Практика оформлення та перебігу трудових відносин протягом воєнного стану в Україні змушує законодавця вносити певні корективи в трудове законодавство України. При цьому змін зазнає як «довоєнне» законодавство, так і ті норми, що з’явилися вже після початку військової агресії росії.
Так, 1 липня 2022 року Верховною Радою України було прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин»№ 2352-IX (на підставі законопроекту від 05.04.2022 року №7251).
Які ж цікаві новели вищевказаного Закону?
- В межах строкового трудового договору з працівником роботодавець зобов’язаний інформувати його про вакансії, що відповідають кваліфікації працівника та дозволяють укласти безстроковий трудовий договір;
- Війна, на жаль, надала поштовх для доповнення переліку підстав для припинення трудового договору наступними:
- смерть роботодавця – фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою;
- смерть працівника, визнання його судом безвісно відсутнім або оголошення померлим;
- відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль;
- з ініціативи роботодавця, у разі неможливості забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку зі знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій;
- Дещо видозмінилися обов’язкові заходи роботодавця під час звільнення – до звичного всім у день звільнення видання наказу та проведення розрахунку додано обов’язок письмового повідомлення про нараховані та виплачені працівнику суми при звільненні;
- Суттєво скорочено строк попередження про вивільнення відповідно до пункту 6 частини першої статті 41 з 30 (тридцяти) до 10 (десяти) днів.
- З Кодексу законів про праці України виключено статтю 81, що регламентувала щорічну відпустку працівників у разі переведення на інше місце роботи
- Зафіксовано, що до стажу, який дає працівникові право на щорічну відпустку, не може зараховуватись період його перебування на військовій службі, також скасовується право на виплату військовослужбовцям середнього заробітку за місцем роботи, що зберігається за ними протягом призову на військову службу;
- На радість роботодавцям, і попри бажання недобросовісних працівників легко збагатитися Законом:
- обмежено строк виплат працівникам середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку 6 (шістьма) місяцями;
- обмежено 3 (трьома) місяцями строк звернення працівником до суду в межах справ про виплату сум, що належать йому при звільненні;
- зафіксовано, що строк звернення може бути поновлений, але якщо з дня отримання копії наказу про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, минуло не більше одного року.
Висновки
Наполегливо радимо керівникам підприємств та установ, керівникам кадрових та бухгалтерських підрозділів уважно слідкувати за змінами в трудовому законодавстві, адже вони суттєві та потребують здійснення своєчасних відповідних заходів!
