Законодавець, приймаючи новий Закон «Про акціонерні товариства» (законопроект №2465-ІХ), вніс суттєві зміни й до інших нормативно-правових актів.
Зокрема – «відновив» підрозділ 4 глави 8 параграфу 1 Цивільного кодексу України з регулювання діяльності товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю, який, на нашу особисту думку, необачно був виключений в зв’язку з прийняттям Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» в 2018 році.
Логічно повертаючи до норм Цивільного кодексу України загальні положення з регулювання діяльності товариств з обмеженою відповідальністю, Законодавець одночасно вніс зміни до Господарського кодексу України в частині виключення зі сфери його регулювання відносити зі створення, функціонування та припинення господарських товариств.Зазначене втілено в новій редакції частини другої ст. 80 Господарського кодексу, якою зазначено, що «Порядок створення, функціонування та припинення господарських товариств регулюється Цивільним кодексом України та законом».
Зазначене, безумовно, є позитивним кроком в процесі кодифікації нормативних актів, але змін зазнають і так би мовити традиційні основи діяльності товариств з обмеженою/додатковою відповідальністю.
Облік часток ТОВ та ТДВ
Нововведенням, можна сказати – революційним нововведенням для товариств з обмеженою/додатковою відповідальністю – є запровадження механізму обліку часток ТОВ та ТДВ через систему центрального депозитарію.
В зв’язку з цим змін зазнали Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та Закон України «Про депозитарну систему України». Зокрема останній з 01.01.2023р. також регулюватиме правові засади функціонування облікової системи часток ТОВ та ТДВ. Цьому питанню присвячено новий розділ закону «Облік часток товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатково відповідальністю» (розділ IV-1)).
Відразу зауважимо, що ведення обліку часток учасників товариств з обмеженою/додатковою відповідальністю через Центральний депозитарій поки що буде добровільним. Але не виключаємо, що з часом ТОВ та ТДВ матимуть вести такий облік в обов’язковому порядку, як і акціонерні товариства.
Облікова система часток
Облікова система часток товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю (далі – облікова система часток), відповідно до ЗУ «Про депозитарну систему України» – це сукупність інформації та записів про:
- частки товариств з обмеженою/додатковою відповідальністю (вид, номінальна вартість і кількість, обмеження обігу тощо) на рахунках власників таких часток,
- товариство,
- власників часток,
- обмеження прав власників,
- осіб, уповноважених власниками (управителів, заставодержателів, інших осіб, наділених відповідними правами щодо часток), а також іншої передбаченої законодавством інформації.
Ведення та внесення змін до облікової системи часток здійснюватиметься виключно в електронному вигляді.
Метою облікової системи часток, як визначає законодавець, є фіксація фактів набуття і припинення прав на частки, обмеження прав на частки тощо. В цьому розрізі вбачається пряма аналогія з обліком цінних паперів в Україні.
Порядок надання інформації з облікової системи часток визначатиметься Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), але обов’язково має містити відомості про розмір пакета власника із зазначенням відсотка та кількості належних власнику часток та відомості про власника із зазначенням його імені (найменування), коду згідно з ЄДР (для резидента).
Прийняття рішення щодо обліку часток
Облік часток товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю здійснюватиметься Центральним депозитарієм, після прийняття засновниками/ учасниками товариства відповідного рішення.
Передбачається, що учасники товариства у будь-який момент можуть прийняти рішення про облік часток товариства в обліковій системі часток або про припинення обліку часток на підставі договору між товариством та Центральним депозитарієм у порядку, встановленому НКЦПФР.
Рішення щодо обліку або припинення обліку часток товариства в обліковій системі часток віднесено до виключної компетенції загальних зборів учасників.
Товариство, учасники якого виявлять бажання ведення обліку часток товариства через облікову систему часток, має укласти з Центральним депозитарієм договір та відкрити рахунок для обліку часток. Такі рахунки для персонального обліку часток, що перебувають у власності, по аналогії з акціонерними товариствами, мають відкрити і учасники товариства. Порядок подання документів, відкриття та ведення таких рахунків має визначити НКЦПФР.
НКЦПФР ще має врегулювати (1) порядок переведення обліку часток товариства в облікову систему часток, (2) порядок ведення та внесення змін до облікової системи часток, (3) умови видачі інформації (4) порядок направлення повідомлень учасникам товариства, (5) порядок припинення обліку часток товариства в обліковій системі часток (6) порядок виплати дивідендів через облікову систему.
Які ще особливості передбачені для товариств, які приймуть рішення про запровадженням облікової системи часток через центральний депозитарій:
- загальні збори учасників товариства зможуть проводити із застосуванням засобів електронних комунікацій через облікову систему часток;
- товариство зможе здійснювати виплату дивідендів через облікову систему часток;
- впроваджується прозорий механізм обліку обмеження права відчуження частки товариства при передачі її в заставу;
- відомості щодо права власності на частку або обмеження такого права, внесені до облікової системи часток, вважаються достовірними та можуть бути використані у спорі з третьою особою.
- якщо відомості, що підлягають внесенню до облікової системи часток, не внесені – вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадку, якщо третя особа знала або могла знати про них.
Висновки
Як вбачається, запровадження електронного обліку часток є способом державного регулювання діяльності та обліку найбільш поширеного в Україні організаційно-правової форми господарських товариств – товариств з обмеженою відповідальністю. Ці зміни (нагадуємо – поки що добровільні) можуть мати як позитивні, так і негативні наслідки. З одного боку – це усунення, правової невизначеності в питаннях оформлення своєчасності переходу права власності на частки товариства та запровадження прозорого законодавчого механізму обмеження таких прав, з іншого – впровадження надмірної «зарегульованості» викличе необхідність для бізнесу шукати альтернативні, більш прості та привабливі у керуванні, організаційно-правові форми господарювання.
