Законотворчі органи весь час приносять бізнесам все нові та нові правила гри. Не обходять такі зміни й ІТ сферу і це не дивно. Так, 23.05.2020 року вступив в дію Закон № 466-IX по вдосконаленню адміністрування податків, усунення технічних і логічних неузгодженостей в податковому законодавстві, також відомий як законопроект № 1210.
Зазначені зміни будуть стосуватися не лише іноземних ІТ компаній, що знаходяться під контролем українських громадян та юридичних осіб, а і український ІТ бізнес, оскільки, як відомо, більшість українських IT-компаній надають послуги в основному замовникам-нерезидентам, тобто іноземним компаніям.

Вказаний закон не дарма називають реформою у сфері оподаткування, адже він вносить цілу низку незвичних і досить серйозних для власників компаній змін. Відомо, що вищезазначений закон був розроблений з метою встановлення міжнародних стандартів контролю оподаткування для протидії виведення прибутку з-під оподаткування. Також, важливу роль для старту розробки вищеописаного законопроекту № 1210 зіграло приєднання України до міжнародної програми співпраці щодо впровадження так званого Плану дій BEPS, що є обов’язковим для нашої країни згідно з Угодою про асоціацію з ЄС.
Отже,
ЯКІ НОВІ ПРАВИЛА ГРИ ДЛЯ ІТ БІЗНЕСУ ВНОСИТЬ ВИЩЕЗАЗНАЧЕНИЙ ЗАКОН № 466-IX ТА ЩО ОЗНАЧАЮТЬ КОНТРОЛЬОВАНІ ІНОЗЕМНІ КОМПАНІЇ

Контрольовані іноземні компанії (скорочено КІК) – це, власне кажучи, зареєстровані за кордоном підприємства (в тому числі й трасти, партнерства, благодійні організації, фонди та ін.), що знаходяться під контролем резидента України.
Як зрозуміти, що резидент України контролює іноземну компанію? Для цього Закон передбачив критерії, відповідно до яких компанію відносять до контрольованої українськими резидентами. Одним з таких критеріїв законодавець вважає право резидента України розпоряджатися банківським рахунком певної іноземної компанії. Також, критерієм КІК є, наприклад, зазначення українського громадянина бенефіціаром такого активу.
У зв’язку з прийнятими Законом № 466-IX змінами, КІК (зокрема й ІТ) будуть зобов’язані подавати звіти про свою діяльність до податкових органів. Зокрема, власники КІК будуть регулярно подавати структури власності КІК та їх зміни, фінансову звітність та розрахунки податку, розшифровки проведених операцій та ін.
Надаючи інформацію щодо своїх закордонних активів і регулярно подаючи відповідні декларації бенефіціари КІК будуть змушені розкривати при цьому багато раніше секретної інформації. Держава, звичайно, намагається створювати умови для нерозголошення отриманої інформації, але як це буде на практиці навряд чи сьогодні хтось може сказати напевне.
Власне кажучи, запровадив таку звітність для КІК законодавець не просто так, а для того, щоб мати змогу боротися с ухиленнями від оподаткування. Так, Закон № 466-IX передбачає впровадження цікавого податку на прибуток для КІК, ставка якого залежить від багатьох факторів: від того фізична чи юридична особа є платником податку, залежить від того чи розподіляє КІК прибуток (видає дивіденди), залежить від того чи сплачує КІК податки в країні її реєстрації чи ні та ін.
Загалом, якщо КІК юридична особа, то ставка податку складатиме 18 %, а якщо платник фізособа, то його ставка автоматично збільшиться на 1,5% військового збору і становитиме 19,5%. Якщо в компанії розподілятимуть прибуток у вигляді дивідендів, то податок може бути зменшений до 10,5%.

Також, якщо КІК вже оплачує податок за кордоном, то Закон передбачає зменшення українського податку на суму сплаченого закордоном. Цікавою є також норма, яка передбачає окремі випадки повного звільнення від сплати вказаного податку. До таких виключень відносяться ситуації наприклад, коли іноземна компанія є благодійною організацією, або коли дохід від усіх КІК одного резидента України за 1 рік не перевищує 2 мільйони євро.
Такі податкові зміни дійсно серйозно вплинуть на рентабельність багатьох бізнесів, в тому числі й ІТ, які звикли до іншої системи оподаткування і до можливості уникнути податків майже взагалі. ІТ компаніям, як і багатьом іншим, доведеться детально переглянути методи своєї діяльності і фінансові показники бізнесу, переформовувати структуру роботи і змінити звичний спосіб отримання прибутків.

ЧИМ РИЗИКУЮТЬ ІТ КОМПАНІЇ, ЩО ПОРУШАТЬ ПРАВИЛА КОНТРОЛЬОВАНИХ ІНОЗЕМНИХ КОМПАНІЙ?

Закон встановлює досить жорсткі штрафи для порушників правил КІК. А саме: за неповідомлення про набуття права на КІК штраф близько 630 тис. грн., за неподання щорічного звіту – штраф більше 210 тис. грн., за відсутність у звіті відомостей стосовно КІК – 3 % від доходу такого КІК або ж 25 % від скоригованого прибутку. Сподіватись на те, що податкова не буде володіти інформацією стосовно КІК, і відповідно, не зможе отримати податок чи такий значний штраф, не приходиться, оскільки крім особисто самих власників, Україна також зможе отримувати інформацію стосовно КІК ще і від різних фінансових установ, банків, а також від інших держав, з якими Україна планує обмінюватися даними. Тому, уникнути відповідальності за порушення податкових нововведень, справа майже безнадійна.
Такі суттєві штрафи не залишають шансів власникам іноземних активів і змушують вже зараз шукати альтернативні способи розв’язання податкових питань та зобов’язують бенефіціарів переглянути чи вигідно й надалі залишатись власниками КІК, з врахуванням нових витрат.
ПІДСУМКИ
Підсумовуючи викладене, можна сказати, що Закон № 466-IX дійсно несе цілий ряд нових правил та певну загрозу для ІТ бізнесу, оскільки підраховуючи вищеописані зміни у фінансових показниках діяльності бізнесу, не мало ІТ компаній можуть прийняти рішення про закриття чи ліквідацію фірми, можуть почати скорочувати свою діяльність, щоб вписатись у 2 мільйони євро, а також можуть почати розподіляти прибуток, замість того, щоб інвестувати у розвиток бізнесу, оскільки це значно зменшить податкове навантаження. Тому, залишається сподіватися, що з часом, законодавець перегляне свою сувору позицію стосовно правил КІК та внесе більш м’яку систему оподаткування.