З початком російського вторгнення поняття форс-мажору стало чи не найбільш вживаним правовим терміном в обігу українських підприємців. І це зрозуміло, адже воєнні дії негативно вплинули на більшість налагоджених в минулому бізнес-процесів. Через порушення логістики, дефіцит палива та інші чинники масово порушувались строки виконання зобов’язань за договорами навіть на територіях, на яких не було прямих бойових зіткнень.
«Закриті» порти та зруйнованих логістичні ланцюжки, віялові та позапланові відключення електропостачання та регулярні повітряні тривоги перешкоджають, крім іншого, виконанню міжнародних контрактів. Це, в свою чергу, ставить підприємців в особливо неприємне становище, адже правила валютного контролю під час війни не стали менш жорсткими, і 0,3 відсотка від суми неодержаних грошових коштів або від вартості недопоставленого товару нараховуються так само, як було й в мирні часи. Навпаки, для операцій, що мали місце після 05.04.2022 року, граничний строк розрахунків було скорочено вдвічі, до 180 днів.
Тож розглянемо особливості застосування форс-мажору в національних та міжнародних спорах.
Форс-мажор, як підстава звільнення від відповідальності за порушення умов контракту
Поняття форс-мажору з’явилось ще в 1804 році, у Французькому Кодексі Наполеона. Втім й досі його часто трактують хибно.
В актуальній міжнародній практиці застосування форс-мажору врегульовано декількома нормативними актами. Найбільш вживаною є норма, встановлена статтею 79 Віденської конвенції (Конвенція ООН Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів 1980 року). Ця норма звільняє сторону контракту від відповідальності за невиконання його умов, якщо будуть доведені такі обставини:
- Невиконання зобов’язання викликано перешкодою, яку сторона не могла контролювати;
- Нерозумно було б очікувати прийняття цієї перешкоди до уваги під час укладення контракту;
- Уникнути або подолати цю перешкоду (виконати зобов’язання альтернативним шляхом) було неможливо.
Доведення цих обставин покладається на сторону, що порушила зобов’язання.
Аналогічні за змістом норми наявні у Принципах міжнародних комерційних договорів (Принципи УНІДРУА в редакції 2016 року), Принципах Європейського договірного права та ряді інших актів.
Акцентуємо: форс-мажорна обставина не звільняє від обов’язку виконання зобов’язання за контрактом. Наявність такої обставини є підставою для звільнення тільки від штрафних санкцій. Після того, як форс-мажорна обставина зникне, Ви (або Ваш контрагент) зобов’язані в розумні строки виконати зобов’язання.
Форс-мажор в національній судовій практиці
Верховний суд, розглядаючи спори із посиланням на форс-мажорні обставини, послідовно зазначає наступне:
- настання форс-мажору не може бути підставою для зміни умов договору та звільнення від виконання зобов’язання (постанова ВС від 21.08.2022 року у справі № 910/15264/21);
- при виникненні форс-мажорних обставин сторона, що на них посилається, має довести не тільки наявність цих обставин, а й те, що вони унеможливили виконання саме цього конкретного зобов’язання (постанова ВС від 14.06.2022 у справі № 922/2394/21)
- форс-мажор має місце тільки тоді, непереборна сила робить виконання зобов’язання неможливим, незалежно від зусиль та матеріальних витрат. Якщо зобов’язання виконати можливо, але це стало складніше або економічно невигідно – це не форс-мажор (постанова ВС від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20).
Звертаємо увагу на останній із зазначених висновків. Коли через зростання цін на сировину та паливо, або інші обставини, виконання договору стало збитковим – це не є форс-мажором. В цьому випадку Ви можете спробувати довести в суді наявність істотної зміни обставин, яка є окремою підставою для розірвання або зміни договору (стаття 652 ЦК України). Але посилатись на форс-мажор в цьому випадку – не варто.
Особливості регулювання форс-мажору в англійському праві
Значна кількість міжнародних контрактів містить арбітражне застереження або встановлює застосовне право, відмінне від національного. Розглянемо декілька особливостей застосування форс-мажору в англійському праві, яке є найпоширенішим при укладенні міжнародних контрактів.
В загальній доктрині англійського права перелік форс-мажорних обставин визначається судовою практикою. Англійське право не має універсальної концепції або виключного переліку форс-мажорних випадків, а використовує многофакторний підхід для вирішення таких спорів.
Щодо техногенних або природніх катастроф, військових конфліктів, а також прямого законодавчого втручання (заборона імпорту або експорту тощо), як правило, особливих спорів не виникає, і ці обставини, якщо вони об’єктивно унеможливили вчасне виконання договору, визнаються форс-мажорними.
Водночас, погіршення економічної ситуації, криза, або, наприклад, суттєве ускладнення умов кредитування не можуть вважатись форс-мажором (рішення у справі Tandrin Aviation Holding Ltd.-v.- AeroToysStore LLC andanother). Також не вважається форс-мажором відсутність фінансування, неможливість виконання зобов’язання третьою стороною, помилки в розрахунках (рішення у справі Balchanche J.in Matsoukis v Priesman).
При цьому можливість посилатись на певні обставини, як на форс-мажорні, має бути передбачена договором.
Загалом англійську доктрину «frustration ofcontract», що дозволяє припинити договір без штрафних санкцій через настання непередбачуваних подій, можна поділити на три категорії:
- Неможливість виконання контракту (impossibility);
- Незаконність виконання контракту (illegality);
- «Знищення» мети контракту (frustration ofpurpose).
Неможливість виконання контракту, як правило, пов’язана зі знищенням або суттєвим пошкодженням речі, яка є предметом договору, або має істотне значення для виконання договору. Також така неможливість може мати місце при смерті чи хворобі особи, яка мала виконати зобов’язання, або при «недоступності» (unavailability) речі, яка є необхідною для виконання зобов’язання. Яскравим прикладом «недоступності» речі є, наприклад, націоналізація чи експропріація майна, наприклад, зафрахтованого судна. Воно існує, але договірна сторона втратила можливість його використовувати для запланованого перевезення (рішення у справі BP Exploration (Libya) Ltd v. Hunt). Ще одним прикладом може бути недоступність «джерела» виконання зобов’язання (наприклад, засуха, що знищила врожай).
Ця ж концепція, на нашу думку, може використовуватись у спорах щодо невиконання договірних зобов’язань через тимчасову окупацію частини території України та пов’язану з цим недоступність виробничих потужностей та інших активів.
В разі, якщо форс-мажорні обставини мають тимчасовий характер, англійське право встановлює наступний порядок врегулювання спорів: якщо зі змісту контракту можна встановити, що він мав бути виконаний в конкретний проміжок часу, то недоступність речі або особи, що мала виконати зобов’язання, в цей проміжок часу беззаперечно має наслідком розірвання договору. Якщо ж такий строк не встановлено, то суд може виходити з тривалості відстрочення виконання договору та економічної доцільності такого виконання поза строками.
Незаконність виконання контракту, як правило, має місце через законодавчі зміни після укладення контракту. Зокрема, після початку війни в Україні були прийняті норми, що заборонили війну з ворожими державами, наклали заборону на експорт певних категорій товарів, ряд компаній було внесено до санкційних списків, що також робить незаконними будь-які господарські операції з ними.
Аналогічні спори розглядались англійськими судами після Другої світової війни (CricklewoodPropertyandInvestmentTrustLtd v. Leighton’s Investment Trust Ltd), і суди дійшли висновків, що в даному випадку може бути застосована доктрина «frustration ofcontract». Це обґрунтовувалось публічним інтересом щодо того, щоб не надавалась жодна допомога економіці ворожої держави.
Доктрина «frustration ofpurpose», або «знищення» мети контракту має багато спільного з національною концепцією істотної зміни умов договору. Англійські суди не дуже охоче застосовують цю доктрину, надаючи пріоритет сталості цивільних відносин та правовій визначеності. Втім, на нашу думку, ця доктрина може мати досить широке застосування у міжнародних контрактах, укладених з українською стороною перед війною. Наприклад, українське підприємство придбало обладнання, яке мало бути поставлено в конкретно визначену виробничу лінію. Однак, внаслідок ракетного удару, завданого російською федерацією, цех, в який мало встановлюватись обладнання, було знищено. Покупець, звичайно, може спробувати знайти якесь використання цьому устаткуванню, але мета, для якої воно придбавалось, була «знищена», в усіх сенсах. Це може бути підставою для успішного застосування доктрини «frustration ofpurpose», розірвання контракту та повернення передоплати.
Висновки
- Настання форс-мажорних обставин не звільняє від необхідності виконати зобов’язання, але може позбавити тягаря штрафних санкцій та відшкодування нанесених збитків.
- Тягар доведення форс-мажору покладається на ту сторону, яка не виконала зобов’язання. Просте посилання на наявність форс-мажорних обставин, зокрема, воєнні дії, не звільнить від відповідальності. Треба доводити, як ці обставини вплинули на ваш конкретний контракт.
- Порядок застосування форс-мажору встановлюється договором. Вкрай важливо дотримуватись умов повідомлення контрагента про настання обставин непереборної сили, які зазначені в контракті.
- В разі досягнення з контрагентом домовленостей про зміну умов договору фіксуйте їх додатковою угодою. Самі по собі форс-мажорні обставини не мають наслідком зміни договору.
- Англійське право має досить гнучкий та розгалужений підхід до вирішення спорів, пов’язаних з форс-мажором. Втім, англійські суди надають пріоритет сталості та визначеності цивільних правовідносин, тому для отримання позитивного рішення суду з посиланням на форс-мажор сторона має надати виважені аргументи та докази.
