Особливості оновлених критеріїв «критичності» від Мінекономіки

1. Вступ

21 липня 2025 року була прийнята Постанова Кабінету Міністрів України №903 від 21 липня 2025 року «Деякі питання Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства», відповідно до якої Міністерство економіки України було перейменовано на Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.

Окрім цього, наведеною вище Постановою також було ліквідовано Міністерство аграрної політики та продовольства України та Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, із подальшим покладенням функцій останніх на Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.

Отже, на практиці, грубо кажучи, три міністерства об’єднали в одне.

Як відомо, Міністерство економіки України було одним із центральних органів виконавчої влади, до повноважень якого також належало визначення підприємств критично важливими.

У зв’язку із ліквідацією Мінагрополітики та Міндовкілля та покладення їх функцій на новостворене Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України – постало також питання і у оновленні критеріїв, за якими Мінекономіки раніше визначало підприємства критично важливими, адже відтепер кількість сфер, у яких новостворене Мінекономіки забезпечує формування та реалізацію державної політики, зросла, а тому нові критерії критичності повинні охопити усі ці сфери.

Наказом Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України від 11 вересня 2025 року № 471 були внесені зміни до Наказу Міністерства економіки України 18 грудня 2024 року № 28003, яким було оновлено Критерії визначення підприємств, установ і організацій, які мають важливе значення для галузей національної економіки.

Що змінилось і як такі зміни вплинуть на отримання статусу критично важливого для підприємств – далі у статті.

2. Критерії визначення підприємств, установ і організацій, які мають важливе значення для галузей національної економіки (далі – Критерії Мінекономіки)

Після прийняття Наказу Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України від 11 вересня 2025 року № 471, яким були внесені зміни у Критерії Мінекономіки, останні можна класифікувати в залежності від відповідної галузі національної економіки.

Перша галузь – це сфери діяльності, які класично належать до сфери управління Мінекономіки (торгівля, виробництво, зовнішня торгівля і т. д.)

Друга галузь – це галузь лісового та мисливського господарства.

Третя галузь – це галузь навколишнього природного середовища.

Четверта галузь – це галузь сільського господарства.

Пропонуємо далі у статті розглянути більш детально Критерії Мінекономіки у розрізі кожної окремої галузі.

3. Щодо Критеріїв Мінекономіки у сферах, у яких Мінекономіки забезпечує формування та реалізацію державної політики

Для того, щоб підприємство могло претендувати на отримання статусу критично важливого на підставі Критеріїв Мінекономіки (критерії першої галузі) – воно повинно провадити діяльність у сферах, у яких Мінекономіки забезпечує формування та реалізацію державної політики.

Для того, щоб розуміти, чи підприємство провадить діяльність у таких сферах, доцільно ознайомитись із сферами, у яких Мінекономіки забезпечує формування та реалізацію державної політики. Ця інформація наведена у Положенні про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2025 р. № 903.

Як показує практика, до таких сфер належать торгівля, зовнішня торгівля, виробництво та інші.

Отже, якщо підприємство проаналізувало сфери, у яких Мінекономіки забезпечує формування та реалізацію державної політики, та вбачає, що провадить діяльність у таких сферах, то варто переходити до наступного кроку і обирати критерій, який вбачається за можливе підтвердити.

Більшість оновлених Критеріїв Мінекономіки у цій сфері не зазнали змін, але  є суттєві нововведення, на які варто звернути увагу.

По-перше, оновлений перелік Критеріїв Мінекономіки не містить таких критеріїв, які були у попередній редакції Наказу Мінекономіки, як:

розмір нарахованої середньої заробітної плати застрахованих осіб – працівників складає не нижче середньої заробітної плати по країні за останній звітний податковий рік помноженої на коефіцієнт 2 – для підприємств, установ, організацій, які мають середню кількість застрахованих осіб – працівників не менше 50 осіб; або

розмір нарахованої середньої заробітної плати застрахованих осіб – працівників складає не нижче середньої заробітної плати по країні за останній звітний податковий рік помноженої на коефіцієнт 3 – для підприємств, установ, організацій, які мають середню кількість застрахованих осіб – працівників не менше 20 осіб.

Отже, так званий «зарплатний критерій», який застосовували більшість підприємств для того, щоб отримати статус критично важливого через Мінекономіки, було виключено.

По-друге, деяких змін зазнав критерій щодо провадження діяльності на території трьох чи більше областей, зокрема:

провадження діяльності на території трьох і більше областей України, що підтверджується документами на право власності або оренду нерухомого майна, а також витягом з інформаційно-комунікаційної системи ДПС про стан розрахунків платника за податками, зборами, платежами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, із кваліфікованим електронним підписом або особистим підписом посадової особи територіального органу ДПС за основним та неосновним місцем обліку юридичної особи та її відокремлених підрозділів, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з вимогами Податкового кодексу України;

Як бачимо, тепер на підтвердження сплати податків у трьох чи більше областях потрібно надавати витяг з інформаційно-комунікаційної системи не за підписом керівника підприємства, а з кваліфікованим електронним підписом або особистим підписом посадової особи територіального органу ДПС.

По-третє, повернули такий критерій, як «провадження виду виробництва або надання послуг, яке забезпечує потреби інших підприємств, установ, організацій в матеріально-технічних ресурсах, сировині і матеріалах, комплектувальних виробах, відсутність яких призведе до повної зупинки виробництва продукції або надання послуг, у сфері, у якій Мінекономіки забезпечує формування та реалізацію державної політики».

По-четверте, виключили критерій про монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Решта критеріїв у цій сфері не зазнали суттєвих змін, або залишились не змінними.

Зокрема із оновленими Критеріями Мінекономіки у цій сфері ви можете ознайомитись за посиланням.

4. Щодо критеріїв у галузі лісового та мисливського господарства

Критерії Мінекономіки у цій сфері взагалі не зазнали змін. Якщо проаналізувати попередній Наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України 15 січня 2025 року № 60, яким до ліквідації цього міністерства були затверджені Критерії з визначення підприємств, установ та організацій, які мають важливе значення для національної економіки в галузі лісового та мисливського господарства в особливий період, то усі критерії, які були в цьому наказі – відображено у оновлених Критеріях Мінекономіки.

Отже, для підприємств, які провадять діяльність у галузі лісового та мисливського господарства – «галузеві критерії» не змінились.

5. Щодо критеріїв у галузі навколишнього природного середовища

За аналогією із критеріями у галузі лісового та мисливського господарства – критерії у галузі навколишнього природного середовища не зазнали змін.

Якщо ознайомитись із оновленими Критеріями Мінекономіки у цій галузі та співставити їх з Критеріями з визначення підприємств, установ і організацій, які мають важливе значення для національної економіки в галузі навколишнього природного середовища в особливий період, які були затверджені Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 16 грудня 2024 року № 1668 до ліквідації міністерства, то побачимо, що критерії не змінились.

6. Щодо критеріїв у галузі сільського господарства

В основну оновлених Критеріїв Мінекономіки у галузі сільського господарства лягли Критерії з визначення підприємств, установ та організацій, які мають важливе значення для національної економіки в галузі сільського господарства в особливий період, які були затверджені Наказом Міністерства аграрної політики  та продовольства України 10 грудня 2024 року № 4282 до ліквідації такого міністерства.

Але оновлені Критерії Мінекономіки у цій сфері містять певні зміни, на які варто звернути увагу. Зокрема, одним із критеріїв у цій сфері, який потрібно підтвердити підприємству, щоб мати перспективи у визначенні його критично важливим, є провадження діяльності за відповідним основним КВЕД, який визначений у таких критеріях. Однією із умов підтвердження такого критерію є дата, станом на яку такий основний КВЕД повинен бути у підприємства. Якщо раніше критерії були з прив’язкою до дати «станом на 01 лютого 2025 року», то зараз цю дату змінили на «станом на 01 липня 2025 року».

Важливо звернути увагу, що Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України відновило прийом звернень суб’єктів агропромислового комплексу щодо визначення їх критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Подання здійснюється через Державний аграрний реєстр (ДАР).

7. Загальні положення, які стосуються усіх оновлених Критеріїв Мінекономіки незалежно від галузі

Окрім певних змін, які були внесені до оновлених Критеріїв Мінекономіки, також варто звернути увагу на додаткову умову, яка повинна бути дотримана разом із відповідністю критеріям, для того, щоб підприємство могло претендувати на визначення його критично важливим через Мінекономіки:

Підприємство не може бути визначене таким, яке має важливе значення для галузей національної економіки за наявності таких умов:

якщо до підприємства або засновника, учасника, акціонера, кінцевого бенефіціарного власника цього підприємства застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції»;

якщо засновником, учасником, акціонером, кінцевим бенефіціарним власником підприємства є Російська Федерація / Республіка Білорусь / держави чорного списку FATF, громадянин Російської Федерації / Республіки Білорусь / держави чорного списку FATF (за винятком тих, які постійно на законних підставах проживають на території України).

Отже, якщо підприємство відповідає необхідній кількості критеріїв Мінекономіки, але не виконує умови, які наведені вище, щодо санкцій та інших обмежень, то таке підприємство не може бути визнане критично важливим.

8. Щодо чинності рішень, про визначення підприємств критично важливими

У зв’язку із оновленням критеріїв Мінекономіки на підставі Наказу Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України від 11 вересня 2025 року № 471, а також у зв’язку із ліквідацією Міндовкілля та Мінагрополітики – у підприємств, які були визначені критично важливими до прийняття цих змін та ліквідацій постає питання: чи потрібно підтверджувати статус критично важливого у зв’язку із прийняттям нових критеріїв, чи такий статус критично важливого залишається чинним?

Підприємства, установи та організації, які вже отримали статус критично важливих, зберігають його до завершення строку дії відповідного наказу.

Отже, статус критично важливого підприємства, який було отримано до відповідних змін, залишається чинним на той строк, на який його було надано, і перепідтверджувати його у зв’язку зі змінами критеріїв – не потрібно.

9. Висновки

Отже, Критерії Мінекономіки, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які мають важливе значення для галузей національної економіки, хоч і не суттєво, але були змінені.

Особливо такі зміни торкнулись підприємств, які раніше отримували статус критично важливого на підставі «галузевого критерію» Мінекономіки щодо заробітної плати. Тепер, на етапі підтвердження цього статусу, таким підприємствам необхідно шукати альтернативні шляхи, щоб зберегти можливість бронювання ключових фахівців.

Юридична компанія «АРМАДА» має багатий практичний досвід з юридичного супроводу визначення підприємств критично важливими, а тому фахівці нашої компанії можуть допомогти не лише знайти оптимальні варіанти, але й допомогти підтвердити статус критично важливого підприємства, адже стабільний і функціонуючий бізнес навіть в умовах змін – це запорука стабільної економіки країни.