Робота під час повітряної тривоги: правила для бізнесу

З 4 вересня 2026 року сигнал повітряної тривоги в Україні поділяють на жовтий та червоний рівні. Для бізнесу таке розмежування це додаткова можливість: за жовтого рівня дозволяється продовжувати роботу, але за умови, що на об’єкті передбачено укриття або належно визначено безпечний простір.

Саме тому, в разі необхідності не припиняти роботу під час тривоги жовтого рівня, бажано почати з наступних кроків: з’ясувати, чи наявне у вас укриття (або ж безпечний простір), затвердити зрозумілий порядок дій на кожен рівень загрози та перевірити, як оповіщення про тривоги працюють на практиці. Варто зауважити, що самого документального оформлення в даному випадку недостатньо: організаційні рішення мають відповідати реальному плануванню приміщень і режиму роботи компанії.

У статті розберемо, як змінилися правила роботи під час повітряної тривоги, за яких умов бізнес може продовжувати роботу та які документи потрібні роботодавцю. Також з’ясуємо, за які порушення можуть відповідати посадові особи та що варто встигнути зробити до завершення перехідного періоду.

Нові правила були запроваджені постановою Кабінету Міністрів України від 4 вересня 2026 року № 1092 та уточнені постановою № 1128 від 15 вересня 2026 року (зокрема щодо безпечного простору, табличок та інформування персоналу й відвідувачів).

Відтепер сигнал «Повітряна тривога» має два рівні:

• жовтий – дронова загроза;
• червоний – ракетна, ракетно-дронова або масована дронова загроза.

За жовтого рівня суб’єкти господарювання незалежно від форми власності можуть продовжувати діяльність, якщо на об’єкті є захисна споруда, тимчасове або постійне укриття, споруда подвійного призначення або ж безпечний простір. Перебування відвідувачів у приміщенні або на території суб’єкта господарювання здійснюється на їхній власний розсуд.

Для об’єктів взагалі без укриття встановлено перехідний виняток: роботу можна продовжувати за погодженням із трудовим колективом, але не довше ніж протягом трьох місяців із дня набрання чинності постановою № 1092. Цей строк завершується 4 грудня 2026 року. Але варто пам’ятати, що погодження колективу не скасовує обов’язку облаштувати укриття або забезпечити інше рішення відповідно до чинних вимог.

У роз’ясненні МВС, оприлюдненому Міністерством економіки України 5 жовтня 2026 року, визначено орієнтовну відстань до найближчого укриття: до 300 метрів для будівель заввишки від трьох поверхів і до 500 метрів – для будівель меншої поверховості.. Та все ж важливо розуміти, що це лише роз’яснення, а не окрема норма в законодавстві. Тому тут самої позначки на мапі замало і в кожному конкретному випадку слід перевірити реальну доступність укриття, його місткість, режим роботи та безпечний маршрут до нього.

Як вже зазначалось, дозвіл на продовження роботи, передбачений постановою № 1092, стосується лише тривоги жовтого рівня і його не можна автоматично переносити на червоний. За тривоги червоного рівня роботодавець має діяти за затвердженим порядком: безпечного зупинення роботи, оповіщення працівників та переміщення їх до укриття. Технологічні процеси потрібно зупиняти або безпечно завершувати з урахуванням їхніх особливостей і вимог, що застосовуються до конкретної сфери.

Звісно, що окремих сфер діють спеціальні правила: так, постановою КМУ № 1158 від 21 вересня 2026 року визначено особливості роботи в тривогу для закладів охорони здоров’я, а постановою № 1129 від 15 вересня 2026 року – для залізничного транспорту. Ці акти встановлюють галузеві алгоритми, зокрема для процесів, які не можна перервати миттєво. Інші ж підприємства мають керуватися загальними правилами цивільного захисту та власним порядком реагування.

Одне з найчастіших запитань яке виникає в компаній після вищезазначених змін: що таке укриття та де його знайти? Постанова № 1092 дозволяє працювати лише там, де є укриття або безпечний простір. Різниця між цими поняттями полягає в наступному.

Укриття – це об’єкт фонду захисних споруд цивільного захисту. Стаття 32 Кодексу цивільного захисту України відносить до нього сховища, протирадіаційні укриття, споруди подвійного призначення, найпростіші та первинні (мобільні) укриття. Для більшості підприємств реальний варіант – найпростіше укриття. Це пристосований підвал, цоколь або інше заглиблене приміщення. Будувати ж нову захисну споруду закон не вимагає.

Таке поняття як «безпечний простір» з’явився з 18 вересня 2026 року завдяки постанові № 1128. Це найбільш захищені зони в уже наявних приміщеннях, будівлях чи спорудах. Вони мають захищати людей від побічної дії засобів ураження та надлишкового тиску вибуху. Перебудова для цього не потрібна. Видати наказ про визначення приміщення безпечним простором недостатньо, оскільки його відповідність установленим вимогам має бути підтверджена відповідними розрахунками. Тому перед тим, як розмістити табличку «Об’єкт забезпечений безпечним простором», потрібно мати технічне обґрунтування, а не тільки складений внутрішній документ.

Також, важливо розуміти межу між цими поняттями. Безпечний простір захищає від уламків і вибухової хвилі, але не від прямого влучання. Він дає підставу працювати при жовтому рівні, проте не замінює укриття під час тривоги червоного рівня.

Зауважимо, що укриття не обов’язково має належати вашій компанії. Наприклад, якщо ви орендуєте офіс у бізнес-центрі, працівники можуть користуватися укриттям, облаштованим у цій будівлі, за умови забезпечення безперешкодного доступу до нього під час повітряної тривоги. Тому, домовленість між вами та власником будівлі ми рекомендуємо оформити письмово. У такому документі варто зафіксувати доступ під час тривоги, години роботи, місткість, маршрут, порядок відкриття дверей і контакт відповідальної особи.

Але універсального варіанту немає, а відтак торговельні центри, склади, автозаправні станції та виробництва з безперервним циклом потребують оцінки саме їхніх ризиків. Значення мають не тільки характеристики будівлі, а й кількість людей, розташування робочих місць, можливість безпечно зупинити обладнання та доступність укриття для працівників і відвідувачів.

Якщо говорити про вимоги законодавства, то постанова № 1092 зі змінами вимагає визначити порядок дій персоналу, доводити сигнал тривоги до працівників і відвідувачів та розміщувати на входах або зовнішніх стінах таблички 100 × 60 см з одним із написів: «Об’єкт забезпечений укриттям», «Об’єкт забезпечений безпечним простором» або «Об’єкт не забезпечений укриттям». Але додаткові документи допомагають підтвердити виконання встановлених вимог на практиці.

Як орієнтир, можна використовувати наведений нижче перелік документів, але конкретний набір залежить від чисельності персоналу, типу об’єкта, наявності укриття та того, чи орендує компанія приміщення.

Перш за все, необхідно затвердити письмовий порядок дій за жовтого та червоного рівнів. Такий порядок визначатиме, як оповіщати людей, організувати їх переміщення та безпечно завершити процеси.

Наступним документом являється інструкція або план реагування відповідно до ст. 130 Кодексу цивільного захисту. Для персоналу чисельністю 50 осіб і менше передбачена інструкція, а понад 50 осіб – план реагування. Документ є обов’язковим відповідно до чисельності персоналу та інших застосовних вимог.

Далі приводимо в порядок документи щодо укриття або безпечного простору. Вони підтверджують наявність і стан укриття або обґрунтованість визначення безпечного простору. Конкретний перелік, знову ж таки, залежатиме від виду та місцезнаходження об’єкту укриття (або ж наявного безпечного простору).

Наступним етапом буде підготовка табличок 100 × 60 см та інформації про укриття. Вони повідомляють про наявність укриття чи безпечного простору та порядок дій. Постанова № 1092 прямо передбачає табличку й визначення порядку дій, тоді як схема маршруту є практичним заходом.

Після цього бажано підготувати порядок оповіщення та підтвердження його проведення, погодження трудового колективу (за відсутності укриття або до моменту його підготовки до використання), оформити домовленості з власником укриття, провести необхідні інструктажі тощо.

Перед затвердженням пакету обов’язково потрібно перевірити чи немає типових прогалин:

• у документах не розмежовано дії за жовтого та червоного рівнів;
• порядок не враховує фактичне планування приміщень, зміни або режим роботи компанії;
• за оповіщення чи допомогу з переміщенням не відповідає конкретна людина на кожній зміні;
• укриття розташоване в іншій будівлі, але умови доступу до нього не узгоджені з власником або балансоутримувачем.

Невідповідність між паперами та фактичними діями фактично послаблює позицію роботодавця. Наказ не допоможе, якщо на місці немає доступного укриття, працівники не знають маршруту або відповідальна особа не має змоги виконати покладені на неї обов’язки. Документи потрібно готувати під конкретний об’єкт і періодично переглядати після зміни планування чи організації роботи.

Відтак, компанії мають право продовжувати роботу під час тривоги жовтого рівня. Але варто пам’ятати, що цей дозвіл не звільняє від обов’язків у сфері охорони праці та цивільного захисту. Більше того, саме рішення працювати під час тривоги покладає на посадову особу додаткову відповідальність за те, як організовано безпеку працівників.

Хто ж відповідає за порушення?

Перш за все, зауважимо: адміністративна і кримінальна відповідальність є персональною. Її несе не компанія загалом, а конкретна особа, яка мала вчинити певну дію (зупинити роботу, оповістити людей, забезпечити доступ до укриття) і не вчинила її.

Під час перевірки або розслідування відповідальну особу визначають у три кроки. Спочатку з’ясовують, на кого обов’язок покладено законом. Потім перевіряють накази та посадові інструкції. І наостанок – хто фактично діяв або мав діяти в момент події. Саме останній крок на практиці часто є вирішальним.

Як правило, до кола можливих суб’єктів відповідальності належать:

• керівник компанії, оскільки чинне законодавство саме на керівника покладає загальний обов’язок забезпечити безпечні умови праці та укриття працівників (ст. 13 Закону України «Про охорону праці», ст. 20 Кодексу цивільного захисту). Тому, якщо обов’язки не розподілено між іншими посадовими особами і керівник ухвалює рішення працювати під час тривоги, відповідальність залишається на ньому;
• посадові особи, яким передано окремі функції: керівник підрозділу або змінний майстер, який має зупинити роботу, а також відповідальні за оповіщення та за укриття;
• власник або балансоутримувач укриття та призначені ним особи, які відповідають за стан укриття та безперешкодний доступ до нього.

Останній пункт особливо важливий для орендарів приміщень: за будівлю та укриття відповідає власник, а за працівників, тобто за рішення працювати, оповіщення і переміщення працівників, – роботодавець-орендар. Договір оренди цього розподілу не змінює.

Зауважимо, що наказ про призначення відповідального захищає лише тоді, коли такий розподіл реальний. Відповідальна особа має знати свої дії, мати повноваження зупинити роботу та заступника на кожну зміну. Інакше питання знову постане до керівника.

Водночас у роз’ясненні МВС, про яке ми вже зазначали вище, окремо наголошено, що керівник не зобов’язаний силоміць переміщувати працівників чи відвідувачів до укриття. Якщо людину належно попередили і дали реальну можливість сховатися в безпечному місці, а вона свідомо залишилась, це саме по собі не свідчить про порушення саме з боку керівника або іншої відповідальної особи.

Кримінальна відповідальність

Кримінальна відповідальність настає лише за наявності наслідків – шкоди здоров’ю чи загибелі людини і причинного зв’язку між порушенням та цими наслідками. Йдеться про такі склади:

• за порушення вимог охорони праці – стаття 271 КК України. Якщо порушення заподіяло шкоду здоров’ю, передбачено штраф від 17 000 до 51 000 грн або обмеження волі. Якщо спричинило загибель людей – позбавлення волі до 7 років.
• за неналежне утримання укриття або недопуск до нього – стаття 270-2 КК України. Відповідальність настає, якщо порушення спричинило тілесні ушкодження, загибель людини або інші тяжкі наслідки. Санкція – позбавлення волі від 3 до 8 років. Суб’єкт – особа, відповідальна за утримання укриття та доступ до нього;
• за службову недбалість – стаття 367 КК України. Йдеться про невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх обов’язків через несумлінне ставлення до них. Якщо це спричинило тяжкі наслідки, передбачено позбавлення волі від 2 до 5 років. Якщо спричинило загибель людини – від 5 до 8 років.

Адміністративна відповідальність

Адміністративні штрафи накладають на посадових осіб і за наслідки, і без них, тобто за сам факт порушення:

• за порушення вимог охорони праці – частина 5 статті 41 КУпАП, штраф для посадової особи від 340 до 680 грн;
• за порушення порядку повідомлення про нещасний випадок – частина 6 статті 41 КУпАП, від 340 до 850 грн;
• за порушення щодо укриттів – стаття 175-3 КУпАП:

• • незабезпечення безперешкодного доступу – від 1 700 до 3 400 грн;
  • неналежне утримання, через яке укриття не можна використати – від 2 550 до 5 100 грн;
  • повторне порушення протягом року – від 5 100 до 8 500 грн.

Хоча розмір адміністративних штрафів для бізнесу може бути відносно невеликим, фінансові санкції це не єдиний ризик для роботодавця. Протокол про адміністративне правопорушення документально фіксує виявлене порушення, а в разі подальшого інциденту відповідні матеріали можуть бути використані як докази для суворішого покарання.

Зупинення діяльності компанії

Окремо слід врахувати ризик для самої компанії. Її діяльність може бути повністю або частково зупинена, оскільки порушення вимог цивільного захисту, які створюють загрозу життю чи здоров’ю людей, є законною підставою для такого заходу. Зупинити можуть як підприємство загалом, так і окремий цех, будівлю чи приміщення.

Зауважимо, що ані ДСНС, ані Держпраці не можуть зупинити роботу власним рішенням. Для цього орган нагляду звертається до адміністративного суду (ст. 68 Кодексу цивільного захисту). Але для виробництва чи торгівлі навіть кілька днів простою коштують значно більше за будь-який штраф.

Окрім вищезазначеного, компанія як роботодавець відповідає майном: відшкодовує потерпілому та його родині майнову й моральну шкоду (ст. 1172 ЦК України, ст. 237-1 КЗпП). Також можливі регресні вимоги щодо страхових виплат, якщо нещасний випадок стався через порушення роботодавцем вимог охорони праці.

Важливо пам’ятати, що під час розслідування з’ясовують, чи були виконані обов’язки саме в момент події. Тому найбільшу вагу мають докази з часовими мітками: журнали або електронні записи оповіщення із зазначенням рівня загрози, підтвердження ознайомлення працівників із порядком дій, акти огляду укриття та листування з його власником. Саме такий комплект документів ми рекомендуємо формувати заздалегідь, а не після інциденту.

Варто одразу зауважити, що судова практика щодо постанови № 1092 ще не сформувалася. Наведені нижче справи стосуються подій та обов’язків, оцінених в іншому правовому контексті, тому їх не можна вважати практикою застосування нових правил. Водночас вони показують, які обставини можуть мати значення під час оцінки дій роботодавця.

Так, після удару по торговельному центру в Кривому Розі в серпні 2026 року правоохоронці повідомили про підозру директору одного із супермаркетів у службовій недбалості. За повідомленнями медіа, слідство перевіряло, зокрема, обставини роботи закладу під час тривоги та доступ до укриття. Подія сталася 21 серпня, тобто до набрання чинності постановою № 1092.

Також звертаємо увагу, що повідомлення про підозру не є встановленням вини: остаточні висновки залежать від результатів розслідування та судового розгляду.

Однак, для орендаря цей випадок – це нагадування про два обов’язки: організувати безпеку в межах власних повноважень і перевірити фактичний доступ до укриття. Домовленість із власником будівлі не замінює такої перевірки, тому порядок взаємодії з орендодавцем варто погодити заздалегідь і письмово.

Інша справа розглядалась Верховним Судом, і остаточне рішення в ній ухвалено в січні 2025 року (справа № 210/6142/23): сторож загинув на території підприємства під час ракетного удару, і хоча комісія визнала випадок пов’язаним із виробництвом, порушень з боку роботодавця вона не встановила, тому у позові родини про відшкодування моральної шкоди суди відмовили.

Суд в даному випадку оцінював конкретні обставини, результати розслідування та встановлені або не встановлені порушення роботодавця.

Для компаній, які наразі не мають укриття, перехідний строк добігає кінця 4 грудня 2026 року. Щоб не відкладати рішення на останні дні, варто послідовно пройти кілька кроків.

Крок 1. Визначте, який варіант доступний на вашому об’єкті: захисна споруда, тимчасове або постійне укриття, споруда подвійного призначення чи безпечний простір.

Крок 2. Якщо плануєте використовувати укриття іншого власника, перевірте його доступність, місткість і маршрут.

Крок 3. Якщо укриття немає, зафіксуйте погодження трудового колективу та визначте конкретні дії для усунення проблеми до завершення перехідного строку. Однак, звертаємо увагу, що після 4 грудня 2026 року саме погодження не дасть права продовжувати роботу без передбачених законодавством умов.

Крок 4. Затвердьте зрозумілий порядок дій для жовтого та червоного рівнів, визначте відповідальних на кожну зміну й перевірте, що вони мають необхідні повноваження.

Крок 5. Розмістіть таблички встановленого розміру, організуйте оповіщення персоналу та відвідувачів, а також повідомте людям, де розташоване укриття і як до нього дістатися.

Крок 6. Проведіть передбачені для підприємства інструктажі та тренування, зафіксуйте ознайомлення працівників із порядком дій і перевірте, чи працює алгоритм у реальних умовах.

Хоча постанова № 1092 і надає бізнесу певне послаблення, а саме дозволяє продовжувати роботу під час тривоги жовтого рівня, проте скористатися ним можна лише за належного документального оформлення. Без затвердженого порядку дій для жовтого та червоного рівнів, наказів про відповідальних осіб, документів щодо укриття тощо, роботодавцю буде складно підтвердити правомірність роботи під час тривоги. Саме ці документи, разом із доказами їх фактичного виконання, стануть основою захисту компанії та її керівника у разі перевірки чи інциденту.

Команда ЮК «АРМАДА» перевірить наявні документи, підготує пакет під ваш об’єкт, врегулює документальне оформлення доступу до укриття та супроводжуватиме компанію під час відповідних перевірок.