З початком агресивної повномасштабної війни росії проти України надважливим та актуальним питанням, яке постало перед мільйонами українців та українських компаній, є відшкодування збитків, які були завданні свавільними збройними діями країни-агресора.
Суми завданих збитків за різними джерелами та дослідженнями становлять більше 113, 5 млрд доларів ( підрахунки Київської школи економіки (KSE), яка спільно з урядом веде підрахунок втрат, завданих Україні російською агресією. Слід звернути увагу, що це сума прямих задокументованих збитків інфраструктури станом на 22 серпня 2022 року. З кожним днем повномасштабної війни ця сума невпинно зростає, а тому питання відшкодування цих збитків потребує ефективних шляхів вирішення для подальшого відновлення економіки, інфраструктури країни та країни в цілому.
1. Збитки, завдані війною, та розвиток законодавчого регулювання
Злочинні воєнні дії рф розпочались не 24 лютого 2022 року, а ще 8 років тому, у 2014 році, а тому практика щодо фіксування та відшкодування збитків, завданих країною-агресором почала формуватись не сьогодні, і уже має певні напрацювання. Так, Україна та український бізнес уже має певний досвід боротьби за російські активи, за рахунок яких можна було б покрити наслідки свавільних та злочинних військових дій рф. Отже, для України питання відшкодування збитків від дії росії не є новим, але його масштаб поширення у порівняння з 2014 роком значно зріс та, на жаль, напряму зачепив майже кожного українця.

Протягом досить тривалого часу формувалась практика щодо фіксації збитків від воєнних дій рф, щоб потім належним чином задокументувати обсяг завданої шкоди для подальшого стягнення коштів. У контексті збитків від воєнної агресії росії слід також розглянути окремий аспект, який нерозривно пов’язаний з руйнівною, підступною стратегією російського воєнного керівництва, – це джерела відшкодування збитків, які були заподіяні військовими злочинами армії рф.
Питання визначення джерел компенсації шкоди, яка була завдана війною, розвивалось у світовій практиці, а тому їх перелік значний. Через призму розвитку міжнародного права у контексті відшкодування збитків, пов’язаних із воєнними діями територією країни, доцільно виокремити, на нашу думку, найбільш ефективні та такі, які з часом повинні стати дійсно дієвим джерелом, за допомогою якого кожен, хто постраждав від агресивної війни рф на території України, міг отримати справедливу ти співмірну отриманій шкоді компенсацію. На наш погляд, слід звернути увагу саме на такі джерела відшкодування збитків, як:
- Російські активи, заарештовані в Україні;
- Російські активи, заарештовані за кордоном;
- Кошти міжнародних фондів та організацій.
Інститут відшкодування збитків, завданих збройною військовою агресією, не був розвинутим у незалежній Україні. Вперше питання про відшкодування шкоди від дій рф постало перед українцями ще в 2014 році – після анексії Криму та початку бойових дій на Донбасі. У той період така шкода полягала не тільки в знищенні чи руйнуванні цивільного майна в результаті штурмів та обстрілів, а й у масштабному вилученні (конфіскації) цивільного майна окупаційною владою.
На той час, чинне українське законодавство не передбачало ефективних правових механізмів захисту майнових інтересів постраждалих українських громадян та підприємців.
Повномасштабна війна рф проти України стала поштовхом до розроблення цілої низки законодавчих актів, які були спрямовано на визначення процедури фіксації збитків та інших суміжних питань, пов’язаних з цим процесом. Зокрема, слід звернути на такі нормативно-правові акти як:
20.03.2022 КМ України було прийнято постанову № 326, якою затверджено Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
26.03.2022 КМ України було прийнято постанову № 380, якою затверджено Порядок подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, який передбачав можливість подання інформаційних повідомлень про знищене/пошкоджене нерухоме майно через вебпортал Дія.
05.04.2022 КМ України було прийнято постанову № 423, якою затверджено зміни до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого постановою КМ України від 12.04.2017 № 257, а саме – було передбачено, що обстеження пошкоджених чи зруйнованих будівель проводиться за рішенням власника об’єкта або уповноважених органів (органів місцевого самоврядування чи військових адміністрацій) шляхом залучення фахівців, що мають кваліфікаційний сертифікат на право виконання робіт з обстеження у будівництві об’єктів;
19.04.2022 КМ України було прийнято постанову № 473, якою затверджено Порядок виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії РФ, пов’язаних із пошкодженням будівель і споруд, який передбачав, що обстеження пошкоджених об’єктів здійснюється за рішенням уповноважених органів шляхом утворення комісії, до складу якої залучаються фахівці, які здобули вищу освіту у галузі знань «Будівництво та архітектура».
28.04.2022 Міністерством розвитку громад та територій України було видано наказ № 65, яким затверджено Методику обстеження будівель та споруд, пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, бойових дій та терористичних актів, згідно з якою обстеження пошкоджених чи зруйнованих будівель і споруд здійснюється відповідно до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого Постановою КМ України від 12.04.2017 № 257.
18.05.2022 Міністерством аграрної політики та продовольства України було видано наказ № 295, яким затверджено Методику визначення шкоди та збитків, завданих земельному фонду України внаслідок збройної агресії РФ, відповідно до якої інформаційною базою для визначення шкоди та збитків є будь-які документально підтверджені відомості (акти обстеження, акти комісій із визначення збитків, звіти про експертну грошову оцінку земельних ділянок, первинні документи бухгалтерського обліку, відомості Державного земельного кадастру, документація із землеустрою та ін).
2. Основні джерела відшкодування збитків, завданих воєнними діями рф
На нашу думку, законодавець також зробив акцент на законодавчому рівні на одному із джерел відшкодування збитків – Російські активи, заарештовані в Україні. Так Закон України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» визначає правові засади примусового вилучення з мотивів суспільної необхідності (включаючи випадки, за яких це настійно вимагається військовою необхідністю) об’єктів права власності Російської Федерації як держави, яка почала повномасштабну війну проти України, та її резидентів.
Слід звернути увагу на визначення термінів, які використовуються у цьому законі, зокрема об’єкти права власності Російської Федерації та її резидентів – рухоме і нерухоме майно, кошти, вклади у банках, цінні папери, корпоративні права, інше майно (активи), що знаходяться (зареєстровані) на території України та безпосередньо або через афілійованих осіб належать Російській Федерації та її резидентам. Отже, фактично на законодавчому рівні закріплено примусове вилучення об’єктів права власності рф та її резидентів, за рахунок яких у подальшому можна буде отримати компенсацію за збитки, які завдала рф на території України.
Офіційні активи росії та російського бізнесу в Україні, у порівнянні з тими збитками, що заподіюються, – невеликі. Так, ще у 2018-2019 роках Центр економічної стратегії у ході досліджень вирахував, що їх вартість приблизно 11 млрд доларів США.
Бізнес представників рф був представлений у різних сферах економіки. Банківська сфера – це російські державні Промінвестбанк та Сбербанк, а також Альфа-банк, приватний Pin банк. Основна частка активів припадає саме на Альфа-банк, приблизно 126 млн грн.
ПЕК представлений на території України у компаніях “Міжнародний консорціум з управління та розвитку газотранспортної системи України” (50% у Газпрому), “Газпромнефтьлублікантс Україна”, “Газпром збут Україна», Лисичанський НПЗ (95,21% у дочірньої компанії Роснєфті на Кіпрі), “Завод з виробництва ядерного палива” (50% у російської компанії ТВЕЛ), група VS Energy. Сума активів, які можна використати для компенсації за завдані збитки, становить приблизно 9-10 млрд грн.
Щодо промисловості, то найбільші компанії з «російським корінням» – це “Енергомашспецсталь” (власник Росатом), Миколаївський глиноземний завод (належать компанії «РусАЛ» російського олігарха Олега Дерипаски), а також виробник титанових труб “ВСМПО титан Україна”. Сумарні активи – більше ніж 12 млрд грн.
Це лише частина сфер, де функціонували представники рф, та лише найбільші представники російського бізнесу та компаній, які керуються владою країни-окупанта.
Досить важливим аспектом, на який треба звернути увагу, це те, яким шляхом Україна може використати ці активи для відшкодування збитків, які заподіяла та продовжує заподіювати рф у ході воєнних дій територією нашої держави:
- конфіскація майна за рішенням суду;
- новий закон про конфіскацію майна №7194.
Процедура, закладена законопроектом №7194 чимось схожа на санкції, що запроваджує ЄС. На практиці, скоріше за все, працюватиме це таким чином:
- Перелік активів має сформувати відповідальний державний орган.
- Потій цей перелік має бути затверджений РНБО.
- Наступний крок –це збір документів-підтверджень, що це дійсно російська власність.
- Потім кожну конкретну справу має розглянути ВАКС (Вищий антикорупційний суд).
- І як наслідок, конфісковані активи, які будуть визнані такими у ході цієї процедури, можуть бути використані державою – продаж, націоналізація або передання в управління українському бізнесу.
Наступним джерелом відшкодування збитків, завданих рф у ході війни, на нашу думку, мають бути заарештовані за кордоном російські активи.
Щодо закордонних активів, які належать росії, слід врахувати певні нюанси, які передбачені міжнародним правом. Взагалі можна класифікувати активи рф за кордоном на дві великі групи – це ті, що напряму належать рф як державі, та ті активи, якими управління здійснюється рф опосередковано, через державні компанії росії.)
Щодо суверенних активів – активів, які використовуються державою для своїх публічних цілей, то згідно з доктриною міжнародного права такі активи користуються імунітетом від примусового стягнення на підставі рішень судів чи міжнародних арбітражів. Яскравим прикладом суверенних активів рф є заморожені мільярди доларів Центробанку РФ у багатьох країнах як реакція на військову агресію рф проти України. Наразі, на жаль, відсутній механізм використання коштів, які є суверенними активами. А тому слід більш детально звернути увагу на іншу категорію – активи державних компаній росії.
Здавалося б, що по суті, різниці між активами росії як держави та активами державних підприємств суттєвої різниці немає. Однак, ці дві категорії не слід ототожнювати, адже вони мають різний міжнародно-правовий статус. Так, державне підприємство – це окрема юридична особа, яка є самостійною у веденні своєї комерційної діяльності. Тому, активи державних компаній, які були заарештовані за кордоном, цілком ймовірно можна буде застосувати для відшкодування збитків, які завдає рф у ході війни.
Окрім цього, за кордоном активно створюються спеціальні органи, комісії, основною сферою діяльності яких є виявлення активів російських чиновників, олігархів та приватних компаній, що могли бути отримані незаконним шляхом або могли мати зв’язок із війною в Україні. Це є дуже важливим кроком для встановлення факту підтвердження зв’язку активів та чиновників й олігархів, які через корпоративні структури чи номінальних власників приховували свої активи та всіляко намагались приховати зв’язок з рф.
Згодом такі активи можуть бути конфісковані, наприклад, у міжнародних кримінальних процесах.
Досить цікаву процедуру напрацьовують представники міжнародно-правових організацій, пропонуючи таких підхід: коли західні країни можуть зробити більшість роботи зі стягнення активів в інтересах України чи приватних позивачів – конфіскувати російські активи та передати їх до спеціально створеного міжнародного фонду, який буде джерелом для виплати компенсацій.
За такого сценарію, приватним позивачам буде потрібно лише швидко отримати рішення про компенсацію на свою користь і стати в чергу за виплатою.
3. Кошти міжнародних фондів та організацій як можливе джерело відшкодування збитків
Третім джерелом відшкодування збитків, завданих рф, можуть бути кошти міжнародних фондів та організацій.
Перелік джерел забезпечення відшкодування шкоди, завданою збройною агресією Російської Федерації передбачений у законопроекті про відшкодування шкоди завданої потерпілому внаслідок збройної агресії Російської Федерації №7385, серед яких, зокрема:
– кошти та інше майно держави-агресора та її резидентів, інших осіб, протиправні дії яких призвели до збройної агресії проти України; – внески юридичних та фізичних осіб;
– цільові гранти, надані іншими державами, міжнародними організаціями, фондами, що здійснюють розподіл та надання таких грантів;
– кошти та майно у формі благодійної, гуманітарної та технічної допомоги, у тому числі переданих від іноземних держав, міждержавних, міжурядових та міжнародних організацій; – інші джерела фінансування, не заборонені законодавством.
Отже, на законодавчому рівні уже здійснено спробу закріпити, що одним із основних джерел для відшкодування збитків, можуть стати кошти міжнародних організацій та установ. Перелік таких установ, як і видів компенсації, не конкретизується та, по суті, є невичерпним та відкритим.
Якщо проаналізувати законопроект, то можна зробити висновок, що чіткого механізму відшкодування поки не передбачено. Можливо, буде створюватись відповідна інфраструктура. Деякі положення законопроекту вказують, що буде утворено фонд відшкодування шкоди завданої потерпілому внаслідок збройної агресії Російської Федерації (далі – Фонд) який здійснює керівництво та управління системою відшкодування шкоди особам, яку їм було завдано внаслідок збройної агресії Російської Федерації, у тому числі, провадить акумуляцію та облік коштів наданих державі Україна на підставі міжнародних договорів (за рахунок заарештованих активів), здійснює виплати (відшкодування), готує документи та здійснює розрахунки для виплати, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Фонду, та інші функції, передбачені цим Законом і положенням про Фонд.
Отже, скоріше за все, що у ході напрацювання практики, прийнятті низки законодавчих актів, утворення спеціальних органів, які будуть здійснювати керівництво системою відшкодування збитків, буде також і напрацьований механізм залучення коштів міжнародних організацій та фондів, які будуть сприяти у покритті збитків, яких зазнали українці та український бізнес у ході війни з росією.
Висновки
Проаналізувавши основні джерела відшкодування збитків, завданих рф, можна зробити певні висновки. По-перше, світова практика з цього питання дійсно розвинута, адже історія воєнних конфліктів змусила розробити відповідні механізми відшкодування збитків від збройних агресій та визначити джерела компенсацій.
По-друге, оскільки війна росії проти України показала усі недоліки та неефективність міжнародного права та міжнародно-правових процедур, то слід очікувати від міжнародної спільноти формування нових механізмів. Так, слід очікувати появу механізму стягнення суверенних активів рф, зокрема активів Центробанку.
По-третє, українське законодавство та правове поле також виявилось не до кінця готовим до урегулювання питання відшкодування збитків. Низка законопроектів так поки і не передбачила дієвого та чіткого механізму.
Отже, кроки, які робить Україна та низка інших держав із метою акумулювання коштів для майбутньої компенсації збитків, завданих збройною агресією рф на території України, є дуже важливими. Проте в кінцевому підсумку вони мають бути зведені до єдиного, чіткого та прозорого механізму компенсації для постраждалих.
А поки не буде розроблено механізм компенсації, який би дозволив забезпечити її реальне отримання, українському бізнесу варто сконцентруватися на зборі доказів понесених збитків, орієнтуючись на найкращі міжнародні практики, аби якомога якісніше підготуватися до майбутніх процесів. Фіксація збитків, проведена максимально повно, професійними оцінювачами у майбутньому стане запорукою для успішного отримання співмірної завданим збиткам та справедливої компенсації постраждалим від збройної агресії рф.