Кейс-рев’ю: Успішне стягнення коштів за непоставку товару: приклад ефективного захисту прав покупця в суді

1. Вступ

Невиконання зобов’язань за договором постачання є однією з найбільш поширених причин для виникнення господарських спорів у сучасній правовій практиці. Договори постачання є основою багатьох комерційних відносин, де одна сторона зобов’язується поставити товар, а інша — оплатити його в обумовлений строк і на визначених умовах. У разі невиконання або неналежного виконання зобов’язань, це може призвести до серйозних наслідків для обох сторін: для постачальника — до порушення репутації та втрати довіри з боку клієнтів, а для покупця — до фінансових збитків і порушення виробничих або торгових процесів.

Правова регламентація таких договорів у цивільному і господарському праві має на меті забезпечити стабільність та передбачуваність бізнес-відносин. Однак на практиці виникають численні проблеми, що стосуються правового врегулювання невиконання умов договору постачання, таких як затримка з поставкою товару, його несумісність з вимогами договору, а також питання щодо компенсації збитків, понесених через порушення зобов’язань.

2. Факти справи

Стислий опис обставин:

Справа № 910/11039/24 стосується позову позивача (покупця) до відповідача (постачальника) щодо стягнення заборгованості в сумі 2 620 930,91 грн.

Позивач заявив про порушення умов договору з боку відповідача, який не виконав свої зобов’язання з постачання товару. Спір виник через невиконання відповідачем своїх зобов’язань за умовами укладеного між сторонами договору постачання. Позивач зазначив, що відповідно до умов договору, відповідач був зобов’язаний поставити товар у визначений термін, однак не виконав це зобов’язання.

У позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості, яка виникла внаслідок порушення умов договору, а також відшкодувати штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору.

Правові підстави: Суд керувався положеннями Цивільного кодексу України, зокрема статтями, що регулюють зобов’язання за договором поставки та наслідки їх невиконання. Невиконання відповідачем своїх зобов’язань є підставою для повернення передоплати та стягнення пені і річних.

3. Правові питання

Ключові питання справи включали:

1. Чи мало місце порушення умов договору постачання з боку відповідача?
   Суд досліджував, чи дійсно відповідач не виконав свої зобов’язання щодо постачання товару в обумовлений договором строк.
2. Чи були підстави для стягнення збитків, понесених позивачем?
   Важливим питанням було визначення, чи було у позивача право на відшкодування збитків, що виникли через порушення строків поставки товару, зокрема через необхідність придбання товару в іншого постачальника за вищими цінами, настання інших несприятливих наслідків.
3. Яка відповідальність відповідача за невиконання договору?
   Суд належно розглянув вимоги щодо санкцій, які мають бути застосовані до відповідача за невиконання зобов’язань за договором постачання та застосував визначені позивачем штрафні санкції.
4. Чи є підстави для відмови у позові або часткового задоволення вимог позивача?
   Оскільки відповідач не надав достатніх доказів на свою користь, суд вирішив, що наявно достатньо підстав для задоволення позову.

Ці питання були основними при вирішенні справи, і їх рішення визначило результат судового процесу, а також майбутні практичні наслідки для обох сторін.

4. Результат

За результатами встановлення всіх обставин справи, дослідження доказів та пояснень сторін Господарський суд м. Києва у справі № 910/11039/24 вирішив задовольнити позовні вимоги Товариства. Суд вирішив  стягнути з відповідача на  користь позивача 2 570 022 (два мільйони п`ятсот сімдесят тисяч двадцять дві) грн 00 коп. основного боргу, 43 816 (сорок три тисячі вісімсот шістнадцять) грн 77 коп. пені, 5 055 (п`ять тисяч п`ятдесят п`ять) грн 78 коп. 3% річних, 31 426 (тридцять одну тисячу чотириста двадцять шість) грн 73 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідачем було подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх заперечень апелянт намагався довести, що договірні відносини припинено та договір не пролонговано, що матеріали справи не містять жодного доказу про підтвердження виконання договору позивачем та відповідачем, несвоєчасне здійснення оплати позивачем по рахункам-фактурам, тому обов`язку постачання нафтопродуктів для відповідача, на його думку, не настало. Відповідач також намагався підтвердити в суді, що  через відсутність укладеного між позивачем та відповідачем договору, взаємовідносини сторін щодо повернення грошових коштів перерахованих позивачем на розрахунковий рахунок відповідача згідно платіжних інструкцій мають регулюватися положеннями ст. 1212 ЦК України.

Під час юридичного супроводу, адвокатом ЮК «АРМАДА» спростовано доводи представника відповідача та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що договір фактично пролонгований та відповідачем доказів в підтвердження того, що у нього було виявлено небажання продовжувати договірні правовідносини не подано, а отже він є продовженим та чинним, крім того, відповідач не виконав передбачених умов для його припинення, що підтверджується наявними доказами господарських взаємовідносин сторін. Також обґрунтовано відображені в первинних документах і податковій звітності вказані господарські операції, зауважень щодо зарахування коштів як помилкових чи взагалі спростування їх зарахування відповідачем надано не було. Представником позивача доведено, що оплата має настати з моменту виставлення постачальником рахунку-фактури, зауважень щодо строків оплати, в тому числі після отримання коштів або реєстрації податкових накладних від відповідача не надходило, зауважень щодо заявлених штрафних санкцій не висвітлено, будь-яких обґрунтованих документальних доказів до апеляційної скарги не долучено, що суперечить поведінці відповідача та заявленим поясненням.

Таким чином, суд апеляційної інстанції повністю підтримав позицію позивача та залишив апеляційну скаргу відповідача без задоволення та рішення Господарського суд м. Києва – без змін.

5. Висновки

Невиконання або неналежне виконання умов договору постачання, зокрема непоставка товару в обумовлений строк, є серйозним порушенням, яке може призвести до необхідності стягнення коштів через суд. Це підкреслює важливість ретельного дотримання строків та умов договору для запобігання фінансових втрат та судових спорів. Якщо постачальник не виконує свої зобов’язання, покупець має право звернутися до суду з позовом про стягнення коштів, що виникли через непоставку товару або порушення інших умов договору. У такому разі важливо довести факт непоставки товару та понесені збитки. Покупець має право на відшкодування збитків, які він поніс внаслідок непоставки товару, зокрема на стягнення витрат на закупівлю товару у іншого постачальника. Судова практика показує, що у разі підтвердження порушення договору з боку постачальника, покупець має право на компенсацію понесених фінансових втрат.

Для успішного оскарження та стягнення коштів у судовому порядку важливим є надання належних доказів, таких як договори, видаткові накладні, платіжні документи, податкова звітність та інші документи, що підтверджують порушення умов договору та фактичні збитки покупця. Під час судового розгляду важливо враховувати умови договору щодо його розірвання або продовження. Якщо умови договору не виконуються, потрібно дотримуватися всіх передбачених процедур для розірвання договору або подальшого стягнення коштів через суд. Недотримання цих умов може вплинути на правомірність вимог.

Таким чином, ефективне оскарження стягнення коштів через непоставку товару вимагає ґрунтовного підходу, надання доказів порушення зобов’язань і правильного застосування норм договору. Правильне правове оформлення та документування взаємовідносин між сторонами є ключовим аспектом у вирішенні таких спорів.

Юристи ЮК «АРМАДА» допоможуть Вам ефективно захистити свої права для досягнення швидкого та бажаного результату як в досудовому, так і в судовому порядку.