1. Вступ

Військовий облік на підприємствах — це важливий аспект, що регулюється законодавством України. Він забезпечує належний контроль за мобілізаційною готовністю країни, особливо у період воєнного стану. Невиконання обов’язків щодо ведення військового обліку може призвести до серйозних наслідків, включно зі штрафами. У цій статті розглянемо, як підготуватися до перевірки і що врахувати, щоб уникнути порушень.

Основним нормативно-правовим актом, яким урегульовано правила ведення військового обліку на підприємстві, є Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів» (далі – Постанова №1487).

Постанова №1487 також урегульовує важливі питання щодо проведення перевірок стану ведення військового обліку на підприємстві. Як відбувається перевірка ведення військового обліку на підприємстві представниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі – ТЦК та СП) – розповідаємо далі у статті.

2. Загальні аспекти перевірок стану військового обліку на підприємстві

Як відомо, будь-яка перевірка, яка проводиться контролюючим органом, може бути плановою або позаплановою, і перевірки військового обліку на підприємстві не є виключенням.

Відповідно до пункту 80 Постанови №1487 ТЦК та СП  перевіряють  стан військового обліку на підприємствах відповідно до затверджених розпорядженнями голів відповідних районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, міських голів планів.

За загальним правилом така перевірка здійснюється один раз на чотири роки, однак є винятки.

Якщо на підприємствах працюють військовозобов’язані, які заброньовані за цим підприємством на період мобілізації та на воєнний час, а також військовозобов’язані, яким видані мобілізаційні розпорядження, то такі підприємства перевірятимуться щороку (у тому числі позапланово).

Який порядок повідомлення про перевірку стану ведення військового обліку?

Перевірка стану організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів  проводиться за питаннями  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#n556], визначеними у додатку 31 Постанови КМУ № 1487 (На підставі п. 82 Постанови КМУ № 1487).

Питання, які підлягають перевірці з організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, забезпечення функціонування системи військового обліку (Відповідно до ч. 4 Додатку 31 до Постанови КМУ № 1487):

1. наявність структурного підрозділу (посадових осіб), на який (яких) покладається функція з ведення військового обліку (перевіряються положення про структурний підрозділ, інструкції посадових осіб, наказ керівника підприємства, установи та організації про призначення посадових осіб, відповідальних за ведення військового обліку, штатний розпис тощо);
2. стан методологічного та методичного забезпечення заходів військового обліку;
3. стан забезпечення оповіщення та прибуття призовників, військовозобов’язаних та резервістів до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів;
4. порядок взяття на персональний військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів, прийнятих на роботу (навчання), та в інших випадках, передбачених Порядком організації та ведення військового обліку; стан дотримання встановлених строків повідомлення районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів про прийняття на роботу (навчання);
5. наявність та стан ведення журналу обліку результатів перевірки стану військового обліку, звіряння їх облікових даних з даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів);
6. організація, стан обліку і порядок ведення та зберігання документів з питань військового обліку;
7. організація планування та здійснення звіряння облікових даних списків персонального військового обліку із записами у їх військово-облікових документах, а також з обліковими даними, що містяться у картках первинного обліку виконавчих органів сільських, селищних міських рад (наявність та стан виконання відповідного графіка звіряння);
8. стан взаємодії з відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, органами СБУ, відповідними підрозділами розвідувальних органів, у яких призовники, військовозобов’язані та резервісти перебувають на військовому обліку, щодо строків та способів звіряння даних списків персонального військового обліку, внесення відповідних змін до них, а також щодо оповіщення призовників, військовозобов’язаних та резервістів;
9. організація, стан та результати звіряння облікових даних списків персонального військового обліку з обліковими даними відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, облікових органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів (наявність та стан виконання відповідного графіка звіряння);
10. стан доведення до призовників, військовозобов’язаних та резервістів Правил військового обліку під особистий підпис під час прийняття на роботу (навчання);
11. організація здійснення контролю за виконанням призовниками, військовозобов’язаними та резервістами Правил військового обліку та проведення відповідної роз’яснювальної роботи;
12. організація та стан бронювання військовозобов’язаних, які працюють на підприємстві, в установі та організації (перевіряється обґрунтованість бронювання військовозобов’язаних, а також обсягів такого бронювання, наявність переліків посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, оформлення документів з питань бронювання, порядок зберігання та видачі (анулювання) посвідчень про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, наявність звітної документації з питань бронювання військовозобов’язаних, наявність додатка 5 до Податкового розрахунку “Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби”, передбаченого Порядком заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Мінфіну від 13 січня 2015 р. № 4, тощо);
13. організація та результати усунення недоліків, виявлених під час проведення попередніх перевірок стану військового обліку.

Питання перевірки доводяться до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які включені до відповідних планів перевірки, не пізніше ніж за 10 днів до її початку.

Отже, якщо підприємство не було повідомлене у строки, визначені чинним законодавством, – це порушення процедури проведення перевірки стану ведення військового обліку, про що варто зазначати у акті, який складатиметься за результатами перевірки.

У разі неможливості виконання відповідних планів з перевірки стану організації та ведення військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях внаслідок обставин непереборної сили проводиться документальна перевірка шляхом надсилання до таких органів, підприємств, установ та організацій письмових запитів щодо отримання інформації, перелік якої визначено пунктом 17 додатка 31 до Постанови КМУ № 1487.

За результатами документальної перевірки складаються акти, які в 30-денний строк з дня отримання відповідей на письмові запити надсилаються державним органам, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям, а також відповідним органам військового управління Збройних Сил для реагування і вжиття заходів згідно із законодавством.

Відповідно до п. 17 Додатку 31 до Постанови КМУ № 1487, у разі проведення документальної перевірки стану організації та ведення військового обліку (у зв’язку з фізичною неможливістю проведення планової перевірки) до визначених об’єктів перевірки надсилається запит щодо подання до відповідних державних органів, підприємств, установ і організацій:

• положення про підрозділ, функціональні обов’язки (інструкції) посадових осіб об’єкта перевірки, які визначені відповідальними за організацію та ведення військового обліку, а також організацію бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час, положення про структурні підрозділи державних органів, органів місцевого самоврядування, що забезпечують функціонування системи військового обліку у відповідній сфері управління (галузі економіки);
• копії наказу про призначення посадових осіб, відповідальних за ведення військового обліку;
• списків призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які перебувають на персонально-первинному військового обліку;
• списків персонального військового обліку;
• списків військовозобов’язаних та резервістів, яким видано мобілізаційні розпорядження;
• списків військовозобов’язаних, які заброньовані на період мобілізації та на воєнний час;
• відомості оперативного обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів;
• інших документів з питань військового обліку.

Голови комісій (заступники голови комісії), що проводять перевірку, на початку її проведення доводять до відома керівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій плани роботи, а після завершення оголошують результати перевірки, які вносять до журналів обліку результатів перевірки (п. 85 Постанови КМУ № 1487).

Важливо звертати на це увагу, адже не доведення планів роботи перевірки чи не оголошення результатів перевірки  є порушенням процедури перевірки стану ведення військового обліку.

Якими документами підтверджуються повноваження представників ТЦК та СП щодо перевірки ведення військового обліку?

Голові комісії або його заступнику, що проводить перевірку стану військового обліку, вручається підписаний відповідним керівником державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації та завірений печаткою (у разі наявності) припис на право проведення перевірки стану військового обліку (додаток 32) та затверджується план його роботи ( Відповідно до п. 84 Постанови КМУ № 1487).

У приписі зазначається наступна інформація:

• найменування посади особи, що проводить перевірку;
• прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності);
• найменування підприємства до якого відряджається;
• мета;
• підстава для проведення перевірки з зазначенням найменування органу, що надав доручення, його дата і номер;
• найменування посади керівника органу, який проводить перевірку, підпис, ініціали та прізвище, дата.

Отже, Вам потрібно одразу встановити наявність такого документу як припис, відсутність якого теж є порушенням процедури перевірки стану ведення військового обліку, про що теж варто зазначати у акті, який буде складатись за результатами перевірки.

Підсумуємо:

Районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:

• проводять щороку відповідно до затверджених розпорядженнями голів відповідних районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, міських голів планів перевірки стану організації та ведення військового обліку на підприємствах, в установах та організаціях;
• складають за результатами перевірки акти, які в двадцятиденний строк з дня закінчення перевірки надсилають до державних органів, підприємств, установ та організацій, що перевірялися, а також до обласних, Київського міського територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для реагування і вжиття заходів згідно із законодавством;
• результати перевірок вносяться до журналів обліку результатів перевірок (додаток 9 до Постанови КМУ № 1487) і журналу обліку перевірок стану військового обліку районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (додаток 30 до Постанови КМУ № 1487), який після закінчення зберігається сім років.

Керівники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, у яких проведено перевірку стану військового обліку, організовують та забезпечують усунення виявлених недоліків. Про вжиті заходи та усунення недоліків зазначені керівники інформують у 30-денний строк з дня отримання результатів перевірки керівника органу, підприємства, установи та організації, який проводив перевірку.

Порядок дій підприємства перед перевіркою стану ведення військового обліку:

1. Проконтролювати факт доведення до підприємства перелік питань перевірки (перелік питань чітко зафіксований у Додатку №31 до Порядку та наведені вище) з боку ТЦК та СП не пізніше, ніж за 10 днів до дня проведення перевірки.

У разі не виконання цих дій з боку ТЦК та СП – це є порушенням процедури проведення перевірки стану ведення військового обліку.

2. Перевірити склад комісії з перевірки стану військового обліку:

Так, відповідно до п. 84 Постанови №1487:

Головами комісій з перевірки стану військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях, що розташовані на території адміністративно-територіальної одиниці, призначаються:

• комісії обласного рівня – заступник голови обласної, Київської міської держадміністрацій;
• комісії районного (міського) рівня – заступник голови районної держадміністрації, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, заступник міського голови.

До складу комісій включаються представники:

• обласних, Київського міського територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки;
• районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки;
• мобілізаційних підрозділів обласних, Київської міської держадміністрацій, районних держадміністрацій, виконавчих органів міських рад (у частині делегованих повноважень з питань мобілізаційної роботи);
• органів (підрозділів) поліції (за згодою);
• структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних, Київської міської держадміністрацій, районних держадміністрацій, виконавчих органів місцевих рад;
• структурних підрозділів з питань освіти та науки обласних, Київської міської держадміністрацій, районних держадміністрацій, виконавчих органів міських рад;
• підприємств, установ та організацій за згодою.

Склад комісій державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій для перевірки стану військового обліку визначається їх керівниками.

Отже, якщо у складі комісії будуть лише представники ТЦК та СП – у такому разі у них немає повноважень самостійно здійснювати таку перевірку. Також у кожного члена комісії доцільно запросити документи, які підтверджують його службові повноваження.

3. Запросити документи, які підтверджують законність та правомірність проведення такої перевірки, зокрема, розпорядження відповідних районних, районних мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, міських голів, план, де видно, що підприємство дійсно включене до графіку перевірок стану військового обліку.
4. У разі виявлення порушень з боку представників ТЦК та СП – фіксувати виявлені порушення у акті, який буде складено за результатами проведення такої перевірки.

3. Які порушення ТЦК виявляє найчастіше при перевірці?

Як показує практика, найбільш поширеними порушеннями є такі:

• прийняття на роботу без військово-облікового документа;
• не ведення військового обліку;
• не призначення особи, відповідальної за ведення військового обліку;
• невиконання розпорядження ТЦК;
• несповіщення про прибуття призовників та військовозобов`язаних до ТЦК;
• відсутність журналу обліку результатів перевірки військового обліку;
• відсутність списків персонального військового обліку;
• неознайомлення працівників з правилами військового обліку.

За результатами перевірки районні (міські) ТЦК СП складають акти. Протягом 20 календарних днів із дня закінчення перевірки акт надсилають до підприємства, а також до обласних, Київського міського ТЦК СП для реагування і вжиття заходів згідно із законодавством. Порядок № 1487 не передбачає подання заперечень до акту перевірки.

4. Декілька порад для підприємств

Як уже було зазначено раніше – результати перевірки потрібно відображати в журналі обліку результатів перевірки стану військового обліку, який ведуть на підприємстві за формою додатка 9 до Порядку № 1487.

Пункт 86 Порядку № 1487 передбачає обов’язок керівника підприємств організувати й забезпечити усунення виявлених під час перевірки недоліків. Протягом 30 календарних днів із дня отримання результатів перевірки потрібно повідомити про вжиті заходи керівника ТЦК СП, який проводив перевірку.

У журналі обліку результатів перевірки стану військового обліку вказують рішення керівника щодо того, які саме недоліки потрібно усунути. За результатами вжитих заходів особа, відповідальна за ведення військового обліку, робить відмітку про усунення виявлених недоліків. Крім того, на підставі пункту 72 Порядку № 1487, результати вжитих заходів та перевірок стану військового обліку мають бути враховані під час затвердження наказу про стан військового обліку за минулий рік та завдання на наступний рік.

З огляду на все вищевказане, базовими документами, які повинні бути на підприємстві під час перевірки стану ведення військового обліку, є такі:

• наказ про призначення особи, відповідальної за ведення військового обліку та її посадова інструкція;
• правила військового обліку;
• журнал або бланк про ознайомлення працівників із вказаними правилами;
• списки персонального військового обліку за категоріями;
• відомість оперативного обліку військовозобов’язаних;
• графік звіряння облікових даних;
• журнал обліку результатів перевірки ТЦК та СП.

Наявність вказаних документів допоможе пройти перевірки ТЦК та свідчитиме про дотримання роботодавцем вимог законодавства щодо обліку військовозобов’язаних на підприємстві, а це своєю чергою, допоможе уникнути накладення значних штрафів за ст. 210-1 КУпАП.

5. Судова практика щодо перевірок стану ведення військового обліку на підприємстві

Пропонуємо розглянути декілька судових справ, які стосуються перевірок стану ведення військового обліку на підприємстві.

1) Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19.08.2024 р. у справі №607/5014/24 щодо притягнення до відповідальності за неповідомлення про призначення директора.

Керівником (директором) ТОВ «Компанія ЛАН» є ОСОБА_4, який призначений на посаду 23.11.2015, що стверджується наказом №2311-01 від 23.11.2015, а відповідно до діючого на той час Положення про військовий облік військовозобов’язаних і призовників, затвердженого постановою Kабінету Mіністрів України №377 від 09.06.1994, обов’язку повідомляти військові комісаріати про призначення на посаду встановлено не було. Таким чином, при проведенні аналізу реагування на запит відповідач не міг виявити факт невидання керівником підприємства – першим заступником директора наказу про призначення відповідальних осіб за ведення військового обліку.

Поряд з цим відповідачем у даній справі не надано доказів того, що ОСОБА_1 обіймає посаду керівника, отже, вказане свідчить, що позивач не є суб’єктом відповідальності в даному випадку.

Зі змісту постанови № 61/134 від 15 лютого 2024 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не вбачається за можливе встановити, у чому особа обвинувачується (які конкретні дії/бездіяльність ставляться особі у вину), оскільки саме по собі перелічення статей законів, підзаконних актів, без конкретизації обставин щодо дій або бездіяльності особи, наявності у такої особи певного посадового чи службового обов`язку виконати такі дії, наслідків, які спричинені такими діями (бездіяльністю), та причинного зв’язку між діянням та наслідками, не утворює склад адміністративного правопорушення за ч.2 ст. 210-1 КУпАП.

Детальніше з текстом рішення можна ознайомитися за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/121166473

2) Позиція Другого апеляційного адміністративного суду по справі №642/1199/24 від 08 травня 2024 року: розгляд ТЦК справи про адмінправопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, є безумовною підставою для скасування постанови про притягнення до відповідальності.

Додатково слід звернути увагу на позиції Верховного Суду, відповідно до яких обов’язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за 3 дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов’язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа (у даному випадку – ТЦК).

Це постанови Верховного Суду по справах № 676/752/17, № 489/1004/17, № 308/12552/16-а, № 482/9/17, № 205/7145/16, де йдеться про наступне:

«Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

3) Недоведення ТЦК та СП складу правопорушення із чітким посиланням на норму законодавства, яка була порушена: Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 серпня 2023 року у справі № 607/11329/23.

Позиція суду: В оскаржуваній постанові не зазначено, які свої посадові обов’язки, спрямовані на контроль за результатами оповіщення та прибуттям призовників, військовозобов’язаних та резервістів до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування повинна була виконати згідно ОСОБА_1 і не виконала, чим порушено неконкретність звинувачення, оскільки термін “забезпечення контролю” є загальним, та не містить конкретних дій, які зобов’язана здійснити особа. Згідно практики ЄСПЛ, пред’явлення неконкретного звинувачення є порушенням права на захист.

Тому, суд вважає, що позов є підставним та підлягає до задоволення.

6. Висновки

Перевірка стану військового обліку є складною процедурою, яка вимагає ретельної підготовки та відповідального підходу з боку підприємства. Дотримання вимог законодавства у цій сфері включає аналіз документації, правильне ведення документації та взаємодію з ТЦК та СП.

Через численні нюанси та постійні зміни у правовому полі підприємству доцільно залучити підтримку досвідчених юристів. Вони допоможуть забезпечити відповідність процесу законодавству, мінімізувати ризики штрафів або інших санкцій, а також сприятимуть ефективному вирішенню можливих спірних питань.