1. Додаткова грошова винагорода: що це таке та хто має право на отримання?

Ще 28 лютого 2022 року Урядом прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану” (зі змінами) (далі – Постанова), яка передбачає виплату додаткової грошової винагороди та винагороди за особливості проходження служби під час воєнного стану (особливого періоду) військовослужбовцям на період дії воєнного стану.

Так, згідно з Постановою на період дії воєнного стану додаткова винагорода в розмірі 100 тис. грн. виплачується військовослужбовцям в розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України та виконують бойові (спеціальні) завдання у наступних випадках:

• під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;
• у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;
• на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);
• у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення);
• у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями;
• із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;
• з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони;
• з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника;
• з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;
• з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об’єкти, що охороняються, звільнення таких об’єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
• кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування).

Крім того, додаткова винагорода у розмірі 100 тис. грн виплачується військовослужбовцям, які:

• у зв’язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов’язаним із захистом Батьківщини, перебували на лікуванні/у відпустці – за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці;
• захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні – за час перебування в полоні (заручниках) та до дня звільнення включно або за час перебування в інтернуванні та до дня повернення до України або за час безвісної відсутності;
• загинули (померли) внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранення (контузії, травми або каліцтва), пов’язаного із захистом Батьківщини, – виплата здійснюється за весь місяць, у якому військовослужбовець загинув (помер), у тому числі за місяць початку військової служби.

Таким чином, законодавством передбачений вичерпний перелік випадків за яких військовослужбовець має право вимагати додаткову грошову допомогу у розмірі 100 тис. грн в розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях.

Однак, часто військовослужбовці задаються питанням: як підтвердити сам факт участі у бойових діях з метою отримання додаткової винагороди?

2. Підтвердження безпосередньої участі у бойових діях

Підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі документів, а саме:

• бойового наказу (бойового розпорядження);
• журналу бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журналу ведення оперативної обстановки або бойового донесення або постової відомості (під час охорони об’єкта, на який було здійснено збройний напад);
• рапорту (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Тобто, бойовий наказ або розпорядження є початком виконання бойових (спеціальних) завдань та їх забезпечення військовослужбовцем. Журнал бойових дій та інші журнали є фактичним відображенням процесу здійснення згаданих заходів. А рапорт (донесення) командирів є фінальним етапом, який настає після відповідного виконання військовослужбовцем таких завдань.

Таким чином, для побудови логічного зв’язку при здійсненні виконання відповідних завдань військовослужбовцем, відіграють роль всі перераховані вище документи.

Встановивши документи, якими підтверджується безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях, варто розібратися на підставі чого здійснюється виплата додаткової грошової винагороди.

3. Підстави виплати додаткових 100 тис. грн військовослужбовцям

Підставою для виплати додаткової винагороди в розмірі 100 тис. грн, наголошуємо, є безпосередня участь у виконанні бойових (спеціальних) завдань та забезпеченні їх виконання, а не сам факт перебування військовослужбовця у районі ведення воєнних (бойових) дій.

Основним документом на підставі якого проводяться виплати грошових винагород в розмірі 100 тис. грн в розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях є накази.

Так, для військовослужбовців особового складу військових частини видаються накази командирів (начальників) військових частин. В свою чергу, командирам (начальникам) видаються накази керівників органу військового управління.

Щодо дати видачі наказів про виплату додаткової винагороди то вони видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.

Як вже зазначалося раніше, винагорода в розмірі 100 тис. грн також виплачується військовослужбовцям у зв’язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов’язаним із захистом Батьківщини.

У такому випадку, підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини.

Натомість, військовослужбовці маючи підстави для отримання додаткової грошової винагороди, часто стикаються з такою проблемою, коли військове командування таку винагороду не виплачує. В наступному розділі надаємо декілька рекомендацій щодо отримання грошової винагороди не звертаючись до суду.

4. Як зобов’язати військову частину здійснити виплату в досудовому порядку?

Нікому не секрет, що звернення до суду за захистом свого права інколи є тривалим та виснажливим процесом, що потребує багато сил. Зокрема це стосується і звернення до суду із вимогою про визнання протиправною бездіяльність військової частини та зобов’язання вчинити дії щодо виплати винагороди.

Однак, існують декілька шляхів отримання невиплаченої додаткової винагороди в досудовому порядку.

1) Направлення військовослужбовцем рапорту на командування військової частини в якому слід вимагати виплати додаткової грошової винагороди за весь час безпосередньої участі у бойових діях.

2) Направлення адвокатського запиту до командування військової частини щодо отримання інформації про причин невиплати передбаченої законодавством додаткової винагороди. Однак, у такому випадку необхідно звернутися за правничою допомогою адвоката.

3) Надсилання скарги до Штабу оперативного командування, якому підпорядковується військова частина або до Департаменту фінансів Міністерства оборони України.

Таким чином, дійсно, є можливість отримати невиплачену додаткову винагород в досудовому порядку.

Однак, на превеликий жаль, існує багато випадків, коли командування військової частини надає відмову у виплаті додатковї винагороди, а Вище командування у відповідь на скаргу, як правило, зазначає, що у разі невиплати додаткової винагороди або незгоди з її розмірами, кожен військовослужбовець вправі звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Отже, якщо Ви використали всі можливі способи звернення щодо виплати додаткової винагороди в досудовому порядку, та не отримали позитивного результату – рекомендуємо звертатися до адміністративного суду за захистом порушених прав та інтересів.

5. Оскарження бездіяльності військової частини щодо виплат: судовий порядок

Якщо ваші права були порушені з боку військової частини, а досудове врегулювання спору не допомогло, то єдиним правильним рішенням буде звернення до адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправною бездіяльність та зобов’язання вчинити певні дії.

Достатньо часто, при зверненні до суду військовослужбовцям відмовляють у задоволенні позовних вимог. Чому відбувається така відмова?

Наразі, існують три основні групи підстав для залишення позовних вимог військовослужбовців без задоволення:

1. ненадання доказів безпосередньої участі у бойових діях (або у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії);
2. не включення особи до наказу про виплату винагороди у зв’язку з притягненням до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності (у випадку вчинення правопорушення, накладення стягнення чи покарання);
3. докази, надані військовослужбовцем, не відповідають вимогам відомчих наказів або надані з порушенням процедури.

Тому звертаючись до суду, варто підготувати весь пакет необхідних документів, а у разі відсутності якогось з них – звернутися до військової частини з вимогою надати той чи інший документ.

У разі зволікання військової частини з наданням відповіді на звернення військовослужбовця, або ж у випадку відмови у наданні документу, що має значення для розгляду справи – доцільно звернутися до військової частини з адвокатським запитом. У такому випадку відповідь на адвокатський запит має бути надана протягом 5 днів з дня його отримання.

Надаючи відмову на запит, військові частини обґрунтовують її, наявністю в запитуваних документах інформації з обмеженим доступом.

Таким чином, якщо отримати запитувані документи від військової частини не вдалося, а їх наявність є обов’язковою для розгляду справи, то рекомендуємо при зверненні до суду, подавати клопотання про витребування доказів. Однак, часто у порушення принципу офіційного з’ясування всіх обставин суди або не задовольняють таке клопотання, або виносять рішення, незважаючи на те, що витребуванні документи не надаються.

Натомість, в судові практиці існує достатньо велика кількість судових рішень ухвалених на користь військовослужбовців, якими зобов’язують військові частини проводити виплати невиплачених додаткових винагород.

6. Позитивна судова практика

1) Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.04.2024 р. у справі №  560/3153/23 щодо виплати додаткової винагороди.

Обставини справи.

Позивач не погоджуючись з сумою виплаченої додаткової винагороди за лютий – травень 2022 року та листопад – грудень 2022 року звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2023 року, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року позов задоволено частково.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що за періоди з 01.09.2022 по 30.09.2022 та з 01.10.2022 по 10.10.2022 позивач має право на нарахування і виплату додаткової винагороди у розмірі 100 тис. грн за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії в розрахунку на місяць пропорційно участі у таких діях чи заходах.

Обґрунтування Суду. Підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах є довідка керівника органу військового управління, штабу угруповання військ (сил), штабу тактичної групи, до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.

Так, згідно з довідкою військової частини від 5 жовтня 2022 р. позивач брав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії в період: з 1 вересня 2022 р. по 30 вересня 2022 р. Крім того, відповідно до довідки військової частини від 4 листопада 2022 р. позивач брав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії в період з 1 жовтня 2022 р. по 10 жовтня 2022 р.

Судами попередніх інстанцій не встановлено невідповідності цих доказів критеріям належності, достовірності та допустимості, визначених ст.73-75 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі позивача у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність права у позивача на таку винагороду.

2) Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01.08.2024 р. у справі № 200/3564/23 щодо виплати додаткової винагороди

Обставини справи. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди до 100 тис. грн відповідно до Постанови №168, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Обґрунтування Суду. Дійшовши висновку про недостатність наявних документів для підтвердження фактів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення відповідних заходів у спірний період, суди попередніх інстанцій не надали оцінки направленим на адресу НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України рапортам щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям НОМЕР_4 прикордонного загону за спірний період, а також підставам складання таких рапортів.

Крім цього, попри той факт, що січень 2023 року стосується предмету спору, суди першої й апеляційної інстанцій не з`ясували обставини складання (нескладання) рапорту за час перебування позивача у відрядженні в НОМЕР_2 прикордонному загоні у січні 2023 року.

Верховний Суд наголошує, що оцінка судом таких рапортів має істотне значення для правильного вирішення цього спору, позаяк згідно з пунктом 4 наказу №392-/0/81-22-АГ підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах здійснюється на підставі комплексу інформації, наявної у відповідних документах, а відповідно до пункту 3 наказу №628/0/81-22-АГ перелік підтверджуючих документів допускає альтернативність і не зведений винятково до їхньої сукупності.

Суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір по суті не звернули увагу на указані обставини, не встановили, не перевірили їх та не надали належної правової оцінки, обмежились формальним підходом до розгляду справи.

Також слід зазначити що порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність у нього права на таку винагороду (пункт 48 постанови Верховного Суду від 21 березня 2024 року у справі №560/3159/23).

7. Висновки

Проблематика виплат додаткової грошової винагороди в розмірі 100 тис. грн в розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях в сучасних умовах воєнного стану є надзвичайно актуальною, оскільки військовослужбовці достатньо часто стикаються з незаконними діями військових частин, що проявляються у  невиплатах додаткової винагороди у досудовому порядку або ненаданні доказів безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях для можливості звернення до суду.

Звичайно, є багато випадків коли військовослужбовці звертаються до суду, помилково вважаючи, що саме перебування у районі ведення воєнних (бойових) дій без безпосередньої участі в них дає підстави для отримання додаткової грошової винагороди.

На противагу цьому, існує ще більше випадків коли військовослужбовці, бравши безпосередню участь у бойових діях, стикаються з бездіяльністю військових частин, що порушує права та інтереси військовослужбовців.

Таким чином, у разі якщо Ви зазнали щодо себе незаконних дій з боку військової частини, що проявляються у невиплаті додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях – першочергово рекомендуємо врегульовувати таку проблему в досудовому порядку.

Якщо ж, позитивного результату отримати не вдасться – варто вирішувати таку проблему в судовому порядку.

Звертаємо увагу, що якісна підготовка позовної заяви та своєчасний збір необхідних документів є запорукою отримання успішного рішення щодо виплати додаткової грошової винагороди.

Сподіваємось, що найближчим часом законодавець приділить увагу та усуне бюрократичні перепони щодо безперешкодного отримання військовослужбовцем додаткової грошової винагороди, оминаючи незаконну діяльність або бездіяльність з боку військових частин.