Штрафи Держпраці під час війни: як бізнесу не потрапити під санкції

Вступ

Період воєнного стану в Україні став справжнім викликом як для держави, так і для бізнесу. Попри складну економічну ситуацію, Держпраці продовжує виконувати контрольну функцію з урахуванням змін у законодавстві, обмежень, а також пріоритетних напрямів контролю.

1. Правове регулювання перевірок Держпраці під час війни

У період воєнного стану правила гри на ринку праці зазнали змін. Органи Держпраці отримали право проводити перевірки, але лише у випадках, коли йдеться про серйозні порушення.

Під час дії воєнного стану перевірки Держпраці регулюються такими основними нормативними актами:

• Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»;
• Кодекс законів про працю України;
• Закон України «Про основі засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»;
• Постанова КМУ від 13 березня 2022 р. № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану»;
• Наказ Міністерства економіки України від 16 червня 2023 року №5782 «Про здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом періоду воєнного стану».

У період війни державна політика у сфері трудового законодавства орієнтована на баланс між захистом прав працівників та підтримкою бізнесу. Водночас протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах (п. 2 Постанови №303):

• за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини;
• для захисту навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
• для виконання міжнародних зобов’язань України.

З огляду на зміни в законодавстві у період воєнного стану, роботодавцям важливо розуміти, що хоча формальні перевірки не проводяться, проте фактова фіксація порушень можлива, наприклад, за результатами аналізу податкової звітності.

Так, у ДПС повідомили, що протягом 2024 року та січня 2025-го виявлено понад 11 тисяч випадків порушень трудового законодавства. Всі матеріали були передані до Держпраці, яка має повноваження накладати штрафи за такі порушення.

Як усе відбувається на практиці:

податківці перевіряють чи правильно оформлені трудові відносини з працівниками     якщо виявляють порушення, складають акт, у якому фіксують усі виявлені недоліки  цей акт передається до Держпраці, і саме на його основі інспекція може винести рішення про штраф.

Наявність неоформлених працівників, заборгованості із зарплати або ухилення від сплати ЄСВ – автоматичні тригери для застосування штрафів.

2. Підстави для проведення перевірок

Попри обмеження, пов’язані з воєнним станом, держава не припинила контроль за дотриманням трудового законодавства.

У ст. 16 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» наведено вичерпний перелік підстав для проведення позапланових перевірок виконання трудового законодавства, а саме:

• за заявою працівника або профспілки;
• за зверненням Київської МВА або ОВА;
• у зв’язку з невиконанням суб’єктом приписів про усунення порушень вимог законодавства, виданих після 1 травня 2022 року;
• звернення фізичної особи про порушення, що спричинило шкоду її правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави;
• доручення Прем’єр-міністра України;
• настання аварії, пожежі, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання;
• за рішенням суду.

Органи Держпраці зосереджуються насамперед на перевірках у наступних сферах:

• Незадекларована праця – особливо у малому та середньому бізнесі, будівництві, сільському господарстві.
• Виплати заробітної плати – контроль за вчасністю, повнотою та офіційним оформленням.
• Залучення неповнолітніх до робіт – без належного дозволу або в умовах, які порушують КЗпП.
• Порушення режиму праці та відпочинку – зокрема, під прикриттям надзвичайного стану.

Органи Держпраці наразі застосовують ризик-орієнтований підхід, що передбачає мінімальне втручання у діяльність добросовісних роботодавців, але оперативну реакцію на грубі порушення.

3. Розміри штрафів та їх особливості у період воєнного стану

Навіть у період воєнного стану роботодавці несуть відповідальність за порушення трудового законодавства. Нижче ми навели перелік типових порушень, які найчастіше фіксує Держпраці, та розмір штрафів, передбачених за них.

1. Незадекларована праця.

За фактом допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору або ж оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час застосовується штраф у розмірі 80 000 грн за кожного неоформленого працівника. Навіть ЦПХ договір може бути перекваліфікований у трудові відносини, якщо є ознаки підпорядкування та фіксований робочий графік.

2. Невиплата заробітної плати або виплата «в конвертах».

За затримку заробітної плати на понад 1 місяць встановлена відповідальність у 3 розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення – у 2025 році це 24 000 грн. Повторне порушення протягом 2-х років з дня виявлення порушення карається штрафом у розмірі 180 000 грн.

3. Порушення режиму праці та відпочинку.

За недотримання мінімальних державних гарантій передбачено штраф у розмірі 16 000 грн.

4. Недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які є мобілізованими.

Недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України Про військовий обов’язок і військову службу, Про альтернативну (невійськову) службу, Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію карається штрафом у розмірі 32 000 грн за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.

На практиці Держпраці враховує реальні обставини. Якщо підприємство постраждало від бойових дій, знаходиться на території, де точаться або точились воєнні дії, має підтвердження втрати майна, людей чи неможливості вести облік – це враховується працівниками органів Держпраці.

4. Судова практика

У період воєнного стану судова практика у спорах між роботодавцями та Державною службою України з питань праці демонструє, що суди часто стають на бік роботодавців, особливо коли останні дотримуються вимог законодавства та мають належні документи.

Проте неналежне оформлення працівників, виплата зарплати «в конверті» або ігнорування охорони праці не пробачаються навіть у воєнний час.

Так, у справі №140/13650/24 суд підтвердив правомірність штрафу за допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору. Так, за результатами проведеної посадовими особами ГУ ДПС фактичної перевірки був складений акт, яким встановлено фактичний допуск до роботи без оформлення трудового договору та без повідомлення податкового органу про прийняття працівника на роботу. Ці матеріали були скеровані до органів Держпраці та на їх підставі прийнята постанова про накладення штрафу за порушення законодавства про працю. Суд  зазначив, що позивачем не було надано належних доказів на підтвердження обставин щодо укладення трудового договору чи будь-яких інших документів, що підтверджують врегулювання відносин між роботодавцем і працівником.

У рішенні від 27.12.2024 по справі №140/9750/24 суд розглядав аналогічну справу, де ФОП звернувся з позовом до Держпраці про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю у розмірі 80000,00 грн. Позивач вважав спірну постанову протиправною, оскільки відповідач безпідставно не врахував надані під час розгляду справи письмові пояснення та документи, які спростовують висновки та припущення акта перевірки ДПС. Зокрема, позивач стверджував, що фізична особа була прийнята на роботу, а те, що через проблеми з енергопостачанням органи ДПС не було своєчасно повідомлено про прийняття працівника на роботу, може трактуватись порушення інших вимог законодавства про працю, а не допущення фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору. У той же час працівнику було виплачено заробітну плату за червень, липень 2024 року, сплачено податок за червень 2024 року та подано відповідну податкову звітність. Суд зазначив, що Відповідач, розглядаючи справу, не надав оцінку усім обставинам, які мають значення для прийняття об`єктивного рішення у справі про накладення штрафу на підставі акта перевірки ГУ ДПС.

Аналіз судової практики 2025 року свідчить про те, що за п’ять місяців є чимало спорів з органами Держпраці за фактом проведення перевірки податкової, тому роботодавцям треба бути обачними.

Висновки

Порядок перевірок Держпраці зазнав змін у зв’язку з воєнним станом, однак вони продовжують проводитись у чітко визначених випадках. Так, наразі штрафи накладаються за неоформлені трудові відносини, порушення строків виплат, а також за ігнорування норм щодо праці мобілізованих. Судова практика 2025 року демонструє, що роботодавці мають шанси на успішний захист, якщо документи оформлені належним чином, а дії були добросовісними.

Профілактика перевірок починається з якісної внутрішньої документації, консультування з юристами та своєчасного реагування на запити Держпраці.