«Перевірка → акт → штраф та припис»…. Приблизно так виглядає найгірший сценарій після візиту інспекторів Держпраці до роботодавця, що використовує найману працю.
І, на жаль, на практиці цей варіант перебігу подій в більшості випадків може стати реальністю, якщо не підготуватися до візиту інспекторів Держпраці заздалегідь.
ЯКІ ВИДИ ПЕРЕВІРОК МОЖУТЬ ПРОВОДИТИ ОРГАНИ ДЕРЖПРАЦІ?
| Планові заходи | Позапланові заходи |
| Проводяться відповідно до річних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому. | Проводяться за наявності певних підстав, вичерпний перелік яких визначений Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». |
| Оприлюднюються на офіційному сайті, а також в Інтегрованій автоматизованій системі державного нагляду (контролю). Містять дату початку і строк його проведення. Планується впровадження автоматичного сповіщення суб’єктів господарювання через електронний кабінет. | Проводиться без завчасного повідомлення суб’єкту господарювання. |
| Охоплюють всі питання, що віднесені до компетенції органів Держпраці, за відповідний період. | Охоплюють лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення позапланового заходу. |
ЯКИМИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИМИ АКТАМИ РЕГЛАМЕНТУЮТЬСЯ?
Основним і незмінним нормативно-правовим актом, що регламентує порядок проведення планових та позаплановий заходів, в т.ч. органами Держпраці, є Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року № 877-V.
В доповнення до цього закону Урядом приймаються профільні нормативно-правові акти з питань здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, які періодично в судовому порядку скасовуються.
Так, останній документ, який детально регламентував саме заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин – Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №823 від 21.08.2019 року, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №640/17424/19 від 28 квітня 2021 року визнано протиправним та нечинним. Поки триває апеляційний етап розгляду справи, але вірогідність остаточного скасування Порядку №823 висока.
Тому в кожному разі, коли будуєте стратегію захисту, варто дослідити нормативно-правові акти, посилання на які міститься в акті перевірки органу Держпраці, на предмет їх чинності/спірності протягом здійснення перевірки.
НА ЯКІ Ж ПІДСТАВИ ДЛЯ СКАСУВАННЯ РІШЕНЬ ОРГАНІВ ДЕРЖПРАЦІ ПОСИЛАЄТЬСЯ СУД?
В процесі підготовки цієї статті довелося проаналізувати велику кількість судової практики і можливо виокремити ряд рекомендацій, які допоможуть отримати позитивний результат у спорі з органами Держпраці.
- Допуск до перевірки і, як наслідок, втрата права посилатися на недотримання процедури її проведення, а також втрата чинності нормативно-правовим актом, посилання на який міститься в акті перевірки – Постанова Верховного Суду від 18 серпня 2021 року у справі №280/2855/19.
Так, судом касаційної інстанції зазначено, що є помилковим підхід, за яким допуск інспекторів до інспекційного відвідування позбавляє права суб’єкта господарювання посилатися на недотримання формальних підстав процедури перевірки і можливість зазначати предметом розгляду у суді лише суть виявлених порушень.
Крім того, суд звернув увагу на допущені інспектором порушення процедури проведення перевірки, а саме, втрата чинності профільних нормативно-правових актів, й відповідно встановлення відсутності правової підстави проведення інспекційного відвідування.
- Необхідність з’ясування факту дотримання процедури проведення перевірки контролюючим органом – Постанова Верховного Суду від 04 серпня 2021 року у справі №814/409/18.
Так, суд наголосив, що даючи оцінку рішенню посадової особи територіального органу Держпраці за наслідками перевірки, окрім правомірності, власне вимог цього рішення, важливим є з’ясування, серед іншого, дотримання процедури проведення цієї позапланової перевірки, а саме, на якій підставі призначено перевірку, що було предметом перевірки, чи оформлено відповідні документи на проведення перевірки, чи ознайомлений суб’єкт господарювання про проведення позапланової перевірки з її предметом. Також суд акцентував, що обсяг з’ясованих питань в акті перевірки є значно більшим за обсяг питань, зазначених в розділі «Мета та характер перевірки», адже від наведених обставин залежить правильне вирішення справи.
- Дуальна форма здобуття освіти, ФОП і преюдиція – Постанова Верховного Суду від 18 серпня 2021 року у справі №480/1210/19.
Суд касаційної інстанції підтвердив, що дуальна форма здобуття освіти, як спосіб здобуття освіти, що передбачає поєднання навчання осіб у закладах освіти (в інших суб’єктів освітньої діяльності) з навчанням на робочих місцях на підприємствах, в установах та організаціях для набуття певної кваліфікації, підтверджує відсутність підстав для накладення штрафу за фактичний допуск неповнолітніх осіб до роботи без укладення договору в письмовій формі.
Крім того, цікава та корисна позиція суду полягає у використанні преюдиції саме щодо ФОП. Так, суд констатував, що оскільки за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення як статтею 41 КУпАП, так і статтею 265 Кодексу законів про працю України передбачено відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), а постановою районного суду провадження у справі закрито за відсутністю в діях особи (ФОП) складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.41 ч.3 КУпАП, то відповідно до ч.6 ст.78 КАС України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Преюдиція – це обов’язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню. При цьому, звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов’язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.
- ФОП і преюдиція, подвійне притягнення ФОП до відповідальності за одне й те саме правопорушення – Постанова Верховного Суду від 05 серпня 2021 року у справі №819/56/17.
В постанові зафіксовано, що в умовах одночасного застосування санкцій до фізичної особи – підприємця за статтею 265 КЗпП України та статтею 41 КУпАП, має місце подвійне застосування щодо однієї і тієї ж особи двох штрафних каральних заходів. Це є не лише непропорційним та надмірним обтяженням щодо такої особи, але й ставить у нерівне правове становище при вчиненні аналогічного правопорушення у діяльності юридичної особи та фізичної особи-підприємця не на користь останнього. Розмежування статусу фізичної особи та фізичної особи – підприємця не зумовлює можливостей відходу від цих висновків, оскільки в обидвох випадках каральна мета відповідальності реалізується щодо єдиного суб’єкта права – фізичної особи, яка з метою законного здійснення господарської діяльності отримує додатковий правовий статус. Отже, фізична особа – підприємець, яка використовує найману працю, не може бути одночасно притягнута до відповідальності за частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частиною першою статті 41 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
ВИСНОВКИ
Враховуючи мінливу судову практику та законодавство, що регламентує сферу праці та зайнятості, бажаний позитивний результат в значній мірі буде залежати від рівня кваліфікації та обізнаності правника, що представлятиме інтереси суб’єкта господарювання в спорі з органами Держпраці. Тому виважено підходьте до вибору адвоката та довіряйте свої справи лише професіоналам!
