Ліцензії на зберігання пального для власних потреб: новий «ящик Пандори»

29 грудня 2019 року набрали чинності зміни до Податкового кодексу України щодо покращення адміністрування акцизного податку та до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

Цими законодавчими актами влада зняла напруження, яке утворилося ще в травні 2019 року у зв’язку із запровадженням обов’язкового для усіх ліцензування місць зберігання пального.

Зокрема законодавчі зміни передбачили:

• Відтермінування застосування штрафів за зберігання пального без ліцензії до 31 березня 2020 року;
• Спрощення процедури отримання ліцензії на зберігання пального для власних потреб (скорочення переліку необхідних для цього документів до заяви та платіжки про внесення плати за ліцензію);
• Можливість заправляти техніку (машини, механізми, обладнання, транспортні засоби) підрядника, який надає послуги на землях замовника (це можуть бути лише землі сільськогосподарського чи лісового призначення, або землі наданих гірничим підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, а також для виконання робіт з будівництва доріг).

Станом на 06 березня 2020 року ліцензії на зберігання пального виключно для потреб власного зберігання та промислової переробки було видано вже на 8 660 місць зберігання і ця цифра щодня збільшується (для порівняння зазначимо, що на ту ж дату було видано 24 009 ліцензій загалом, з них: на виробництво пального – 38, на оптову торгівлю – 2 688, на роздрібну торгівлю – 8 355, на зберігання – 4 268). Тобто, лише за два місяці цього року за спрощеною системою було видано вже більше третини від усієї кількості ліцензій.

Не дивно, що спрощення процедури створило у багатьох ілюзію того, що отримавши ліцензію, підприємство вирішило свої проблеми і уникло півмільйонного штрафу.

Втім, усе не так просто…

Оскільки зазначена інформація є відкритою, її не обійдуть стороною контролюючі органи, зокрема – Держпраця та ДСНС, які при складанні планів перевірок обов’язково звернуть увагу на таких суб’єктів господарювання, що зберігають пальне для власних потреб.

Ті хто отримав ліцензію за повною процедурою (із отриманням дозволів Держпраці) матимуть менше підстав до занепокоєння, ніж ті, хто отримав таку ліцензію у спрощеному порядку, оскільки їм вже довелося погодити усі необхідні документи із органами Держпраці та ДСНС.

Які саме аспекти діяльності суб’єкта господарювання опиняються під загрозою і які «тонкі місця» слід прикривати до початку перевірки?

Органи Держпраці здійснюють перевірку стану дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, в ході якої, зокрема, перевіряють:

• Чи проводилась ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки суб’єктів господарювання;
• Чи проведено декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки (для кожного об’єкта підвищеної небезпеки);
• Наявність декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства про охорону праці;

Наявність Плану локалізації і ліквідації аварій (ПЛАС) на об’єкті підвищеної небезпеки.

Органами ДСНС в ході перевірок перевіряється багато питань, в тому числі:

• Чи проводилась ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки суб’єктів господарювання;
• Чи проведено декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки (для кожного об’єкта підвищеної небезпеки);
• Наявність декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки;
• Наявність Плану локалізації і ліквідації аварій (ПЛАС) на об’єкті підвищеної небезпеки.

Щодо «об’єктів підвищеної небезпеки» зазначимо, що об’єкт, на якому зберігається пальне (резервуар, склад, АЗС), є потенційно небезпечним об’єктом і підлягає обов’язковій ідентифікації у відповідності до вимог Постанови Кабміну від 11.07.2002р. №956. Неподання до Держпраці та ДСНС повідомлення про ідентифікацію за формою «ОПН-1» дає підставу органам Держпраці звернутися до адміністративного суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об’єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів).

Аналогічні наслідки (звернення до адмінсуду) тягне за собою і відсутність декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства про охорону праці.

Щодо ДСНС, то при відсутності декларації вона може накласти штраф в розмірі від 17 000 грн. до 34 000 грн. за порушення порядку здійснення господарської діяльності (ст. 164 КУпАП) та винести постанову з питань техногенної небезпеки та припис про усунення виявленого порушення.

Для завчасного попередження настання таких негативних наслідків для підприємства, необхідно здійснити низку превентивних заходів:

• Провести ідентифікацію об’єкта підвищеної небезпеки та подати відповідні повідомлення до Держпраці та ДСНС;
• Розробити та подати до Держпраці декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства про охорону праці;
• Підготувати декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки та подати до ДСНС;
• Провести декларування безпеки об’єкта підвищеної небезпеки (для об’єкта підвищеної небезпеки).
• Розробити положення, інструкції та інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці.