В своїх статтях та повідомленнях про успішні судові кейси ми неодноразово викладали позиції судів щодо незаконності блокування (відмови у реєстрації) податковими органами податкових накладних, описували випадки, за яких податкові органи своїми протизаконними діями змушували платників податку звертатись із адміністративними позовами до суду. В сьогоднішній публікації розглянемо механізм отримання кінцевого результату з реєстрації податкової накладної на підставі судового рішення.
На сьогоднішній день судова практика, при наявності підтверджуючих документів щодо господарської операції, в більшій своїй частині на стороні платника податку.
Проте, отримавши позитивне судове рішення, навіть те, яке набрало законної сили, платник не отримує автоматичне поновлення його порушеного права у вигляді безумовної та невідкладної реєстрації податкової накладної.
У кращому випадку рішення суду буде виконано податковою через досить тривалий час, у гіршому – не буде виконано взагалі.
Згідно даних, отриманих від ДПС України, за період з 01.06.2020 року по 25.08.2020 року було зареєстровано лише 164 ПН/РК на суму 9,89 млн. грн., в порівнянні з травнем 2020 року (1212 ПН/РК на суму 63,09 млн. грн.).
Лише у травні 2020 року зареєстровано в сім разів більше ПН/РК, ніж за три наступних місяці! Залишок невиконаних рішень ДПС України ретельно приховує.
Очевидно, що ДПС зайняло позицію «саботажу» судових рішень. Умисне невиконання рішень суду чи надання неправомірних вказівок щодо цих дій може свідчити про наявні ознаки злочинів в діях службових осіб ДПС, відповідальність за вчинення яких передбачена ст. 364 ККУ «Зловживання службовим становищем» та/або ст. 382 ККУ «Невиконання судового рішення».
Нажаль українська правова реальність така, що податковий орган дуже добре пам’ятає про своє право на блокування (зупинення реєстрації) податкової накладної, і забуває про обов’язок її зареєструвати у разі скасування рішення про відмову у реєстрації в такому ж автоматичному порядку, як і відмовляв у реєстрації.
Єдиний державний реєстр судових рішень мітить безліч судових рішень, якими поновлено порушені права платника, скасовано рішення податківців про відмову у реєстрації податкової накладної чи розрахунку коригування, а також зобов’язано ДПС України зареєструвати відповідну податкову накладну у реєстрі, однак левова частина цих рішень на сьогодні залишаються невиконаними і у більшості випадків через бездіяльність саме ДПС України, яка відповідає за ведення реєстру податкових накладних.
Нарешті отримавши рішення суду, яке набрало законної сили і згідно чинного законодавства підлягає виконанню на усій території України, святкувати платнику перемогу ще зарано, бо його права держава в особі відповідних органів та їх посадових осіб чомусь поновлювати в автоматичному порядку не збирається.
ХТО ВИНЕН, І ЩО РОБИТИ?
Для реєстрації податкової накладної на підставі судового рішення необхідно розпочинати цілу багатоетапну операцію із спонукання податківців виконати судове рішення, відповідно вважати роботу юриста завершеною ще передчасно.
Першим кроком необхідно отримати в суді виконавчий лист та невідкладно подати його до відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Мін’юсту, оскільки лише він забезпечує примусове виконання судових рішень стосовно центральних органів виконавчої влади, до яких належить і ДПС України.
Враховуючи завантаженість органу ДВС, постанову про відкриття виконавчого провадження є перспективи отримати днів через десять з дня надходження заяви з виконавчим листом до Мін’юсту.
Усі ваші нарікання на недотримання вимог Закону про виконавче провадження та Інструкції з примусового виконання рішень щодо невинесення постанови про відкриття виконавчого провадження протягом одного дня наштовхнуться на бюрократичний апарат, а дії держвиконавців будуть цілком відповідати вимогам закону, бо конкретний виконавець вашу заяву отримає дійсно рівно за один день до винесення постанови, а увесь час до того, вона курсувала між керівниками ДВС різного рівня, відповідно формальні вимоги закону дотримані і притягувати до відповідальності нікого.
Однак, навіть такий строк отримання постанови про відкриття виконавчого провадження також, як правило, є наслідком роботи адвоката, який змушений розшукувати поданий документ та направляти відповідні офіційні адвокатські запити, відповідно реагуючи на які протягом 5 робочих днів виконавець змушений приймати передбачене законом рішення.
Отримавши чергову перемогу у боротьбі з державною системою поновлення порушених прав, платник отримавши постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Мінюсту про відкриття виконавчого провадження та прочитавши її другий пункт, у якому державний виконавець зобов’язує боржника, тобто ДПС України виконати судове рішення протягом 10 робочих днів, гордий проведеною роботою очікує, коли закінчений відведений час та очікувана накладна буде зареєстрована в ЄРПН.
Зі спливом 10-денного строку в електронному кабінеті платника із «заблокованою» накладною жодних перетворень не відбувається і така ситуація триває досить тривалий час, відповідно приходить розуміння, що вигравши бій, війна усе ж залишається на паузі і бюрократична система потребує додаткових стимулів та подразників.
Наступним етапом дій платника з досягнення бажаного результату має стати направлення державному виконавцеві заяви щодо винесення постанови про накладення штрафу за невиконання постанови державного виконавця та встановлення повторної вимоги про виконання судового рішення і попередження про кримінальну відповідальність за невиконання судового рішення.
Однак для отримання такої постанови платнику спочатку прийдеться самому попрацювати за виконавця та отримати від податкового органу підтвердження відсутності поважних причин, які перешкоджають виконанню ним судового рішення, а в подальшому ще й примусити виконавця винести таку постанову шляхом оскарження його бездіяльності до його керівника, аж до директора департаменту ДВС.
Для збирання належних та допустимих доказів щодо бездіяльності посадових осіб ДПС України платнику доречно направити ряд адвокатських запитів, або запитів про надання публічної інформації (усі вони підлягають розгляду протягом 5 робочих днів з дня отримання) щодо вхідного номеру судового рішення та постанови про відкриття виконавчого провадження, переліку структурних підрозділів ДПС України, виконавців цих документів, копій відповіді ДПС України, яка надіслана на адресу державного виконавця щодо виконання його постанови, положень про відповідні структурні підрозділи (виконавців), наказів з кадрових питань про призначення посадових осіб, які очолюють структурні підрозділи відповідальні за виконання судового рішення, а також про прийняті такими посадовими особами рішення.
Звертаємо увагу, що ДПС України, як і більшість державних органів, для зняття відповідальності з керівництва органу, видають внутрішні порядки та інструкції, які розписують процедуру прийняття ними рішень та відповідальних виконавців.
ЧИ Є СВІТЛО В КІНЦІ ТУНЕЛЮ?
Згідно пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних від 29 грудня 2010 р. № 1246 в разі надходження до ДФС (ДПС) рішення суду про реєстрацію податкових накладних, яке набрало законної сили, такі накладні реєструються після проведення перевірок, визначених у п.12 цього порядку (крім абз.10). Це фактично означає, що податкова накладна повторно перевірятиметься на відповідність усім вимогам ПК, у тому числі — на наявність відповідного реєстраційного ліміту. Тож, аби знову не дістати відмови, до того, як наполегливо добиватися виконання рішення суду, потрібно ще раз пересвідчитися, що немає інших підстав для неприйняття податкових накладних.
Враховуючи викладене, усім платникам можемо порадити набратись терпіння і використовувати усі можливі доступні правові механізми з примушування державних органів до виконання судових рішень, реалізуючи прямий конституційний припис щодо обов’язковості судового рішення на всій території України.
ВИСНОВКИ
В країні, в якій прийняте судове рішення може довго не виконуватися державою як «неправильне», або в зв’язку з «технічними складнощами», бізнес не відчуває себе захищеним від незаконних дій влади. Така країна не має шансу стати привабливою для потенційних інвесторів.
Ситуацію треба докорінно змінювати. Самі чиновники повинні стати ініціаторами змін. Вони повинні чітко окреслити, в тому числі своїм підлеглим, межі дозволеного, поставивши невиконання судових рішень за межі цих кордонів.
Доцільно ввести адміністративні штрафи за невиконання судових рішень. У Міністерстві юстиції України наразі знаходиться відповідний законопроект. Сподіваємося, що він буде внесений до парламенту і прийнятий.
Для тих же випадків, коли йдеться про виняткову несумлінність та саботаж з боку чиновників, немає іншого виходу, крім як застосовувати статтю 382 Кримінального кодексу України (умисне невиконання судових рішень). На сьогоднішній день правоохоронні органи активно її не використовують. В судовому реєстрі нам не вдалося знайти за останній рік хоча б один обвинувальний вирок за цією статтею, винесений проти посадових осіб державних органів. Однак, на наш погляд, у крайніх випадках, коли доведеним є умисел, ця стаття все ж повинна застосовуватися.
