Управління податковими ризиками: чого очікувати від експериментального проєкту ДПС?

1. Вступ

Інтеграція законодавства України до міжнародних стандартів є стратегічним напрямом розвитку правової системи держави. Гармонізація нормативних актів із міжнародними стандартами, зокрема Європейського Союзу, сприяє зміцненню верховенства права, прозорості державного управління, підвищенню якості захисту прав людини та розвитку бізнесу в Україні.

На виконання євроінтеграційних процесів в Україні запроваджено експериментальний проєкт для автоматичного виявлення податкових ризиків, що покращує співпрацю між бізнесом та державою. Система аналізує інформацію з різних джерел, виявляє ризики порушень податкового законодавства та зменшує кількість перевірок. Її перевагами є прозорість, передбачуваність і рівні умови для всіх підприємств, що підвищує ефективність податкової системи.

Метою експериментального проєкту є впровадження в організацію та діяльність ДПС міжнародних підходів до управління, що ґрунтуються на управлінні податковими ризиками, щодо підвищення рівня дотримання платниками податків своїх податкових обов’язків.

Пропоную детальніше розглянути, що ж передбачає експериментальний проєкт ДПС, який механізм його реалізації та що очікується по завершенню даного проєкту.

2. Порядок та механізм реалізації експериментального проєкту

31 липня 2024 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі» №854 від 25.07.2024р. (далі – Постанова №854), яка затверджує реалізацію протягом двох років з дня набрання нею чинності експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі.

Основними видами ризиків, пов’язаних із недотриманням платниками податків норм податкового законодавства, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи, під час реалізації експериментального проєкту, є:

• ризик реєстрації – випадок, коли особи, які зобов’язані стати на облік у податковому органі або зареєструватися платниками окремих податків, не перебувають на обліку в податковому органі або не зареєстровані платниками відповідних податків;
• ризик звітності – випадок, коли платники податків подають податкову звітність із запізненням або не подають її взагалі;
• ризик сплати – випадок, коли платники податків сплачують податки, збори, платежі із запізненням або сплачують у неповному обсязі, або не сплачують зовсім, що призводить до виникнення або накопичення податкового боргу;
• ризик декларування – випадок, коли податкові надходження зменшено або може бути зменшено внаслідок неправильного відображення даних у звітності (помилково або умисно).

Сама процедура управління вищенаведеними ризиками включає в себе такі етапи:

І. Опис зовнішнього та внутрішнього середовища виникнення податкових ризиків.

Не рідше 1 разу на рік проводиться комплексний аналіз зовнішнього (наприклад, з банків) та внутрішнього (наприклад, дані з декларацій, звітності) середовища ризиків з використанням інформації з системи ДПС та зовнішніх джерел. Аналіз включає вивчення оточення для виявлення впливових факторів та збору інформації для розуміння середовища. На основі аналізу складається опис виявлених податкових ризиків.

ІІ. Проведення ідентифікації, аналізу та оцінювання податкових ризиків відповідно до методики.

Після збору інформації та проведення аналізу, система автоматично оцінює, чи є ризик, що платник податків може порушити законодавство, наприклад, не сплатить податки вчасно або задекларує неправильні дані. Якщо ризик виявлений, це фіксується в системі, і податкові органи отримують сигнал для подальшої перевірки.

Варто зауважити, що оцінки ризиків, наявність ризиків у платників податків здійснюватимуться комплексно на підставі об’єктивних даних, а не суб’єктивних рішень і суджень.

ІІІ. Визначення ДПС заходів впливу (способів реагування) на податковий ризик щодо ідентифікованих, проаналізованих та оцінених податкових ризиків шляхом мінімізації, прийняття чи розділення.

Під час мінімізації податкового ризику ДПС визначає заходи впливу (способи реагування), що сприяють його зменшенню, мінімізації та ймовірності виникнення в майбутньому.  Мінімізація включає як проактивні (сприятливі), так і реактивні (коригувальні) заходи реагування на ризик.

У свою чергу, проактивні заходи – сприятливі заходи, спрямовані на допомогу платникам податків у розумінні та виконанні своїх податкових обов’язків (реалізуються шляхом надання консультацій, інформаційно-довідкових послуг, здійснення сервісного обслуговування платників), а реактивні заходи – це коригувальні заходи, які є примусовими діями, спрямованими на мінімізацію попередніх випадків і запобігання майбутнім випадкам недотримання податкових обов’язків щодо реєстрації, подання звітності, декларування та сплати зобов’язань платниками податків (реалізуються шляхом широкого спектру заходів зі здійснення податкового контролю та погашення податкового боргу).

Під час прийняття податкового ризику жодних дій ДПС не здійснює. Прийняття податкового ризику можливе, якщо за результатами оцінювання ризику встановлено, що його вплив на надходження до бюджету є мінімальним, витрати людського, технічного, адміністративного ресурсу ДПС на здійснення заходів впливу (способів реагування) на податковий ризик будуть вищими за очікуваний ефект у надходженнях до бюджету або взагалі відсутні заходи впливу.

Під час розділення (передачі) податкового ризику зменшується ймовірність або вплив податкового ризику внаслідок опрацювання податкового ризику з іншими органами державної влади.

На основі отриманої інформації та розроблених заходів впливу на податкові ризики складається   План Державної податкової служби України з удосконалення управління податковими ризиками, який визначить найбільш вагомі ризики в адмініструванні податків і зборів та закріпить стратегії впливу на них, а також сегментарні (секторальні) плани, зосереджені на окремих галузях економіки, сегментах платників податків.

3. Очікувані результати експериментального проєкту

Останні роки бізнес в Україні дуже потерпає, оскільки такі події, як запровадження карантину, повномасштабне вторгнення, воєнний стан – неабияк впливають на спроможність підприємств нормально здійснювати господарську діяльність та сумлінно дотримуватись податкових зобов’язань. В той же час багато суб’єктів господарювання порушують законодавство України, працюють «в тіні», що призводить до недоотримання державою доходів в бюджет та порушенням платниками податків зобов’язань.

Таким чином, очікуваними результатами експериментального проєкту, який затверджено Постановою №854, є створення проактивної системи управління податковими ризиками, яка дозволить передбачати та зменшувати можливі загрози, стимулювати суб’єктів господарювання дотримуватися податкових обов’язків та водночас використовувати нові можливості для зростання податкових надходжень. Ця комплексна система стане важливим інструментом для мобілізації доходів до державного бюджету, оптимізації фінансових ресурсів і забезпечення економічної стійкості в умовах воєнного стану.

Також експериментальний проєкт ДПС передбачає укладення цілого пакету документів із розробленими стратегіями впливу на податкові ризики. Постанова №854 передбачає, що ДПС при розробці стратегій взаємодіє із зовнішніми заінтересованими особами з участю асоціацій (об’єднань) платників податків, бізнес-асоціацій, громадських організацій, представників науково-експертного середовища тощо. Можна стверджувати, що це позитивно вплине на виявлення ДПС реальних проблем бізнесу, які викликають появу податкових ризиків, та розроблення доцільних заходів, які зведуть їх до мінімуму.

Окрім того, реалізація проєкту сприятиме гармонізації українського законодавства з нормами ЄС, упорядкуванню податкових пільг, формуванню довіри до Державної податкової служби та впровадженню сучасних підходів до управління комплаєнс-ризиками.

4. Висновки

Експериментальний проєкт щодо функціонування системи управління податковими ризиками в Україні спрямований на впровадження системного підходу, що підвищить рівень прозорості та впорядкованості у діяльності Державної податкової служби. Завдяки оцінюванню податкових ризиків за ключовими аспектами (реєстрація, звітування, декларування, сплата) та ефективному розподілу наявних ресурсів, проєкт дозволить суттєво оптимізувати час і зусилля, необхідні для виконання податкових зобов’язань. Запровадження річних планів покращення комплаєнсу забезпечить надійний контроль за дотриманням податкового законодавства, сприятиме розвитку професійних навичок працівників ДПС та дозволить оперативно реагувати на податкові ризики, пропонуючи консультації або ініціюючи контрольно-перевірочні заходи.

Проєкт також відіграє важливу роль у поступовій гармонізації українського податкового законодавства із законодавством ЄС, що є необхідною передумовою для євроінтеграції України. Це не лише підтримує міжнародні зобов’язання країни, а й сприяє розвитку доброчесності, підвищенню довіри громадян до ДПС та формуванню позитивного іміджу податкових органів, як ефективних виконавців функцій із справедливого та доброчесного збору податків.