Бажання створити торговельну марку, яка буде добре запам’ятовуватися та асоціюватися із певними товарами або послугами інколи заводить у ситуацію, коли знак (найменування, зображення) дійсно відбивається у пам’яті, але не може отримати правову охорону, адже… суперечить засадам суспільної моралі.
Про деякі цікаві кейси та позицію вітчизняного патентного відомства – далі у цій публікації.
ЩО ТАКЕ СУСПІЛЬНА МОРАЛЬ?
Серед умов надання правової охорони торговельним маркам частина перша статті п’ятої Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» називає відповідність її публічному порядку, загальновизнаним принципам моралі, вимогам Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». Далі в Законі термін «мораль» більш не згадується, і невизначеність у цьому існувала з 1993 року, коли був прийнятий цей закон, впродовж наступних десяти років.
Визначення суспільної моралі з’явилося у вітчизняному законодавстві лише у 2003 році, коли був прийнятий Закон України «Про захист суспільної моралі», перша стаття якого містила таке визначення: «суспільна мораль – система етичних норм, правил поведінки, що склалися у суспільстві на основі традиційних духовних і культурних цінностей, уявлень про добро, честь, гідність, громадський обов’язок, совість, справедливість».
Очевидно, що поняття суспільної моралі визначається через інші поняття, які мають оціночний характер (духовні і культурні цінності, добро, совість). Це створює, подеколи, неоднакове ставлення до одного й того ж витвору мистецтва, зображення, літературного твору тощо.
Апеляційна палата вітчизняного патентного відомства у своїх рішеннях не обмежується одними лише нормами законодавства, а звертається у цьому зв’язку до наукової літератури. Зокрема, до філософського словника за редакцією виданого у 1980 році у Москві за редакцією І.Т. Фролової, до мораль визначається як «одна з форм суспільної свідомості, соціальний інститут, що виконує функцію регулювання поведінки людей у всіх без виключення сферах життя». Трохи дивує, щоправда, звернення лише до цього словника, хоча у 2002 році було видано не менш ґрунтовний вітчизняний Філософський енциклопедичний словник за редакцією В.І. Шинкарука.
Втім, так чи інакше, мораль (суспільна мораль) визнається одним з найбільш важливих соціальних регуляторів, який несе в собі ідеї добра, справедливості, честі, гідності, гуманізму тощо.
Крім того, слід взяти до уваги, що поняття суспільної моралі тісно пов’язується із категорією публічного порядку і це знаходить відображення у рішеннях Апеляційної палати.
ПОЗИЦІЇ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ПАЛАТИ ТА УКРПАТЕНТУ ЩОДО ПОРУШЕННЯ ЗАСАД СУСПІЛЬНОЇ МОРАЛІ
На веб-сайті Укрпатенту розміщені рішення Апеляційної палати Мінекономіки (а до 2017 року – Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України), з яких можна вибрати декілька цікавих рішень, які стосуються питань невідповідності окремих заявлених торговельних марок вимогам суспільної моралі. Не можна не помітити, що думки Апеляційної палати та Укрпатенту деколи розходяться.
Підстави для визнання торговельної марки такою, що не відповідає засадам суспільної моралі за їх змістом умовно можна розбити на дві групи:
- Позначення використовують образливі слова, вирази або зображення;
- Позначення можуть зачіпати інтереси громадськості і суперечити публічному порядку.
ПОЗНАЧЕННЯ, ЩО МІСТЯТЬ ОБРАЗЛИВІ СЛОВА, ВИРАЗИ АБО ЗОБРАЖЕННЯ
У низці випадків патентне відомство визнавало словесні позначення, що подавалися на реєстрацію такими, що суперечить моральним засадам суспільства, є лайливими, образливими, або такими, що мають принижуючий для певного кола осіб зміст.
Так, у 2017 році Укрпатент відмовив у реєстрації ТМ «СУЧКИ́», вважаючи це слово таким, що має нецензурних характер і непристойний зміст. Але Апеляційна палата погодилася із тим, що слово «СУЧКИ́» з наголосом на останньому складі має зовсім інший зміст і позначає, в тому числі, здерев’янілі бокові пагони, що відстають від стовбура. З огляду на те, що продукцією, для позначення якої реєструється ця торговельна марка є горілчані напої, які настоюються на сучках різних порід дерев, використання позначення у рекламних матеріалах, позитивні відгуки споживачів про продукцію, надання правової охорони цьому знаку було надано.
Одностайно образливим Укрпатент та Апеляційна палата вважають позначення «КУРИ, СКОТИНА, ПОДОХНЕШЬ ОТ НИКОТИНА!!!», який вони цілком обґрунтовано вважають таким, що є «образливим та зневажливим закликом до потенційних споживачів тютюнових виробів, який принижує честь і гідність людини, та суперечить системі етичних норм, правил поведінки, що склалися у суспільстві». Не допомогли у цій ситуації і пояснення заявника, що такий напис на упаковках із тютюновими виробами аналогічний написам «куріння вбиває», «курці помирають рано», зображенням почорнілих судин, зубів та хворих легень, оскільки такі написи мають намір попередити про негативні наслідки паління і не мають образливого змісту, на відміну від того словесного позначення, яке заявляється.
ПОЗНАЧЕННЯ, ЩО МОЖУТЬ ЗАЧІПАТИ ІНТЕРЕСИ ГРОМАДСЬКОСТІ І СУПЕРЕЧИТИ ПУБЛІЧНОМУ ПОРЯДКУ
В цьому випадку Апеляційна палата проводить межу між тими випадками, де торговельна марка може зачіпати інтереси громадськості, ображати патріотичні почуття або викликати обурення членів суспільства, а де – ні. Однак, така межа не завжди є чіткою.
Цікава ситуація виникла із спробою Адвокатського об’єднання «Юскутум» зареєструвати як торгову марку словесне позначення «фуфlaw» для послуг класів 41 та 45 МКТП. У правовій охороні позначення було відмовлено з огляду на те, що з урахуванням семантичного змісту його частини law воно «в цілому може сприйматися в значенні зневажливого або принизливого ставлення до закону – «фуфло-закон», особливо щодо заявлених послуг».
В листопаді 2015 року Апеляційна палата прийняла рішення зареєструвати ТМ «УКРОП», хоча Укрпатент попередньо відмовив у наданні їй правового захисту через те, що це словесне позначення є таким, що суперечить публічному порядку, оскільки може бути сприйняте як прояв недобросовісного наміру досягнення переваг у конкуренції через використання позначення, яке набуло певної репутації на державному рівні, а також може провокувати міжнаціональну ворожнечу шляхом приниження та образи нації та особистості за національною ознакою (прояв шовінізму). Апеляційна палата дійшла до висновку, що публічний порядок порушуватися не буде, взявши до уваги активну волонтерську діяльність власника кафе «Укроп», який має добру репутацію серед військових, отримував подяки від військових формувань, благодійних та громадських організацій. Отже, у цьому випадку чималого значення відіграло те, що позначення мало на меті не приниження чи образу певного кола осіб, а навпаки має патріотичне смислове навантаження.
Схожа ситуація мала місце і у 2017 році, коли Апеляційна палата скасувала рішення Мінекономіки про відмову в реєстрації ТМ «КАРАТЕЛЬ». Тут було прийнято до уваги, що знов таки, ця торговельна марка, хоча і використовує слово, яке може означати у певних обставинах «члена збройних формувань, що здійснюють репресії», але проект «Каратель», створений командою професійних юристів громадської організації «Фундація.101», підтримується суспільством і громадськістю, як такий, що спрямований допомогти людям у вирішенні соціальних проблем, які наразі існують в українському суспільстві.
Натомість, відмова у реєстрації торговельних марок «САГАЙДАЧНИЙ НА ЯЄЧНИХ ЖОВТКАХ» та «МАЗЕПА НА ВЕРЕСОВОМУ МЕДУ» була підтримана Апеляційною палатою у рішеннях від 29.08.2017р. В цих випадках, було зазначено, що використання заявлених словосполучень для маркування товарів широкого вжитку (зокрема, спиртних напоїв) може принижувати значення історичної особистості і зумовлювати зневажливе ставлення до історичного минулого.
У реєстрації ще двох торговельних марок, «Black Cocain» та «CONTRABANDA», було відмовлено у 2020 році з огляду на те, що перша може сприйматися споживачами як пропаганда наркотиків, а не реклама кави (літера «о» у слові «Cocaine» представляє собою стилізоване зображення кавового зерна). Друге позначення, у зображувальній частині якої розміщено стилізоване зображення футляра гітари, в середині якого знаходиться зображення пляшки, створює «загалом позитивне уявлення про контрабанду в цілому та контрабандні товари, зокрема, вихваляючи та применшуючи їх кримінальний та протизаконний зміст».
ВИСНОВКИ
Взявши до уваги норми чинного законодавства, а також актуальну практику Укрпатенту та Апеляційної палати, можемо надати майбутнім заявникам такі рекомендації щодо підготовки словесних та зображувальних позначень до реєстрації в якості торговельних марок:
- Не слід використовувати слова та позначення, які мають лайливий, образливий, непристойний характер, або можуть сприйматися як такі (через певну подібність);
- Не варто використовувати жаргонізми, сленгові слова тощо, адже вони засмічують мову та можуть неоднозначно сприйматися як споживачами, так і патентним відомством;
- При використанні імен історичних постатей, назв історичних подій слід уникати можливості приниження їх значення та приводити до спотворень;
- Використовувана термінологія не має ототожнюватися із певними протиправними діями, сприйматися як заклик до них та створювати про них позитивне уявлення.