Бронювання з 27 жовтня 2026: що змінила постанова № 1328

1. Чи потрібно повторно підтверджувати критичність?

27 жовтня 2026 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 23.10.2026 № 1328. Вона змінила порядок визначення підприємств критично важливими та механізм збільшення квот бронювання. Для бізнесу головне питання: чи потрібно негайно отримувати новий наказ або розпорядження про критичність?

Ні. Постанова № 1328 не запровадила загального повторного підтвердження статусу для всіх підприємств. Чинні рішення зберігають силу на встановлений строк, якщо не виникнуть передбачені підстави для їх скасування. Однак підприємствам необхідно перевірити критерій, за яким вони отримали статус.

Пункт 2 постанови № 1328 зобов’язує уповноважені органи протягом десяти днів переглянути й погодити галузеві та регіональні критерії, за якими визначають важливість підприємств для економіки або територіальних громад. Граничний строк для завершення такого перегляду – 6 листопада 2026 року включно.

Після перегляду критеріїв відповідні органи мають перевірити чинні рішення про критичність. Якщо критерій, на підставі якого підприємство отримало статус, буде виключено, рішення про визначення підприємства критично важливим підлягатиме скасуванню. Проте сама зміна правил не встановлює загального обов’язку для всіх підприємств повторно підтверджувати критичність у десятиденний строк.

Підприємству, яке вже має статус, варто перевірити підставу та строк чинного рішення. Після оприлюднення оновлених критеріїв необхідно оцінити відповідність новим вимогам. Якщо обрана підстава зникне, слід визначити альтернативний критерій і за потреби підготувати звернення до компетентного органу.

2. Координаційний центр та нові строки розгляду

Постанова № 1328 утворила Координаційний центр як тимчасовий консультативно-дорадчий орган Кабінету Міністрів України. Центр надає рекомендації щодо визначення підприємств критично важливими, погоджує галузеві й регіональні критерії, розглядає пропозиції про збільшення лімітів бронювання та може ініціювати перегляд чинних статусів.

Підставою для такого перегляду можуть бути, зокрема, звернення правоохоронних органів відповідно до пункту 18 Критеріїв та порядку, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 № 76 (далі – Критерії та порядок № 76). Відповідні повноваження Координаційного центру також визначені пунктами 3 і 4 Положення про Координаційний центр.

Підприємство й надалі звертається до профільного міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади або державної (військової) адміністрації за місцезнаходженням. Відповідний орган передає матеріали на розгляд Координаційного центру і після отримання рекомендацій ухвалює остаточне рішення. Подавати окрему заяву безпосередньо до Центру за загальною процедурою не потрібно.

Оновлений пункт 4 Критеріїв та порядку № 76 також уточнює компетенцію органів за сферами діяльності. Наприклад, із переліку сфер, за якими обласні військові адміністрації можуть визначати підприємства критично важливими, виключено оптову торгівлю, залишивши роздрібну.

Проте важливо розуміти, що зазначений перелік визначає насамперед межі повноважень відповідних державних органів щодо встановлення регіональних критеріїв, а не безпосередні вимоги до підприємств. Тому виключення оптової торгівлі із цього переліку не означає, що підприємства відповідної сфери автоматично втрачають критичність або позбавляються можливості її отримати.

Підприємствам слід орієнтуватися передусім на конкретні галузеві чи регіональні критерії, затверджені відповідними уповноваженими органами, та оцінювати свою відповідність саме цим вимогам. Своєю чергою, державні органи повинні переглянути встановлені ними критерії з урахуванням оновлених меж повноважень. При цьому відповідні критерії підлягають окремому погодженню з Координаційним центром.

Отже, практичні наслідки змін для конкретного підприємства залежатимуть насамперед від змісту оновлених галузевих і регіональних критеріїв та підстави, за якою підприємство отримало або планує отримати статус критично важливого.

Для звернень щодо визначення критичності встановлено три послідовні етапи розгляду, відповідно до пунктів 6 і 13 Критеріїв та порядку № 76 у новій редакції:

• До 7 робочих днів – первинний розгляд документів уповноваженим органом.
• До 1 календарного місяця – розгляд матеріалів Координаційним центром та надання рекомендацій.
• До 3 робочих днів – ухвалення остаточного рішення уповноваженим органом після отримання рекомендацій Координаційного центру.

Наведені строки обчислюються окремо. Тому розгляд звернення може тривати понад один календарний місяць. У невідкладних випадках строк розгляду Координаційним центром може бути скорочено до семи робочих днів за обґрунтованим зверненням державного органу. Саме прохання підприємства не надає автоматичного права на прискорення, згідно із пунктом 9 Положення про Координаційний центр.

Щорічне підтвердження статусу залишається чинною вимогою. Підприємствам, у яких спливає строк критичності, слід завчасно підготувати звітність, довідки та підтвердження профільного критерію, враховуючи тривалість нової процедури.

3. Нові й чинні квоти бронювання для різних категорій

Загальний ліміт бронювання для критично важливих підприємств становить до 50% військовозобов’язаних працівників, якщо для певної категорії не передбачено іншого правила. Постанова № 1328 не скасовує спеціальних режимів, установлених постановою № 76. Розмір квоти залежить від правової підстави критичності та категорії підприємства, а не лише від сфери його діяльності.

Для визначених категорій оборонно-промислового і паливно-енергетичного комплексів, у тому числі прямо названих підрядних організацій ПЕК та вітчизняних виробників трансформаторного обладнання, нова редакція пункту 8 Порядку бронювання встановлює квоту до 95%. Порядок також передбачає бронювання всіх військовозобов’язаних, безпосередньо залучених до виробничих процесів відповідних установ. При цьому конкретні функції таких працівників та перелік підтвердних документів не визначено.

Перевищення 95% допускається за рішенням Міноборони або Міненерго з урахуванням узгоджених рекомендацій Координаційного центру. У разі перевищення встановленого обмеження пункт 9-2 Порядку бронювання передбачає подання через Дію заяви про анулювання відповідних бронювань протягом десяти робочих днів із дня виникнення перевищення.

Для визначених підприємств житлово-комунальної сфери ліміт до 75% діяв і до ухвалення постанови № 1328. Відповідно, ця постанова не запровадила зазначений ліміт уперше.

Для представництв донорських установ та виконавців проєктів міжнародної технічної допомоги квоту розраховують окремо в межах одного проєкту: до 50% військовозобов’язаних, безпосередньо залучених до його виконання, але за загальним правилом не більше семи осіб. За рішенням Державного секретаря Кабінету Міністрів України з урахуванням рекомендацій Центру кількість заброньованих може перевищувати сім осіб, однак межа 50% для відповідного проєкту зберігається (пункт 8 Порядку бронювання).

Окремо звертаємо увагу на працівників, які вже мають відстрочку від призову за іншими підставами. Постанова № 1328 не змінила пункт 12 Порядку бронювання, що регулює обчислення загальної кількості військовозобов’язаних. Тому таких працівників і далі враховують під час розрахунку квоти за встановленими правилами.

4. Як збільшити квоту бронювання і на який строк?

Постанова № 1328 змінила порядок збільшення загальної квоти понад 50%. Раніше відповідні рішення погоджувалися через Міноборони на підставі пропозицій Міжвідомчої робочої групи. За новим механізмом Координаційний центр надає рекомендації, а остаточне рішення ухвалює державний орган, який визначив підприємство критично важливим, згідно із пунктом 8 Порядку бронювання.

Для постійних представництв нерезидентів та окремих гуманітарних організацій діють спеціальні правила. Для підприємств на територіях можливих або активних бойових дій зберігається окремий порядок збільшення квоти до 100%.

Спеціальний механізм за пунктом 8-1 Порядку бронювання стосується підприємств, місцезнаходження яких визначено та які реально працюють на територіях, включених до відповідного Переліку, без установленої дати припинення можливості або завершення бойових дій. Відповідна обласна чи міська державна (військова) адміністрація звертається до органу, який надав критичність, а він змінює ліміт у Єдиному переліку через Дію. Окремого погодження Центром цей пункт не передбачає.

Рішення про збільшення квоти та оформлення додаткових бронювань мають визначені строки. Окремі перехідні положення діють для рішень Міноборони, ухвалених раніше (пункт 9-1 Порядку бронювання; підпункт 2 пункту 3 постанови № 1328).

Перед зверненням щодо збільшення квоти підприємству необхідно перевірити чисельність військовозобов’язаних працівників, строк чинних відстрочок і наявне рішення про критичність. Для раніше збільшених лімітів Міноборони слід окремо перевірити дату завершення відповідного рішення.

5. Перевірка військового обліку та контроль підприємств

Координаційний центр може використовувати відомості державних реєстрів для моніторингу військовозобов’язаних працівників підприємств, які звернулися за критичністю. Він також уповноважений рекомендувати перегляд або скасування раніше прийнятих рішень. Відповідні повноваження підвищують значення узгодженості кадрових, податкових і військово-облікових відомостей.

Під час розгляду пропозиції про збільшення квоти Центр може відмовити в її розгляді, зокрема, якщо керівник підприємства допустив два і більше підтверджених порушення правил військового обліку протягом останніх 12 місяців та/або був притягнутий до адміністративної відповідальності за такі порушення. Перелік можливих підстав для відмови не є вичерпним, що випливає із пунктів 8 і 9 Порядку бронювання у редакції постанови № 1328.

Важливо розмежовувати правові наслідки: зазначені порушення стосуються розгляду питання про збільшення квоти бронювання. Вони не визначені як самостійна підстава для автоматичної відмови в наданні статусу критично важливого підприємства чи скасування чинного рішення про критичність.

З огляду на розширення контрольних повноважень Координаційного центру підприємствам варто приділити особливу увагу належній організації військового обліку. Перевіряти стан військового обліку та актуальність відповідних документів доцільно не лише перед зверненням щодо збільшення квоти бронювання, а й під час підготовки до отримання або підтвердження статусу критично важливого підприємства.

Підприємствам варто перевірити наказ про відповідальну за військовий облік особу, списки персонального військового обліку, актуальність військово-облікових документів працівників, повідомлення до ТЦК та СП, звіряння та результати попередніх перевірок. Якщо військовий облік не організовано, його слід налагодити відповідно до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487. Цей обов’язок існує незалежно від статусу критично важливого підприємства.

Докладніше про підготовку військово-облікових документів та питання, які перевіряють ТЦК та СП, читайте в нашому матеріалі «Перевірка стану військового обліку на підприємстві: на що звернути увагу?».

6. Висновки і покроковий план дій для бізнесу

Постанова № 1328 змінює процедуру отримання й підтвердження критичності та порядок збільшення квот бронювання, але не зобов’язує всі підприємства повторно подавати документи. Чинні рішення продовжують діяти протягом установленого строку, крім випадків їх скасування на передбачених законодавством підставах.

З огляду на нововведення рекомендуємо підприємствам уже зараз провести внутрішню перевірку за таким алгоритмом:

Крок 1. Перевірте чинне рішення про критичність. З’ясуйте підставу отримання статусу, строк дії та уповноважений орган. Відстежуйте зміни галузевих і регіональних критеріїв. З огляду на нові строки розгляду, які можуть перевищувати місяць, готуйте документи для підтвердження завчасно, не відкладаючи звернення до останніх тижнів.

Крок 2. Повторно перевірте відповідність критеріям. Проаналізуйте показники, за якими підприємство отримало статус: заробітну плату, податкову звітність і профільні вимоги. Навіть якщо критерії не змінилися, відповідність їм необхідно підтримувати протягом усього строку дії статусу. Такий аудит допоможе виявити недоліки та підготувати матеріали для повторного звернення.

Крок 3. Перевірте дотримання квоти бронювання. Зіставте актуальну кількість військовозобов’язаних працівників із кількістю заброньованих та переконайтеся у відсутності перевищення встановленого ліміту. Це стосується як підприємств із базовою квотою 50%, так і тих, яким її було збільшено. У разі перевищення керівник зобов’язаний протягом 10 робочих днів із дня його виникнення подати через Дію заяву про анулювання відповідних бронювань.

Окрему увагу приділіть працівникам-сумісникам. Якщо військовозобов’язаний працює на декількох критично важливих підприємствах, його враховують під час розрахунку квоти лише за одним місцем роботи, за яким строк трудових відносин є найбільшим. Перевірте правильність врахування таких працівників, щоб уникнути завищення доступного ліміту бронювання.

Крок 4. Перевірте організацію та ведення військового обліку. Зверніть увагу на призначення відповідальної особи, ведення списків персонального обліку, актуальність військово-облікових документів, повідомлення ТЦК та СП і проведення звірянь. Особливу увагу приділіть раніше виявленим порушенням, які можуть вплинути на розгляд питання про збільшення квоти.

Крок 5. Проконтролюйте строки використання збільшених квот. Перевірте строк дії відповідного рішення. Із дня подання через Дію повідомлення про зміну ліміту в Єдиному переліку підприємство має 10 робочих днів для додаткового бронювання. Якщо цим правом не скористатися, рішення втратить чинність. Після завершення строку збільшеної квоти протягом 5 робочих днів, починаючи з наступного дня, необхідно вжити заходів для анулювання відповідних відстрочок.

Нагадаємо, що раніше ми вже аналізували зміни до порядку бронювання та визначення критичності, запроваджені постановою КМУ № 692. Детальніше про попередні нововведення та їхні наслідки для бізнесу читайте в нашій статті «Нові правила бронювання та перегляд критичності: ключові зміни для бізнесу».

Юридична компанія «АРМАДА» має значний практичний досвід супроводу бізнесу під час неодноразових змін правил критичності та бронювання. Ми допомагаємо підприємствам адаптуватися до нових вимог, зберігати критичність і безперервність бронювання працівників.

Якщо Ваше підприємство планує отримати або підтвердити критичність, збільшити квоту бронювання чи оцінити вплив останніх законодавчих змін, звертайтеся до команди практики військового права ЮК «АРМАДА». Радо допоможемо визначити оптимальний порядок дій, підготувати необхідні документи та забезпечити комплексний юридичний супровід з урахуванням специфіки Вашого бізнесу!