Штрафи для вантажовідправників. Що треба знати?

1. Вступ

Товарно-транспортна накладна (далі – ТТН) по праву вважається одним із наріжних каменів у сфері транспорту та логістики. Цей, на перший погляд, технічний документ відіграє ключову роль у забезпеченні належної організації та чіткого контролю за процесом переміщення вантажів від моменту їх відправлення до фактичного отримання вантажоодержувачем. Однак, як показує практика контролю з боку Укртрансбезпеки та підтверджується актуально судовою практикою, особливої уваги потребує достовірність даних, що вносяться до ТТН. Так, нещодавні випадки свідчать про посилення відповідальності вантажовідправників за недостовірні відомості зазначені в ТТН, зокрема щодо вагових норм.

Розуміння юридичної природи ТТН, її обов’язкових реквізитів, правових наслідків, пов’язаних з її оформленням і використанням, а також останні тенденції щодо посилення контролю за достовірністю внесених даних, є критично важливим для всіх учасників господарських відносин, залучених до перевезення товарів.

2. Що таке ТТН?

Товаро-транспортна накладна — це документ, який супроводжує перевезення вантажу та поєднує всіх учасників транспортного процесу — покупця, продавця, перевізника, водія та інших сторін, наприклад експедитора.

Відповідно до ст.1 Закону України від 05.04.2021 №2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» (далі – Закон №2344) товарно-транспортна накладна – єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов’язкові реквізити, передбачені Законом №2344  та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Далі детальніше розглянемо основні функції цього документа.

3. Які основні функції ТТН?

У процесі перевезення вантажу товарно-транспортна накладна виконує ряд важливих функцій:

– Підтвердження договору перевезення: ТТН є юридично значущим документом, який підтверджує укладання договору між відправником та перевізником.

– Регулювання відносин між сторонами: ТТН чітко визначає права і обов’язки кожної зі сторін – вантажовідправника, перевізника та вантажоодержувача. Вона містить важливі умови, зокрема, щодо часу, місця і способу доставки.

– Документ для митного оформлення: ТТН є обов’язковим документом при митному контролі вантажу, оскільки містить необхідну інформацію про товар та перевезення.

– Інструмент для бухгалтерії: ТТН є основою для складання бухгалтерських документів, таких як рахунки-фактури, а також для розрахунку вартості перевезення.

– Вирішення спорів у суді: ТТН може виступати доказом у суді, наприклад, щодо підтвердження справжності господарської операції (підтверджує перевезення вантажів).

4. Які елементи складають товарно-транспортну накладну та на що слід звернути увагу при її оформленні?

Форма товарно-транспортної накладної наведена в додатку 7 до Правил  перевезень вантажів автомобільним транспортом (абзац перший п. 11.1 глави одинадцятої Правил).

З 03.01.2025 р. форма №1-ТН (додаток 7) викладена у новій редакції, згідно з Наказом № 1332.  

ТТН може бути як паперовою, так і електронною. Це визначено Законом № 2344. Отже, наразі ці два формати мають однакову юридичну силу.

Розглянемо структуру ТТН форми № 1-ТН.

Умовно ТТН можна поділити на три частини:

1. загальну частину;
2. відомості про вантаж;
3. вантажно-розвантажувальні операції.

Вантажовідправник відповідно до Закону №2344  при оформленні ТТН зазначає такі обов’язкові реквізити:

1. дата і місце складання;
2. відомості про вантажовідправника, автомобільного перевізника, вантажоодержувача;
3. відомості про водія (зокрема, номер водійського посвідчення);
4. транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у т. ч. з вантажем, та маси брутто;
5. пункти завантаження і розвантаження тощо (зазначається місцезнаходження цих пунктів).

За необхідності форма ТТН може бути доповнена іншими реквізитами, з урахуванням особливостей перевезень, зокрема умов та/або виду вантажу.

Таблицю Відомості про вантаж, яка нещодавно зазнала значних змін, також заповнює Вантажовідправник.

ТТН на перевезення вантажів автотранспортом виписує Вантажовідправник у трьох примірниках (для паперової форми) і засвідчує всі примірники підписом. Після прийняття вантажу згідно з ТТН водій (експедитор) підписує всі її примірники. Один екземпляр залишається у замовника (вантажовідправника), другий – водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, третій примірник, засвідчений підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику.

5. Відповідальність вантажовідправників за недостовірні відомості у товарно-транспортній накладній

Чинне законодавство України чітко визначає обов’язки та відповідальність учасників процесу вантажних перевезень автомобільним транспортом. Зокрема, Закон №2344 у ч.1, 2 статті 48 встановлює вимогу щодо наявності та пред’явлення перевізниками, водіями визначеного переліку документів, що є підставою для здійснення таких перевезень. Серед цих документів важливе місце займає товарно-транспортна накладна, яка є ключовим обліковим документом при внутрішніх вантажних перевезеннях.

Стаття 51-1 Закону №2344 прямо покладає на вантажовідправника відповідальність за внесення до ТТН або іншого товаросупровідного документа достовірних відомостей про масу та габарити вантажу. Окрім того, вантажовідправник зобов’язаний надавати перевізнику всі необхідні документи на вантаж, що містять правдиву інформацію.

Невиконання або неналежне виконання цих обов’язків, а саме внесення до ТТН невідповідних фактичним даним відомостей про масу або габарити вантажу, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену частиною 1 статті 132-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

Згідно з цією нормою, внесення вантажовідправником (за винятком випадків, коли він одночасно є перевізником) недостовірних відомостей про масу або габарити вантажу, що перевищують нормативно встановлені законодавством параметри від 5 до 10 відсотків включно, є адміністративним правопорушенням. Аналогічна відповідальність настає і у випадку зазначення таких відомостей при відсутності оформленого дозволу на проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.

Таким чином, законодавство України чітко визначає вантажовідправника як відповідальну сторону за достовірність інформації про вантаж, що зазначається у товарно-транспортній накладній. Неправильне зазначення вагових або габаритних параметрів може призвести до застосування штрафних санкцій з боку уповноважених контролюючих органів, як це було підтверджено судовими рішеннями у справах щодо виявлення перевантажень.

6. Судова практика

Аналіз судової практики у справах, пов’язаних із оскарженням штрафів у сфері безпеки на автомобільному транспорті, чітко демонструє підхід судів до питання відповідальності вантажовідправників за внесення недостовірних відомостей про вагу вантажу до товарно-транспортних накладних.

Так, показовою є справа, розглянута Соснівським районним судом міста Черкаси (рішення від 31.01.2025 у справі № 580/12537/24), рішення якого згодом було залишено в силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2025 року.

Суть справи полягала в тому, що під час рейдової перевірки було виявлено перевищення фактичної ваги вантажу (кукурудзи) над даними, зазначеними у наданій водієм ТТН, на 9,47 %. За результатами перевірки територіальним органом Укртрансбезпеки було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 132-2 КУпАП посадової особи вантажовідправника, яка внесла неправдиві відомості про вагу вантажу до ТТН.

Вантажовідправник, не погоджуючись із накладеним штрафом, звернувся до суду, аргументуючи свою позицію тим, що після передачі товару перевізнику, а фактично – покупцю, відповідальність за подальше транспортування покладається саме на покупця.

Однак, суди обох інстанцій відхилили аргументи позивача. Соснівський районний суд, з яким погодився і апеляційний суд, підтвердив правомірність притягнення до відповідальності саме вантажовідправника. Суди виходили з положень статті 51-1 Закону України «Про автомобільний транспорт», яка чітко покладає на вантажовідправника обов’язок вносити до ТТН достовірні відомості про масу вантажу.

Таким чином, судова практика підтверджує, що у разі невідповідності фактичної ваги вантажу даним, зазначеним у ТТН, та перевищення встановлених законодавством вагових норм, саме вантажовідправник несе відповідальність за таке порушення, передбачене частиною першою статті 132-2 КУпАП. Аргумент про передачу відповідальності покупцю на етапі транспортування судами не приймається до уваги як підстава для звільнення вантажовідправника від відповідальності за недостовірні дані, внесені ним до первинного облікового документа – товарно-транспортної накладної. Цей випадок є важливим прецедентом, який підкреслює необхідність особливої уважності вантажовідправників до точності зазначення вагових параметрів вантажу в ТТН.

7. Висновок

Підсумовуючи вищевикладене, можна дійти висновку, що товарно-транспортна накладна є ключовим елементом організації та контролю вантажних перевезень. Вона виконує низку важливих функцій, починаючи від підтвердження договору перевезення і закінчуючи забезпеченням бухгалтерського обліку та митного оформлення.

Особливої уваги потребує процес заповнення ТТН, оскільки саме вантажовідправник несе відповідальність за достовірність внесених відомостей, особливо щодо маси та габаритів вантажу. Законодавство України, зокрема стаття 51-1 Закону «Про автомобільний транспорт» та стаття 132-2 КУпАП, чітко визначає відповідальність вантажовідправника за надання неправдивої інформації.

Аналіз судової практики у справах щодо оскарження штрафів за перевантаження підтверджує, що суди займають однозначну позицію: саме вантажовідправник відповідає за недостовірні дані про вагу в ТТН, і аргументи щодо передачі відповідальності покупцю не мають юридичної сили в таких випадках.

Отже, для уникнення штрафних санкцій вантажовідправникам необхідно бути уважними та відповідальними при заповненні товарно-транспортних накладних, забезпечуючи точність і відповідність фактичних даних про вантаж. Ретельне дотримання вимог законодавства та врахування судової практики є запорукою законного та ефективного здійснення вантажних перевезень.