Анулювання дозволу на користування надрами: актуальна судова практика

Спеціальний дозвіл на користування надрами – базовий документ, необхідний для діяльності кожного видобувного підприємства. Всі підприємці, які займались отриманням такого дозволу, знають, що це є складною процедурою, на яку треба витратити значну кількість грошей та часу.

Нарешті отримавши бажаний дозвіл, Ви можете розпочинати діяльність підприємства. Однак в Україні є чимало контролюючих органів, перевірки яких можуть суттєво ускладнити Вам підприємницьку діяльність. До «найулюбленіших» контролюючих органів всіх видобувних підприємств, безперечно, відносяться Держекоінспекція, Держпраці та Держгеонадра.

В цій статті пропонуємо розглянути питання, пов’язані з перевірками Держгеонадра. Адже саме ці перевірки, як правило, мають найгірші наслідки для підприємства, до зупинення або навіть анулювання дозволу на користування надрами.

Державна служба геології та надр України, або Держгеонадра, здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Ані порушення в сфері екології, ані порушення в сфері охорони праці не входять до сфери їх інтересів. Гірничий нагляд (контроль за дотриманням правил ведення робіт, що пов’язані з вивченням і використанням надр), згідно Положення про порядок здійснення державного гірничого нагляду, здійснює Держпраці.

То що ж залишається службі геології та надр? Насправді, чимало.

По-перше, Держгеонадра перевіряє наявність спецдозволу на користування надрами та укладення угоди про умови користування надрами. Звичайно, перевіряється й те, чи виконує підприємство ці умови користування. Також перевіряється наявність права користування або власності на земельну ділянку, на якій здійснюється видобування, дотримання вимог при будівництві та експлуатації споруд та багато іншого. Якщо ж Ви запитаєте, наскільки багато, то ми відповімо: «Дуже багато!». Перелік всіх порушень, які можуть виявити у Вас Держгеонадра, займає більше вісімдесяти (!!!) сторінок десятим кеглем.  Тому, за об’єктивних причин, ми не будемо наводити всі можливі порушення. Краще зосередимось на загальних порадах, які допоможуть Вам мінімізувати негативні наслідки перевірок.

«То може краще взагалі не допускати Держгеонадра до перевірки?», – запитаєте Ви? Якщо є законні на то підстави – можна. Однак тільки якщо ці підстави дійсно є. Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» містить виключний перелік підстав, за наявності яких підприємство може не допустити інспекторів. Це можуть бути:

• Порушення вимог про періодичність перевірок (наприклад, більше однієї планової перевірки за три роки для підприємства, віднесеного до середнього ступеня ризику);
• Ненадання посадовими особами, що прийшли на перевірку, належних документів (службових посвідчень, направлення тощо);
• Ви не одержали завчасне повідомлення про перевірку (тільки якщо Ви не одержали його через неналежну або невчасну відправку. Просто не отримувати на пошті листи – це не допоможе);
• Ви надали журнал реєстрації заходів державного нагляду (контролю), однак посадовці Держгеонадра не внесли туди відомості про перевірку;
• Зазначена тривалість перевірки перевищує встановлені законом ліміти (для планової перевірки – не більше 10 днів, для мікро- і малих підприємств – не більше 5 днів);
• Проводиться повторна позапланова перевірка з тих же підстав, за якими така перевірка вже проводилась;
• Не затверджена уніфікована форма акту (наразі вона затверджена);
• Немає погодження відповідного центрального органу виконавчої влади (тільки в разі проведення перевірки за зверненням фізичної особи про порушення).

Про всяк випадок ще раз зазначимо, що цей перелік – виключний і не передбачає розширеного трактування. З інших причин не допускати контролюючий орган до перевірки не можна. Зокрема, не можна обґрунтовувати недопущення Держгеонадра до перевірки тим, що керівник підприємства у відпустці або на лікарняному. Верховний суд у постанові від 26 травня 2020 року у справі №460/1033/19 надав трактування таким діям та вказав, що недопущення Держгеонадра до перевірки через перебування директора на лікарняному є порушенням угоди про користування надрами і, як наслідок, однією з підстав для анулювання дозволу.

Основна порада – готуйтесь до неї завчасно. Не чекайте отримання повідомлення про перевірку. Щороку (а краще декілька разів на рік) перевіряйте, чи не потрапило Ваше підприємство до планів перевірок. Нагадую, що наразі така інформація є публічно доступною на державному інспекційному порталі.

Якщо дізнались про перевірку – одразу зверніться до спеціалістів за юридичним супроводом перевірки та підготовки до неї. Не треба чекати, коли Ви отримаєте припис, не виконаєте його вчасно і до Вас звернуться із позовом про анулювання спеціального дозволу. Значно дешевше і спокійніше Вам буде у тому випадку, якщо Ви разом із спеціалістами завчасно підготуєте своє підприємство до перевірки. Та й під час самої перевірки супровід юриста допоможе Вам не отримати декілька зайвих пунктів у акт та припис.

Звичайно, так. Судова практика в таких спорах абсолютно різна, є багато як позитивних, так і негативних для підприємців рішень. Це залежить від багатьох факторів, зокрема, від реального стану діяльності підприємства, від якості юридичного супроводу процесу тощо. Зокрема, вірогідність отримати позитивне рішення суду залежить від часу звернення до юристів за допомогою. Поясню. Якщо Ви звернулись за юридичною допомогою до перевірки, або хоча б одразу після неї, адвокат не обмежений процесуальними строками і може використовувати весь можливий інструментарій при розробці стратегії вирішення Вашого питання. Зокрема, можна оскаржити припис і визнати деякі пункти з нього протиправними, що позбавить Вас необхідності їх виконувати.

Однак, якщо Ви звернетесь через рік після винесення припису, після тривалого листування з державним органом, строк на оскарження припису буде вже вичерпано, і юридичний інструментарій для захисту Ваших прав буде суттєво обмежений. Звичайно, допомогти можна на будь-якій стадії, однак чим раніше Ви отримаєте якісний юридичний супровід, тим більше вірогідність успішного вирішення Ваших проблем.

Які особливості судових спорів з Держгеонадра? По-перше, це обов’язок Держгеонадра звернутись до Вас із запитанням, чи згодні Ви на припинення Вашого права на користування надрами, до звернення до суду. Нажаль, Держгеонадра досить часто використовує цю норму закону для поновлення пропущених строків позовної давності. Непоодинокими є випадки, коли перевірка пройшла, наприклад, в 2016 році, і тоді ж був винесений припис. Здається, логічно було б відраховувати строк позовної давності від часу, коли завершився строк на усунення порушення, вказаний у приписі. Однак Держгеонадра можуть звернутись до суду навіть через декілька років, надіславши Вам перед цим листа із запитанням, чи згодні Ви із припиненням права на користування надрами. Саме з отримання Вашої відповіді про незгоду вони й починають початок відліку строків позовної давності. Тобто, надсиланням такого листа Держгеонадра штучно поновлюють собі пропущений процесуальний строк на звернення до суду із позовом. На нашу думку, трактування норм законодавства, яке дозволяє контролюючому органу звертатись до суду через будь-яку невизначену кількість часу на власний розсуд з реагуванням на порушення, виявлені багато років тому, є хибним. Це сприяє юридичній невизначеності та неостаточності, що суперечить принципам існування правової держави.

Часто запитують, чи допоможе виконання припису вже під час судового розгляду у справі про анулювання дозволу? Як правило, так. Усталена судова практика вказує, що усунення підстав для припинення дії дозволу до винесення судового рішення (навіть якщо такі причини дійсно існували на момент звернення Держгеонадра до суду), є підставою для відмови у позові про анулювання дозволу. Така позиція висловлена Верховним судом у постановах від 25 лютого 2021 року у справі №812/1105/17, від 14.05.2020 у справі №805/1765/18-а, від 17.10.2018 у справі №812/1761/17, від 23.12.2020 у справі № 812/972/18 та у багатьох інших справах.