Застосування договору комісії у господарській діяльності

1. Договір комісії: нормативне закріплення

Договору комісії, як одному із видів посередницьких договір в Цивільному кодексі України (далі – ЦК України) присвячена ціла глава 69 «Комісія» яка містить в собі норми щодо визначення договору комісії та його особливостей. Відтак, відповідно до ст. 1011 ЦК України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Інших нормативно-правових актів які б містили визначення договору комісії в законодавстві України немає, однак в сфері торгівлі договору комісії присвячені два розпорядчі документи раніше існуючого Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України, що містять положення, щодо регламентації порядок комісійної торгівлі непродовольчими товарами.

Такими нормативними документами є:

– Правила комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затверджені наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків України від 13 березня 1995 року № 37

– Інструкція про порядок оформлення суб’єктами господарювання операції при здійсненні комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затверджена наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 08 липня 1997 року № 343

Враховуючи досить вичерпне законодавче регулювання договору комісії як правового явища, ЦК України містить низку ознак такого договору, які варто перелічити.

2. Ознаки договору комісії як одного із видів посередницьких договорів

Кожен договір містить певні ознаки які в сукупності дають змогу відрізнити один договір від іншого. Не виключенням є договір комісії.

Основні ознаки договору комісії:

– Істотні умови. Так, істотними умовами договору комісії відповідно до цивільного законодавства України є умови про майно яке комісіонер зобов’язується продати або купити та ціна такого майна.

– Строк укладення договору комісії. Договір комісії може укладатися як на визначений строк так і без визначення строку.

– Визначення території виконання договору комісії. Яких небуть вказівок щодо території виконання договору комісії чинне законодавство не містить, а відтак, договір комісії може бути укладений без визначення території його виконання.

– Асортимент товару. Ідентично попередній ознаці, договір комісії може укладатися без умови щодо асортименту товарів.

– Заборона на укладення договору комісії з іншими особами. Так відповідно до ЦК України укладеним договором комісії на комісіонера може бути покладено обов’язок утримуватися від укладення аналогічного договору комісії з іншими особами.

Перелічені вище ознаки, дають змогу ідентифікувати договір комісії як окремий вид посередницького договору, що нерідко застосовується між фізичними та юридичними особами.

Надзвичайно важливої уваги варто приділи саме механізму виконання договору комісії в господарській діяльності.

3. Виконання договору комісії в господарській діяльності

Одним з найбільш важливих питання, що виникає в межах інституту комісії є питання  виконання договору комісії в господарській діяльності.

Так, відповідно до ч. 1, ст. 1014 ЦК України перед комісіонером стоїть обов’язок вчиняти правочини на тих умовах, що є найбільш вигідними для комітента, і відповідно до його вказівок.

Якщо ж у договорі комісії таких вказівок немає, то комісіонер зобов’язаний вчинити правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

Нерідко виникають випадки, коли комісіонер вчиняє правочини на більш вигідних умовах, ніж ті, що попередньо були визначені комітентом. У такому разі, додатково одержана вигода належить виключно комітентові.

Проте, виникають випадки коли комісіонер продає товар на менш вигідних умовах, ніж передбачено договором комісії. У такому разі втрати відшкодовуються комісіонером комітенту.

Винятком є лише випадки, коли комісіонер зможе довести, що він не зміг продати товар за узгодженою ціною, а продаж за нижчою ціною завадив більшим збиткам для комітента.

Крім того, якщо комісіонер, продає товар за ціною, нижчою за обумовлену комітентом, він зобов’язаний попередньо отримати дозвіл на такий продаж, або ж довести, що отримати такий дозвіл було неможливо.

Сам дозвіл може бути оформлений простими листами. Важливо, щоб дозвіл був підписаний від імені сторони договору особою, уповноваженою здійснювати операції від імені комісіонера, оскільки цей дозвіл сам по собі є правочином, адже в результаті змінюються зобов’язання сторін за договором комісії.

До прикладу, коли йдеться про договір комісії на купівлю товару і комісіонер при цьому придбав товар за ціною, вищою за узгоджену з комітентом, останній має право не приймати такий товар, повідомивши про це комісіонера в розумні строки після отримання відповідного повідомлення про покупку від комісіонера.

Якщо ж така заява не надсилається комісіонеру протягом розумного періоду часу, товар вважається прийнятим комітентом.

Таким чином, комітент повинен подбати не лише про те, щоб повідомити комісіонера, а й мати докази такого повідомлення комісіонера в розумні строки.

Не менш важливим є положення ст.1021 ЦК України, яке регулює обов’язок комісіонера зберігати майно комітента.

Так, комісіонер відповідає перед комітентом за втрату, нестачу або пошкодження майна комітента. Комісіонер, який не застрахував майно комітента, відповідає за втрату, недостачу, пошкодження майна комітента, якщо він був зобов’язаний застрахувати майно за рахунок комітента відповідно до договору або звичаїв ділового обороту. Проте витрати, пов’язані зі страхуванням, цілком логічно є витратами комітента і мають бути компенсовані комісіонеру.

Оформлення результатів виконання доручення комітента комісіонером, оформлюється звітом останнього (ст.1022 ЦК України).

Так, після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер зобов’язаний надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.

Якщо ж комітент має заперечення щодо звіту комісіонера, то комітент повинен повідомити комісіонера про таке протягом тридцяти днів від дня отримання звіту. Проте, якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим.

Проте, виконання договору комісії є неможливим без узгодження між договірними сторонами комісійної плати.

4. Комісійна плата за договором комісії: деякі особливості

Як випливає з самого визначення, договір комісії є платним, тобто за надані послуги комісіонер отримує комісійну винагороду, розмір якої встановлюється договором.

В юридичній практиці виникають обставини коли договір комісії не виконуються із причин, що залежать від комітента, у такому разі комісіонер має право на комісійну винагороду на загальних підставах.

Рекомендуємо в договорі чітко вказати не тільки розмір комісійної винагороди, але й порядок її виплати комісіонеру.

Розмір винагороди комісіонера можна встановити в договорі різними способами:

– відсоток від суми правочинів;

– тверда грошова сума;

– комбінована форма: тверда грошова сума та диференційований відсоток залежно від суми правочинів;

– різниця (або частина різниці) між ціною, призначеною комітентом, і ціною продажу товару (роботи, послуги) комісіонером.

У свою чергу, порядок виплати винагороди комісіонеру також буває різний:

– винагорода виплачується комітентом після затвердження звіту комісіонера;

– комісіонер самостійно утримує винагороду з виручки, отриманої від правочинів.

Разом з тим, виникають ситуації коли одна із сторін відмовляється від договору комісії, що тягне за собою припинення такого договору. Тому варто проаналізувати випадки за яких договір комісії припиняється.

5. Відмова від договору комісії: припинення договору

Коли мова йде про підстави припинення договору комісії, то такі підстави можна умовно поділити на дві групи:

1) відмова сторін від виконання договору комісії. Відповідно до чинного цивільного законодавства як комісіонер, так і комітет має право відмовитися від договору комісії, проте є деякі особливості.

– право комітента на відмову. Так, комітент має право відмовитися в односторонньому порядку від договору. Наслідками такої відмови є відшкодування витрат, зроблених на виконання договору комісіонером, обов’язок попередити про відмову від безстрокового договору не пізніше ніж за 30 днів до розірвання та обов’язок розпорядитися майном, якщо воно знаходиться у контрагента;

– право комісіонера на відмову. На відміну від комітента, комісіонер не вправі відмовитися в односторонньому порядку від договору, крім випадків, коли такий договір було укладено на невизначений строк і комісіонер попередив комітента не пізніше 30 днів до моменту припинення договірних відносин. Разом з тим, у разі такої відмови, комітент повинен розпорядитися своїм майном, яке є у комісіонера, протягом 15 днів від дня отримання повідомлення про відмову комісіонера від договору. У разі невиконання комітентом цього обов’язку комісіонер має право передати це майно на зберігання за рахунок комітента або продати майно за найвигіднішою для комітента ціною.

2) припинення договору комісії, що незалежить від волі сторін. Так, договір комісії щодо фізичних осіб припиняється у випадку смерті особи, визнання її недієздатною; щодо юридичних осіб – у випадку ліквідація, позбавлення ліцензії, реорганізації.

Варто зазначити, у випадку коли юридична особа – комісіонер припиняється і встановлюються її правонаступники, права та обов’язки комісіонера переходять до правонаступників, якщо протягом строку, встановленого для заявлення кредиторами своїх вимог, комітент не повідомить про відмову від договору.

6. Висновки

Існування договору комісії як одного із видів посередницьких договорів відіграє надзвичайно важливу роль у господарській діяльності, який часто застосовується на практиці між фізичними або юридичними особами.

Разом з тим, договір комісії є відносно складним видом посередницького договору, що потребує чіткої регламентації з метою якісної та законної співпраці між сторонами.

Однак, у господарській діяльності  досить часто виникають випадки, коли сторони під час укладення та виконання таких договорів припускаються юридичних помилок, що створюють для них певні, іноді навіть серйозні, складності.

Звертаємо увагу, що правильне складення договору комісії та дотримання умов при виконанні є запорукою якісного та швидкого отримання бажаного результату та збереження договірних відносин.

Наголошуємо, що фахівці юридичної компанії «АРМАДА» мають значний досвід у складенні посередницьких договорів, зокрема і договору комісії, а відтак, у разі виникнення потреби у розробці такого договору – ми з радістю Вам допоможемо.