Чи варто подавати скаргу на податкове повідомлення-рішення?

1. Коли та чому варто подавати скаргу на податкове повідомлення-рішення

Податкове повідомлення-рішення (ППР) — це офіційний документ, який податкові органи надсилають платнику податків для інформування про встановлені податкові зобов’язання або рішення щодо конкретних питань оподаткування.

Податкові органи можуть надсилати платнику податків ППР у разі нарахування податкових зобов’язань під час перевірки або звірки фінансових даних, застосування штрафів  або нарахування пені на підставі порушень податкового законодавства, оскарження податкових правовідносин після розгляду скарг або звернень платників податків, коригування раніше нарахованих податків, визнання податкового боргу.

Відповідне рішення контролюючого органу може бути використано для повідомлення платника податків про результати перевірки, податкові санкції, вимогу сплати заборгованості чи дії, які мають бути вжиті платником податків у зв’язку з виконанням його обов’язків.

Якщо платник податків не згоден із зазначеними доводами в ППР, він має право його оскаржити, подавши скаргу або позов. Механізм оскарження рішень контролюючих органів викладено в статті 56 Податкового кодексу України.

Скаргу на ППР платнику податків варто подавати у разі виявлення арифметичних або методологічних помилок в податкових розрахунках, невірного застосування законодавства, нараховання сум податків, які є занадто великими або не відповідають дійсності через помилки, при недотриманні процедури видачі ППР щодо термінів, за відсутності належного підтвердження тощо. Подання скарги на ППР може бути необхідним у ситуаціях, коли платник податків вважає, що рішення податкових органів є несправедливим або неправильним.

Досить часто у разі належного обґрунтування Державна податкова служба України скасовує ППР повністю або в частині, тому адміністративне оскарження є не тільки чудовою можливістю повністю скасувати необґрунтоване нарахування, додатково засвідчити свою позицію в скарзі, в тому числі документально з додатками, а й зупинити строки щодо узгодження відповідних нарахувань та штрафів та підготуватися до судового оскарження (за необхідності).

Тому, якщо платник податків вважає, що податкове зобов’язання нараховано помилково, неправомірно або неправильно, або коли є сумніви щодо правомірності накладених штрафів чи пені обов`язково варто використати інструмент адміністративного оскарження та подавати скаргу на ППР. Своєчасне оскарження дозволить зменшити фінансове навантаження для платника податків та реалізувати свої права перед податковими органами.

2. Підстави для оскарження податкового повідомлення-рішення

Неправильно обчислена сума податку або штрафу, помилки в застосуванні податкових ставок чи розрахунках на основі доходу чи витрат, неправильне округлення або неузгодженість у арифметичних операціях, тобто помилки у розрахунках, можуть бути підставою для оскарження ППР.

Податкові органи також можуть неправильно застосувати податкові норми, що стосуються конкретної ситуації, ставки податку, здійснити помилки в розрахунку амортизації, витрат або доходів, що підлягають оподаткуванню, здійснити неправильне застосування податкових пільг чи виключень тощо.

Саме ППР може бути оформлене з порушенням процедурних вимог, що також може бути підставою для оскарження. Важливо звернути увагу на необхідні реквізити щодо номеру документа, підпису, дати видачі. Також ППР може бути складено з порушенням строків чи термінів. Невідповідність формулювань або неправильно вказані відомості про платника податків є також підставою для оскарження відповідного рішення.

Податковий орган також може невірно визначити об’єкт оподаткування, неправомірно застосування штраф та пеню, не врахувати вже здійснених платежів чи компенсацій, які зменшують податкові зобов’язання. Досить часто податковий орган не надає достатньо часу для подання пояснень чи документів, або можливості оскаржити перевірку або надати додаткові документи, що також можна використати на користь платника податків для оскарження рішення.

Отже, підстави для оскарження ППР можуть бути різноманітними, від арифметичних помилок до порушень законодавчих норм і процедур. Якщо на думку платника податків ППР є неправильним або неправомірним, важливо підготувати аргументовану скаргу, надавши відповідні докази і факти, що підтверджують перевагу та позицію платника.

3. Подача скарги на податкове повідомлення-рішення

Перед подачею скарги на ППР до Державної податкової служби України потрібно ознайомитися з самим податковим повідомленням-рішенням, розрахунками до нього, проаналізувати попередні акти перевірки чи інші підстави для його складання контролюючим органом. Платнику податків важливо провести аналіз для обґрунтування позиції перед центральним податковим органом у вигляді викладення аргументів щодо нарахування податків, несправедливих штрафних санкціях чи пені, невірне застосування податкових норм тощо.

Відповідно до абзацу першого пункту 56.3 статті 56 Податкового кодексу України, скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв’язку (за потреби – з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Крім загального строку на оскарження передбачено також – 30 календарних днів, коли орган ДПС визначає суму податку фізичній особі та 6 місяців (спеціальний) – з дати пропущення строку на оскарження.

Подання скарги в електронній формі засобами електронного зв’язку здійснюється платниками податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та  «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Протягом шести місяців з дати закінчення строку, встановленого абзацом першим цього пункту, платник податків має право подати скаргу разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку та копіями підтверджуючих документів поважності причин його пропуску (за наявності).

У розділі IV (Оформлення скарги) Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та іншими особами та їх розгляду контролюючими органами, що затверджений наказом Мінфіну від 21.10.2015 №916 вказано необхідні реквізити скарги, що мають містити:

• прізвище, ім’я, по батькові, найменування (для юридичних осіб), податкову адресу платника податків, який подає скаргу;
• найменування контролюючого органу;
• реквізити оскаржуваного рішення;
• підстави, за якими оскаржується рішення, обставини справи, які, на думку заявника, встановлені контролюючим органом неправильно чи не встановлені взагалі;
• обґрунтування незгоди платника податків із рішенням контролюючого органу з посиланням на норми законодавства;
• вимоги та клопотання платника податків, який подає скаргу;
• відомості щодо повідомлення контролюючого органу, рішення якого оскаржується, про подання скарги до контролюючого органу вищого рівня;
• відомості про оскарження рішення контролюючого органу до суду;
• адресу, на яку слід надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги;
• перелік документів, які додаються до скарги.

У скарзі платник податків має право заявити про своє бажання бути присутнім особисто або через свого представника при розгляді скарги, у тому числі в режимі відеоконференції, а контролюючий орган зобов’язаний повідомити такого платника податків про дату, час та місце/спосіб розгляду скарги не пізніше ніж за п’ять календарних днів до дати розгляду такої скарги, відповідно до абзацу четвертого пункту 56.3 статті 56 в редакції Закону № 3603-IX від 23.02.2024.

Платник податків зобов’язаний одночасно з поданням скарги до контролюючого органу вищого рівня письмово або в електронному вигляді (з урахуванням вимог пункту 42.4 статті 42 Податкового кодексу України) повідомити той контролюючий орган, який виніс податкове повідомлення-рішення або інше рішення, про його оскарження.

Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, повинен у межах 20 календарних днів з дати її отримання ухвалити обґрунтоване рішення та направити його платнику податків поштою з повідомленням про вручення, засобами електронного зв’язку (з урахуванням вимог пункту 42.4 статті 42 цього Кодексу) або вручити особисто під розписку. Продовження строку розгляду скарги можливе, але не більше 60 календарних днів з обов`язковим повідомленням про відповідне рішення платника податків.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

4. Механізм реагування податкових органів на скаргу

Варто пам`ятати, що інструмент адміністративного оскарження ППР, шляхом подання у письмовій або електронній формі засобами електронного зв’язку скарги із дотриманням строків зупиняє виконання платником податків грошових зобов’язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження (Пункт 56.17 статті 56 Податкового кодексу України.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов’язання, що оскаржується, вважається неузгодженою (Пункт 56.15 статті 56 Податкового кодексу України).

Податковий орган зобов’язаний розглянути скаргу в межах визначеного законодавством строку, який складає 20 календарних днів (але не більше 60 календарних днів з моменту отримання скарги).

За наслідками розгляду скарги Державна податкова служба України має право:

• задовольнити скаргу (скасувати ППР в повному обсязі, прийняти рішення про коригування суми податкових зобов’язань або штрафів, запросити додаткові документи або пояснення і, у разі потреби, внести виправлення);
• відмовити у задоволенні, проте таке рішення має бути обґрунтованим, вказуючи, чому рішення контролюючого органу є правильним.

У деяких випадках після подачі скарги податкові органи можуть ініціювати додаткові перевірки або роз’яснення щодо податкових зобов’язань платника податків.

Податковий орган зобов’язаний повідомити платника податків про результати розгляду скарги, вказавши рішення, яке було ухвалене. В залежності від результату розгляду, платник може отримати лист з підтвердженням скасування або коригування ППР або відмову з поясненням причин, чому скаргу не було задоволено.

Якщо скаргу задоволено і ППР скасовано чи змінено для платника податків скасовуються/зменшуються податкові зобов’язання чи штраф. Проте, у випадку, коли скаргу відхилено, платник податків має право звернутися до суду, що дозволяє йому продовжувати захист своїх інтересів.

Тому, якщо Державна податкова служба України не задовольнила скаргу, платник податків має право оскаржити відповідне рішення у суді протягом 30 днів після отримання відмови або з моменту отримання рішення, яке не задовольняє платника податків.

5. Щодо важливості дотримання строків оскарження (позиції ВС)

Відповідно до постанови ВС від 07.11.2024 у справі №320/20851/23, суд зазначає, що для оскарження в судовому порядку податкового повідомлення-рішення контролюючого органу про нарахування відповідних грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження) встановлюється строк для його оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України (зокрема, за днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику відповідно до підпункту 56.17.3 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України).

У постанові ВС від 07.11.2024 у справі №200/2262/23 вказано, що процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України – становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з висновками Верховного Суду у постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 та у постанові Верховного Суду від 08.02.2021 у справі №360/1252/19 спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тому інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження – абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Верховний Суд у постанові від 20.11.2020 у справі №1.380.2019.006517 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР – 92997008) зазначив, що строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Крім того, ВС у постанові від 21.11.2024 у справі №320/15415/23 вказує, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам:

1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;

2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;

3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;

4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

При цьому, Суд зазначає, що оцінка таких обставин, причин та доводів щодо питання дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду визначеного процесуальним законодавством є першочерговою для правильного вирішення цієї справи.

6. Висновки

Очевидними перевагами подання скарги на ППР є потенційне зменшення податкових зобов’язань,  можливість виправлення помилок та уникнення несправедливих штрафів. Якщо штрафи чи пеня були накладені несправедливо або на підставі помилкових розрахунків, подання скарги дає можливість зменшити або скасувати штрафи та пеню, що може суттєво зменшити фінансові витрати для підприємства. Подання скарги — це механізм, за допомогою якого можна відновити справедливість, якщо податковий орган помилково нарахував податкові зобов’язання, захистити ділову репутацію.

Скарга дозволяє захистити законні права та інтереси як платника податків, що дає можливість оскаржити неправомірні дії податкового органу або обґрунтувати, чому рішення не є справедливим чи правомірним.

Під час процесу оскарження платник податків може отримати додаткову можливість для порозуміння з податковим органом, прояснення ситуації або можливості досягти компромісного рішення без подальших судових процесів. У випадку ж відмови у задоволенні скарги, платник податку має право в межах встановлених строків реалізувати своє право на судове оскарження, тому викладена позиція в скарзі суттєво допоможе підготуватися та досягти переконливого результату.