Не для кого не буде новиною, коли я скажу, що наше законодавство як монета, що має зворотний бік, і, як свідчить практика, не завжди приємний на дотик.
Саме так трапилося, коли в гонитві за покращенням наприкінці 2016 року було прийнято закон №1774-VIII, яким внесено ряд змін до Закону №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» і тим самим з початку 2017 року запроваджено обов’язок сплачувати Єдиний соціальний внесок в мінімальному розмірі навіть тим фізичним особам – підприємцям, які не отримують дохід, так звані «сплячі» ФОП.

Таке нововведення викликало справедливе обурення та протест, адже лягло непомірним тягарем на ФОПів, які здійснюють свою господарську діяльність не на постійній основі, а відтак і прибутки мають нерегулярні.
З часом здоровий глузд став брати своє і законодавець почав шукати лояльні шляхи для виходу з такої «делікатної» ситуації.

В результаті, починаючи з середини 2020 року Верховною Радою України було прийнято низку законодавчих актів, що дозволяють ФОПу, який не здійснював господарської діяльності (звісно ж за певних умов, про які зазначимо нижче), позбутися нарахованого ЄСВ за період з 1 січня 2017 року по 1 грудня 2020 року. Йдеться мова про Закони України №592-IX від 13 травня 2020 року, №786-ІХ від 14 липня 2020 року та №1072- ІХ від 04 грудня 2020 року.
Отже, на сьогодні ми маємо таку картину.

Коло осіб, заборгованість з ЄСВ яких підпадає під списання:
- фізичні особи – підприємці (за винятком фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування);
- особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності;
Період нарахування заборгованості з ЄСВ, що підпадає під списання – з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року, а також штраф й пеня, що нараховані на такий борг.
За яких умов заборгованість може бути списана?
По-перше, списання дозволяється у разі, якщо платник з 1 січня 2017 року й до 1 грудня 2020 року не отримував доходу від підприємницької діяльності. У багатьох читачів мабуть виникне питання, тому одразу зауважу, що тут мова йдеться саме про підприємницькі доходи, а заробітна платня, яку фізична особа могла отримувати з 1 січня 2017 року й до 1 грудня 2020 року, перебуваючи в трудових відносинах, до них не входить, так як має іншу ознаку.
По-друге, у разі надання платником певного пакету документів.
Для ФОП це:
- заява про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, що має подаватися державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи ФОП, якщо раніше вона не подавалася;
- заява в довільній формі про списання боргу (хоча на сайті податкового органу міститься орієнтовний текст з посиланням на нормативно- правові акти, який Ви можете взяти за основу);
- звітність за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року з ЄСВ та декларації про майновий стан і доходи .
Для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, це:
- заява про зняття з обліку як платника єдиного внеску, якщо вона не була подана раніше;
- заява в довільній формі про списання боргу (хоча на сайті податкового органу міститься орієнтовний текст з посиланням на нормативно- правові акти, який Ви можете взяти за основу);
- звітність за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року з ЄСВ та декларації про майновий стан і доходи .
До якого часу можливо звернутися за списанням боргу з ЄСВ?
Згідно з останнім Законом №1072-ІХ це можливо зробити до 1 березня 2021 року.

Після подання документів податковим органом впродовж 15 робочих днів проводиться камеральна перевірка, за результатами якої приймається рішення про списання заборгованості або складається вмотивоване рішення про відмову у списанні.
Підставами для відмови у списанні може бути факт отримання платником податків в період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року доходу від підприємницької діяльності та/або факт самостійної сплати платником податків суми боргу з ЄСВ, в т.ч. нарахованих санкцій (штрафу та пені). Суттєвим є нюанс, якщо платник лише частково сплатив борг, податковий орган може прийняти рішення про списання залишку несплаченої суми.
Але варто зазначити, що навіть у разі подання Вами вищезгаданих документів до 1 березня 2021 року (але після 1 грудня 2020 року), Ви маєте бути готові до того, що все ж доведеться сплатити нарахування з ЄСВ поза межами так званого «пільгового» періоду (починаючи з грудня і до того місяця, в якому Вами будуть подані документи на списання).
Крім того, зважайте, що у разі подання декларації про майновий стан і доходи не в строк, що передбачений чинним законодавством України (якщо раніше такі декларації Вами не подавались, то для здійснення процедури списання це є обов’язковою умовою) до Вас будуть застосовані штрафні санкції в розмірі 340 грн. за кожен факт несвоєчасного подання.
Раджу звернути увагу на ще один «підводний камінь», що може очікувати Вас.
Напевне, велика кількість «сплячих» ФОПів опинилася стороною виконавчого провадження, відкриття якого було ініційоване податковими органами в результаті нарахувань боргу з ЄСВ, адже податкова вимога, зазвичай, не змушує себе чекати.
При такому розвитку подій загроза вже набуває реального характеру, адже в межах виконавчого провадження накладається арешт на банківські рахунки, рухоме та нерухоме майно, і тоді бідолазі – боржнику нічого не залишається, як вдаватися до активних дій.
Хтось обирає позасудовий шлях, на кшталт описаного вище, коли після проведення камеральної перевірки борг списується, а відповідна інформація направляється до органів виконавчої служби для закриття виконавчих проваджень.
Інші, більш зухвалі та сміливі, вдаються до судового вирішення проблеми.

Стосовно вирішення таких спорів в суді – станом на сьогодні в переважній більшості випадків вже склалася позитивна судова практика, варто лише провести якісну підготовчу роботу й назбирати достатньо доказів.
Кожен з шляхів має свої недоліки і переваги: в позасудовому порядку все ж доведеться нести невідновлювальні фінансові затрати, але вся процедура займе менше часу; в судовому ж порядку всі понесені фінансові витрати Ви зможете відшкодувати (і витрати на правову допомогу, і судовий збір), а безпідставно нарахована заборгованість буде скасована, але, як правило, розгляд справи в суді – це досить тривалий процес, який може сягати багато місяців.
І наостанок, звертаю Вашу увагу на особливий статус заборгованості з ЄСВ – вона не підлягає списанню (мається на увазі в загальному порядку, відмінному від описаного в цій публікації), до її нарахування не застосовуються строки давності, так само строки давності не діють в частині застосування штрафів і пені та до їх стягнення.
Тому за наявності боргу з ЄСВ наполегливо радимо проаналізувати, а чи не підпадає часом Ваш ФОП під критерії законів №592-IX, №786-ІХ та №1072-ІХ , і покваптеся – до 1 березня 2021 року залишилося дуже мало часу!