Позови про відшкодування збитків, завданих воєнними діями до Європейського суду з прав людини

Європейський суд з прав людини – постійний орган з місце знаходженням в м. Страсбург (Франція), Палац Прав Людини, який є міжнародним механізмом захисту загально визнаних базових (фундаментальних) прав та свобод людини закріплених в Європейській конвенції з прав людини та  Протоколах до неї.

Відповідачами у справах про відновлення порушених прав є виключно держави, які, на думку заявників, не забезпечили дотримання прав людини, закріплених у Конвенції.

Отже, відповідачами можуть бути лише держави, як ратифікували Європейську конвенцію з прав людини та її Протоколи.

При цьому необхідно звертати увагу, що до Протоколів приєдналися не всі держави, які ратифікували Конвенцію, відповідно – звертатися з заявами до цих держав можна лише щодо порушення ними тих прав, які закріплені у ратифікованих документах.

Зауважуємо, що рф ратифікувала Конвенцію 30.03.1998р. Протоколи 6, 12, 13 та 16 до Конвенції є не ратифікованими.

ЄСПЛ приймає до розгляду всі заяви щодо порушення одного чи декількох прав, викладених у Конвенції та Протоколах до неї, якщо:

• заява подана проти держави, яка ратифікувала Конвенцію чи відповідний Протокол;
• порушення допущені державою після дати ратифікації Конвенції/Протоколу;
• порушення стосується безпосередньо прав заявника;
• заявник вичерпав національні засоби відновлення порушеного права та/або в національному законодавстві відсутній ефективний механізм захисту порушеного права;
• з дати винесення остаточного рішення (згідно національного законодавства) або дати події (якщо в національному законодавстві відсутній ефективний механізм захисту) минуло менше чотирьох місяців;
• заява подана з дотриманнями вимог ЄСПЛ.

Як відомо, рф не є членом Ради Європи з 16 березня 2022 року.

Цьому передували наступні події –  14 березня 2022 року з’явився проект резолюції ПАРЕ щодо виключення/призупинення членства рф в Раді Європи. (Детальніше тут). 15 березня 2022 року тест резолюції був підтриманий 216 делегатами (жодного «проти») і цього ж дня рф подала окрему заяву про вихід.

Відповідно до процедури виходу рф буде формально вважатись членом Ради Європи  до кінця 2022 року.  Протягом шести місяців з дати виключення рф з Ради Європи ЄСПЛ уповноважений приймати до розгляду заяви щодо допущених рф порушень прав людини. Тобто, ЄСПЛ уповноважений розглядати заяви щодо порушень Конвенції з боку росії, які мали місце до 16.09.2022 року.

Якщо шкода завдана в наслідок військової агресії, заява до ЄСПЛ може бути подана особою, якій завдана шкода з зв’язку з (1) руйнуванням житла, (2) загибеллю людини (родича), (3) отримання поранення, (3) зникнення людини (родича), (4) катування, (5) порушення інших прав державою – агресором.

Будь-які із зазначених підстав можуть бути поєднані заявником в одній заяві з детальним хронологічним описом кожної. До заяви додаються копії всіх підтвердних документів, фото та відеозаписи тощо.

Окрему увагу варто приділити доказовій базі, зокрема її оформленню – зібрані докази мають бути належної якості не лише за своєї суттю (бути належними, достатніми та достовірними), а й мати належний зовнішній стан – суд не розглядатиме документи, якщо їх зовнішня якість не є задовільною та є складнощі щодо визначення достовірного змісту інформації з документів.

Заява до ЄСПЛ на першочерговому етапі може бути подана українською мовою – перекладати її на етапі подання до суду на іншу мову не потрібно.

Мовами безпосереднього судового провадження є англійська та французька. Якщо заява не визнана неприйнятною – Суд вестиме листування з заявником англійською чи французькою мовою, відповідь на запиту суду доцільно надавати тією ж мовою, якою було звернення від Суду.

Судовий збір за розгляд заяви у ЄСПЛ не стягується – Суд розглядає справи безкоштовно.

Але зі строками розгляду не все так втішно. Середній строк розгляду справ в ЄСПЛ –від півтора року, проте не поодинокими є випадки розгляду справ і п’ять, і навіть десять років. Як зазначають в ЄСПЛ, суд намагається розглянути кожну справу у строк не більше трьох років. Тож, щодо цього питання варто запастися терпінням. Дзвонити чи направляти нагадування до Суду не варто – щороку ЄСПЛ отримує понад 50 тисяч заяв.

Не варто забувати й про те, що держдума рф ухвалила закон, який дозволяє не виконувати рішення ЄСПЛ прийняті після 15.03.2022р.

Трохи про позитивне: маючи сподівання на зміну політично режиму в рф та відновлення поваги до загальнолюдських цінностей, тривалість строку розгляду в ЄСПЛ може мати позитивні наслідки – сподіваємось що до прийняття остаточного рішення ЄСПЛ рф вже вилікує своє хворе політичне «его».

Зазвичай Суд розглядає справи виходячи з важливості та терміновості порушених у заяві питань.

Якщо справа є типовою, вона розглядатиметься трьома суддями, нетипові справи розглядають Палати у складі семи суддів.  Судове провадження здійснюється у письмовій формі.

Як виняток (і) може бути прийнято рішення про проведення усних услухань за місце знаходженням Суду (і) можуть бути вжити заходи з проведення власних слідчих дій Судом з виїздом делегації на місце події для збору показів свідків тощо. Також Суд може призначити власних експертів, наприклад для медичного огляду в’язнів.Але у переважній більшості Суд виходить з доказів, наданих заявником. У випадку проведення усних слухань – всі слухання знімаються, та транслюються у той же день починаючи  з 14:30 (за місцевим часом) на сайті Суду.

Для подання заяви до ЄСПЛ Суд радить користуватися затвердженим ним формуляром. Всі пункти формулярів мають бути заповнені.

Як і в заявах до національних Судів, перш за все мають бути наведені дані щодо заявника та актуальні засоби зв’язку.

Опис подій у заяві має бути викладений в хронологічному порядку – стисло та послідовно. Доцільно опис кожної події починати саме з дати, наприклад «24 лютого 2022 року російська федерація розпочала військову агресію на територію України…», «25 лютого 2022 року було атаковане місто Гостомель».

Окремо має бути зазначено які статті Конвенції чи Протоколу є порушеними та в чому саме вбачається порушення кожної із зазначених заявником статей.

Для громадян України, які звертаються щодо відшкодування збитків, завданих військовою агресією переважно зазначаються такі статті Конвенції та Протоколу: право на життя (Стаття 2 Конвенції),  захист права власності (Стаття 1 Додаткового протоколу), право на повагу до приватного і сімейного життя (Стаття 8 Конвенції), заборона катування (Стаття 3 Конвенції), право на свободу та особисту недоторканність (Стаття 5 Конвенції), заборона рабства і примусової праці (Стаття 4 Конвенції), ніякого покарання без закону (Стаття 7 Конвенції).

Не менш важливим є зазначення в заяві про ефективні засоби правового захисту, передбачені українським законодавством, які були використані заявником. Сьогодні таким ефективним засобом є  офіційне розслідування правоохоронними органами.

Щодо використання, як інструменту захисту, звернення до судових органів України з заявою до відповідача – російської федерації з відшкодування завданої шкоди, наразі, за відсутності врегульованого механізму виконання судових рішень у таких спорах, принцип ефективності відновлення порушених прав в розумінні ЄПСЛ не є дотриманим у повному обсязі.

За таких обставин до заяви в ЄСПЛ мають бути додані докази  звернення до правоохоронних органів – заява та витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Однозначно можемо стверджувати – так, звернення до ЄСПЛ є ефективним механізмом захисту та відновлення  порушених прав в свобод, закріплених в Європейській конвенції з прав людини та  Протоколах до неї.

Підтримка України всіма Європейськими державами всиляє надію – єдність надасть можливість достукатися і до сердець росіян, відновити членство РФ в Раді Європи, відновити повагу до прав та свобод кожної людини. Але це не легкий шлях, в ЄС лише усвідомлення масштабів прірви з росією зайняло понад вісім років, скільки часу займе зворотній шлях сьогодні не усвідомлює ніхто.