Імпортні та експортні операції бізнесу зумовлюють певну взаємодію з митними органами. А вартість та швидкість проходження митних процедур значним чином впливає на міжнародний розвиток українського бізнесу. Найчастіша проблема останніх років з якої стикаються підприємці при зовнішньоекономічній діяльності є коригування митної вартості, що призводить до неправомірного збільшення митних платежів, також в умовах воєнного стану така тенденція на жаль зберігається. В статті детальніше проаналізуємо аргументи митних органів при коригуванні митної вартості та їх оцінку судами.
1. Щодо підстав для коригування митної вартості
Імпортер при митному оформленні товару зобов’язаний надати документи за певним переліком, визначеним частиною другою статті 53 Митного кодексу України. До таких документів які підтверджують митну вартість товарів відносять зокрема такі документи як рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа, банківські платіжні документи, або інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що стосуються оцінюваного товару та які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до статті 53 Митного кодексу України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу;
4) надходження до органу доходів та зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів та зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Також митний орган в певних випадках уповноважений запросити додаткові документи та інформацію в декларанта з метою підтвердження достовірності наданих в декларації відомостей. Саме цими повноваженнями в більшості випадків зловживає митний орган, та застосовуючи формальні причини такі як технічні помилки та неточності в документах або відсутність певних реквізитів, що зовсім не стосується митної вартості товару. А імпортер в більшості випадків ігнорують такі запити, або не мають можливості надати запитувані відомості саме в такій, формі, як цього потребує митний орган. На цій підставі контролюючий орган приймає рішення про коригування митної вартості.
Далі пропоную розглянути найчастіші аргументи митних органів щодо коригування митної вартості та їх оцінка судами.
2. Щодо аргументів митних органів при коригуванні митної вартості
1. За обставинами справи № 460/2674/20 митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості та аргументував свою позицію що документи подані декларантом містять розбіжності, щодо умов поставки, не подано банківські платіжні документи за якими сплачено вартість товару продавцеві, також наданий декларантом прейскурант (прайс-лист) виробника товарів складений не для широкого кола осіб та не містить терміну дії.
Постановою Верховного Суду від 02 червня 2022 року з приводу наведених аргументів митним органом зазначено, що наявність саме технічної помилки у документі та зміст помилково відсутньої інформації не є підставою для висновку про недостовірність усієї інформації, що у ньому міститься.
Щодо доводів митниці про те, що долучений декларантом документ прейскурант (прайс-лист) виробника товарів складений не для широкого осіб та не містить терміну дії, у зв`язку з чим витребував додаткові документи, суд відхилив з посиланням на постанову від 23 жовтня 2020 року у справі № 810/690/17 де Верховний Суд вказує, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лист – це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.
За результатом розгляду справи касаційною інстанцією аргументи митного органу відхилено, рішення про коригування митної вартості визнано протиправним.
2. В наступній справі 380/1197/20 доводи митного органу ґрунтуються на тому, що всі подані декларантом митні декларації некоректно заповнені, також наявні неточності в наданих документах, а саме у CMR зазначено лише місто завантаження товару; у рахунку-фактурі відсутні будь-які відомості про строки розрахунків в усіх випадках митного оформлення митна вартість вантажу є однаковою, не дивлячись на різні країни відправлення, різні логістичні витрати та різну якість товару, у декларації країни відправлення вартість даного товару інша, ніж в інвойсі. На думку митного органу всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. За наведених підстав митницею відповідно до ст.54 Митного кодексу України прийнято рішення відмовити у митному оформленні товарів, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій – четвертій статті 53 МКУ.
Постановою Верховного Суду від 08 червня 2022 року щодо наведених аргументів зауважено, що митний орган в рішенні посилається на обставини, які не стосуються числового значення заявленої митної вартості, оскільки у частині першій статті 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Отже, посилання митного органу на неподання декларантом додаткових документів не відповідають фактичним обставинам справи, а заявлена позивачем митна вартість товарів підтверджується наданими до митного оформлення документами.
Аргумент митного органу про розбіжності у валюті при проведенні розрахунку судом також відхилено, оскільки в контракті встановлено валюта розрахунку між Сторонами, та у випадку платежу в іншій валюті здійснюється перерахунок за курсом НБУ.
В даній судовій справі, аргументи митного органу є формальними, та не стосуються митної вартості, саме через це вони відхилені судом, та прийнято рішення на користь імпортера.
3. За обставинами наступної справи 620/1735/20 митним органом надіслано імпортеру запит про подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів за митною декларацією, а саме відомості про експертну оцінку та документ, що підтверджує вартість оплати за товар. Імпортером у відповідь було повідомлено митному органу про неможливість їх надання, а також відсутність інших документів.
За результатом митну вартість скориговано відповідно до статті 64 МК України за резервним методом, яка ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
За результатом аналізу аргументів митного органу судом встановлено, що дійсно в наданих імпортером документах вартість оплати за товар не відповідає, вартістю за контрактом, за призначенням платежу неможливо встановити за який саме товар проведено оплату, а також, що оплата проведена після спливу строку вказаному в рахунку. Оскільки імпортером додаткових документів не було надано, судом відмовлено в задоволені позову імпортера.
Отже на підставі наведеної справи звертаємо увагу на важливість та відповідність умовам контракту банківського документа, з належними реквізитами, та призначенням платежу, який підтверджує вартість оплати за товар, та є підставою для врахування митної вартості.
4. За обставинами наступної справи 200/4964/20-а митний орган наводить доводи щодо наявності розбіжностей між вартістю товару, задекларованою позивачем, та наданими ним документами, а також його вартістю за експертним висновком та даними спеціалізованого джерела в мережі Інтернет. На підставі чого митними органом встановлено факт заниження заявленої митної вартості порівняно з наявною у митного органу інформацією.
За результатом оцінки доводів судом зауважено, що вартість продажу товару, тотожного пред`явленому до митного оформлення, за ціною, вищою, ніж заявлена митна вартість, не є безумовною підставою для визнання недостовірними та неправдивими відомості щодо митної вартості товару пред’явленого до митного оформлення та не може мати наслідком відмову в оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю. Також, виявлена різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю тотожних товарів згідно з інформаційними ресурсами мережі Інтернет не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників інформаційних ресурсів.
За результатом розгляду касаційною інстанцією судом зроблено висновок про те, що митним органом не доведено того, що документи, подані позивачем до митного оформлення, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликали сумнів у достовірності наданої інформації, або того, що на визначення митної вартості товару вплинув зв`язок між покупцем та продавцем, що свідчить про не доведення митним органом правомірності незастосування основного методу визначення митної вартості.
5. Відповідно до обставин наступної справи № 440/4486/18 митним органом встановлено, що документи, які підтверджують заявлену митну вартість, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, також імпортера зобов’язано надати додаткові документи. З результатом відмови імпортером у наданні додаткових документів, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів.
Постановою Верховного Суду від 01 липня 2022 року встановлено, що імпортером подано до митного органу належні та допустимі докази на підтвердження ціни імпортованих товарів. Документи не містять розбіжностей щодо вартості та вказують, що їх дані піддаються обчисленню. Таким чином, правильність визначення імпортером митної вартості товарів за першим методом підтверджена, а подані під час митного оформлення рахунки-фактури (інвойси) та прейскуранти виробника товару дозволяли митному органу встановити вартість товару.
Таким чином, судом встановлено, що митним органом не доведено наявності у нього обґрунтованого сумніву у заниженні заявленої позивачем митної вартості при розмитненні товарів, а отже і підстав для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Висновки
За результатом аналізу наведених судових справ, більшість аргументів митних органів при коригуванні митної вартості визнаються судами формальними та безпідставними, внаслідок чого рішення митного органу про коригування митної вартості визнається протиправним.
Однак звертаємо увагу, що в більшості випадків митний орган зазначає про неточності у відомостях в наданих документах, також судом беруться до уваги такі аргументи, якщо вони стосуються числового значення заявленої митної вартості, тому рекомендуємо детально перевіряти документи, в яких міститься інформація саме про вартість товару з метою попередження ризиків коригування митної вартості.
