Кейс рев'ю: Успішне розблокування 11 податкових накладних в судовому порядку

1. Вступ

Суть справи: У податковій практиці непоодинокими є випадки, коли контролюючий орган зупиняє реєстрацію податкових накладних, посилаючись на п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Проблема виникає, коли Система моніторингу критеріїв оцінки ризиків (СМКОР) фіксує математичну розбіжність між обсягами придбання та реалізації товару. У такій ситуації податкова служба автоматично припускає, що товар відсутній або операція є фіктивною.

У даному кейсі ми розбираємо механізм правового захисту платника податків, якому вдалося в судовому порядку довести, що реальність господарських операцій підтверджується первинними документами, а не лише записами в базах даних ДПС, та успішно пройти етапи першої та апеляційної інстанцій.

2. Обставини справи

Стислий опис обставин:

Спір виник у межах звичайної господарської діяльності підприємства у сфері оптової торгівлі будівельними матеріалами. Підприємство уклало договір поставки та фактично відвантажило контрагенту значну партію товару (щебеневу продукцію). За фактом «першої події» було складено та направлено на реєстрацію 11 податкових накладних на загальну суму майже 2,3 млн. грн. Проте реєстрація зазначених документів була зупинена. В квитанціях контролюючий орган зазначив ідентичну підставу для всіх накладних:

«Обсяг постачання товару/послуги 2517 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу такого товару/послуги та обсягу його постачання…» (відповідність п. 1 Критеріїв ризиковості).

Фактично, податковий орган висунув претензію щодо непростежуваності походження товару в ланцюгу постачання.

Дотримуючись процедури адміністративного оскарження, платник податку подав до регіональної комісії ДПС письмові пояснення та вичерпний пакет копій первинних документів, що підтверджували наявність товару та його рух. Незважаючи на це, Комісія прийняла рішення про відмову в реєстрації податкових накладних. У графі причин відмови було формально зазначено «ненадання платником податку копій документів», без жодної конкретизації — якого саме документа не вистачило для прийняття позитивного рішення.  Крім того, залишилась без задоволення й скарга платника, подана до комісії ДПС центрального рівня, що й зумовило необхідність судового оскарження протиправних рішень податкових органів.

Учасники справи:

Позивач:

• Приватне підприємство – постачальник будівельних матеріалів

Відповідачі:

• Головне управління ДПС у Закарпатській області
• Державна податкова служба України

3. Правові питання

Ключові питання справи:

Ключовим питанням спору стало розмежування повноважень контролюючого органу на різних етапах адміністрування податків. Необхідно було акцентувати увагу на тому, що під час процедури реєстрації податкової накладної контролюючий орган має право здійснювати лише моніторинг за зовнішніми (формальними) критеріями, а не проводити аналіз реальності господарської операції, який є прерогативою повноцінної податкової перевірки.

Не менш важливим було питання оцінки достатності доказів: чи можуть суб’єктивні сумніви податкової щодо кількості трудових ресурсів та дрібні недоліки в оформленні окремих документів бути підставою для висновку про нереальність операції, якщо факт руху активів підтверджено сукупністю первинних документів. Окремо вирішувалася проблема правової визначеності рішень суб’єкта владних повноважень — чи є законною відмова в реєстрації, яка не містить конкретного переліку документів, яких не вистачило комісії для прийняття позитивного рішення.

Законодавство: ключовими у даній справі є норми Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019 р. та Податкового кодексу України.

4. Аргументи сторін

З метою захисту інтересів клієнта адвокатом ЮК «АРМАДА» було підготовлено адміністративний позов, у якому сформовано чітку правову позицію щодо незаконності дій контролюючого органу. Ключовим аргументом стала необґрунтованість та невмотивованість рішень про відмову в реєстрації ПН. У позові було наголошено, що платник надав повний пакет документів, достатній для реєстрації податкових накладних, тоді як податковий орган у своїх рішеннях обмежився загальною фразою про «ненадання документів», не вказавши, чого саме не вистачило. Така позиція податківців грубо порушує принцип правової визначеності, оскільки позбавляє платника можливості зрозуміти суть претензій та виправити можливі недоліки.

Сформована позиція ґрунтувалася на доведенні реального характеру господарських операцій, які були підтверджені належним чином оформленими первинними документами. Було обґрунтовано, що підприємство володіло достатнім обсягом трудових та матеріальних ресурсів для виконання умов договору поставки.

У свою чергу, Відповідач заперечував проти позову та намагався довести правомірність відмови в реєстрації ПН вже в судовому процесі. Зокрема, головний акцент податкова робила на аналізі трудових ресурсів. Так, на думку податківців, кількість водіїв у штаті підприємства була недостатньою для здійснення транспортування товару у таких значних обсягах, що, на їхній погляд, свідчить про нереальність операцій.

Крім того, Відповідач вказував на недоліки в оформленні наданих копій документів, зокрема ТТН (некоректне зазначення пунктів навантаження/розвантаження), стверджуючи, що такі документи не можуть вважатися належним доказом виконання господарської операції.

5. Рішення суду

Справа №260/3020/24 пройшла всі етапи судового оскарження, завершившись повною перемогою платника податків у судах першої та апеляційної інстанцій. Суд першої інстанції визнав протиправними рішення про відмову в реєстрації податкових накладних та зобов’язав ДПС зареєструвати податкові накладні в ЄРПН. Апеляційним судом таке рішення було залишено без змін.

Одним із ключових висновків у даній справі стало те, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, податковий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Суд також зауважив, що невиконання податковим органом обов’язку щодо конкретизації переліку необхідних документів у квитанціях робить оскаржувані рішення необґрунтованими.

Суд критично оцінив твердження відповідача про суперечливість відомостей, зазначивши, що відсутність певного документа не може бути підставою для відмови, якщо інші документи підтверджують операцію. Також було встановлено, що рішення Комісії не містили чіткої підстави для відмови (конкретних мотивів неврахування документів), що свідчить про їх протиправність.

Верховний Суд поставив остаточну крапку в спорі, відмовивши у відкритті касаційного провадження за скаргою податківців.

6. Висновок і рекомендації

Аналіз даної справи свідчить про формування стійкої судової практики на користь платників податків у спорах про блокування податкових накладних. Ключовим фактором успіху є доведення того, що формальні сумніви контролюючого органу не можуть спростовувати факт реального руху активів, підтверджений належною первинною документацією. Окрім того, як показує судова практика, суди послідовно визнають протиправними рішення про відмову в реєстрації, які не містять конкретного переліку відсутніх документів та обґрунтованих підстав відмови.

Юридична компанія «АРМАДА» здійснює професійний супровід податкових спорів будь-якої складності. Наші адвокати мають багаторічний досвід успішного розблокування податкових накладних та захисту інтересів бізнесу як на етапі адміністративного оскарження, так і в судах усіх інстанцій. Ми допоможемо вам сформувати належну доказову базу та захистити ваше право на безперешкодну господарську діяльність.