Кейс рев'ю: Успішне оскарження результатів податкової перевірки

1. Вступ

Суть справи: відносно типова ситуація – платник податків заявив до бюджетного відшкодування суму ПДВ за рахунок від’ємного значення податку на додану вартість у сумі понад 100 тис. грн. Податковий орган призначив та провів податкову перевірку. В акті перевірки зазначено про завищення платником податків суми бюджетного відшкодування та порушення п. 44.1, п. 44.2, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85, п. 198.1 – 198.3, п. 198.6 ст. 198, пп. «б» п. 200.4, п. 200.7- 200.9, п. 200.14 ст. 200 ПК України.

У цьому кейсі розглянемо приклад успішного судового оскарження податкових повідомлень-рішень на загальну суму понад 2 млн. грн., прийнятих за наслідками акту податкової перевірки щодо відмови у бюджетному відшкодування ПДВ та донарахування штрафних санкцій.

2. Обставини справи

До ЮК «АРМАДА» звернувся Клієнт, якому податковим органом зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість та донараховано штрафні санкції за наслідками податкової перевірки. Клієнт самостійно подавав до податкового органу заперечення на акт податкової перевірки, проте не отримав позитивного результату та звернувся за юридичним супроводом.

3. Учасники справи

Позивач: ТОВ, експортер олії соняшникової.

Відповідач: Головне управління ДПС у м. Києві.

4. Правові питання

Ключові питання: у справі важливо наголосити на значних порушеннях, допущених податковим органом при формуванні висновків податкової перевірки. Зокрема йдеться про вихід за межі предмета та періоду податкової перевірки та неврахування таких ознак реальності господарських операцій, як фактичний рух активів та економічна доцільність. Суттєвим порушенням було також те, що замість проведення аналізу документів сторін, перевіряючи керувалися лише інформацією з «баз даних податкового органу», ну і вже класичне порушення при перевірках –  ігнорування принципу індивідуальної відповідальності платника податків.

Законодавство та судова практика: ключовими нормативно-правовим актом є Податковий кодекс України. Застосовані такі основні релевантні позиції ВС у справах: № 520/29867/23 від 12.02.2025, № 380/22018/23 від 05.11.2024, №160/5256/19 від 19.10.2023,№ 280/4830/19 від 24.03.2023, № 640/17091/21 від 23.02.2023.

5. Позиція та аргументи сторін

Фахівці ЮК «АРМАДА» провели правовий аналіз ситуації та зібрали доказову базу на користь клієнта. Враховуючи релевантні позиції Верховного Суду, адвокат підготував і подав позовну заяву. Позовні вимоги ґрунтувалися на тому, що:

• платник не допускав порушень податкового законодавства, у тому числі проявив належну обачність (Checked Reasonableness), отримавши від постачальника документи на підтвердження походження товару та спроможність виконати зобов’язання;
• під час перевірки податківцям було надано повний пакет документів, що підтверджує рух ТМЦ: від моменту придбання до фактичного експорту через кордон, а також платіжні документи та сертифікати походження;
• податковим органом не надано жодних доказів на підтвердження висновку про порушення Позивачем податкового законодавства.

В позові окремо наголошено: інформації з податкових баз недостатньо для висновку про нереальність операцій. Податковий орган зобов’язаний досліджувати усі обставини та усі первинні документи як позивача, так і постачальника – і лише на основі комплексного аналізу формувати висновки.

Відповідач вважав що рішення, прийняті за результатами податкової перевірки, є правомірними та достатньо обґрунтованим, вказуючи, що саме діяльність постачальника, а не Позивача, викликала сумніви у реальності вчинення господарських операцій.

6. Рішення суду

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, відтворивши у тексті рішення тези акту податкової перевірки, у тому числі про «встановлення обставин» на підставі інформаційних баз даних та документів, які фактично відсутні у справі. Основна теза рішення – Позивач має доводити походження товару та сировини у постачальника та наявність у нього матеріальних ресурсів. Така позиція покладає тягар доказуванні на платника податків, що суперечить і законодавчим нормам, і позиціям Верховного Суду.

Тому, в апеляційній скарзі адвокатом було акцентовано не лише на порушеннях, які були допущені податковим органом при проведенні податкової перевірки та формуванні її висновків, а й на неповноті дослідження обставин справи судом першої інстанції.

В апеляційній скарзі детально наведено інформацію та докази реальності вчинення господарської операції, зокрема щодо руху товару від постачальника до кінцевого отримувача, транспортного супроводу, митного оформлення, виконання платіжних зобов’язань, первинних документів бухгалтерського обліку та відсутності будь-яких розбіжностей між даними податкового та бухгалтерського обліку сторін операції тощо.

Крім того, за час розгляду справи в суді першої інстанції податковий орган за місцем реєстрації постачальника провів податкову перевірку діяльності постачальника за цей же період і не виявив жодних порушень, що підтвердило відсутність податкових ризиків у ланцюгу постачання.

Таким чином, саме системний підхід та врахування всіх аспектів стали запорукою позитивного вирішення питання Клієнта і скасування неправомірних ППР на стадії апеляційного провадження.

7. Висновок та рекомендації

Цей приклад підтверджує, що успішний результат можливий лише за умови належного та системного документального підтвердження всіх обставин операції, у тому числі її економічного змісту та фактичного виконання. У справі було доведено, що первинні документи, митний і транспортний супровід, своєчасна оплата, а також узгодженість бухгалтерського та податкового обліку у сукупності підтверджують фактичне виконання операцій, їх економічний зміст та дозволяють ефективно відстояти свою позицію, що підтверджено результатом розгляду справи № 500/6250/25.

Наші рекомендації для подібних ситуацій зводяться до необхідності дотримання очевидних, на перший погляд, вимог: документально оформлювати всі етапи господарської операції (придбання, транспортування, митне оформлення, оплата тощо);  не нехтувати перевіркою репутації та матеріальних можливостей контрагентів;   при судовому оскарженні використовувати не лише формальні заперечення, а й структуровану доказову модель реальності господарських операцій.

Ми зі свого боку завжди раді надати фахову правову допомогу.