1. Чи спростилася процедура звільнення?

Як показує досвід у багатьох роботодавців склалася хибна думка, що під час війни працівників можна звільнити в спрощеному порядку без зайвих формальностей та наслідків. Однак зауважу, що це абсолютне хибне переконання, адже норми трудового законодавства продовжують діяти, хоча і з деякими особливостями, що викликані запровадженням в Україні воєнного стану. Ось про такі особливості та зміни поведемо мову в цій статті.

2. Нормативно-правове регулювання

Підстави і процедура звільнення регламентуються нормами Кодексу законів про працю України (далі – КЗпПУ) з особливостями, що передбачені «воєнним» трудовим законодавством, зокрема, Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2136-IX (далі – Закон №2136).

Згадуваним Законом №2136 на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України, що закріплюють конституційне право на працю.

3. Огляд новел

Що ж змінилося в трудовому законодавстві від початку війни протягом дії воєнного стану?

3.1. Додано нові підстави для припинення трудових відносин, а саме:

• смерть роботодавця – фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою;
• смерть працівника, визнання його судом безвісно відсутнім або оголошення померлим;
• відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль;

3.2. Встановлені додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця:

• у випадку неможливості забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій;
• так звані «колабораційні» підстави: у випадках набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім звільнення від відбування покарання з випробуванням) за вчинення злочину проти основ національної безпеки України; невиконання працівником правил поведінки на підприємстві, в установі, організації в частині положень, передбачених частиною другою статті 142 КЗпПУ.

3.3. Запроваджено новий механізм у сфері трудових відносин – призупинення дії трудового договору, що є можливим з ініціативи будь-якої сторони трудового договору на строк, який не перевищує період дії воєнного стану і не тягне за собою припинення трудових відносин;

3.4. Роботодавець набув права переводити працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей;

3.5. Зменшено строк повідомлення роботодавцем працівнику про зміну істотних умов праці з двох місяців аж до дати запровадження таких змін;

3.6. Дещо спрощено процедуру звільнення працівника за ініціативою роботодавця – так, протягом дії воєнного стану для звільнення (зокрема, у разі невідповідності працівника займаній посаді; за систематичне невиконання працівником без поважних причин посадових обов’язків; за прогул; за нез’явлення на роботі протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності; за появу на роботі в нетверезому стані; за вчинення винних дій працівником, якщо ці дії дають підстави для втрати довіри; у разі вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку) не вимагається згода профспілкового органу;

3.7. Протягом дії воєнного стану стало можливим звільнення під час відпустки, хвороби та під час призупинення дії трудового договору;

3.8. У працівника є право на звільнення за його ініціативою у вказаний ним у заяві строк без попередження за два тижні, тобто, без так званого двотижневого періоду «відпрацювання» перед звільненням;

3.9. Протягом воєнного стану роботодавець та працівник можуть погодити та застосовувати альтернативні способи обміну документами, зокрема, шляхом електронної комунікації – електронна пошта, месенджери тощо;

3.10. З’явився новий вид відпустки, що дозволяє працівнику досить тривалий час на законодавчо дозволених підставах не виконувати свої трудові обов’язки зі збереженням місця роботи. Це відпустка тривалістю до 90 календарних днів, яка надається за заявою працівника, що виїхав за межі України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи.

4. Практичні нюанси звільнення протягом воєнного стану через прогул

Ані КЗпПУ, ані Закон №2136 протягом воєнного стану не забороняє звільнення працівника за такою підставою, як прогул. Однак, навіть за відсутності у роботодавця обов’язку отримувати згоду профспілкового органу, радимо цю підставу використовувати під час війни дуже зважено та обережно.

І в мирний час звільнення за прогул було місткою в плані збирання доказів процедурою, адже потребувало належного встановлення та документування факту відсутності працівника на робочому місці, вжиття заходів щодо витребування від нього відповідних пояснень.

Ну а в країні, в якій вже декілька років триває війна і кожного дня мирне населення опиняється під ракетними обстрілами, атаками безпілотників, відсутністю електропостачання тощо, дуже непросто довести факт прогулу.

Судова практика, яка склалася в таких спорах, перебуває на позиції, що відсутність працівника на робочому місці з вагомих причин не може вважатися прогулом. Ключовим та визначальним фактором є з’ясування поважності причин відсутності працівника на роботі. І при найменших сумнівах та наявності підстав вважати, що така відсутність пов’язана з необхідністю збереження життя та здоров’я працівника, його родини, компетентним органом під час розгляду такого трудового спору буде розцінено, як відсутність на роботі з вагомих поважних причин.

5. Висновки

Зниження уваги до оформлення трудових правовідносин є тимчасовим явищем, оскільки акцент уваги державних контролюючих органів дещо змістився на більш нагальні військові та фінансові питання.

Однак, з високою ймовірністю можна стверджувати, що коли законодавцем буде відновлено проведення перевірок контролюючими органами Держпраці, ними буде піддано ретельному аналізу увесь трудовий процес, що тривалий час залишався поза увагою контролерів від початку війни.

Нагадаю, що з березня 2022 року було запроваджено мораторій на проведення планових та позапланових перевірок органів Держпраці. З липня 2022 року передбачено частковий дозвіл на проведення позапланових перевірок (з обмежених підстав та щодо обмеженого предмету перевірок), але всеохоплюючої активності та контролю в цьому напрямку не відбувалося.

Станом же на сьогодні з’явилися передумови вважати, що в найближчому майбутньому перевірки Держпраці повернуться, адже нещодавно було оприлюднено проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 р. №303» (див. посилання).

В цьому проєкті, з-поміж іншого, йдеться про можливість здійснення перевірок додержання законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин, достовірного обліку виконуваної працівником роботи та обліку витрат на оплату праці, у період воєнного стану та протягом 12 місяців з дня його припинення, а також про затвердження нового порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.

Підсумовуючи наведене, можна дійти висновку, що трудові відносини хоч і зазнали певних змін під впливом воєнного стану, однак, як і раніше, вимагають чіткого дотримання законодавчих процедур.

Тому, шановні роботодавці, подбайте про належне оформлення всіх трудових процесів завчасно!