повноваження керівника, електронний підпис, доступ до кабінету в Дії, а також структуру електронних файлів із доказами.

Це важливо, оскільки подання заяви в Дії відбувається поетапно. Заявник послідовно заповнює відомості про юридичну особу та керівника, визначає предмет заяви, обирає відповідну категорію, описує збитки, завантажує докази, перевіряє дані та підписує заяву. Окремо варто підготувати короткий, але змістовний опис предмета заяви. Він має допомогти Реєстру зрозуміти, що саме було пошкоджено або втрачено, а також які пов’язані заяви можуть існувати.

Підготовку заяви до міжнародного Реєстру збитків доцільно розпочинати не із заповнення електронної форми, а з попереднього юридичного та доказового аналізу. Бізнесу варто послідовно пройти такі етапи.

1. Ідентифікувати пошкоджені, знищені або втрачені об’єкти. Насамперед слід визначити перелік активів, інфраструктури, обладнання, майнових комплексів, товарно-матеріальних цінностей або інших об’єктів, щодо яких планується подання заяви.

2. Сформулювати предмет заяви. Предмет заяви має бути описовим і достатньо широким, щоб охопити відповідний об’єкт або групу пов’язаних об’єктів. Наприклад, це може бути майновий комплекс підприємства, виробнича лінія, складський комплекс, система енергозабезпечення, об’єкт транспортної інфраструктури або група активів.

3. Визначити належну категорію заяви. На цьому етапі потрібно розмежувати вимоги між категоріями C1.1, C1.2 та C3.1. Вимоги щодо вартості знищеної інфраструктури або витрат на її ремонт чи відновлення доцільно співвідносити з категоріями C1.1 або C1.2. Вимоги щодо втрати прибутку, інших прямих витрат або повної втрати бізнесу слід окремо оцінювати в межах категорії C3.1. Для пов’язаних вимог варто заздалегідь підготувати логіку їх взаємного зв’язку.

4. Підготувати правовстановлюючі щодо майна. Необхідно зібрати документи, які підтверджують право власності, право господарського відання, право оперативного управління, а також договірні підстави користування або розпорядження майном. Також варто підготувати бухгалтерські регістри, інвентаризаційні документи, первинну документацію та інші документи, які підтверджують облік відповідних активів.

5. Обґрунтувати розмір заявленої вимоги. Сума вимоги має бути деталізованою та підтвердженою доказами. Окремо варто відобразити вартість активу, витрати на ремонт або відновлення, витрати на відновлення функцій інфраструктури, інші прямі витрати, втрату прибутку та витрати, понесені для мінімізації шкоди.

6. Сформувати реєстр доказів. Доцільно систематизувати всі документи й електронні файли в окремий реєстр. Кожен доказ має мати зрозумілу назву, дату, короткий опис та прив’язку до конкретної частини заявленої вимоги.

Відкриття категорій C1.1, C1.2 та C3.1 – важливий крок для українського бізнесу. Вперше юридичні особи отримали міжнародний механізм для офіційної фіксації воєнних збитків, втрати активів, втрати прибутку, повної втрати бізнесу та інших прямих витрат.

Водночас подання заяви до Реєстру збитків не слід сприймати як технічну формальність. Якість опису, правильний вибір категорії, повнота доказів і зрозуміла методологія розрахунку можуть мати вирішальне значення на наступних етапах компенсаційного механізму.

Для бізнесу доцільно вже на етапі підготовки сформувати окремий доказовий пакет щодо кожного пошкодженого, знищеного або втраченого об’єкта. До такого пакета варто включити результати інвентаризації активів, правовстановлюючі та облікові документи, акти фіксації пошкоджень, матеріали фото- і відеофіксації, хронологію подій, фінансове обґрунтування розміру збитків, реєстр доказів та пояснення щодо взаємозв’язку між окремими заявами. Якщо пошкоджений об’єкт належить до інфраструктури, а заявник додатково має вимоги щодо втрати прибутку або інших прямих витрат, варто заздалегідь визначити, які складові заявлятимуться в категоріях C1.1/C1.2, а які — в категорії C3.1.

Юридичний супровід у цьому процесі має бути спрямований не лише на технічне заповнення форми в Дії. Його основне завдання полягає у правильній кваліфікації вимог, визначенні належної категорії заяви, узгодженні доказів із заявленою сумою збитків та формуванні послідовної правової позиції. Такий підхід зменшує ризик процесуальних помилок і підвищує шанси на те, що заява буде зрозумілою для Реєстру та придатною для подальшого розгляду в межах майбутнього компенсаційного механізму.