Серед контролюючих органів, візити яких викликають у суб’єктів господарювання особливе «хвилювання», не останнє місце посідають органи Держпраці. Адже саме з ними рано чи пізно може зустрітися будь-який господарюючий суб’єкт, що використовує найману працю.
Приводів для таких «зустрічей» законодавець передбачив більш ніж достатньо: ініціатором може стати як ображений працівник, дружні контролюючі органи – податківці, органи Пенсійного фонду, органи Держстату, суд та правоохоронні органи, так і власна ініціатива органів Держпраці – за результатами збирання та аналізу інформації із ЗМІ та інших загальнодоступних джерел.
А враховуючи, що нинішнє сучасне ведення підприємницької діяльності на 90% перемістилося в загальнодоступний віртуальний простір, ви завжди можете опинитися під прицілом. Тому, перш ніж оприлюднювати інформацію щодо діяльності свого підприємства, раджу проаналізувати її на предмет того, чи не завдасть вона Вам клопоту, якщо дійде до уповноважених зацікавлених державних органів.
Але ближче до справи – в цьому огляді мову поведемо про такий вид здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, як інспекційне відвідування. Зазвичай, метою такого відвідування є виявлення неоформлених трудових відносин.
Відповідно до Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №823 від 21.08.2019 року зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України №1132 від 04.12.2019 року інспекційне відвідування розпочинається з пред’явлення інспектором суб’єкту господарювання службового посвідчення.
Не варто формально ставитися до перевірки посвідчення інспектора, адже, якщо виявиться, що інформація стосовно такого посвідчення не оприлюднена на офіційному сайті Держпраці, ви сміливо можете не допустити такого фахівця до інспекційного відвідування.
Наступним етапом є вручення уповноваженому представнику суб’єкта господарювання копії направлення на проведення інспекційного відвідування.
Дивно, але жодним нормативно-правовим актом, що регламентує порядок здійснення контролю за додержанням законодавства про працю, не визначено та не закріплено форму направлення, на відміну, наприклад, від перевірок податківців, де законодавчо чітко перелічені до нього всі вимоги, і відсутність будь-якого обов’язкового реквізиту надає право не допустити до проведення перевірки незваних гостей. Та, не зважаючи на це, уважно ознайомтесь зі змістом направлення, зокрема, правильністю зазначення ідентифікуючих ознак саме Вашого підприємства – назви, ідентифікаційного номеру юридичної особи. Зверніть увагу на термін дії направлення та зажадайте від інспектора ознайомитись з наказом, на підставі якого це направлення складене.
І на останок надайте інспектору журнал реєстрації заходів державного нагляду (контролю), який, зазвичай, ведеться на кожному підприємстві, для внесення запису про проведення інспекційного відвідування. Відмова від запису в такому журналі є рівнозначною несанкціонованому візиту.
Звертаю увагу, що інспектори праці наділені дуже широкими повноваження під час проведення інспекційних відвідувань.
По-перше, вони мають право без попереднього повідомлення в будь-яку годину доби проходити до приміщень суб’єкту господарювання. Але тут є невеликий нюанс, про який варто знати – таке «проникнення» дозволено сАме до приміщень об’єкту відвідування, й має бути здійснене з врахуванням законодавства про охорону праці, тобто, в межах робочого часу підприємства.
По-друге, вони мають право ставити запитання керівнику, працівникам підприємства та іншим особам, які, на їх думку, мають певну інформацію, отримувати усну або письмову відповідь на них. При цьому варто пам’ятати, що таке право інспекторів праці не кореспондується з обов’язком вищеперелічених осіб надавати усну або письмову відповідь, а є лише правом, яким ці особи можуть скористатись, але, при бажанні, можуть і відмовитись. В примусовому порядку отримувати інформацію інспекторам не дозволено. Також зауважуємо, що притягнути до відповідальності за таку відмову надавати пояснення Вас не зможуть.
По-третє, під час інспекційного відвідування фахівці контролюючого органу мають право користуватися засобами аудіо-, фото- та відеотехніки, і, будьте певні, в подальшому такі докази будуть покладені в основу акту. До речі, таке право є і у суб’єкту господарювання, яким завжди раджу користуватись під час відвідувань інспекторів Держпраці.
Для проведення інспекційного відвідування та оформлення його результатів чітко визначено строк, який не може перевищувати 10 (десяти) робочих днів.
Під час ознайомлення та підписання Акту інспекційного відвідування, за наявності в ньому порушень, керівник об’єкту відвідування має право у разі незгоди з викладеним, підписати акт з зауваженнями, про що робиться відповідний запис. В подальшому він має не пізніше 3 (трьох) робочих днів надати такі зауваження окремим документом.
Також, для побудови майбутньої стратегії захисту під час підписання акту або одразу після його підписання варто обов’язково письмово витребувати від контролерів надати можливість ознайомитися з усіма матеріалами справи.
За результатами розгляду зауважень в такий самий строк (не пізніше 3 (трьох) робочих днів) Вам повинні надати обґрунтовану та вмотивовану відповідь. На жаль, як показує практика, після обміну документами (зауваження-відповідь) кожен залишається при своєму і, за наявності рішучості суб’єкту господарювання, єдиний дієвий спосіб довести свою правоту – звернутися до суду.
На наступний робочий день після підписання акту, а за наявності зауважень до акту – на наступний робочий день після їх розгляду, суб’єкту господарювання вноситься припис. В приписі визначаються строки для усунення встановлених в акті порушень.
Крім того, якраз на цьому етапі взаємовідносин з інспектором за порушення, пов’язані з використанням праці неоформлених осіб, до підприємства одночасно з складенням припису вживаються заходи, направлені на притягнення його до відповідальності.
Так, статтею 265 Кодексу законів про працю України у випадку виявлення інспекторами фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) передбачено штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої груп, застосовується попередження.
І в завершення не можу не відмітити, що мета у органів Держпраці дійсно шляхетна й безумовно заслуговую на повагу, але, на жаль, в багатьох випадках превалює інший намір – формальне поповнення бюджету, і хоча чинне законодавство дещо пом’якшало, все-одно розмір фінансових санкцій зовсім не співмірний з тяжкістю порушень і дуже болісно відбивається на фінансовому стані господарюючих суб’єктів.
То ж будьте пильними, дотримуйтесь вимог законодавства про працю, а у разі виникнення спірних ситуацій – не зволікайте та звертайтесь до фахівців, які допоможуть Вам знайти шляхи вирішення проблеми!
