Органи управління акціонерного товариства за новим Законом: загальні збори та рада директорів

Продовжуємо готуватися до змін корпоративного законодавства, зокрема зупинимося на таких органах управління акціонерного товариства як загальні збори акціонерів та рада директорів за новим Законом «Про акціонерні товариства», який набере чинності 01.01.2023р.

Новий Закон надає можливість акціонерам обрати однорівневу чи дворівневу структуру управління товариством.

За однорівневою структурою органами управління АТ є (1) загальні збори акціонерів (2) колегіальний виконавчий орган – рада директорів, яка має поєднати функції і контролю і управління діяльністю АТ.

За дворівневою  структурою органами управління АТ, як і наразі, залишаються (1) загальні збори акціонерів (2) наглядова рада, яка здійснює представництво інтересів акціонерів та нагляд за діяльністю виконавчого органу в період між зборами акціонерів (3) виконавчий орган, який може бути як одноосібним, так і колегіальним.

Структура управління АТ визначається статутом акціонерного товариства, проте, стаття 4 (ч.4-6) Закону містить певні застереження щодо структури:

• вимоги до застосування однорівневої або дворівневої структури управління АТ встановлюються спеціальним законом.
• АТ створене із дворівневою структурою управління, має право прийняти рішення про перехід на однорівневу структуру – крім випадків, передбачених відповідним спеціальним законом.
• АТ створене з однорівневою структурою управління, має право прийняти рішення про перехід на дворівневу структуру управління, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи «швидкість» прийняття законодавчих актів, за наслідками удосконалення законодавства, відсутність закону щодо дворівневої структури управління, а також обов’язок для АТ привести свої статутні документи у відповідність до вимог нового закону до кінця 2023 року  – з легкістю можемо передбачити вже зараз – друга половина 2023 року обіцяє цікавий квест.

Загальні збори акціонерів є вищим органом акціонерного товариства. Загальні збори акціонерів можуть бути річними або позачерговими. Усі збори, крім річних, вважаються позачерговими.Річні збори, як і в чинній редакції Закону, мають бути проведені до 30 квітня наступного року. Отже, ці умови змін не зазнали.

Проте, Закон запроваджує види голосування на зборах (1) очне (2) електронне (3) опитування.  Відповідно, за типом голосування загальні збори поділяються – на очні, електронні та дистанційні загальні збори, що має бути відображено в протоколі зборів. Детальніше про це можна дізнатися в нашому блозі про Новації Закону України «Про акціонерні товариства».

Кворум зборів вважається дотриманим за умови реєстрації акціонерів, які сукупно є власниками більше 50 відсотків голосуючих акцій.

Змінено вимоги до строків складання переліку акціонерів для участі у зборах – з 01.01.2023р. перелік складатиметься станом на 23 годину робочого дня за два робочі дні до дня проведення зборів,за чинною редакцією – станом на 24 годину за три робочі дні.

Участь у зборах можуть приймати акціонери, включені до переліку акціонерів, які мають право на таку участь, або їх представники.

Право участі у зборах мають також інші особи, але Закон не уточнює хто саме до них відноситься.  Нагадуємо – за чинним законом, крім акціонерів та (їх представників) приймати участь у зборах можуть лише незалежний аудитор, посадові особи АТ, представник трудового колективу.

Представниками акціонера на зборах може бути також депозитарна установа, що обслуговує рахунок акціонера в цінних паперах.

За новим Законом при однорівневій структурі управління  рада директорів є колегіальним виконавчим органом АТ, що одночасно здійснює управління АТ та забезпечує контроль за діяльністю виконавчих директорів. При цьому  рада директорів (далі – РД) підзвітна загальним зборам акціонерів та самостійно організовує виконання своїх рішень.

рада директорів вирішує всі питання діяльності АТ, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів.

Мінімальний кількісний склад РД – три особи, максимальний кількісний склад – не обмежений. До складу РД можуть входити виключно фізичні особи.

Для забезпечення виконання двох функцій органу – виконавчої та контрольної, новим Законом врегулювано, що до складу РД обираються виконавчі та невиконавчі директори. (У ПрАТ з кількістю акціонерів до 10 осіб – можуть бути лише виконавчі директори). Невиконавчі директори можуть бути незалежними.

Невиконавчий член ради директорів (невиконавчий директор) – член РД який здійснює функції нагляду, управління ризиками та контролю за діяльністю АТ та виконавчих директорів.

Незалежний член ради директорів (незалежний невиконавчий директор) – член РД який, за умовами п.14. ст. 2 Закону має відповідати вимогам, встановленим статтею 69 цього Закону. При цьому ст. 69 не встановлює прямих вимог до невиконавчих директорів, а визначає порядок створення наглядової ради. Стаття 73 нового Закону наводить вимоги до «незалежного директора», як члена наглядової ради.

Закон визначає, що критерії, яким має відповідати виконавчий, невиконавчий або незалежний директор, мають бути визначені в статуті або положенні про раду директорів. Проте, враховуючи що має бути ще спеціальний закон щодо встановлення критеріїв для обрання однорівневої чи дворівневої структури управління, цей закон також може запровадити вимоги до директорів.

Крім того, Закон виокремлює в РД дві посадові особи – Голову ради директорів та Головного виконавчого директора.

І голова ради і головний виконавчий директор обирається членами ради – якщо інше не передбачено статутом АТ, відповідно, – такі повноваження акціонери, за необхідності, можуть залишити за собою.

Голова ради директорів організовує її роботу, скликає та проводить засідання ради директорів, головує на них, здійснює інші повноваження, передбачені статутом та положенням про раду директорів. Голова ради директорів – якщо це відображено в статуті, – має право вирішального голосу при прийнятті РД рішень.

Головний виконавчий директор – представляє інтереси АТ, без довіреності діє від імені АТ відповідно до рішення РД, у тому числі, вчиняє правочини, видає накази та розпорядження, обов’язкові для виконання всіма працівниками. Обсяг та межі повноважень Головного виконавчого директора (обмеження щодо розпорядження активами, обов’язковість другого підпису тощо) мають визначатися виключно статутом.

Повноваження «інших виконавчих директорів», закон також зобов’язує визначити у статуті.

Закон встановлює можливість визначення статутом кваліфікаційної більшості для прийняття РД певних питань.

На головного виконавчого директора покладено обов’язок – скликати засідання ради директорів – для прийняття рішень з питань, що належать до його компетенції, але виходять за межі звичайної щоденної діяльності товариства. Не дуже вдала правова конструкція, як на наш погляд, оскільки надає можливість зловживань як з одної, так і з другої сторони, тож це питання також доцільно детально врегулювати в статуті чи положення про раду директорів.

Комітети. Для забезпечення своєї діяльності  рада директорів АТ може утворювати постійні чи тимчасові комітети з числа її членів та інших осіб для попереднього вивчення і підготовки до розгляду на засіданні питань, що належать до її компетенції. У публічних АТ створення комітетів – з питань призначень, з винагород, з питань аудиту – є обов’язковим.

Порядок організації та проведення засідань, складання, зберігання та надання доступу до матеріалів засідань ради директорів визначається статутом.

Може бути передбачена можливість проведення засідання ради директорів та/або прийняття нею рішень шляхом опитування або шляхом проведення аудіо- чи відеоконференції, а також визначатися порядок проведення таких засідань.

За рішенням РД може здійснюватися фіксація засідань або окремих питань з використанням технічних засобів. У будь-якому випадку на засіданні ведеться протокол, який має бути оформлений протягом п’яти днів. Протокол може бути складено у формі електронного документа, на який має бути накладено КЕП голови ради директорів та секретаря такого засідання.

Припинення повноважень РД. Без рішення загальних зборів повноваження члена РД припиняються: 1) за його бажанням (має бути повідомлення за два тижні); 2) у разі набрання законної сили вироком/рішенням суду, яким заборонено займати певні посади  або особу визнано винною у вчиненні дій/бездіяльності в порушення інтересів АТ; 4) у разі смерті, обмеження дієздатності; 5) у випадку, передбаченому частиною третьою статті 88 цього Закону; 6) у разі відчуження акціонером (акціонерами), представником якого (яких) є член ради директорів, всіх належних йому (їм) акцій товариства.

Невиконавчий директор повинен самостійно скласти свої повноваження якщо перестає відповідати вимогам, які висунуті до невиконавчого директора – тобто втратив можливість виконувати функції нагляду, управління ризиками та контролю (п. 12. ч.1 ст. 12 Закону) або перестав відповідати вимогам, визначеним статтею 73 Закону.

Статутом АТ можуть бути передбачені додаткові підстави для припинення повноважень члена ради директорів, тож до нової редакції Статуту товариства акціонерам варто підходити дуже виважено.

Новим Законом запроваджено субсидіарну відповідальність посадових осіб АТ за невжиття заходів щодо фінансової стабілізації.

Зокрема, якщо АТ до закінчення трирічного строку з дня зниження вартості чистих активів більш як на 50 % за даними останньої річної фінансової звітності порівняно з показником попереднього року визнано банкрутом, за зобов’язаннями товариства солідарно несуть субсидіарну відповідальність:

• всі члени наглядової ради або ради директорів, які не здійснили дії з підготовки та проведення загальних зборів щодо вжиття заходів для покращення фінансового стану товариства, про зменшення статутного капіталу або про ліквідацію, а також про розгляд звіту виконавчого органу за наслідками зменшення власного капіталу товариства та затвердження заходів за результатами звіту;
• члени виконавчого органу, які не повідомили наглядову раду або раду директорів про зниження вартості чистих активів товариства.

Звільняються від відповідальності – члени наглядової ради або ради директорів, виконавчого органу, які доведуть, що не знали і не мали знати про зниження вартості чистих активів або голосували за рішення про скликання загальних зборів у зв’язку із зниженням вартості чистих активів товариства.

Цікавим є також запровадження відповідальності акціонерів за дії їх представників в наглядовій раді – акціонери та член наглядової ради, який є їх представником, несуть солідарну відповідальність за відшкодування збитків, заподіяних акціонерному товариству таким членом наглядової ради.