Стягнення штрафних санкцій та збитків за прострочення реєстрації або не реєстрацію податкової накладної

Питання щодо неотримання покупцем сум податкового кредиту за прострочення реєстрації або нереєстрацію податкової накладної продавцем товарів/послуг не нове, але можливі шляхи відшкодування таких сум у сфері господарювання залишаються незмінними та складними.

У переважній більшості випадків в договорі встановлюється відповідальність у вигляді штрафу за нереєстрацію/несвоєчасну реєстрацію чи зупинку реєстрації ПН/РК. При цьому, непоодиноким випадками є встановлення умов щодо проведення заліку зустрічних вимог за такими штрафними санкціями.

Такі положення насамперед пов’язані з тим, що штраф за нездійснення реєстрації податкової накладної в розумінні ст. 173, 174 ГК України не є господарським зобов’язанням. За своєю суттю це зобов’язання щодо здійснення реєстрації ПН є податковим і не підлягає стягненню в рамках господарських зобов’язань. Питання щодо порушення порядку реєстрації регулюється нормами податкового законодавства.

Більше того, за таке порушення нормами ПК України передбачена відповідальність у вигляді штрафних санкцій, а також передбачена процедура, що врегульовує дії сторін під час невиконання вимог щодо реєстрації ПН/РК.

Висновки про те, що реєстрація податкової накладної в ЄРПН не є порушенням правил здійснення господарської діяльності,викладено у постановах Верховного суду від 12.03.2018р. у справі №918/216/17, від 13.04.2018р. №902/380/17, від 10.05.2018р. у справі №917/799/17, від 02.05.2018р. у справі № 908/3565/16.

У зв’язку з тим, що стягнення штрафних санкцій є неможливим, то покупець товарів/послуг може претендувати на відшкодування збитків та стягнути з продавця грошові кошти в розмірі сум неотриманого податкового кредиту. Але, на відміну від штрафу, при стягненні збитків необхідно доводити їх наявність та розмір.

З аналізу ст. 22 ЦК України та 224 ГК України постає, що для стягнення збитків необхідна наявність складу господарського правопорушення, що включає в себе: протиправнуповедінку, збитки, причинний зв’язок між протиправною поведінкою та збитками та вину.

Відповідно до п.14 постанови Верховного суду від 03 серпня 2018 року у справі №  917/877/17, у разі відсутності хоча б одного із таких елементів, відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

При цьому, при звернені до суду про стягненні збитків, позивач повинен довести лише перші три складові складу правопорушення, а відповідач має довести відсутність своєї вини у заподіянні збитків позивачу.

Безпосередньо у постанові Верховного Суду від 10.03.2020 у справі № 911/224/19 колегія судів дійшла висновку, що протиправність дій відповідача, яка полягає у порушенні правил складання та реєстрації ПН має бути доведена та підтверджена належними та допустимими доказами. Такими доказами є акт (довідка) перевірки, рішення відповідного контролюючого органу, що складається за результатами перевірки.

Окрім цього, при стягненні збитків важливу роль має значення вина контрагента. Верховний суд у постанові  від 03 серпня 2018 року у справі № 917/877/17, приймаючи рішення про стягнення збитків, керувався виключно тим, що контрагент порушив вимоги пункту 201.10 статті 201 ПК України та взагалі не здійснив реєстрацію ПН. У зв’язку з цим, позовні вимоги були задоволені. У свою чергу, в постанові Східного апеляційного господарського суду від «17» грудня 2018р. у справі №913/271/18 колегія суддів відхилила доводи позивача, які ґрунтувалася на позиції Верховного суду, адже у справі №913/271/18 судом встановлено, що відповідач своєчасно сформував та надав податкові накладні та розрахунок коригування у встановленій формі та порядку податковому органу.

Таким чином, у випадку, коли продавець товарів/послуг здійснив дії щодо реєстрації ПН в реєстрі, але

контролюючим органом було відмовлено в реєстрації такої накладної, у діях продавця вини немає, а тому в задоволенні позовних вимоги щодо стягнення збитків буде відмовлено.

Отже, у разі виникнення питання про неотримання покупцем сум податкового кредиту, єдиним варіантом є стягнення збитків з продавця товарів/послуг. При цьому, позовні вимоги щодо стягнення таких збитків будуть задоволені лише за наявності складу господарського правопорушення, які підтверджуюся належними та допустимими доказами.