Олександр Кузнєцов, керуючий партнер ЮК «АРМАДА», надав експертний коментар для авторського матеріалу редакції Forbes.

Діловий журнал «Forbes» вирізняється своєю глибокою експертизою та об’єктивністю у висвітленні різноманітних аспектів економічного та бізнесового життя країни.

І розкриття проблем, які турбують українських підприємців, ми вважаємо необхідністю в умовах сьогоднішньої нестабільності та турбулентності подій.

Зважаючи на це, ЮК «АРМАДА» також продовжує ділитися власним досвідом, корисними кейсами та реальними випадками із практичної діяльності.

Олександр Кузнєцов, керуючий партнер ЮК «АРМАДА», надав фаховий коментар для авторського матеріалу редакції Forbes на тему, присвячену питанню пособництву державі-агресору та колабораціонізмі.

Що стало цьому передумовою?

СБУ висунула підозру двом великим компаніям за статтею 111-2 – «Пособництво державі-агресору». Це підпункт однієї з найжорстокіших статей ККУ – «Державна зрада».

Як зазначає Олександр Кузнєцов, більш поширеною є сусідня стаття – 111-1 «Колабораціонізм». За нею відкрито 4900 справ, з яких 27 пов’язані з бізнесом. Теоретично під норми цієї статті, за словами експерта, потрапляють усі підприємства, які зараз перебувають чи перебували під окупацією. Вести підприємницьку діяльність без взаємодії з адміністрацією тимчасово окупованих територій практично неможливо.

Олександр Кузнєцов зауважує на тому, що у статтях «Пособництво державі-агресору» та «Колабораціонізм» бракує чітких формулювань, вони потребують уточнення та чітких критеріїв їхнього застосування.

Наприклад, у статті «Пособництво державі-агресору» одразу йдеться і про добровільний збір, і про підготовку та/або передачу матеріальних ресурсів державі-агресору. Як наголошує юрист, навіть на просте питання – відповідальність може наставати лише за передачу активів, якій передує підготовка, чи тільки за передачу таких активів, – складно дати відповідь.

Якщо говорити про статтю «Колабораціонізм», то в ній виділяється той факт, що будь-яка підприємницька діяльність на окупованій території підпадає під ст. 111-1.

Усі правники консолідовано акцентують на необхідності доопрацювання нормативно-правових актів, які регулюватимуть діяльність таких підприємств і окреслюватимуть їхню відповідальність перед законом.

Тому що, на жаль, підприємств, які зіштовхуються такими обставинами ведення діяльності, стає дедалі більше. Але чи це є причиною для зупинення бізнесу? Питання залишається риторичним і потребує детального вивчення та поміркованих дій від Уряду.