Diia City: ідеальна цифрова бізнес-країна чи утопія?

В попередній статті ми робили огляд законопроектів №3979 про заходи стимулювання розвитку ІТ-індустрії в Україні та № 3933-1 як альтернативний до проекту закону № 3933, якими пропонується надання податкових стимулів ІТ-індустрії за рахунок низки податкових пільг.

Після цього, у листопаді масла у вогонь підлили два нові законопроекти: № 4303 та альтернативний 4303-2 (який, до речі, був розроблений за участі ІТ-спільноти) про створення спеціального правового режиму для ІТ-бізнесу – Дія Сіті.

Як зазначають ініціатори законопроектів, Дія Сіті – це ідеальний правовий режим, який надасть змогу забезпечити ІТ-сектор сучасними та гнучкими умовами ведення бізнесу, в тому числі зменшить податкове навантаження, врегулює питання працевлаштування, захистить індустрію від проведення незаконних слідчих дій.

Законодавець пропонує наступні умови:

• Щоб стати резидентом DIIA CITY необхідно бути саме юридичною особою (звертаю увагу, не ФОП), зареєстрованою відповідно до законодавства України та відповідати вимогам закону. При цьому, місцезнаходження та фактичне місце здійснення господарської діяльності такої юридичної особи значення не має.
• Строк дії режиму DIIA CITY – 15 років з дня вступу в силу закону.
• Резиденти DIIA CITY мають право об’єднуватися, шляхом створення некомерційних організацій, на засадах добровільності, гласності та демократичності.
• Держава гарантує застосування спеціальних правил щодо нарахування і сплати податкових зобов’язань та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на час дії спеціального правового режиму Дія Сіті.
• Держава пропонує новий формат трудових відносин у формі гіг-контрактів з фізичною особою.
• Резиденти Дія Сіті отримують спеціальний статус суб’єктів в кримінальному провадженні, що забезпечить захист від втручання силовиків.

В цілому, умови резидентства Дія Сіті є дуже привабливими. Тож, як потрапити до цього фантастичного світу та користуватися цими привілеями?

Законодавець одразу зазначає, що набуття статуту резидента Дія Сіті здійснюється на добровільних засадах.

Тож, які вимоги до резидента Дія Сіті?

Необхідно одночасно відповідати наступним критеріям:

1. бути юридичною особою, зареєстрованою відповідно до законодавства України;
2. діяльність юридичної особи повинна зводитись до конкретних, чітко визначених видів діяльності, передбачених законом (одного або кілька);
3. середня місячна заробітна плата (винагорода), яку виплачує така юридична особа повинен бути не менше ніж еквівалент 1400 дол. США (вже не 3740 та не 1500, як було передбачено в попередніх законопроектах);
4. середня кількість працівників, гіг-працівників за відповідний звітний період не менше дев’яти осіб;
5. чистий дохід від реалізації послуг/робіт/товарів за визначеними видами діяльності за звітний період становить не менше 90% суми чистого доходу за той самий період.

Окремі вимоги, більш деталізовані та структуровані, законопроект висуває до стартапів як резидентів Дія Сіті.

Слід зазначити, що всі подані законопроекти по-різному визначають вимоги до резидентів Дія Сіті. Проте, в останніх законопроектах № 4303 та 4303-2 вони вже майже однакові, та найголовніше те, що законодавець скоротив та дещо спростив перелік вимог до нового резидента. Хто знає, може наступний законопроект стане ще ліберальнішим.

Для реєстрації резидентом Дія Сіті необхідно звернутися до уповноваженого органу із заявою. Заява розглядається протягом 15 днів. В результаті розгляду заяви уповноважений орган може повернути заяву без розгляду, відмовити у реєстрації або зареєструвати резидентом Дія Сіті.

Здавалось би все так просто, але для тих, хто хоч раз зіштовхнувся з бюрократизмом, фраза «подати заяву» звучить як вирок. Навіть альтернативний законопроект № 4303-2 не дав відповіді на питання як уникнути бюрократизму та зробити процедуру прийняття в члени та виключення з членів Дія Сіті прозорою, зрозумілою та незалежною від людського фактора.

Зареєстровані резиденти Дія Сіті вносяться в єдиний реєстр. Реєстр є відкритим, а доступ до Реєстру є безкоштовним і здійснюється через веб-сайт уповноваженого органу. Це також той стоп-фактор для багатьох ІТ-компаній, які не тільки взагалі не зареєстровані як юридичні особи, а й взагалі працюють без офісу, дистанційно, не бажаючи розкривати своє існування для державних органів через страх постійних перевірок та тиску. Втім, якщо держава дійсно зможе гарантувати та забезпечити стабільність, прозорість, невтручання у діяльність цих суб’єктів господарювання, вважаю, що бізнес подолає цей стоп-фактор та буде працювати відкрито.

Цікавим є питання щодо видів діяльності, які має здійснювати ІТ-компанія, адже цей нюанс також викликав шквал обурення ІТ-індустрії.

Як передбачає законопроект, резидентом Дія Сіті може бути лише особа, яка здійснює виключно один або декілька з таких видів діяльності:

1. видання комп’ютерних ігор, іншого програмного забезпечення, в тому числі їх переклад та адаптація власним коштом;
2. розроблення, модифікація, тестування та технічна підтримка комп’ютерних ігор та іншого програмного забезпечення, в тому числі створення дизайну та наповнення для них, їх переклад та адаптація за замовленням;
3. надання програмних продуктів у режимі «он-лайн»;
4. послуги з навчання комп’ютерній грамотності, навчання розробленню, модифікації, тестуванню та технічній підтримці програмного забезпечення;
5. проведення маркетингових кампаній та надання рекламних послуг у мережі Інтернет з використанням програмного забезпечення, розробленого за участю резидента Дія Сіті;
6. дослідження та експериментальні розробки у сфері інформаційних та інформаційно-комунікаційних технологій;
7. послуги, пов’язані з обігом віртуальних активів;
8. інші види діяльності, визначені Кабінетом Міністрів України.

Але чи всі ІТ-компанії знайшли в цьому списку ті види діяльності, якими вони займаються? Авжеж ні. То, чи може ваша компанія зовсім не ІТ-компанія? Насправді, це питання є дуже гострим, адже ринок ІТ-продуктів та послуг змінюється з блискавичною швидкістю, і той перелік послуг, який сформований зараз вже на початку 2021 року не буде відповідати реаліям. Варто зауважити, що останній альтернативний законопроект надає більш досконалий перелік видів діяльності, проте він досі не ідеальний.

Однією із суттєвих новел законопроектів є введення нового інструменту для оформлення відносин між роботодавцями та спеціалістами. Нарешті, держава зрозуміла, що застарілий формат трудового договору абсолютно неприйнятний в ІТ-сфері зі своїми архаїзмами та бюрократизмом.

Що ж пропонує законодавець?

Законопроект визначає, що суб’єкти господарювання мають право вільно, за домовленістю сторін, залучати фізичних осіб на підставі трудового договору (контракту), цивільно-правового договору та (або) залучати інших суб’єктів господарювання для надання послуг чи робіт, в тому числі фізичних осіб – підприємців.

Законодавець пропонує резиденту Дія Сіті укладати так звані «гіг-контракти» з фізичною особою, за якими така особа повинна особисто виконувати роботу чи надавати послуги, що складаються із окремих завдань – гігів. Цей контракт особливий тим, що на відміну від трудового договору, він регулюватиметься не КзПП, ЗУ «Про оплату праці», ЗУ «Про відпустки», ЗУ «Про охорону праці», а новими Законами, в тому числі Законом «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні». Це такий собі «мікс» трудового договору та цивільно-правового договору. Можливо, це саме те, що потрібно цій сфері з урахуванням особливостей правовідносин роботодавця та спеціалістів.

Що цікаво, у гіг-контракті сторони можуть визначити, що послуги можуть надаватися як за місцезнаходженням замовника – резидента Дія Сіті, так і в іншому місці, тобто дистанційно.

Вартим уваги є також те, що замовнику послуг на законодавчому рівні надається право контролювати виконання гіг-працівником завдань за допомогою засобів моніторингу використання гіг-працівником інформаційно-телекомунікаційних систем та обладнання резидента Дія Сіті, засобів відеоспостереження та інших засобів, передбачених у гіг-контракті за відсутності втручання в особисте та сімейне життя гіг-працівника.

У такому контракті сторони самостійно визначають строк його дії, права та обов’язки сторін, винагороду виконавця, умови припинення контракту, відповідальність сторін та інше. Законодавець надає можливість визначення розміру винагороди в гіг-контракті в іноземній валюті, проте оплата проводиться в гривні.

Здавалось би, це зовсім не новина, майже такі договори укладаються і сьогодні, однак все власники бізнесу дуже обережно ставляться до цивільно-правових угод, адже інспектори Держпраці мають таке «хобі» визнавати цивільно-правові угоди трудовими і застосовувати значні штрафні санкції до суб’єктів господарювання за неоформлених працівників.

Для того, щоб не допустити такого в подальшому, законодавець передбачив гарантію. Вона полягає в тому, що наявність у договорах між фізичними особами – підприємцями та іншими суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність в сфері ІТ умов, дозволених законом, в тому числі щодо місця виконання робіт, забезпечення матеріально-технічною базою, надання послуг, які мають ритмічний (регулярний) характер та інше – не можуть бути підставою для визнання відносин між такими особами як трудових інакше як за згодою сторін відповідного договору. Як на мене, це чудова ініціатива.

Що мене також особливо тішить, так це той факт, що нарешті на законодавчому рівні закріплені договори NCA (договір про утримання від вчинення конкурентних дій) та NSA (договір про не переманювання) нарівні з договором NDA (договір про нерозголошення).

Концепція створення «Дія Сіті» без сумніву є значним досягненням команди Міністерства цифрової трансформації України. Запровадження особливого режиму оподаткування, працевлаштування, надання гарантій резидентам Дія Сіті щодо перевірок контролюючих органів безперечно сприятиме стимулюванню розвитку ІТ-індустрії, збільшенню експорту послуг в сфері інформаційних технологій та зайнятості населення в цій сфері.

В той же час, на жаль, таке розмаїття законопроектів щодо реформування ІТ-бізнесу не дає чіткого розуміння напрямку подальшої роботи цієї сфери. Законопроекти приймаються майже щомісяця, і тільки альтернативний проєкт № 4303-2 був розроблений із залученням представників ІТ-спільноти. Водночас, вважаю, що розроблення тієї ідеальної цифрової бізнес-країни можливе тільки за умови участі бізнесу у розробці законодавчих ініціатив для забезпечення реальної, а не вигаданої win-win платформи для держави та ІТ- індустрії.