Аграрні розписки в Україні: особливості їх складання та виконання

Останнім часом в Україні набирає популярність такий механізм залучення фінансування для сільгоспвиробників, як аграрна розписка.

І хоча закон, яким було впроваджено функціонування інституту аграрних розписок, було прийнято ще в 2012 році, оберти він почав набирати лише протягом останніх декількох років за сприяння Міжнародної Фінансової Корпорації (IFC). 

Аналіз нормативно-правової бази та практики застосування аграрних розписок свідчить, що на сьогодні це, мабуть, самий оптимальний з точки зору ефективності та доступності спосіб залучити грошові та/або матеріальні ресурси під заставу майбутнього врожаю.

Виходячи з потреб та можливостей того чи іншого суб’єкта господарювання цей спосіб є доступним як для малих агровиробників, так і для агрохолдингів; ресурси можуть бути залучені як з національних джерел, так і від нерезидента.

Поряд з такою перевагою для агровиробників, як можливість отримання швидкого доступу до фінансування (в т.ч. до міжнародного), механізм аграрних розписок має ВЕЛИЧЕЗНИЙ плюс, що полягає в можливості  використати для застави об’єкт, що буде створений агровиробником в майбутньому (врожай) з використанням вже зараз отриманих ресурсів, тобто, фактично в заставу передається потенційне майно, для створення якого й залучаються кредитні ресурси.

В той же час і для кредиторів є певні переваги, адже значна частина постачальників продовжує працювати на умовах відстрочення платежу, де в якості гарантій має лише добросовісність та порядність контрагента.  А у випадку застосування механізму аграрної розписки режим співпраці  з контрагентами на умовах відстрочення зберігається, хоча при цьому постачальник вже отримує додаткові гарантії сплати коштів покупцем.

Не хотілося б здаватись банальною, але для розуміння того, що ж уявляє собою аграрна розписка доведеться вдаватися до цитування положень Закону України  «Про аграрні розписки».

Отже, аграрна розписка – це товаророзпорядчий документ, що фіксує безумовне зобов’язання боржника, яке забезпечується заставою, здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених у ньому умовах.

Варто наголосити, що такий документ може видати лише особа, яка має право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення або право користування такою земельною ділянкою на законних підставах (оренда\суборенда\емфітевзис) для здійснення виробництва сільськогосподарської продукції.

1. Товарні — містять безумовне зобов’язання боржника за аграрною розпискою здійснити поставку узгодженої сільськогосподарської продукції, якість, кількість, місце та строк поставки якої визначені аграрною розпискою. Цей різновид розписки дозволяє передбачити формулу для перерахунку кількості продукції в залежності від її якості.
2. Фінансові — містять безумовне зобов’язання боржника сплатити грошову суму, розмір якої визначається за погодженою боржником і кредитором формулою з урахуванням цін на сільськогосподарську продукцію у визначеній кількості та якості. Такий різновид розписки дозволяє зафіксувати суму на дату її укладення або «прив’язати» розрахунок в майбутньому до курсу валюти та ціни на продукцію.

І фінансові, і товарні розписки складаються під заставу майбутнього врожаю. При цьому на день видачі він (майбутній врожай) не може перебувати в інших заставах (виняток складають інші аграрні розписки). Вартість застави не має бути меншою за зобов’язання.

До речі, законом не обмежено строк виконання боржником своїх зобов’язань, але на практиці він в основному обмежується завершеним циклом посівної кампанії. У випадку, коли після збирання врожаю його не достатньо для виконання зобов’язань боржника за аграрною розпискою, вона продовжує діяти й протягом наступного сезону до повного виконання зобов’язань.

Зазвичай, застосування аграрних розписок «прив’язане» до господарських договорів (напр., поставка, позика, форвардний контракт), зобов’язання за якими й забезпечуються заставою майбутнього врожаю шляхом оформлення аграрної розписки.

Схематично це виглядає приблизно так:

Можливі два варіанти  використання аграрної розписки:

• як засіб платежу;
• як засіб забезпечення виконання зобов’язань за відповідним правочином.

Важливий нюанс, на який я раджу звернути особливу увагу сторін при складенні господарського договору та аграрної розписки — необхідно детально описати в них процедуру виконання обов’язку боржника; при виконання якого саме  документу — договору чи аграрної розписки — буде вважатися припиненим зобов’язання боржника; чи буде виступати зобов’язання за аграрною розпискою своєрідною новацією по відношенню до зобов’язань за договором, чи ні?

Таку пильність варто проявити з метою уникнення подвоєння зобов’язання боржника, оскільки невірне викладення волевиявлення сторін на папері загрожує боржнику плутаниною та безпідставним подвоєнням його зобов’язань перед кредитором.

При цьому на розсуд сторін до аграрної розписки може бути внесена інша  додаткова інформація та вимоги (але, звичайно ж, за умови, що вони не суперечать Закону), що робить її ще більш привабливою для прискіпливих господарників.

Суб’єктам господарювання, які вирішили скористатися аграрною розпискою слід враховувати, що аграрна розписка видається окремо на кожний вид сільськогосподарської продукції. У разі зазначення в розписці декількох видів продукції, така розписка є невідповідною вимогам Закону.

Аграрна розписка вважається виданою з дня її реєстрації в Реєстрі аграрних розписок. Процес такої реєстрації є платним та здійснюється нотаріусами, що у встановленому порядку набули статусу реєстратора.

 Відомості про аграрну розписку в момент її посвідчення нотаріусом вносяться до Реєстру аграрних розписок. Одночасно з цим відомості про предмет застави за аграрною розпискою вносяться до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

В подальшому в обіг випускається лише один примірник оригіналу аграрної розписки, який зберігається у кредитора до виконання боржником свого зобов’язання, хоча боржник за бажанням може отримати її нотаріально засвідчену копію.

Зауважуємо, що нотаріальне оформлення аграрних розписок є додатковою гарантією безпеки при оформленні та обігу аграрних розписок для кредитора, оскільки при її оформленні нотаріус перевіряє факт реєстрації права власності чи права користування земельними ділянками.

Прозорість інституту аграрних розписок полягає в тому, що будь-яка зацікавлена особа має можливість доступу до публічної інформації з Реєстру про всі відкриті аграрні розписки на дату запиту.

Ще однією позитивною рисою аграрних розписок є можливість індосаменту, тобто, передання прав кредитора за аграрною розпискою іншій особі шляхом здійснення на ній передавального напису. Цим самим до вище згаданих функцій аграрних розписок (засіб платежу, засіб забезпечення виконання зобов’язань) додається ще одна – аграрна розписка може набувати статусу товару, що додає їй фінансової привабливості в умовах ринкових відносин та бізнесу.

Процедура індосаменту визначена в Законі, а я лише зверну увагу на один нюанс – у разі коли боржником в аграрній розписці не регламентується можливість індосаменту, то за замовчуванням вважається, що ним така згода надана. Відтак при наявності особливих побажань (обмежень)  агровиробника щодо передання прав кредитора варто зафіксувати таке волевиявлення письмово.

Також Законом передбачена можливість здійснювати моніторинг застави майбутнього врожаю сільськогосподарської продукції, що передбачає право кредитора здійснювати спостереження за майбутнім врожаєм, за дотриманням боржником за аграрною розпискою відповідних технологічних процесів з можливістю доступу до земельних ділянок, на яких вирощується майбутній врожай, що є предметом застави за аграрною розпискою, а також доступу до приміщень, де зберігається зібрана сільськогосподарська продукція, що є предметом застави за аграрною розпискою.

Після виконання зобов’язання за аграрною розпискою кредитор зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання такого виконання зробити на аграрній розписці напис «Виконано», скріпити своїм підписом і повернути таку аграрну розписку боржнику (шляхом особистої передачі аграрної розписки, а в разі неможливості — шляхом направлення цінним листом з описом вкладення на адресу боржника).

Зволікання з поверненням боржнику аграрної розписки загрожує застосуванням до кредитора санкцій, і чим довше період такого зволікання, тим більший розмір штрафу.

Після повернення боржнику оригіналу аграрної розписки з відміткою про її виконання боржник має право звернутися до особи, яка вчиняє нотаріальні дії, для внесення запису про виконання аграрної розписки до відповідних реєстрів.

Наступним подарунком від законодавця для кредитора є встановлення в Законі спрощеної позасудової процедури примусового стягнення – шляхом  вчинення виконавчого напису.

Так, у разі невиконання боржником зобов’язань за аграрною розпискою у вказаний у ній строк кредитор має право вже на наступний день звернутися до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, який підлягає негайному виконанню і на підставі якого орган або особа, що здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, протягом семи днів забезпечує передачу кредитору предмета застави аграрної розписки.

Зауважу, якщо кредитор в процесі примусового виконання аграрної розписки не виявить забезпеченого урожаю, він має право задовольнити свої вимоги за рахунок іншого майна боржника.

При цьому кредитор не позбавлений права звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Зазначу, що судова практика станом на дату підготування цього огляду небагаточисленна, що свідчить про успішність, ефективність та збалансованість механізму аграрних розписок в України.

Підсумовуючи вищенаведене, хочу побажати Вам надійних контрагентів та гарних врожаїв, але завжди раджу виходити з принципу «обізнаний – значить озброєний»!

Тому, перш ніж вдатися до застосування аграрної розписки, варто досконально вивчити чинну нормативно-правову базу з цього питання, ознайомитися з рекомендаціями фахівців в цій галузі (в т.ч. юридичні та бухгалтерські аспекти), змоделювати можливі негативні варіанти розвитку подій та підготувати на такий випадок шляхи для вирішення проблем.

Але однозначно можна стверджувати, що в непростих умовах господарювання, які з кожним роком все більше ускладнюються, використання аграрних розписок є дуже дієвим фінансовим рішенням, вигідним  як для суб’єктів господарювання – сільгоспвиробників, так і для їх кредиторів!