1. Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД)

Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) — це діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на відносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Національне законодавство визначає підприємництво як господарську діяльність «на власний ризик». І це відповідає дійсності, адже ризиків в діяльності кожного підприємця більш ніж достатньо. Повномасштабне вторгнення рф не тільки ускладнило ведення бізнесу, а й додало чимало ризиків, пов’язаних з діяльністю.

Ще більше українських підприємств після вторгнення почали дивитись в сторону зовнішньоекономічної діяльності, як джерела грошових надходжень в стабільній валюті. Але, поряд з позитивними перспективами, укладення ЗЕД-контрактів несе за собою низку додаткових ризиків.

Тож давайте розглянемо, як контролювати ризики при пошуку нових партнерів за кордоном.

2. Сплеск шахрайства. Ризики, пов’язані з ЗЕД

Згідно аналітичної публікації Opendatabot, у 2023 році в Україні було відкрито понад 60 тисяч кримінальних проваджень за статтею «Шахрайство». Для порівняння, у 2022 році таких проваджень було зареєстровано близько 32 тисяч, а у 2021 – трохи менше, ніж 24 тисячі.

Тож, попри війну в країні, кількість злочинців, які обманним шляхом намагаються привласнити чужі кошти, тільки зростає. На жаль, підприємці завжди були, і будуть мішенню для шахраїв. Тому абсолютна більшість українських бізнесменів вже набули звичку перевіряти контрагентів перед укладенням договору.

Хтось робить це самостійно, хтось доручає внутрішньому юридичному департаменту чи службі безпеки підприємства, хтось звертається до зовнішніх радників. Ретельна перевірка потенційних партнерів перед підписанням угоди наразі є «гігієнічним мінімумом» контролю над ризиками господарської діяльності.

Що саме варто перевіряти у контрагентів, ви можете дізнатися, ознайомившись з матеріалом публікації, присвяченій стягненню проблемної дебіторської заборгованості.

Втім, перевірка суттєво ускладнюється, якщо майбутній контрагент зареєстрований не в Україні, а, скажімо, в Угорщині. Підприємець розуміє, що перевірити, начебто, треба приблизно ті ж самі відомості та показники. Але як це зробити? Де шукати офіційні державні реєстри іншої держави? Як отримати до них доступ? Як зрозуміти, про що саме там йде мова, якщо ти не дуже володієш угорською?

Ці питання досить часто заводять підприємців в глухий кут. Інколи, навіть, змушують ризикнути й розпочати співпрацю без будь-якої перевірки. Така практика може призвести до негативних наслідків, адже фінансові ризики при ЗЕД-операціях, зазвичай, суттєво більші.

Давайте змоделюємо типову ситуацію. Підприємство з України оплатило поставку товару з ЄС. Вартість товару – 150 тисяч євро, умови поставки – самовивіз зі складу в Бухаресті. І, на щастя, постачальник виявився сумлінним і вчасно відвантажив товар обраному Вами перевізнику. А от із перевізником не пощастило, і Ви потрапили на шахраїв. Товар зник десь на просторах Румунії, а перевізник «поза зоною досяжності».

Ви втратили 150 тисяч євро, витрачених на товар. І ще 3 тисячі на послуги перевізника. Чи можна на цьому фіксувати збитки? Нажаль, ні.

По-перше, Ви не дотримались вимог валютного законодавства, вивели валютні кошти з країни та не забезпечили ввезення товару. Тож податкова нарахує Вам пеню за порушення граничних строків розрахунків, загальним розміром до 100 відсотків від вартості втраченого товару, тобто ще 150 тисяч євро.

По-друге, Ви порушили вимоги митного законодавства ЄС, бо Ваш товар (який було завезено в режимі транзиту) не перетнув митний кордон Румунії у встановлений термін. Податкова служба нарахувала штрафні санкції Вашому постачальнику в розмірі 100 тисяч євро. І компенсації цього штрафу постачальник буде вимагати від Вас.

А ще – витрати на послуги юристів для відкриття та супроводу кримінального провадження за кордоном, упущена вигода і багато інших втрат.

Наведені у прикладі числа та суми – орієнтовні. Але вони є цілком реалістичними. Інколи сума втрат на одній господарській операції сягає подвоєної, або навіть потроєної вартості втраченої партії товару.

І всього цього можна було б уникнути, якщо б покупець вчасно перевірив перевізника, який надав таку привабливу вартість послуг.

3. Недисципліновані платники, неплатоспроможні боржники та шахраї: як виявити «небажаних» партнерів до укладення договору

Окрім шахраїв, проблеми можуть виникнути і з «білими» контрагентами. Тимчасова фінансова скрута, недбале фінансове планування, інші негаразди у Вашого боржника – все це може призвести до настання негативних наслідків для Вашого бізнесу.

Тому якісний попередній аналіз ризиків суттєво збільшить Ваші шанси завершити ЗЕД-операцію з прибутком.

При аналізі контрагента звертайте увагу на наступні аспекти:

• Юридичний статус контрагента (в якій формі зареєстровано господарську діяльність потенційного партнера; коли відбулась державна реєстрація; де зареєстроване офіційне місцезнаходження підприємства; коли відбулися останні реєстраційні зміни в статусі контрагента, які саме зміни було внесено; чи сформовано статутний капітал підприємства, в якому розмірі).
• Наявність діючих ліцензій та дозволів (якщо контрагент пропонує Вам поставити велику партію пального за привабливою ціною, але при цьому не має ліцензії на зберігання та реалізацію пального – це, звичайно, має Вас насторожити).
• Фінансовий стан (податкову звітність за останні роки, наявність або відсутність податкового боргу, наявність у власності ліквідних активів тощо).
• Репутація (судові процеси, згадування в медіа та інтернет-джерелах, відкриті кримінальні провадження, клієнтські відгуки, наявність в санкційних списках тощо).

Обов’язково аналізуйте не лише підприємство, з яким плануєте укласти контракт, а й пов’язаних з ним осіб – учасників, керівництво, їх участь у інших бізнесах. Перевіряйте «реальність» цих людей – активність в Інтернеті, в соціальних мережах, наявність особистого майна (житла, транспорту) та інші фактори, які дозволять відрізнити активного підприємця і майбутнього партнера від «зіц-голови Фунта», який існує тільки в статутних документах компанії.

4. Особливості перевірки контрагента за кордоном

Перевірка закордонних партнерів може здаватись набагато складнішою за перевірку підприємства в Україні. Мовний бар’єр, відсутність знання місцевого законодавства дійсно ускладнюють процедуру due diligence для тих, хто не має відповідного досвіду.

Але є й хороша новина. Майже весь цивілізований світ впевнено крокує в напрямку відкритості й прозорості державних реєстрів та інших джерел інформації про бізнес та їх учасників. І майже в кожній країні є можливість отримання принаймні базової інформації про підприємство, його засновників, фінансовий стан та судові справи.

Ось декілька порад, які, сподіваюсь, спростять для Вас процедуру перевірки закордонних партнерів:

• Використовуйте великі агрегатори даних (наприклад, opencorporates).Це дозволить Вам швидко та оперативно зібрати принаймні базову інформацію про Вашого потенційного партнера. Це не замінить професійні інструменти аналізу даних, але точно допоможе Вам з базовою перевіркою.
• Обов’язково перевіряйте інформацію про компанію у офіційних державних реєстрах країни місцезнаходження контрагента, а також співставляйте відомості з офіційного реєстру із тими, що надав Вам сам контрагент.
• Перевіряйте не лише компанію-контрагента, а й усіх осіб, задіяних в угоді. В тому числі особи посередників або агентів, які допомагають Вам комунікувати з потенційним партнером.
• Перевіряйте судові реєстри відповідної країни (їх може бути декілька). Інформація щодо судових спорів контрагента є суттєвим фактором для оцінки ризиків.
• Аналізуйте відомості з урахуванням особливостей законодавства тієї країни, в якій зареєстровано Вашого потенційного партнера. Наприклад, в багатьох країнах ЄС послуги вантажоперевезення відносяться до ліцензованих видів діяльності. Знаючи це, обов’язково перевіряйте наявність Вашого потенційного перевізника в реєстрі ліцензіатів, та звертайте увагу на строк дії ліцензії.
• Будьте уважні до дрібниць. Шахраї досить часто роблять ставку на неуважність. Наприклад, непоодинокими є випадки реєстрації домена-копії з назвою, схожою на назву відомої публічної компанії, щоб забезпечити листування з «офіційної пошти» для виклику довіри. І виявити той факт, що документи щодо узгодження умов угоди надійшли Вам не від представника великої європейської компанії Unilever (домен unileVcom), а від винахідливого злочинця, з пошти sales@unileWer.com (всі співпадіння випадкові), допоможе тільки уважність й системність при проведенні перевірки.

Якщо не дуже володієте національною мовою країни, реєстри якої досліджуйте – увімкніть функцію автоперекладу веб-сайтів у Вашому браузері. Але обов’язково перевіряйте правильність перекладу при формуванні фінального звіту.

Висновки

Регламент обов’язкової перевірки контрагентів суттєво зменшить ризики ЗЕД-діяльності Вашого бізнесу. Адаптуйте бізнес-процеси Вашої компанії під наступні правила:

• Обов’язкова перевірка кожного нового контрагента перед початком співпраці;
• Обов’язкова періодична перевірка кожного діючого контрагента (раз на півроку, рік або інший період);
• Обов’язкова перевірка контрагента в разі проблем з виконанням договору – невідкладно, разом з ініціацією переговорного процесу.

Деталі залежать від особливостей Вашого бізнесу. Наприклад, Ви можете визначити «рівні ризиковості» залежно від суми контракту, і встановити, що контрагентів за контрактами до 50 тис. євро перевірятиме внутрішній юридичний департамент, для перевірки контрагентів за контрактами на суми 50-300 тис. євро Ви будете звертатись за проведенням  перевірки до професійних підрядників, а перед укладенням контрактів на 300 тис. або більше – замовляти повний due diligence запланованої угоди та всіх її учасників.

Дотримуючись цих рекомендацій – Ви зможете контролювати ризики експорту та імпорту, а головне – збережете власні нерви та кошти.