Камеральні перевірки: типові порушення контролюючого органу

1. Камеральні перевірки: строки та порядок проведення у період воєнного стану

В умовах воєнного стану податковий контроль за діяльністю підприємств не зупинився. Зокрема, активно проводяться камеральні перевірки – особлива форма контролю, яка здійснюється без участі платника податків і виключно на основі даних, що є в інформаційних системах ДПС.

Предметом камеральної перевірки можуть бути своєчасність подання декларацій, правильність та своєчасність реєстрації податкових накладних і розрахунків коригування (ПН/РК) у ЄРПН, відповідність сум податкових зобов’язань, своєчасність їх сплати, виправлення помилок у ПН.

Тут варто звернути увагу, що така перевірка проводиться виключно на підставі даних, що зберігаються у відповідних інформаційних базах. Перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Які строки проведення камеральних перевірок?

• декларації та уточнюючі розрахунки перевіряються протягом 30 днів після граничного строку подання або з дня їх фактичного подання.
• інші питання – до 1095 днів з моменту настання події (наприклад, фактичної сплати податку).

Зверніть увагу, що камеральна перевірка з питання своєчасності реєстрації ПН та/або РК в ЄРПН проводиться протягом 1095 днів з дня вчинення відповідного правопорушення з урахуванням зупинки строків проведення камеральних перевірок з 07.03.2022 по 27.05.2022.

Тож, усім суб’єктам господарювання необхідно бути готовими до того, що їхня звітність і дані про сплату податків та зборів може підпасти під проведення камеральної перевірки. У разі виявлення порушень вони можуть бути притягнутими до відповідальності.

2. Які порушення допускають працівники ДПС при проведенні камеральної перевірки?

Камеральні перевірки проводяться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях та інших інформаційних даних, тож виявити порушення своїх прав платник податку може вже після отримання Акту про результати камеральної перевірки.

Хоча камеральна перевірка передбачає автоматичну форму контролю без безпосереднього втручання у діяльність підприємства, на практиці ДПС не завжди дотримується норм Податкового кодексу України. Розглянемо основні порушення, які допускають працівники контролюючого органу:

1) порушення порядку оформлення результатів.

Результати камеральної перевірки оформляються у вигляді акту, який підписується посадовими особами ДПС та вручається платнику. На практиці можливі такі порушення як невручення акту, несвоєчасне вручення або ж неналежна форма акту.

2) ігнорування права платника на подання заперечень.

За результатами перевірки платник має право надати заперечення. Проте, податкові органи іноді не повідомляють платника про результати перевірки, не враховують заперечення або приймають рішення без урахування наданої інформації в таких запереченнях.

3) вихід за межі предмету перевірки.

Камеральна перевірка має проводитись лише на основі поданої звітності. Проте податківці іноді формують вимоги та рішення на основі інформації, що не міститься в деклараціях.

4) неправильне застосування строків давності.

Деякі перевірки проводяться з порушенням строків давності, не враховуючи періоди зупинки під час воєнного стану. Це може призвести до незаконного донарахування зобов’язань або накладення штрафів.

3. Огляд судової практики

1) щодо розрахунку штрафних санкцій.

Відповідно до Постанови Верховного Суду від 26 лютого 2025 року у справі № 200/4768/23 було зроблено висновок, що стосується застосування штрафних санкцій за невчасну реєстрацію ПН/РК у період воєнного стану.

Так, юридичну дію порівнюваних положень ПК України за темпоральним критерієм можна поділити на такі періоди:

Перший період – до воєнного стану, а також період воєнного стану до 08 лютого 2023 року (до набрання чинності Закону № 2876-ІX). Під час дії цього періоду застосовується відповідальність, передбачена пунктом 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу.

Другий період – з 08 лютого 2023 року (після набрання чинності Законом № 2876-ІX) та до закінчення шести місяців після припинення/скасування воєнного стану. У другому періоді застосовуються знижені штрафні санкції за пунктами 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України.

Третій період – після шести місяців після припинення/скасування воєнного стану. У третьому періоді теж застосовуються норми 120-1.1. статті 120-1 ПКУ.

Отже, положення пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України (знижені ставки штрафних санкцій) формують комплексний правовий механізм, який не поширює свою дію на відносини, що мали місце до набрання ними чинності. Зворотна дія у часі положень пункту 89 розділу не є можливою.

Варто врахувати дане рішення суду при оскарженні ППР, в якому було неправильно розраховано штрафні санкції контролюючим органом.

Суд касаційної інстанції у Постанові від 18.07.2024 року по справі № 120/13533/23 вказує, що суди попередніх інстанцій залишили поза увагою та не дослідили обставину, за які саме податкові періоди була подана позивачем податкова звітність за 2021 рік відповідно до вищевказаних декларацій, тобто не було встановлено та досліджено податкові періоди, які підпадають під звільнення від відповідальності з урахуванням змін, внесених Законом України від 13.12.2022 №2836-ІХ.

Указані обставини позбавляють можливість встановити правомірність/протиправність штрафних санкцій за порушення норм таких законів.

2) формальні недоліки ППР не є такими що мають важливі наслідки.

У Постанові від 12.06.2024 року по справі № 140/2040/18 Касаційний адміністративний суд зробив висновок, що встановлені ж у судовому процесі обставини, у тому числі відсутність розрахунку податкового зобов`язання та допущення певних недоліків при формуванні оспорюваного податкового повідомлення-рішення не визнані судами такими, що мають наслідком його протиправність.

Тож, не варто будувати вашу позицію в суді виключно на недоліках формування ППР.

3) вихід за межі камеральної перевірки.

Правова позиція Касаційного адміністративного суду згідно з Постановою від 21 січня 2021 року у справі № 813/2519/17 полягала в тому, що під час камеральної перевірки не можуть перевірятися інші питання, окрім відомостей, зазначених у податковій звітності. Контролюючий орган перевищив свої повноваження, встановивши нереальність господарських операцій, що є предметом документальної перевірки, а не камеральної. ​

Аналогічна позиція була застосована у Постанові від 25 червня 2024 року у справі №320/11734/22, де суд зазначив, що правомірність задекларованих доходів не може бути предметом камеральної перевірки; такі питання мають оцінюватися виключно в межах документальної перевірки. ​

4) порушення права на подання заперечень.

У Постанові Верховного Суду від 1 квітня 2021 року у справі №810/1420/16 суд визнав, що порушення контролюючим органом порядку розгляду заперечень на акт перевірки, зокрема ненадання платнику податків можливості бути присутнім під час розгляду, є підставою для скасування податкових повідомлень-рішень. ​

5) щодо подачі уточнюючого розрахунку після камеральної перевірки.

У Постанові від 10 січня 2024 року у справі № 805/3164/17-а суд дійшов висновку про те, що після проведення камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки платник має право подавати уточнюючі розрахунки до податкової звітності, а контролюючий орган, приймаючи відповідне податкове повідомлення-рішення, повинен встановити дійсний обов`язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку у разі його подання.

Контролюючим органом порушено вимоги законодавства при прийнятті та врахуванні уточнюючого розрахунку до раніше поданої податкової звітності, що, як наслідок, свідчить про передчасність оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Ці судові рішення підкреслюють важливість дотримання процедурних норм при проведенні камеральних перевірок та прийнятті податкових повідомлень-рішень. Порушення таких норм може стати підставою для успішного оскарження рішень податкових органів у суді.

4. На що звертати увагу після отримання акту та ППР: поради для бухгалтера та юриста

Коли підприємство отримує акт камеральної перевірки, важливо не зволікати, а одразу ретельно проаналізувати документ. Тож, що варто зробити після отримання акту?

1) перевірте строки проведення перевірки.

Зверніть увагу на наступні аспекти:

• дату подання декларації/уточнення;
• дату початку та завершення перевірки;
• дату складання та вручення акту.

Якщо строки перевищено (наприклад, перевірка декларації проводилась пізніше ніж через 30 днів), це вже порушення ПКУ, і є підставою для оскарження результатів.

2) оцініть обґрунтованість висновків.

Проаналізуйте, на яких підставах зроблено висновки про порушення. Часто трапляються:

• посилання на норми, які не застосовуються до ситуації;
• відсутність фактичного порушення;
• технічні помилки в даних або податкових реєстрах.

3) вивчіть, чи дотримано форму та зміст акту.

Акт повинен містити:

• повну інформацію про платника;
• опис підстав перевірки;
• виявлені порушення з посиланням на відповідні норми;
• перелік використаних джерел даних.

Будь-яка формальна помилка (наприклад, неправильне ПІБ бухгалтера або код ЄДРПОУ) може стати аргументом у запереченнях.

4) підготуйте письмові заперечення.

У вас є 10 робочих днів з дати отримання акту, щоб подати свої заперечення (ст. 86 ПКУ). Доцільно викласти юридичну позицію, додати документи та пояснення та зазначити порушення з боку ДПС.

Після розгляду заперечень або, якщо вони не подавались, через 15 робочих днів після отримання платником акту перевірки – виноситься податкове повідомлення-рішення. Розглянемо основні кроки, які варто зробити юристу та бухгалтеру після отримання ППР.

1) зіставити зміст ППР із актом перевірки.

Часто ППР містить дані, які не відображені в акті камеральної перевірки або трактуються по-іншому. Це є процедурним порушенням, адже ППР має ґрунтуватися лише на висновках перевірки.

2) оцінити підстави для донарахувань.

Юристу і бухгалтеру необхідно:

• з’ясувати, чи були враховані заперечення на акт;
• перевірити точність сум донарахувань;
• визначити, чи застосовано штрафи правомірно (чи були форс-мажори, технічні збої, помилки реєстрів тощо).

3) підготувати скаргу на ППР.

Платник має 10 робочих днів з дати отримання ППР, щоб подати скаргу до ДПС України. Важливо чітко сформулювати підстави незгоди, додати докази, пояснення, посилання на ПКУ.

4) паралельно готуватись до судового захисту.

Якщо скарга буде відхилена, варто бути готовим звернутися до адміністративного суду. Важливо зберегти всі документи, мати докази процедурних порушень ДПС та підготувати правову позицію за участі юриста.

5. Висновки

Оскарження результатів камеральної перевірки вимагає ретельного аналізу процедурних аспектів та дотримання встановлених строків. Важливо використовувати як досудові, так і судові механізми захисту прав, спираючись на актуальну судову практику та норми Податкового кодексу України. Обов’язково залучайте до оскарження результатів перевірки як юриста, так і бухгалтера. Такий підхід допоможе максимально ефективно захистити інтереси бізнесу.