20 Січня 2025 року — Податки та податковий консалтинг — Час читання: 12 хвилин
Як отримати ліцензію на право зберігання пального для потреб власного споживання та/або промислової переробки?
Огляд особливостей отримання ліцензії на зберігання пального для потреб власного споживання та/або промислової переробки.
Зміст
1. Вступ
Кожне підприємство в процесі здійснення господарської діяльності має справу з питанням ліцензування видів господарської діяльності, що є ключовою передумовою дотримання законних аспектів функціонування суб’єкта господарювання. Зокрема, важливим є отримання відповідної ліцензії на право зберігання пального для потреб власного споживання та/або промислової переробки.
З 1 січня 2025 р. набрав чинності розділ VII «Ліцензування» нового Закону України №3817 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», який почав діяти з 27 липня 2024 р. (далі – Закон №3817).
Як отримати ліцензію на право зберігання пального для потреб власного споживання та/або промислової переробки у відповідності до положень Закону №3817? Розглянемо у статті.
2. Загальний порядок отримання ліцензії на зберігання пального для потреб власного споживання: що передбачає Закон № 3817?
Порядок отримання ліцензій на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки регулюється розділом «Ліцензування» Закону №3817.
Видача відповідних ліцензій здійснюється територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (головні управління ДПС).
Ліцензія на право зберігання пального для потреб власного споживання та/або промислової переробки надається окремо на кожне місце зберігання пального, тому, якщо суб’єкт господарювання зберігає паливо у різних пунктах, потрібно отримувати декілька ліцензій.
Для того, щоб отримати ліцензію, підприємству потрібно подати до головного управління ДПС заяву.
Статтею Закону №3817 передбачено, що така заява повинна містити наступні відомості:
- реквізити заявника:
- для юридичних осіб – найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ;
- для фізичних осіб – підприємців – прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), місцезнаходження (адреса зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування), за якою здійснюється зв’язок з ФОП), РНОКПП або дані паспорта (для осіб, які мають право здійснювати платежі за серією/номером паспорта), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
- для осіб, уповноважених на ведення обліку діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юридичної особи, та осіб, які є відповідальними за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договорів, – найменування та код уповноваженої особи згідно з ЄДРПОУ і податковий номер, наданий такій особі під час взяття на облік договору;
- для іноземних суб’єктів господарської діяльності – найменування та податковий номер постійного представництва.
- вид ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, для отримання якої подається заява;
- найменування та код органу ліцензування, до якого подається заява;
- адреса місця зберігання пального у стаціонарних резервуарах та ідентифікатор об’єкта оподаткування;
- код/коди адміністративно-територіальної одиниці та території територіальної громади згідно з Кодифікатором, у якій розміщені місця зберігання пального у стаціонарних резервуарах;
- код класифікації доходів бюджету, сума внесеного платежу, номер і дата платіжної інструкції;
- загальна місткість стаціонарних резервуарів та загальна місткість ємностей (для ємностей місткістю понад 250 літрів кожна);
- про наявність ємностей та/або споживчої тари (для ємностей місткістю до 250 літрів кожна та загальною місткістю ємностей та/або споживчої тари до 500 літрів включно).
Законом України №3817 не передбачено, необхідність подання до органу ліцензування додаткових документів на підтвердження зазначеної інформації разом із такою заявою, проте ч. 4 ст. 43 передбачено необхідність навести такі відомості щодо ємностей зберігання палива:
- для стаціонарних резервуарів – загальна місткість і їх фактичне місцезнаходження;
- для нестаціонарних ємностей та/або споживчої тари (крім споживчої тари, тари споживача та поворотної тари (газові балони) кожна об’ємом до 60 літрів включно):
- для ємностей місткістю до 250 літрів кожна та загальною місткістю ємностей та/або споживчої тари до 500 літрів включно – про їх наявність, без зазначення загальної кількості таких ємностей, та про їх фактичне місцезнаходження;
- для ємностей місткістю понад 250 літрів кожна – місткість кожної ємності та загальна місткість ємностей, без зазначення їх фактичного місцезнаходження.
Також, перед подачею заяви підприємству слід внести оплату за ліцензію, на підтвердження чого додати платіжну інструкцію, номер і дату якої також зазначити в заяві. Станом на січень 2025 р. сума річної оплати становить 800 грн.
Після заповнення, заява подається до органу ліцензування у паперовій (направлення поштою листом з описом вкладень) або електронній формі (через кабінет платника податків).
Строк прийняття рішення становить не пізніше 10 робочих днів з дня одержання податковим органом заяви.
3. Чому можуть відмовити у наданні ліцензії на право зберігання пального для потреб власного споживання?
Податковий орган має право відмовити у наданні ліцензії за наявності низки підстав, зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону №3817, це може бути:
- відсутність у ЄДР відомостей про заявника (крім іноземних суб’єктів господарської діяльності, які діють через свої зареєстровані постійні представництва, та осіб, які ведуть облік результатів діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юридичної особи) або наявність відомостей про державну реєстрацію його припинення;
- відсутність обов’язкової реєстрації або взяття на облік у податкових органах, або відсутність повідомлення суб’єкта господарювання про об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, через які здійснюватиметься відповідний вид ліцензійної діяльності (форма №20-ОПП);
- відсутність відомостей про державну реєстрацію (легалізацію, акредитацію чи засвідчення факту створення в інший спосіб) постійного представництва іноземного суб’єкта господарської діяльності та/або про взяття його на облік у контролюючому органі;
- подання заяви про отримання ліцензії не за встановленою формою або з порушенням порядку її подання (поки Кабміном не було офіційно затверджено форми подачі заяви, проте, ДПС розмістила рекомендовані форми, які вже слід використовувати);
- підписання заяви особою, яка не має належних повноважень;
- наявність інформації про здійснення контролю над заявником, резидентами держави, що здійснює збройну агресію проти України;
- наявність в органу ліцензування інформації про рішення суду, що набрало законної сили, яким заявнику встановлена заборона на провадження виду діяльності, що підлягає ліцензуванню, чинне рішення РНБО України про застосування до суб’єкта санкції, передбаченої пунктом 6 частини першої статті 4 Закону України “Про санкції”;
- подання заяви на отримання ліцензії раніше, ніж через шість місяців з дня винесення органом рішення про припинення дії попередньої аналогічної ліцензії;
- невідповідність відомостей щодо коду класифікації доходів бюджету, суми внесеного платежу, номера і дати платіжної інструкції, що підтверджує внесення річної плати, фактичним даним органу ліцензування;
- якщо заявник на дату подання заяви не пройшов електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті платника податків або контролюючим органом прийнято заяву про відмову отримувати документи через електронний кабінет.
У рішенні про відмову у наданні ліцензії орган обов’язково має зазначити підстави такої відмови.
Суб’єкт господарювання має право подати нову заяву після усунення факторів, через які було прийнято рішення про відмову у наданні ліцензії.
Крім того, негативне рішення суб’єкт має право оскаржити у адміністративному (подання скарги) або судовому порядку (подання позову до суду).
У рішенні про відмову у наданні ліцензії має бути вказано: строк і порядок оскарження рішення, у тому числі найменування та місцезнаходження податкового органу, який є суб’єктом розгляду скарги, та вид суду, до якого особа може подати позов.
4. Нововведення: можливість надання ліцензій в автоматичному режимі
Законом України № 3817 передбачено можливість надання ліцензій на право провадження виду господарської діяльності в автоматичному режимі, що є нововведенням, оскільки попередній Закон України №481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» такого не передбачав.
Дотримання яких умов вимагається від суб’єкта господарювання для надання ліцензії в автоматичному режимі?
Частиною 1 статті 47 Закону №3817 передбачається, що ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки можуть надаватися в автоматичному режимі у разі дотримання суб’єктом господарювання всіх наступних умов:
1) обов’язкова реєстрація або взяття на облік суб’єкта господарювання у податкових органах та повідомлення таким суб’єктом господарювання про об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, через які буде здійснюватися відповідний вид господарської діяльності (форма №20-ОПП);
2) відсутність на дату подання заяви про отримання в автоматичному режимі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності введеного в дію рішення РНБО України про застосування до суб’єкта господарювання санкції, передбаченої пунктом 6 частини першої статті 4 Закону України “Про санкції”;
3) відсутність на дату подання заяви інформації про здійснення контролю над суб’єктом господарювання резидентами держави, що здійснює збройну агресію проти України;
4) відсутність на дату подання заяви факту припинення дії ліцензії, наданої заявнику на право провадження того самого виду господарської діяльності за рішенням податкового органу, протягом останніх 12 місяців;
5) відсутність податкового боргу із сплати акцизного податку та заборгованості із сплати штрафних санкцій, застосованих податковими органами відповідно до Закону №3817;
6) електронна ідентифікація суб’єкта господарювання онлайн в електронному кабінеті з дотриманням вимог Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”;
Для отримання ліцензії в автоматичному режимі, підприємству варто подати заяву про отримання ліцензії до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (подається до ДПС України, а не головного управління ДПС у регіоні).
Таку заяву на отримання ліцензії можна подати в електронній формі через кабінет платника податків.
Обробка інформації, зазначеної в заяві, здійснюється програмним забезпеченням ДПС України в автоматичному режимі не пізніше наступного робочого дня за днем отримання заяви.
За результатами перевірки відомостей, суб’єкту господарювання:
- надається в автоматичному режимі ліцензія на право провадження відповідного виду господарської діяльності;
- надається відмова у наданні в автоматичному режимі ліцензії та застосовується процедура надання ліцензії у загальному порядку, визначеному цим Законом (така відмова надається якщо за останні 12 місяців органом приймалось рішення про припинення дії аналогічної ліцензії);
- надається відмова у наданні в автоматичному режимі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.
З яких підстав може бути прийнята відмова у наданні в автоматичному режимі ліцензії?
- відсутність у ЄДР відомостей про заявника (крім іноземних суб’єктів господарської діяльності, які діють через свої зареєстровані постійні представництва, та осіб, які ведуть облік результатів діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юридичної особи) або наявність відомостей про державну реєстрацію його припинення;
- відсутність відомостей про державну реєстрацію (легалізацію, акредитацію чи засвідчення факту створення в інший спосіб) постійного представництва іноземного суб’єкта господарської діяльності та/або про взяття його на облік у контролюючому органі;
- невідповідність суб’єкта господарювання умовам для отримання ліцензії в автоматичному режимі
- наявність у заявника на момент подачі заяви діючої ліцензії про право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки;
- подання заяви не за встановленою формою або з порушенням порядку її подання;
- підписання заяви особою, яка не має на це повноважень;
- наявність інформації про здійснення контролю над суб’єктом господарювання резидентами держави, що здійснює збройну агресію проти України;
- наявність в органу ліцензування інформації про рішення суду, яким заявнику забороняється провадити відповідний вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, яке набрало законної сили, введеного в дію рішення РНБО про застосування до заявника санкції, передбаченої п.6 ч.1 ст.4 Закону України «Про санкції»;
- невідповідність даних, зазначених у заяві коду класифікації доходів бюджету, суми внесеного платежу, номера і дати платіжної інструкції, що підтверджує внесення плати за ліцензію, фактичним даним органу ліцензування;
- якщо заявник не пройшов електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті платника податків, або контролюючим органом прийнято заяву про відмову отримувати документи через електронний кабінет;
- відсутність обов’язкової реєстрації або взяття на облік у податкових органах, або відсутність поданої форми №20-ОПП.
Як і при звичайній процедурі, відповідне повідомлення про відмову можна оскаржити у судовому порядку, проте, для початку, рекомендуємо усунути підстави для відмови і спробувати подати заяву ще раз.
5. Висновки
Загалом порядок отримання ліцензії для зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки є нескладним, а основним його етапом є подання до податкового органу правильно заповненої заяви.
Окрім загального порядку, Законом України №3817 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» передбачено можливість отримання ліцензії в автоматичному порядку, у випадку дотримання всіх умов, визначених у ч.1 ст. 47 цього закону.
Після розгляду заяви податковий орган приймає рішення про надання або відмову у наданні ліцензії. У випадку отримання негативного рішення, заяву можна перепродати після усунення причин, через які воно було прийняте. Крім того, законодавчо передбачена можливість оскарження рішення про відмову.
Полегшити процес отримання ліцензії можна звернувшись за якісним юридичним супроводом, який Вам з радістю можуть надати спеціалісти Юридичної компанії «АРМАДА».
Перегляньте практику “Податки та податковий консалтинг” або заповніть форму нижче, щоб отримати вичерпну консультацію юриста.