Для малого бізнесу статус платника єдиного податку є надзвичайно цінним з огляду на те, що завдяки йому можна суттєво зекономити кошти та спростити ведення мікробізнесу. Втім, нерідко єдинник неочікувано, а інколи і випадково дізнається, що він вже не є платником єдиного податку.
Що робити та яку стратегію обрати – далі у цій публікації.
1. КОЛИ АНУЛЮЄТЬСЯ РЕЄСТРАЦІЯ ПЛАТНИКОМ ЄДИНОГО ПОДАТКУ?
Податковий кодекс присвячує порядкам реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку окрему статтю – двісті дев’яносто дев’яту. Ця стаття містить багато відсилань до інших пунктів та статей кодексу, а отже для не-юриста є доволі заплутаною і складною.
Якщо коротко, то анулювання реєстрації платником єдиного податку (далі – просто «анулювання») відбувається за рішенням відповідного Головного управління ДПС у трьох основних випадках:
1) Платник єдиного податку сам подав відповідну заяву;
2) Діяльність юридичної особи або фізичної особи-підприємця припинено;
3) Платник єдиного податку порушив вимоги податкового законодавства.
Якщо перші два випадки є безспірними, то останній нерідко тягне за собою оскарження, а отже приділимо увагу саме йому.
Порушення податкового законодавства, наслідком яких є анулювання, в свою чергу поділяються на такі:
- Для єдинників І-ІІІ груп:
- Перевищення встановленого обсягу доходу («ліміту»);
- У випадку здійснення розрахунків у негрошовій формі («бартер»);
- Здійснення діяльності за КВЕДами, які не дають право на використання спрощеної системи оподаткування, вимогам щодо організаційно-правових форм, а також за видами діяльності, що не зазначені у реєстрі платників єдиного податку;
- Перевищення встановленої кількості найманих працівників;
- Наявність податкового боргу впродовж двох кварталів поспіль (причому борг має бути наявним на перше число кожного місяця впродовж цих двох кварталів і становити не менше, ніж 3 060 грн).
- Для єдинників ІV групи – недотримання вимоги щодо частки сільгоспвиробництва (вона менше, ніж 75 відсотків) та щодо строків подання передбаченої для таких суб’єктів податкової звітності (річної податкової декларації, загальної та звітної декларації, розрахунку частки сільгоспвиробництва, відомостей про наявність земельних ділянок).
Позбавлення статусу платника єдиного податку завжди відбувається з першого числа наступного кварталу (тобто, якщо порушення мало місце у перший місяць кварталу, анулювання відбудеться аж через два місяці, а до того єдинник продовжує перебувати на спрощеній системі оподаткування).
2. ЯК ДІЗНАТИСЯ ПРО АНУЛЮВАННЯ?
Після прийняття рішення про анулювання, податковий орган повинен направити відповідне рішення платнику єдиного податку одним з двох способів: в електронний кабінет платника податків (якщо там відбувається листування із податковою), або ж у звичайний спосіб – рекомендованим листом, відправленим на податкову адресу із повідомленням про вручення.
Звісно, що для єдинників таке рішення завжди є несподіванкою, а інколи вони про нього взагалі дізнаються випадково і через чималий час – від контрагентів або з відкритих баз даних (Opendatabot, YouControl тощо).
Втім, з бази відкритих даних не видно самої підстави прийнятого податківцями рішення, як і його дати та номеру, а отже його і неможливо оскаржити до ДПС України чи до адміністративного суду. Як бути в цьому разі? Тут можна самому подати запит до відповідного ГУ ДПС і чекати відповідь близько місяця, або звернутися до адвоката, який отримає копію рішення із поясненнями податківців впродовж п’яти робочих днів у відповідь на свій адвокатський запит.
Лише після цього стане можливо оцінити ситуацію, визначити перспективи оскарження та прийняти рішення що робити далі – оскаржувати рішення про анулювання чи змиритися із ним.
3. ЧИ Є ПЕРСПЕКТИВА УСПІШНОГО ОСКАРЖЕННЯ?
Така перспектива є майже завжди, але шанси на успіх не завжди однакові.
Незалежно від того, на яке порушення податкового законодавства посилається контролюючий орган у своєму рішенні, значення мають не лише ці порушення, але й сама процедура, якої мають дотримуватися податківці.
Розберемось із основними підставами для оскарження. Загалом, їх можна поділити на дві групи: змістовні та формальні.
Змістовною підставою є відсутність тих фактичних обставин, які податківці поклали в основу оскаржуваного рішення (наприклад, відсутність перевищення кількості найманих працівників, відсутність податкового боргу тощо).
Формальною підставою є недотримання встановленої процедури прийняття рішення. Втім, не завжди одних лише формальних підстав буде достатньо для скасування рішення про анулювання. Тут бажано буде довести і те, що внаслідок процедурних порушень контролюючий орган припустився грубих помилок та не довів належними та допустимими доказами факт порушення єдинником податкового законодавства.
Важливою частиною процедури анулювання статусу єдинника є перевірка платника податку, за результатами якої обов’язково складається акт (це передбачено пунктом 299.11 Податкового кодексу України). При цьому, якщо стосовно платників єдиного податку І-ІІІ груп не уточнено вид перевірки (камеральна, виїзна чи невиїзна документальна, фактична), то для єдинників ІV групи абсолютно чітко визначено, що така перевірка має бути виїзною документальною.
Як показує судова практика, у більшості випадків перевірка не проводилася, акт за її результатами не складалися, а одразу ж виносилося рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку.
Чи впливає відсутність перевірки та акту за її результатами на правомірність прийнятого рішення? Безумовно, адже не дослідивши факти, які вони вважають порушеннями, та не надавши платникові податку можливості надати свої заперечення на акт, податківці ґрунтують своє рішення на хибних припущеннях, а не на належних та допустимих доказах.
Це підтверджується і численною судовою практикою, зокрема постановами Верховного Суду від 06.11.2018р. у справі №820/4721/17, від 19.11.2019р. у справі №200/5738/19-а, від 19.02.2019р. у справі №826/7216/17, від 03.12.2020р. у справі 200/9334/19-а.
4. ЧИ ВИПРАВДОВУЄ МЕТА ЗАСОБИ?
Ігнорування податківцями процедурних норм чимось нагадує єзуїтський принцип finis sanctificat media (мета виправдовує засоби), адже «благородна боротьба» із порушеннями податкового законодавства (навіть уявними) у такому випадку ставиться контролюючим органом вище за дотримання законних процедур.
Помилковість та шкідливість цієї точки зору підтверджується двома міркуваннями:
Щодо помилковості: не проводячи перевірку, а одразу приймаючи рішення про анулювання статусу платника єдиного податку, податківці виходять лише із власних підозр та припущень, не даючи єдиннику можливості спростувати ці припущення. Наприклад, в вищезгаданих судових справах платникам податків вдалося довести не лише те, що було порушено процедуру, але й відсутність самих підстав для анулювання (зокрема, хибність висновків про перевищення граничного обсягу доходу, діяльність за КВЕДами, які не дозволяють застосовувати спрощену систему оподаткування, наявність податкового боргу, більшу кількість працівників тощо).
Щодо шкідливості: анулюючи статус єдинника, податківці виходять не лише з високих прагнень та ідей верховенства Податкового кодексу, але й маючи перед собою цілком зрозумілу «фіскальну» мету – збільшити надходження до бюджету. Математика тут цілком зрозуміла: податок з прибутку, як правило збільшує податкове навантаження на підприємця (особливо, якщо бізнес високомаржинальний). Однак для підприємця – це трагедія, особливо, якщо він дізнається про анулювання статусу через кілька місяців, а то й більше, ніж через рік (таке теж буває). Неможливість поставити у витрати те, що вкрай необхідно для здійснення господарської діяльності, призводить у подальшому до донарахування податкових зобов’язань із податку на прибуток, військового збору, ЄСВ. Крім того, в деяких випадках це може призвести і до обов’язку зареєструватися платником ПДВ. В таких випадках безпідставне анулювання статусу єдинника – це шкода, яка завдається українському бізнесу та економіці, адже веде до руйнування малого та мікробізнесу та зниження його підприємницької активності. До того ж, це, в свою чергу, має наслідком падіння довіри до державних інституцій та повернення до сірих схем.
Отже, протиправні засоби боротьби із уявними порушеннями зрештою призводять до цілої низки негативних наслідків (руйнування малого та мікробізнесу, зростання нігілізму і недовіри до держави і права, відновлення тіньової економіки та укріплення корупційної складової).
5. А ЩО РОБИТИ ІЗ ПОДАТКАМИ ПІД ЧАС ОСКАРЖЕННЯ?
Відповідати на це питання можна по-різному: податківці, звісно, запропонують платити податки на загальних підставах, але ми із цим не погодимося, виходячи з такого:
По-перше, при зверненні до суду заявляється вимога не лише про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку, але й про поновлення статусу єдинника;
По-друге, коли статус платника єдиного податку буде поновлено, з правової точки зору вважатиметься, що він увесь цей час залишався єдинником, а отже і повинен був сплачувати лише ті податки, які передбачені для його системи оподаткування;
По-третє, якщо з моменту анулювання реєстрації до моменту набрання законної сили рішенням суду єдинник сплачував податки як «загальносистемник» виникне проблема «переадміністрування» сплаченого податку на прибуток.
Отже, на нашу думку варто продовжувати сплачувати податки, передбачені обраною групою єдиного податку, але вибір залишається за самим платником.
ВИСНОВКИ
Дізнавшись про анулювання реєстрації платником єдиного податку, варто проаналізувати відповідне рішення контролюючого органу і акт перевірки, на підставі якого воно було винесено.
За відсутності акту та у випадку, коли рішення ґрунтується на недостовірних фактах, пропонуємо звертатися за скасуванням такого протиправного рішення і поновлення статусу єдинника до адміністративного суду. Шанси на успіх такого оскарження будуть високими, а економічна вигода від задоволення позову – безсумнівною.
