1. Вступ

Суть справи: до ЮК «АРМАДА» звернулося сільськогосподарське підприємство з метою скасування податкового повідомлення-рішення за результатами проведення фактичної перевірки. Податковий орган порушив порядок та умови проведення фактичної перевірки, що стало підставою за зверненням для надання правової допомоги.

2. Обставини справи

Податковим органом за результатами проведення фактичної перевірки підприємства було складено акт перевірки, в якому вказано про порушення Клієнтом ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», а саме зберігання пального без ліцензії. За результатами перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення про застосування штрафу до суб’єкта господарювання у розмірі 500 000 грн.

Податковою було порушено порядок проведення фактичної перевірки, адже орган належним чином не з’ясував чи дійсно наявні обставини саме зберігання палива, акцентуючи під час перевірки на факті  його придбання.

Тому, факту допущення порушення у діях підприємства під час проведення перевірки встановлено не було, відтак – рішення контролюючого органу було неправомірним і підлягало скасуванню.

3. Учасники справи

Позивачем у справі було сільськогосподарське підприємство.

Відповідачами були контролюючий орган регіонального ДПС.

4. Правові питання

Ключові питання:  у цій справі ключовим було доведення неправомірності рішення податкової і порушення порядку проведення фактичної перевірки. Важливо було довести, що акт перевірки був складений без фактичного її проведення, тому податковий орган не встановив факту порушення законодавства, що є підставою притягнення суб’єкта до відповідальності.

Законодавство: ключовими нормативно-правовими актами є Податковий кодекс України,  Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» № 2628-VIII від 23.11.2018 р., Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР.

5. Позиція та аргументи сторін

У позовній заяві юристи практики податкового права ЮК «АРМАДА» аргументували неправомірність дій податкової тим, що податківці мали встановлювати саме наявність дій зі зберігання пального, місця його зберігання, наявності на час перевірки залишків пального та порядку його використання тощо. Фактична перевірка тривала протягом кількох годин і в день перевірки (що є днем початку і днем завершення перевірки) платнику податків було вручено запит про надання документів без застосування п.85.4. ст.85 ПК України щодо продовження строків перевірки. При цьому податковою було встановлено лише факт придбання дизельного пального, що відображено в Єдиному реєстрі акцизних накладних, що не заперечувалось позивачем. Тому, висновок відповідача про зберігання Клієнтом пального був недоведеним. Крім того, в наказі про проведення фактичної перевірки були відсутні конкретні підстави для її проведення, що свідчило про призначення такої перевірки протиправно.

Позиція відповідачів, ґрунтувалася на доводах що отримання позивачем пального є одночасно і фактом його зберігання на території підприємства, про що свідчить наявність ємностей для пального. Відповідач вказував, що фактична перевірка проведена правомірно, наказ про проведення перевірки оформлений у відповідності до вимог ст. 81 Податкового кодексу України.

6. Рішення суду

Спершу суди першої та апеляційної інстанції повністю відмовили у задоволенні позовних вимог, після чого було подано касаційну скаргу.

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду при розгляді касаційної скарги зазначив, що суть фактичної перевірки полягає у безпосередньому встановленні працівниками контролюючого органу (підтвердження або спростування обставин) саме факту здійснення суб`єктом господарювання діяльності зі зберігання пального, а не його придбання. Тому суд вказав на відсутність дослідження під час фактичної перевірки обставин здійснення позивачем діяльності зі зберігання пального, часу цієї діяльності та місця, у якому пальне зберігалося, що унеможливлює визнання правомірним застосування штрафних санкцій за зберігання пального без наявності ліцензії. Суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки доводам позивача щодо невстановлення податковим органом факту зберігання пального, тому в результаті розгляду касаційної скарги було вирішено задовольнити скаргу частково і відправити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суд першої інстанції належним чином врахував усі доводи та повністю задовольнив позовні вимоги Клієнта. На це рішення податковим органом було подано апеляційну скаргу, проте суд апеляційної інстанції залишив її без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

7. Висновок та рекомендації

Отже, податковий орган обов’язково має зазначати підстави проведення перевірки та належним чином дотримуватися порядку її проведення. При притягненні суб’єктів господарювання до відповідальності контролюючий орган має довести факт наявності правопорушення, що є підставою для такого притягнення. У випадку порушення порядку проведення перевірки, рішення, винесене податковою, підлягає скасуванню, адже суб’єкт господарювання не повинен сплачувати штраф за відсутності протиправності у його діях. Тому, у випадку неправомірних дій податкової, важливо звертатися за якісним юридичним супроводом, для ефективного захисту своїх прав та уникнення фінансових збитків.