Податкові пільги на період карантину: що необхідно знати суб’єктам господарювання?

02 квітня 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням корона вірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30.03.2020 року (законопроект №3275, далі — Закон), який було прийнято досить оперативно з метою актуалізації, вдосконалення правових відносин на період запровадження карантину. Закон є комплексним, адже вносить зміни більше ніж у 30 нормативно-правових актів.

На жаль, прийняття Закону не виправдало очікувань бізнесу, а, навпаки, викликало обурення та питання до законодавця, адже він суттєво зменшує встановлені раніше пільги та послаблення для бізнесу.

У цій публікації ми детально проаналізуємо найбільш важливі зміни в оподаткуванні, які запроваджені новим Законом.

Збільшення граничного обсягу доходу для платників єдиного податку І-ІІІ групи, а саме:

• для платників єдиного податку І групи – 1 млн. грн. (замість 300 тис. грн.);
• для платників єдиного податку ІІ групи – 5 млн. грн. (замість 1,5 млн. грн.);
• для платників єдиного податку ІІІ групи – 7 млн. грн. (замість 5 млн. грн.).

Варто зауважити, що дані зміни не є «новинкою», адже збільшення лімітів було передбачено ще законопроектом №1210 від 30.08.2019р. Однак, оскільки набуття ним чинності досі не відбулося, Верховна Рада вирішила позачергово ввести в дію ці зміни. Такі зміни, на нашу думку, дозволять вирішити численні проблеми, які виникають сьогодні в діяльності «спрощенців», адже в останній раз граничний обсяг річного доходу «спрощенців» переглядався ще у 2014 році. Наприклад, у зв’язку з перевищенням лімітів доходів, підприємцям доводилося змінювати групи єдиного податку протягом року або переходити на загальну систему оподаткування, чи просто приховувати свої доходи. Підвищення лімітів надасть можливість малому бізнесу працювати відкрито та прозоро. Дана норма Закону полегшить підприємницьку діяльність і надасть можливість дрібним суб’єктам господарювання розширювати свій бізнес.

Законом було внесено зміни до перехідних положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та визначено, що порушення строків подачі фінансової звітності не буде тягнути за собою відповідальність на період карантину та ще додаткові 90 днів.

Вважаємо такі заходи законодавця логічними з огляду на те, що більшість підприємств в умовах карантину були вимушені перевести працівників на дистанційний режим роботи, відправити у відпустку чи ввести простій на підприємстві. З огляду на це, відповідальні особи можуть бути позбавлені можливості вчасно подати фінансову звітність з незалежних від них обставин.

Важливо звернути увагу на те, що раніше законодавцем (в законі № 533-IX) вже були внесені зміни щодо не застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства. Однак, прийнятим Законом доповнено список порушень податкового законодавства, за які все ж таки будуть застосовуватись штрафні санкції, а саме за порушення вимог законодавства в частині:

• обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
• цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
• обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
• здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
• здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;
• порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати;
• відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу.

Отже, в даному випадку законодавець відступає від раніше прийнятого Закону 533-IX та звужує випадки, коли штрафні санкції за порушення податкового законодавства не застосовуються.

По-перше, на період дії карантину від ПДВ звільняються операції з ввезення на митну територію України та/або з постачання на митній території України товарів, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусу, перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

Позитивним є те, що Закон №533-IX надавав послаблення в частині лише ввізного ПДВ і не регулював постачання на територію України лікарських засобів, медичних виробів, медичного обладнання, необхідних для протидії поширенню коронавірусу COVID-19. Закон, який ми аналізуємо в даній статті це виправив.

Окрім того, у платників податків не виникає необхідності донараховувати податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 та ст. 199 ПК України.

По-друге, уточнено період звільнення від ПДВ лікарських засобів, медичних виробів, необхідних для подолання хвороби (COVID-19). Цей період починається з 17 березня 2020 року, а закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину.

Вважаємо такі зміни вкрай важливими для спрощення імпорту та виробництва лікарських засобів, медичних виробів, медичного обладнання, необхідних для протидії поширенню коронавірусу COVID-19

Нагадаємо, що Законом №533-IX встановлено наступні пільги: тимчасово, за періоди з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року звільняються від нарахування та сплати єдиного внеску «за себе» фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, члени фермерських господарств та особи, які займаються незалежною професійною діяльністю. Новим Законом зазначені пільги залишаються без змін.

На відміну від Закону № 533-IX, новим Законом продовжено період, протягом якого не застосовуються штрафні санкції ще й за травень 2020 року.

Зокрема, до 31 травня штрафні санкції не застосовуються за наступні порушення, вчинені з 1 березня по 31 травня 2020 року:

• несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;
• неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);
• несвоєчасне подання звітності.

Крім того, за період з 1 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховуватиметься пеня, а для платників єдиного внеску – за період з 1 березня по 30 квітня 2020 року.

Продовжено мораторій на перевірки з ЄСВ до 31 травня 2020 року (раніше було — до 18 травня).

Не можна недооцінювати позитивне значення цих змін для платників ЄСВ. В той же час, є ще багато питань щодо сплати ЄСВ під час карантину, які досі залишаються неврегульованими ані Законом № 533-IX, ані Законом № 540-IX.

1. Зміни щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та землю.

Найбільше обурення серед платників податків  викликало те, що Законом № 540-IX було зменшено тривалість податкових канікул зі сплати податку на нерухоме майно та за землю до 31.03.2020 року (раніше було передбачено до 30.04.2020 року). Тобто, платників податку, у тому числі сільгоспвиробників, звільняють від сплати за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) та нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки лише у березні 2020 року.

В той же час, законодавець продовжив терміни сплати податкового зобов’язання з плати за землю за квітень 2020 року до 30 червня 2020 без нарахування пені та штрафних санкцій за порушення термінів сплати податкових зобов’язань щодо загальних термінів сплати податкового зобов’язання за такий період.

Крім того, уточнено порядок застосування такої пільги для платників плати за землю (крім фізичних осіб), які вже подали податкову декларацію: вони мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміна податкового зобов’язання по здійсненню плати за землю за податковий період — березень 2020 року.

Ті ж дії були прийняті з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб. Об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до ст. 266 Податкового кодексу України в період з 1 березня по 31 березня 2020 року.

Якщо платник вже встиг подати уточнюючу декларацію за квітень, керуючись Законом №533-IX, він зобов’язаний не пізніше 30.04.2020 р ще раз подати уточнюючу податкову декларацію і відобразити податкове зобов’язання. Штрафні санкції в зв’язку з самостійним виправленням помилок, певні ст.50 і 120.2 ПК України, до такої уточнюючої декларації не застосовуються.

Отже, цей Закон не додав економічних гарантій, а навпаки, звузив їх. Такими діями влада демонструє непослідовність у формуванні державної політики і прийнятті управлінських рішень.

2. Розширено перелік перевірок, на які не розповсюджується мораторій.

Так, згідно з новою редакцією п. 52²  Податкового кодексу України, встановлено мораторій  на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18  березня  по  31  травня  2020 року, крім:

• документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України;
• фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства щодо:
• обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
• цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;
• обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
• здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального з підстав визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2. статті 80 Податкового кодексу України.

Нагадуємо, що мораторій також не поширюється на перевірки, які стосуються питання відшкодування ПДВ.

Отже, законодавцем було прийнято рішення про звуження встановленого раніше мораторію на проведення податкових перевірок. Крім того, звертаємо увагу на те, що Законом №540-IX мораторій на податкові перевірки не продовжувався. Він закінчується 31 травня 2020 року.

 3. Продовжено терміни для проведення камеральних перевірок.

Так, Законом №540-IX доповнено ст. 52² Податкового кодексу України та продовжено терміни для проведення камеральних перевірок. Камеральна перевірка податкової декларації (крім податкової  декларації  з податку на додану вартість) за звітні (податкові) періоди березень – травень 2020 року, або уточнюючих розрахунків (крім уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість), що були подані платниками податків протягом березня-травня 2020 року, може бути проведена лише протягом 60 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, — за днем їх фактичного подання.

Провівши аналіз податкових змін, запроваджених Законом №540-IX від 30.03.2020 року, доходимо висновку, що цей Закон безумовно є своєчасним та, в цілому, має позитивне значення для бізнесу. Більшість введених податкових змін підтримають бізнес у цей фінансово складний період та сприятимуть протидії поширенню коронавірусу COVID-19.

Дуже важливим є той факт, що законодавець запроваджує додаткові пільги для підприємств, які виробляють та/або постачають лікарські засоби, медичні вироби, медичне обладнання, необхідні для протидії коронавірусу.

До того ж, приємним бонусом цього Закону є довгоочікуване збільшення лімітів для платників єдиного податку.

В той же час, необхідність оперативного врегулювання великої кількості питань щодо діяльності бізнесу в умовах карантину спричинила непослідовність управлінських рішень законодавця. Зокрема, Законом №540-IX частково скасовуються раніше введені пільги щодо плати за землю та податку на нерухомість, розширюється перелік перевірок, які можуть проводитися податковими органами і під час мораторію, збільшуються строки проведення камеральних перевірок.

Окрім того, на жаль, законодавець жодним чином  не вирішує питання зменшення податку на доходи фізичних осіб та військового збору з фонду заробітної плати, не передбачає звільнення роботодавців від сплати ЄСВ за працівників, незважаючи на те, що ці питання обговорювались до моменту прийняття Закону. Новий Закон також не передбачає будь-яких податкових пільг для готельно-ресторанного бізнесу, підприємств транспортної сфери, ТРЦ, сфери надання косметологічних послуг, сфери туристичних послуг. Тобто для тих сфер, які найбільше постраждали від введених карантином обмежень.

Варто також зазначити про той факт, що в будь-якому випадку, навіть ті пільги,  які були надані прийнятими законами, матимуть негативний вплив на наповнення державного бюджету. Отже, держава шукатиме інші джерела додаткових надходжень, в тому числі за рахунок стягнення штрафних санкцій з платників податків. Крім того, ні для кого не є секретом те, що за останній час значно збільшилась хвиля блокування податкових накладних. Залишається сподіватись на те, що держава буде виважено застосовувати метод «батога та пряника».