Розслідування нещасних випадків у період дії воєнного стану

1. Які основні чинники травматизму на виробництві та причини нещасних випадків?

В нинішніх умовах здійснення господарської діяльності спостерігається зростання причин травматизму на виробництві та кількості нещасних випадків.

Це зумовлене тим, що до звичайних «довоєнних» чинників виникнення нещасних випадків, що залежать передусім від дій та/або бездіяльності роботодавців (наприклад, недосконалість машин і устаткування, недосконалість технологічного процесу, неправильна організація трудового процесу, недотримання правил техніки безпеки, порушення санітарно-гігієнічного режиму на виробництві), додалися ще й чинники, викликані війною (наприклад, бомбардування, ракетні та артилерійські обстріли, мінування територій та приміщень, захоплення в полон, здійснення терористичних актів тощо).

2. Нормативно-правове регулювання

Основним нормативно-правовим актом, що регламентує процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві є відповідний Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року №337 (далі по тексту – Порядок).

Після початку широкомасштабної військової агресії російської федерації наша країна опинилася в стані тотальної небезпеки. Не виключенням стала і виробнича сфера, що стосується юридичних і фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю. Тому через деякий час після запровадження воєнного стану законодавцем було ініційовано внесення відповідних змін до вищезгаданого Порядку.

Так, на початку 2023 року набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 року №59. З цією Постановою до Порядку було додано окремий спеціальний розділ «Процедура розслідування нещасних випадків у період дії правового режиму воєнного (надзвичайного) стану в Україні або окремих її місцевостях» (далі по тексту – Розділ). І саме цей Розділ стосується розслідування в тому числі нещасних випадків, які настали внаслідок незалежних від роботодавця дій, а є результатом  воєнних (бойових) дій.

3. Які види нещасних випадків, що сталися після запровадження воєнного стану, розрізняє оновлене законодавство?

Розділ умовно розмежовує нещасні випадки на два види:

1) нещасні випадки, що сталися з працівниками підприємств (установ, організацій), їх філій, представництв та інших відокремлених і структурних підрозділів, особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, фізичними особами – підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерського господарства, особами, які фактично допущені до роботи без оформлення трудового договору, під час виконання трудових обов’язків внаслідок воєнних (бойових) дій (бомбардувань, ракетних та артилерійських обстрілів, мінувань територій та приміщень, захоплення в полон, інших протиправних дій, здійснення масових терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей чи руйнуванням особливо важливих об’єктів життєзабезпечення тощо);

2) нещасні випадки, що сталися в районі воєнних (бойових) дій, але за обставин, що не належать до воєнних (бойових) дій.

Особливістю розслідування першого різновиду нещасних випадків, висвітлення якого є метою цієї статті, являється те, що проведення досліджень для визначення наявності в організмі потерпілого алкоголю, наркотичних засобів і ступеню його сп’яніння не здійснюється і вони підлягають розслідування незалежно від ступеня тяжкості травм (ушкодження здоров’я).

4. Який порядок дій роботодавця у разі настання та розслідування нещасного випадку внаслідок воєнних (бойових) дій?

Роботодавець після отримання інформації про нещасний випадок подає письмово або електронною поштою протягом однієї доби повідомлення про нещасний випадок за встановленою Порядком формою до:

• територіального органу Держпраці;
• територіального органу Пенсійного фонду України;
• військової адміністрації (військово-цивільної адміністрації, місцевої держадміністрації чи органу місцевого самоврядування);
• первинної організації профспілки, а у разі відсутності профспілки – уповноваженої найманими працівниками особи з питань охорони праці, органу галузевої профспілки вищого рівня, а у разі його відсутності – територіального профоб’єднання за місцем настання нещасного випадку.

Територіальним органом Держпраці протягом одного робочого дня утворюється комісія із спеціального розслідування, до складу якої входять її посадова особа в якості голови комісії, представник територіальному органу Пенсійного фонду України та представник військової адміністрації. За необхідності до участі у розслідуванні може залучатися роботодавець.

Під час розслідування роботодавець зобов’язаний всіляко сприяти збору інформації, зокрема, шляхом складення акту, наданням пояснень про всі відомі йому обставини в довільній формі та підтверджуючих документів.

Протягом трьох робочих днів після формування матеріалів розслідування роботодавець повинен надіслати їх до відповідних органів Держпраці, Пенсійного фонду України, органу Національної поліції (якщо в результаті нещасного випадку настали тяжкі чи смертельні наслідки), до профспілкового органу.

Потерпілому, членам його сім’ї або уповноваженій ними особі надсилається Акт спеціального розслідування нещасного випадку за формою, визначеною Порядком.

5. Які особливості роботи спеціальної комісії з розслідування нещасних випадків, що сталися внаслідок воєнних (бойових) дій?

Враховуючи потенційну небезпеку та можливу відсутність доступу до місця, в якому стався нещасний випадок, комісія здійснює свої повноваження відповідно до Порядку, але з певними особливостями, що передбачені Розділом, зокрема може:

• проводити свої засідання в режимі конференц-зв’язку (дистанційно);
• скласти протокол на підставі акту та інформації від роботодавця;
• залучати військових експертів для підготовки висновків;
• у разі виникнення загрози життю і здоров’ю членам комісії під час розпочатого розслідування зупиняти його на період до припинення воєнних (бойових) дій.

6. Висновки

На всій території України, що потерпає від щоденних ракетних обстрілів, від постійних атак безпілотників, а особливо на деокупованих територіях та на територіях, де відбувалися активні воєнні (бойові) дії, дуже часто трапляються нещасні випадки саме внаслідок воєнних (бойових) дій.

Варто пам’ятати, що такі нещасні випадки підлягають розслідуванню відповідно до Розділу «Процедура розслідування нещасних випадків у період дії правового режиму воєнного (надзвичайного) стану в Україні або окремих її місцевостях» Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві.

Класичним і, на жаль, найбільш частим прикладом таких нещасних випадків є детонація вибухонебезпечних предметів на полях, що обробляються працівниками сільськогосподарських підприємств. А тому, у разі їх настання, окрім всім зрозумілого звернення до правоохоронних органів для документування фактів, слід також ініціювати процедуру розслідування спеціальною комісією нещасного випадку, що настав  внаслідок воєнних (бойових) дій.

До речі, роботодавцям, які не повідомляють державні органи про нещасний випадок, законодавець установлює санкції у вигляді накладення штрафу. Так, у разі неповідомлення про такі факти роботодавцям загрожує притягнення до адміністративної відповідальності згідно частини 6 статті 41 Кодексу України про адміністративне правопорушення за порушення встановленого порядку повідомлення (надання інформації) центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, про нещасний випадок на виробництві у вигляді накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності,  фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю, і на фізичних осіб, які не мають статусу підприємців та використовують найману працю, від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 340 грн. до 850 грн).

Крім того, якщо під час такого нещасного випадку фізичні або юридичні особи зазнають ще й збитків матеріального характеру, матеріали такого розслідування можуть бути використані в якості додаткової доказової бази у судових справах про відшкодування завданої майнової шкоди у зв’язку зі збройною агресією російської федерації.