Новели оскарження у публічних закупівлях – 2021

Суттєво вигляд, структура та логіка викладення аргументів скаржника не змінилися, але на дещо, все ж таки, варто звернути увагу.

Якщо у випадку оскарження власної дискваліфікації або визначення переможцем іншого учасника доводити порушення своїх прав та законних інтересів не дуже складно, то при оскарженні дискримінаційних умов тендерної документації варто докладати більше зусиль для такого обґрунтування.

Так, якщо у закупівлі, де предметом є капітальний ремонт будівлі, скаргу на дискримінаційні умови тендерної документації буде подано підприємством, яке займається виготовленням поліграфічної продукції, то така скарга, якою б вона не була гарно виписаною у частині дискримінаційних вимог, буде залишена без розгляду, адже не зрозуміло які ж саме права та інтереси скаржника порушені, якщо він не займається будівництвом.

Інакше кажучи, оскаржуючи умови тендерної документації треба йти за такою логікою:

• Довести, що скаржник є потенційним учасником, тобто він спроможний поставити товар, надати послуги або виконати роботи, які закуповуються у цьому тендері;
• Підтвердити це документально (наприклад, довести, що скаржник є виробником, дилером, дистриб’ютором певної продукції; має відповідні дозвільні документи, ліцензії на певний вид діяльності; мав досвід у аналогічних закупівлях та виконував договори укладені за їх результатами тощо);
• Чітко визначити, які умови тендерної документації скаржник вважає дискримінаційними і чому саме (тобто довести, що вони йому заважають взяти участь у тендері, є необґрунтованими і ведуть до звуження кола потенційних учасників);
• Якщо очевидно «під кого» було написано тендерну документацію, то варто зазначити це у скарзі із обов’язковим документальним підтвердженням (можливо певний слід буде знайдений у попередній історії тендерів, оголошених цим замовником і у яких постійно вигравав один і той самий учасник).

Варто зауважити, що у структурі скарги на умови тендерної документації з 1 липня з’явився обов’язковий пункт – перелік документів (доказів), що підтверджують наявність у суб’єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів. Звісно, що до скарги мають додаватися і самі докази, а не лише їх перелік.

Решта аспектів оскарження залишається такою ж як і раніше.

Протягом певного часу повноваження з розгляду скарг продовжить здійснювати вже давно знайома Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Втім, вже невдовзі цю Колегію має замінити Комісія з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, яка згадується у частині 1 статті 18 Закону.

Відповідні зміни ще в березні 2021 року було внесено до Закону «Про Антимонопольний комітет України», який доповнено статтею 6-1 «Антимонопольний комітет України як орган оскарження у сфері публічних закупівель». Ця стаття передбачає створення вищезгаданих Комісій або Комісій, до складу кожної з яких входять три особи.

Відтепер скарги розглядатимуть не державні уповноважені Антимонопольного комітету України, а спеціально для цього відібрані та призначені десять уповноважених з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Точний строк для утворення Комісії або Комісій законодавець не встановив, але Голова АМКУ отримав доручення у тримісячний строк відзвітувати про проведення добору та призначення на уповноважених з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та про процес утворення Комісії.

Втім, варто зазначити, що відзвітувати про створення та створити Комісію – дещо різні речі, оскільки цей строк розпочався в березні і сплинув у червні 2021 року, а ні Комісії, ні уповноважених так і немає.

Знов-таки, нововведення зачіпають лише оскарження умов тендерної документації – їм присвячені перші два абзаци частини 8 статті 18 Закону.

Якщо раніше строк оскарження починався з моменту оприлюднення оголошення і спливав не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій, то відтепер він спливає не пізніше ніж за чотири дні до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, встановленого до внесення змін до тендерної документації.

На перший погляд не зрозуміло, для чого законодавець так обмежив строки, але відгадка міститься у наступному абзаці, з якого випливає, що внесені до тендерної документації зміни можуть бути оскаржені впродовж 10 днів, але не пізніше, ніж за чотири дні до встановленого на момент прийняття такого рішення, дії чи бездіяльності замовника кінцевого строку подання тендерних пропозицій.

Фактично це правило і так застосовувалося АМКУ, але відтепер його закріплено нормативно.

Наприклад: первісно строк подання пропозицій закінчується 1 серпня, але 30 липня замовник вніс зміни і продовжив строк до 8 серпня. В цьому випадку дедлайни подачі скарги рахуються так:

• Первісні умови можна оскаржити до 28 червня;
• Внесені 30 липня зміни (і лише ці зміни) – можна оскаржити до 04 серпня.

Решта строків змін не зазнала.

Перша особливість – це обов’язковість документального підтвердження того, що рішення, дії чи бездіяльність замовника порушують права та законні інтереси скаржника. Про необхідність такої аргументації ми зазначали вище, а тут лише акцентуємо увагу на тому, що в якості доказів окремими файлами варто додавати відповідні докази.

Друга особливість – це обов’язкове підписання скарги за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП). Зауважимо, що багато хто так робив і раніше, але через 12 місяців, тобто з 1 липня 2022 року це стане обов’язковим для усіх скаржників. Так само КЕП обов’язково накладатиметься і на ті пояснення та документи, які завантажуватиме замовник.