Стягнути заборгованість за поставлений товар можливо в порядку досудового врегулювання спору або в судовому порядку.
Досудове врегулювання полягає у своєчасному направленні претензії про погашення суми заборгованості. Такий спосіб хоч і рятує відносини з контрагентом, але не завжди є ефективним.
Стягнення заборгованості в судовому порядку можливе у двох процесуальних формах, а саме в наказному та позовному провадженнях, які мають свої особливості.

1. ЯКІ ОСОБЛИВОСТІ СТЯГНЕННЯ ЗАБОРГОВАНОСТІ В НАКАЗНОМУ ПРОВАДЖЕННІ?
Відповідно до вимог законодавства судовий наказ, що видається в порядку наказного провадження, є особливою формою судового рішення. При цьому ГПК України містить обмеження щодо видачі судових наказів в порядку наказного провадження у таких випадках.
По-перше, якщо грошова заборгованість перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Така заборгованість може бути стягнена лише в порядку позовного провадження.
По-друге, якщо наявні два та більше боржники та/або заявники. Стягнення заборгованості кількома кредиторами або з декількох боржників може бути реалізовано виключно шляхом пред’явлення позову. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2018р. у справі №920/600/18.
По-третє, якщо заявляється вимога про стягнення пені. Така вимога не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, адже пеня є не заборгованістю за договором, а штрафною санкцією. Стягнення пені не є заходом відповідальності за порушення зобов`язань, який спрямований на компенсацію негативних для кредитора наслідків. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Західного апеляційного господарського суду від 23.09.2019р. у справі №921/431/19.
Таким чином, при стягненні дебіторської заборгованості з одного боржника одним кредитом не можливо стягнути пеню, що встановлена договором, але може стягнути три відсотки річних та інфляційних втрати, які передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Висновку щодо можливості стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних доходить Верховний Суд в постанові від 24.07.2018р. в справі № 903/125/18. Такі висновки суду ґрунтуються на тому, що такі вимоги не є санкціями, а є лише способом захисту майнового права кредитора.
Але попри відсутність можливості стягнення штрафних санкцій за договором важливим нюансом є швидкість вирішення питання, адже розгляд заяви про видачу судового наказу здійснюється протягом п’яти днів з дня її надходження.
2. ЯКІ НЮАНСИ СТЯГНЕННЯ В ПОРЯДКУ ПОЗОВНОГО ПРОВАДЖЕННЯ?
На відміну від наказного в порядку позовного провадження можуть бути заявлені та задоволені вимоги щодо стягнення пені та штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов’язань. Але здійсненні під час розгляду справи в порядку позовного провадження строки вирішення питання є значно довшими, а стягнення штрафних санкцій мають свої особливості.
Господарським кодексом України встановлено обмеження щодо розміру та строків нарахування пені. У постанові від 10.09.2020р. у справі № 916/1777/19 Верховний Суд дійшов висновку, що розрахунок пені позивача є методологічно правильним. Такі висновки суду обґрунтовані тим, що нарахування пені після сплину 6 місяців від дати, коли боржник мав здійснити оплату, не здійснюється, адже відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України таке нарахування припиняється, якщо інше не встановлено законом або договором.

Окрім цього, в статті 343 ГК України встановлені обмеження щодо розміру пені, якими визначено, що пеня не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Також при стягненні пені непоодинокими випадками є одночасне стягнення штрафу та пені за одне й те саме порушення. У Постанові Верховного Суду від 19.09.2019р. у справі N 904/5770/18 вказано, що одночасне стягнення штрафу та пені можливе та не суперечить вимогам статті 61 Конституції України, адже пеня та штраф є формами неустойки та не відносяться до окремих та самостійних видів юридичної відповідальності. Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 02.04.2019р. у справі N 917/194/18, від 25.05.2018р. у справі N 922/1720/17, від 09.02.2018р. у справі N 911/2813/17, від 22.03.2018р. у справі N 911/1351/17.
Таким чином, у разі необхідності, окрім дебіторської заборгованості, стягнути з контрагента суми штрафних санкцій, єдиним можливим шляхом вирішення ситуації, що склалася, є звернення до суду з позовною заявою.
ВИСНОВКИ
Отже, у разі виникнення питання про стягнення дебіторської заборгованості насамперед необхідно визначитися з її розмірами та з обсягом вимог, які будуть заявлені, адже обраний шлях захисту порушеного права може значно зменшити строк вирішення питання та мати різний результат.