Сертифікація екоіндустріальних парків: що змінює новий нацстандарт?

1. Екоіндустріальний парк та принципи його функціонування

Екоіндустріальний парк (ЕІП) є сучасною моделлю індустріального кластеру, де підприємства взаємодіють між собою з метою максимально ефективного використання ресурсів, енергії та зменшення впливу на довкілля, основна мета якого створити промислову екосистему, у якій відходи одного підприємства стають ресурсами для іншого.

Принцип ЕІП полягає у ресурсообміні та синергії, циркулярній економіці, енергетичній ефективності, екологічному контролі, соціальній відповідальності, інновації та сталості.

Основа концепції екоіндустріального парку – ресурсообмін і промислова синергія, вона передбачає тісну взаємодію підприємств з метою спільного використання ресурсів, обміну матеріальними потоками, зменшення відходів і підвищення ефективності виробництва. Відходи одного підприємства (наприклад, тепло, вода, сировина) можуть використовуватись іншим у власному виробництві. Підприємства парку також користуються єдиними системами енергопостачання, водоочищення, логістики, що знижує витрати, надлишкова теплова або електроенергія передається між учасниками парку, відбувається зменшення викидів, зниження навантаження на довкілля завдяки зменшенню споживання первинних ресурсів.

Мінімізація відходів, повторне використання, переробка є не просто трендом, а обов’язкова умова сертифікації та сталого функціонування парку.

Впровадження систем менеджменту енергії (ISO 50001) дозволяє аналізувати споживання енергоресурсів та постійно покращувати енергетичні показники на шляху до економії та раціонального використання цінних ресурсів.

Екоіндустріальні парки створюють системну вигоду щодо зниження витрат для бізнесу, покращують імідж компаній, підтримують сталість розвитку громад і відповідають вимогам сучасної європейської політики.

2. Суть нового стандарту ДСТУ 9328:2025

Новий нацстандарт ДСТУ 9328:2025 «Екоіндустріальні парки. Критерії сталості та метод оцінювання» визначає критерії сталості та методи оцінювання для екоіндустріальних парків (ЕІП), який затверджено наказом державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 05 червня 2025 року № 95 і набуває чинності з 1 вересня 2025 року.

Вказаний стандарт розроблений в рамках проєкту міжнародної технічної допомоги «Глобальна програма екоіндустріальних парків в Україні: реалізація на місцевому рівні», що реалізується Організацією Об’єднаних Націй з промислового розвитку (UNIDO) в семи країнах за фінансової підтримки Швейцарії через Державний секретаріат Швейцарії з економічних питань (SECO).

На офіційному сайті ДП «УкрНДНЦ» також оприлюднено План видання національних стандартів та кодексів усталеної практики на липень 2025, де заплановано до видання офіційний текст ДСТУ 9328:2025.

Вказаний стандарт установлює основні та додаткові вимоги до оцінювання керуючої компанії індустріального парку згідно з показниками, які відповідають основним цілям сталого розвитку, а також метод рейтингового оцінювання екоіндустріальних парків та Міжнародну рамкову програму EIP, які передбачають встановлення класів відповідності «золотий», «срібний» та «бронзовий», застосування яких спрямовано на заохочення екоіндустріального парку до постійного поліпшення та поступового досягнення відповідності усім вимогам, визначеним стандартом, та досягнення найвищого класу відповідності.

Вимоги стандарту поширюються на індустріальні парки, які відповідно можуть відповідати моделі екоіндустріального парку та підвищувати економічні, екологічні та соціальні показники діяльності, може бути застосований до існуючих індустріальних парків незалежно від їх площі території, місця розташування, видів діяльності та форми взаємодії з громадами.

ДСТУ 9328:2025 дозволяє розвивати переробну промисловість, підтвердити для міжнародних інвесторів, що парк відповідає усталеним європейським стандартам, як і вироблена в ньому продукція.

Хоча стандарт набирає чинності 1 вересня 2025 року, проте його положення вже зараз можуть використовувати ініціатори створення та керуючі компанії індустріальних парків.

Підтвердження відповідності вимогам до ЕІП, встановленим стандартом, відноситься до добровільної сертифікації.

Наступним етапом впровадження екоіндустріальних парків в Україні планується прийняття Законопроєкту № 12117 – Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення функціонування індустріальних парків.

3. Ключові вимоги стандарту

Ініціатор створення екоіндустріальних парків повинен визначити суб’єкта управління ЕІП – керуючу компанію або іншу юридичну особу для здійснення планування, забезпечення операційної діяльності, управління та моніторингу.

Керуюча компанія (або інший визначений суб’єкт управління) повинна здійснювати управління та обслуговування нерухомого майна ЕІП та загальної інфраструктури, а також надавати комунальні послуги учасникам ЕІП відповідно до умов договорів.

Керуюча компанія (або інший визначений суб’єкт управління) повинна здійснювати невичерпний перелік послуг та інших повноважень, зокрема, але не обмежено: управління нерухомістю, обслуговування інженерних мереж, об’єктів обробки стічних вод, доріг, підтримання систем безпеки, моніторинг і консультування в екологічній сфері, загальне архітектурно-ландшафтне проєктування, надання організаційних послуг учасникам тощо.

Учасники екоіндустріальних парків повинні схвалити керівні документи ЕІП, приєднатися до колективного договору ЕІП, укласти договори з суб’єктом управління ЕІП, відповідно до яких суб’єкт управління ЕІП отримує можливість виконувати свої обов’язки та завдання та отримувати за це відповідну оплату від учасників ЕІП. Плата за послуги суб’єкта управління може бути включена до орендної плати.

Керуюча компанія повинна щорічно звітувати про досягнення екологічних, соціальних та економічних показників діяльності ЕІП, а такод критичні фактори ризику та відповідні методи реагування.

Керуюча компанія повинна розробити та підтримувати в актуальному стані план дій з адаптації до зміни клімату, який потрібно оновлювати один раз на п’ять років, врахувати усі потреби в адаптації інфраструктури, а також мати плани заходів для забезпечення безперебійного функціонування критичних об’єктів інфраструктури, що можуть бути використані у випадку надзвичайної ситуації.

Керуюча компанія або інший суб’єкт управління повинні використовувати у процесах планування та операційної діяльності генеральний план або аналогічний документ, розроблений на стадії проєктування ЕІП.

Учасники екоіндустріальних парків повинні мати впроваджені системи екологічного та енергетичного менеджменту та передавати дані про основні показники керуючій компанії. Не менш ніж 10% від загального обсягу енергоспоживання учасниками ЕІП має бути охоплена системою енергетичного менеджменту.

Керуюча компанія повинна мати план заходів з підвищення обсягів повторно використаної води (промислових стічних вод, збір дощових вод тощо) на 5 років. Прикладом таких заходів можуть бути повторне використання промислових стічних вод, збір дощових вод тощо.

Керуюча компанія та учасники ЕІП забезпечують заходи з очищення та повторного використання стічних вод для запобігання впливу на джерела питної води, здоров’я місцевих громад чи стан прилеглих екосистем. Частка оброблених стічних вод відносно загального обсягу має складати 100%.

Керуюча компанія повинна забезпечити функціонування моніторингової системи, що включає інформацію про походження і тип відходів, спосіб їхнього транспортування та кінцевий пункт призначення. Відкрите спалювання заборонено.

Не менш ніж 5% відкритої території ЕІП відведені для місцевої флори і фауни.

Не менш ніж 50% учасників екоіндустріальних парків повинні мати стратегії із запобігання забрудненню та скорочення викидів, спрямовані на зниження інтенсивності та масового потоку забруднення, що виходять за межі гранично допустимих норм.

Керуюча компанія повинна призначити уповноважений персонал для планування, управління, контролю соціальної інфраструктури, збирання, моніторингу та використання соціальної інформації, актуальної для ЕІП. Не менш ніж 75% учасників ЕІП зі штатом понад 250 працівників повинні мати впроваджену систему управління охороною здоров’я та безпекою праці, що функціонує згідно з ДСТУ ISO 45001.

4. Оцінювання та сертифікація екоіндустріальних парків

Оцінюванню підлягають документи екоіндустріального парку, документи системи управління керуючої компанії та учасників та інших суб’єктів ЕІП, визначені в додатку А стандарту, та об’єкти ЕІП.

Сертифікацію здійснює орган з оцінки відповідності (ООВ) згідно зі схемою, встановленою додатком А стандарту.

Орган з оцінки відповідності повинен розробити, впровадити та підтримувати в актуальному стані задокументовану інформацію з метою виконання процесу сертифікації  згідно з вимогами цього стандарту та не може делегувати третій стороні повноважень.

Заявник подає заявку на проходження сертифікації екоіндустріального парку. При отриманні заявки ООВ повинен отримати всю необхідну інформацію для здійснення процесу сертифікації: загальна характеристика заявника, зокрема найменування та місцезнаходження, реквізити та контактні особи; загальна характеристика про ЕІП, зокрема найменування, місцезнаходження; найменування ініціатора створення ЕІП; найменування керуючої компанїі, учасників та інших суб’єктів ЕІП, види діяльності, які ними здійснюються на території ЕІП, їх людські ресурси, контактні особи на цих об’єктах.

Орган з оцінки відповідності повинен здійснити аналізування заявки на проведення сертифікації ЕІП у строк не більше ніж п’ять робочих днів та прийняти, або відхилити заявку на сертифікацію, надавши заявнику відповідний висновок.

У разі прийняття рішення про сертифікацію – у висновку за результатами попереднього аналізування заявки повинні бути вказані обсяги, строки та умови виконання робіт із сертифікації.

У разі встановлення неможливості здійснення сертифікаційної діяльності, у висновку за результатами попереднього аналізування заявки повинні бути зазначені підстави, якщо доцільно, умови, за яких буде можливе проведення робіт із сертифікації.

Для проведення документального аудиту ООВ надає ЕІП план документального аудиту та розглядає підтвердну документацію. Орієнтовний перелік документів для розгляду ООВ для підтвердження відповідності ЕІП наведено у додатку Б стандарту.

Екоіндустріальний парк вважають сертифікованим за умови відповідності основним вимогам – «бронзовий» клас відповідності або відповідності основним вимогам з отриманням відповідної кількості балів, згідно з Таблицею 10.6.1, за виконання окремих додаткових вимог, визначених розділами 6 – 9 стандарту, за результатами рейтингового оцінювання «срібний» або «золотий» клас відповідності.

На підставі прийнятого рішення про відповідність екоіндустріального парку вимогам цього стандарту орган з оцінки відповідності видає сертифікат відповідності.

У сертифікаті відповідності зазначаються одержувач сертифікату (заявник) та його місцезнаходження, назва екоіндустріального парку та його місцезнаходження, перелік учасників екоіндустріального парку, перелік інших суб’єктів екоіндустріального парку, реєстраційний номер сертифікату, дату видачі сертифікату та термін його дії (враховуючи мінімальні терміни існування парків), кількість балів за результатами рейтингового оцінювання та клас екоіндустріального парку.

На підставі виданого сертифікату відповідності орган з оцінки відповідності та заявник повинні укласти сертифікаційну угоду, а також узгодити макети, рекламні та інші матеріали, де заявником заплановано розміщення інформації про сертифікацію.

5. Перспективи розвитку екопромисловості в Україні

Перспективи розвитку екоіндустрії в Україні досить значні, особливо за умов дотримання адаптації до європейських стандартів, «зеленої» трансформації економіки та необхідності енергетичної незалежності.

Вбачаються перспективи щодо сонячної, вітрової, біоенергетики, особливо в південних та центральних регіонах, зменшення залежності від викопного палива, відновлення інвестицій, розвиток малих ГЕС, теплових насосів, біогазових установок.

Міжнародні програми (EIB, ЄБРР, Green Deal, Horizon Europe), гранти та пільгове кредитування для модернізації активно підтримують зниженні викидів СО₂ та інших забруднювачів. Перехід до замкнених циклів виробництва та підвищення енергоефективності підприємств мають пріоритерне значення для сертифікації.

Створення підприємств із глибокої переробки вторинної сировини та переробки пластику, скла, органіки, металів також є гарним рішення для екоіндустріального парку.

Зростає також державна та європейська підтримка сертифікації органічного виробництва, адже зростає попит на органічні продукти в ЄС, США, Канаді.

Створення екоіндустріальних парків та смарт-екологічних рішень для міст (smart city, екомоніторинг, управління відходами) створює взаємодіє з євроінтеграційними зобов’язаннями, зокрема підтримання угод асоціації з ЄС, Green Deal, зменшення викидів СО₂ до 2030–2050 рр.

Таким чином, екопромисловість в Україні має високий потенціал, особливо в частині відновлюваної енергетики, енергоефективності, переробки відходів, органічного виробництва, тому інтеграція у європейські «зелені» програми та постійний сталий розвиток забезпечать успіх екоіндустріального парку. Вказані перспективи дають нові надії для розвитку парків та створення саме екоіндустріальних парків.

6. Висновок

Запровадження національного стандарту ДСТУ 9328:2025 — це важливий крок у напрямку формування в Україні ефективної та екологічно відповідальної промисловості.

Сертифікація екоіндустріальних парків відкриває нові можливості для залучення інвестицій, зміцнення партнерств і підвищення конкурентоспроможності бізнесу на міжнародному рівні.

Для підприємств це не лише про дотримання норм, а й про стратегічний вибір на користь сталого розвитку, ресурсоефективності та синергії. Відтепер правила стають чіткими, і саме вони формуватимуть майбутнє сучасної промислової екосистеми України.